Номер справи місцевого суду: 1527/3704/12

Головуючий у першій інстанції Шепітко І.Г.

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Черевка П.М., Драгомерецького М.М.,

при секретарі - Фабіжевській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3, треті особи: Одеська міська рада та виконавчий комітет Одеської міської ради, про визначення порядку користування земельною ділянкою,

встановила:

ОСОБА _2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з вимогою про визначення порядку користування земельною ділянкою загальною площею 1634 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, згідно з частками у праві власності на житловий будинок. До участі у справі судом, у якості третіх осіб, були залучені Одеська міська рада та Виконавчий комітет Одеської міської ради. В обґрунтуванні позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що йому на праві власності належить 49/100 частин домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1, іншими співвласниками є ОСОБА_4 (31/100 частки) та ОСОБА_3 (20/100 часток). Підставу звернення до суду, позивач обґрунтовує неможливістю дійти згоди, щодо користування та розпорядження спільним з відповідачами майном.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, позов просив задовольнити, визначивши порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до першого варіанту, запропонованого судовою експертизою.

Відповідачка ОСОБА_4 проти позову заперечувала, пояснивши, що в 2002 році придбала 31/100 частки домоволодіння, котре було відділене огорожею попередніми власниками та з 2002 року по сьогоднішній день межа між нею та позивачем залишилась незмінною, просила залишити порядок користування її часткою у тому вигляді, як склався порядок її користування.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечував у повному обсязі, наголосивши, що його влаштовує складений порядок користування.

Представники Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи були повідомленні належним чином, заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2013 року позов задоволено частково.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 у відповідності до першого варіанту запропонованого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, графічне зображення якого міститься в Додатку № 1 до відповідного Технічного звіту (а. с. 154), а технічні відомості поворотних точок містяться каталогах меж землекористування (а. с. 159-161).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділено у користування відокремлені частини земельної ділянки з окремими входами, а частка земельної ділянки, належна ОСОБА_4 залишилася в історично складеному вигляді.

Не погодившись з вказаним рішенням позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати це рішення та постановити нове, яким позивач просить задовольнити його вимоги в повному обсязі, а відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 15 квітня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено у справі нове рішення про відмову в позові.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 вересня 2014 року рішення апеляційного суду Одеської області від 15 квітня 2014 року скасовано, справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів м. Одеси від 20 травня 1983 року № 270/3 затверджено акт комісії про прийняття в експлуатацію будинковолодіння АДРЕСА_1. Закріплено земельну ділянку площею 1500 кв. м. за житлом (літ «А»), а частину земельної ділянки площею 134 кв. м. залишено в загальному користуванні ОСОБА_6 та сім'ї її дочки ОСОБА_7 яка тимчасово проживала в будівлі (літ. Б), до реконструкції району (т.1 а. с. 53).

На підставі вказаного рішення 02 червня 1983 року ОСОБА_6 видано свідоцтво про право власності на житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 Згідно висновку бюро технічної інвентаризації «Про реєстрацію житлового будинку» від 17 червня 1983 року (т.1 а.с.49), житловий будинок який належить на праві власності ОСОБА_6 літ. «А» в АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці площею 1 500 кв. м.

31 серпня 1993 року ОСОБА_6 померла. Після її смерті спадщину у вигляді будинку АДРЕСА_1 з надвірними спорудами, розташованими на земельній ділянці площею 1 634 кв.м., прийняли в рівних частках сини померлої ОСОБА_8, ОСОБА_3 та дочка померлої ОСОБА_9 Самостійно збудовані будівлі «Б», «В» та прибудова «а.1», котельна «К», сарай «Л», вбиральня «М», баня «О», в свідоцтво про право на спадщину за законом від 28 лютого 2000 року та в оцінку спадкового майна не включено (т.1 а. с. 62).

Відповідно до розпорядження виконавчого комітету Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 31 липня 2002 року №795 прийнято в експлуатацію з правом приватної власності за ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9 добудовані приміщення в житловому будинку літ. «А», житлові будинки літ. «Б, В» та певні надвірні споруди за вказаною вище адресою (т.1 а.с.67 зворот).

22 серпня 2002 року ОСОБА_9 видано свідоцтво про право власності на 31/100 частин будинковолодіння в АДРЕСА_1.

На підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30 серпня 2002 року ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_9 31/100 частину домоволодіння АДРЕСА_1, а саме житловий будинок, позначений в схематичному плані літерою «Б», повністю, загальною площею 98 кв. м., житловою площею 42,8 кв. м.

