Номер справи місцевого суду: 523/590/15-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Журавльова О.Г., Кравця Ю.І.

при секретарі Ліснік Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої допомоги, заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ОСОБА_2звернулася до суду з позовом, який згодом був уточнений та остаточно поданий до ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої допомоги, заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що вона на підприємствах «Укрзалізниця» працює з 19.12.2012 року головним бухгалтерам. ОСОБА_2 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.

З 05.05.2014 року позивачка подала заяву про вихід на роботу з відпустки, заява зареєстрована в книзі реєстрації кореспонденції за номером 04/1382, однак адміністрація підприємства відмовила їй в усній формі про вихід на роботу з вказаної дати. Фактично позивачку відновили на посаді тільки 27.05.2014 року, однак заробітна плата за період з 05.05.2014 року по 26.05.2014 року позивачкою не