З договору вбачається, що дане будинковолодіння загалом складається з трьох будинків, позначених у схематичному плані літерами «А, Б, В», та ряду господарчих споруд, розташованих на землях Одеської міської ради.

Померлому 05 травня 2006 року ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності від 15 листопада 2002 року № 2-2564 належало 49/100 частин вказаного домоволодіння, а саме чітко визначені приміщення в житлових будинках «літ. А, В» та певні визначені господарські споруди.

Позивач у справі ОСОБА_2 є спадкоємцем померлого ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 грудня 2006 року. Він успадкував вказане вище нерухоме майно ОСОБА_8

З матеріалів справи також вбачається, що остання частка будинковолодіння 20/100 не перереєстрована. Майнові права на цю частку будинковолодіння належать ОСОБА_3 як спадкоємцеві померлої 31 серпня 1993 року ОСОБА_6

В рамках даної справи Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз проведено земельно-технічну експертизу. При проведені експертизи було здійснено нові заміри спірної земельної ділянки у відповідності до фактично використовуваних сторонами у справі земельних ділянок. Із висновку експертизи від 18 листопада 2013 року вбачається, що загальна фактична площа земельної ділянки, що відноситься до будинковолодіння АДРЕСА_1 становить 1621 кв.м. Також на розсуд суду експертом запропоновано 3 варіанти порядку користування земельною ділянкою, враховуючи найбільш раціональне його використання між співвласниками.

Ухвалюючи у справі судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції на підставі вказаних вище обставин, того, що відповідачі у справі не погодилися із жодним із запропонованих експертом варіантів розподілу земельної ділянки, а позивач наполягає на встановленому порядку користування, запропонованому в 1 варіанті судової експертизи, дійшов до висновків, що за доцільне встановити такий порядок користування, у відповідності до якого частка, належна ОСОБА_4 залишиться в історично складеному порядку, як обов'язкова для виконання наступними співвласниками, а частки, що перебувають в сумісному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3, мають бути розподілені між ними у відповідності до їх часток у праві власності на домоволодіння, оскільки угоди про порядок користування між ними не досягнуто.

Повністю з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з наступних причин.

Як зазначено вище, рішенням виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів м. Одеси від 20 травня 1983 року № 270/3 затверджено акт комісії про прийняття в експлуатацію будинковолодіння № 80 (літ «А») від ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 Закріплено земельну ділянку за домоволодінням площею 1500 кв.м. за житлом (літ «А»), та земельну ділянку площею 134 кв.м. разом 1634 кв.м.

На аркушах справи 10, 43 в т. 1 містяться технічний паспорт на будинок датований 2006 роком та відповідна архівна справа, де розмір земельної ділянки, що відноситься до вказаного будинковолодіння становить 1634 кв. м. На аркуші справи 83 т. 1 міститься план цієї ж земельної ділянки, де її площу змінено до 1640 кв. м.

Оскільки існували певні розбіжності щодо розміру спірної земельної ділянки, вказані вище документи лягли в основу проведеної у справі земельно-технічної експертизи (т.1 а.с.173-180), з висновків якої вбачається, що позивач та відповідачі фактично користуються земельною ділянкою площею 1621 кв.м., чого не заперечував і власник такої земельної ділянки - територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради, оскільки спірна земельна ділянка перебуває на балансі органу місцевого самоврядування і не є власністю сторін у справі.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки (у тому числі й разом з іншими учасниками, які цього вимагають) або виплати рештою учасників грошової компенсації за цю частку при неможливості її виділення та отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру його частки (п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7).

ОСОБА_2 є власником 49/100 частки домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.12.2006 року, та у його користуванні знаходяться будівлі: в літ. А - 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6; в літ. В - 7-1, 7-2, 7-3, 7-4; літ. З - льох (1/2 частки); літ. Ж - гараж.

ОСОБА_4 є власником 31/100 частки домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.2002 року, та у її користуванні знаходяться будівлі: в літ. Б - 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 5-1, 5-2, 5-3, 5-4, 6-1; літ. Л - сарай; літ. М - вбиральня.

ОСОБА_3 є власником 20/100 часток домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 28.02.2000 року Туйськ Ф.Л., державним нотаріусом Восьмої Одеської державної нотаріальної контори - з урахуванням здійсненого перерахунку часток КП ОМБТІ та РОН, та у його користуванні знаходяться будівлі: в літ. А - 2-1, 2-2, 3-1, 3-2; літ. О - баня; літ. К - котельня; літ. З - льох (1/2 частки).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, ОСОБА_8, а відтак і його спадкоємцеві ОСОБА_2, належать відповідні частини вказаного будинковолодіння на праві спільної часткової власності (т.1 а. с. 9).

ОСОБА_3 також наділений майновими правами на чітко визначені приміщення/споруди будинковолодіння відповідно до його розміру частки у праві спільної часткової власності, однак, їх ще не зареєстрував відповідним чином.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки та отримання в його користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру його частки. Така правова позиція узгоджується і з нормами ст. ст. 120 Земельного кодексу України, ст. ст. 364, 377, 358 ЦК України.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позов, послався на наступні обставини.

Висновком №1245 судової будівельної-технічної експертизи від 18.11.2013 року встановлено, що між сторонами склався порядок користування земельною ділянкою №80 по вул. Штильова в м. Одесі, котрий графічно зображений в Додатку №1 до висновку №1245 (а.с.180) та був описаний експертом наступним чином:

в особистому користуванні ОСОБА_2, знаходиться земельна ділянка площею 414 кв.м., котра складається з трьох частин. Перша частина, площею 333 кв.м., розташована з приляганням до задньої межі, що включає в тому числі площу зайняту буд. літ. "В", а також вільну від забудови частину городу. Друга частина площею 62 кв.м. розташована в дворовій частині ділянки, що включає площу зайняту частиною житлового будинку літ. "А", що знаходиться в користуванні співвласника. Третя частина площею 18 кв.м. розташована з приляганням до фасадної межі, у дворовій частині ділянки, включаючи площу зайняту гаражем літ. "Ж". Вхід і в'їзд на ділянку здійснюється через ворота влаштовані в огородженні з фасадної кордону з боку вул. Штильової, через ділянку загального користування двох співвласників;

в особистому користуванні ОСОБА_3, перебуває земельна ділянка площею 440 кв.м., розташована з приляганням до лівої і задньої зовнішніх меж, включаючи в тому числі площу зайняту частиною житлового будинку літ. "А", що знаходиться в користуванні співвласника і вільну від забудови територію. Вхід і в'їзд на ділянку здійснюється через ворота, влаштовані в огородженні фасадної кордону з боку вул. Штильової через ділянку загального користування двох співвласників, а також через хвіртку, влаштовану в огородженні лівої бокової межі, з боку провулка без назви;

в загальному користуванні ОСОБА_3 і ОСОБА_2 знаходиться земельна ділянка площею 232 кв.м., розташована з приляганням до фасадної і лівої зовнішніх кордонів, включаючи дворову територію, використовувану співвласниками для в'їзду, входу на дільницю і проходу до належним їм будівлям;

в особистому користуванні ОСОБА_4 знаходиться земельна ділянка площею 535 кв.м. розташована з приляганням до фасадної, правої і задньої зовнішніх меж, що включає, в тому числі, площу зайняту житловими будинками літ. "Б", "Х" та вільну від забудови територію. Вхід на ділянку здійснюється через ворота влаштовані огородженні фасадної кордону з боку вул. Штильової.

Згідно висновку №1245 судової будівельної-технічної експертизи від 18.11.2013 року, експертом було запропоновано три варіанти визначення порядку користування земельною ділянкою пропорційно часткам у спільній частковій власності, котрі графічні зображені в додатках №2-4 до висновку №1245 (т.1 а.с.181-183).

Перший варіант передбачає розподіл площі земельної ділянки пропорційно часткам, другий і третій варіанти передбачають розподіл площі земельної ділянки з відступом від часток у праві власності на домоволодіння, при цьому другий варіант передбачає організацію ізольованих ділянок, а третій варіант організацію ділянки спільного користування для ОСОБА_11 і ОСОБА_3 При цьому всі запропоновані експертом варіанти порядку користування спірної земельної ділянки передбачають відступлення від складеного порядку користування земельною ділянкою ОСОБА_4

Також в матеріалах справи наявний Технічний звіт інженерно-геодезичних робіт по визначенню загальної площі земельної ділянки та розрахунок варіанту розподілу на три ділянки між землекористувачами: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконаний ФОП ОСОБА_5 (а.с.141-156), котрим було запропоновано два варіанти визначення порядку користування земельною ділянкою, пропорційно часткам у спільній частковій власності. Так, відповідно до першого варіанту було запропоновано визначити порядок користування між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, виділивши їх в окремі земельні ділянки з окремими входами, при цьому земельну ділянку ОСОБА_4 було запропоновано залишити в первісному вигляді у відповідності до складеного порядку користування. Другим варіантом аналогічно було запропоновано виділити три окремі земельні ділянки, однак суттєво даний варіант відрізняється запропонованим проходом до земельної ділянки ОСОБА_3 через гараж літ.«Ж» та зміненням існуючої межі земельної ділянки ОСОБА_4

При вирішенні питання про встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою: м. Одеса, вул. Штильова, буд.80, суд врахував історично складений порядок користування земельною ділянкою та те, що відповідачі не згодні з жодним із запропонованих експертом варіантів розподілу земельної ділянки, а позивач наполягає на встановленні порядку користування, запропонованого у першому варіанті судової експертизи.

Суд при цьому також звернув увагу на ту обставину, що частка домоволодіння, належна на даний момент ОСОБА_4, була відокремлена в окрему земельну ділянку попередніми власниками та була придбана ОСОБА_4 у 2002 році, при цьому межа, відокремлюючи її від іншої частини земельної ділянки, залишилась незмінною до теперішнього часу.

Згідно положень ч.1 ст.88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди, - у судовому порядку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Пункт №21 Постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» встановлює, що виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК ( 2768-14 ) бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.

Таким чином, угода про порядок користування частиною земельної ділянки, належна на даний момент ОСОБА_4 була досягнута попередніми власниками і є обов'язковою для сторін у справі.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість часткового задоволення позову та встановлення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 у відповідності до першого варіанту, запропонованого висновком ФОП ОСОБА_5, графічне зображення якого міститься в Додатку №1 до Технічного звіту ФОП ОСОБА_5 (т.1 а.с.154), а технічні відомості поворотних точок містяться в каталогах меж землекористування (т.1 а.с.159-161), оскільки він є єдиним варіантом розподілу земельної ділянки, у відповідності до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділяються у користування відокремлені частини земельної ділянки з окремими входами, а частка земельної ділянки, належна ОСОБА_4 залишається в історично складеному вигляді.

Суд при цьому вважав, що розподіл земельної ділянки відповідно до першого варіанту запропонованого у висновку ФОП ОСОБА_5 не ущемляє законні права жодного співвласника та не позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку та земельною ділянкою.

Повністю погодитись з таким висновком колегія суддів не може, так як суд першої інстанції при цьому безпідставно відступив від рівності часток співвласників будинковолодіння при визначенні порядку користування земельною ділянкою, що відноситься до будинковолодіння, та не врахував ту обставину, що співвласнику ОСОБА_12 залишено лише вхід на ділянку, який здійснюється через хвіртку, влаштовану в огородженні лівої бокової межі, з боку надмірно вузького провулка без назви. В'їзд будь-якого транспорту (спеціалізованого - пожежного, санітарного тощо, або для завезення побутової техніки, сантехники, ремонтних робіт та інш.) при такому варіанті вирішення спору не передбачений, що є недопустимим.

Колегія суддів вважає, що таке судове рішення порушує права ОСОБА_3 як співвласника на доступ до своєї частки житла, а також порушує пожежні та санітарні норми та правила.

З метою урегулювання зазначених спірних питань апеляційним судом неодноразово призначались експертизи, сторони надавали свої варіанти експертних досліджень, які не задовольняли жодну із сторін.

Колегія суддів неодноразово пропонувала сторонам дійти згоди шляхом мирного врегулювання цього спору у вигляді часткового поступленнями один одному.

Фактично, в ході передостанніх судових засідань всі сторони досягли згоди щодо мирного врегулювання спору шляхом встановлення сервітуту один одному та надання ОСОБА_3 проїзду до свого будинку через територію земельної ділянки ОСОБА_2, просили надати строк для оформлення досягнутих домовленостей у відповідній мировій угоді.

В останньому судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 змінив представника і відмовився від всіх досягнутих раніше домовленостей між ним та іншими сторонами по справі, наполягає на встановлення такого порядку користування земельними ділянками, який склався між сторонами на цей час, посилаючись при цьому на те, що експертом ОСОБА_13 в додатку №1 до висновку №1245 нібито був запропонований саме такий порядок користування.

Колегія суддів наголошує на тому, що на а.с.180 т.1 дійсно є додаток №1, однак, цей додаток не є запропонованим експертом одним із варіантів порядку користування спірною ділянкою, а є графічною схемою зображення порядку користування земельними ділянками, який склався між сторонами на час проведення експертизи.

Приймаючи до уваги пояснення сторін по справі про неможливість досягнення згоди щодо користування земельною ділянкою, враховуючи історично складений порядок користування судова колегія вважає за доцільне встановити такий порядок користування, у відповідності до якого частка, належна ОСОБА_4 залишиться в історично складеному порядку, як обов'язкова для виконання наступними співвласниками у зв'язку із тим, що фактично між суміжними користувачами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 досягнуто домовленості щодо порядку користування земельними ділянками, а частки, що перебувають в сумісному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають бути розподілені між ними у відповідності до їх часток у праві власності на домоволодіння, оскільки угоди про порядок користування між ними не досягнуто, при цьому слід також встановити постійні та безоплатні сервітути для користування земельними ділянками між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у зв'язку з необхідністю належного обслуговування належних їм житлових будинків. Територія загального користування земельною ділянкою для ОСОБА_2 та ОСОБА_3 встановлюється з метою проїзду як особистого, так спеціалізованого транспорту до будівель та земельної ділянки, які належать ОСОБА_3

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне вирішити справу у відповідності до раніше досягнутих домовленостей між сторонами по справі, у відповідності до їх ідеальних часток у праві власності на домоволодіння та погоджується у зв'язку із цим з графічною схемою зображення порядку користування земельними ділянками, який був викладений експертом ОСОБА_14 в додатку до заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_15 від 07.12.2017 року з описом до схеми.

Розглядаючи справу, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим є підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення по суті спору про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України судова колегія, -

вирішила:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2013 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3, треті особи: Одеська міська рада та виконавчий комітет Одеської міської ради, про визначення порядку користування земельною ділянкою задовольнити частково.

Встановити наступний порядок користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1:

У користування ОСОБА_2, якому належить на праві власності 49/100 частки домоволодіння №80 по вулиці Штильова в місті Одесі, виділити ізольовану земельну ділянку загальною площею 732,4 кв.м (з врахуванням забудови будівлями та спорудами, які знаходяться у фактичному користуванні) у відповідності до графічної схеми зображення порядку користування земельними ділянками, яка була викладена експертом ОСОБА_14 в додатку до заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_15 від 07.12.2017 року (малюнок №1) з описом до схеми: «1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12-13-14-15-16-17-18 -20-21-22-23-24-25-26-27-28-29-30-31-32-33-1» (ділянка позначена у схемі та заштрихована зеленими лініями).

У користування ОСОБА_3, якому належить на праві власності 20/100 частки домоволодіння №80 по вулиці Штильова в місті Одесі, виділити ізольовану земельну ділянку загальною площею 327,3 кв.м (з врахуванням забудови будівлями та спорудами, які знаходяться у фактичному користуванні) у відповідності до графічної схеми зображення порядку користування земельними ділянками, яка була викладена експертом ОСОБА_14 в додатку до заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_15 від 07.12.2017 року (малюнок №1) з описом до схеми: «2-34-35-36-37-14-13-12-11-10-9-8-7-6-5-4-3-2» (ділянка позначена у схемі та заштрихована синіми лініями).

У користування ОСОБА_4, якій належить на праві власності 31/100 частки домоволодіння №80 по вулиці Штильова в місті Одесі, виділити ізольовану земельну ділянку загальною площею 537,5 кв.(з врахуванням забудови будівлями та спорудами, які знаходяться у фактичному користуванні) у відповідності до графічної схеми зображення порядку користування земельними ділянками, яка була викладена експертом ОСОБА_14 в додатку до заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_15 від 07.12.2017 року (малюнок №1) з описом до схеми: «31-30-29-28-27-26-25-24-23-22-21-20-18-19-38-39-40-41-42-43-44-45-46-47-48-31» (ділянка позначена у схемі та заштрихована жовтими лініями).

Визначити територію загального користування земельною ділянкою для співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 «33-3-4-33/2-33», (ділянка позначена у схемі червоним кольором), загальною площею 23,84 кв. м.

Визначити територію постійного та безоплатного сервітуту для користування земельною ділянкою співвласнику ОСОБА_2 «25/24-24-23-22-23/2-24/2-25», (ділянка позначена у схемі жовтим кольором), загальною площею 8,95 кв. м.

Визначити територію постійного та безоплатного сервітуту для користування земельною ділянкою співвласнику ОСОБА_4 «29-29/2-27/2-25/2-24/25-25-26-27-28-29», (ділянка позначена у схемі зеленим кольором), загальною площею 17,57 кв. м.

Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді М.М. Драгомерецький

П.М. Черевко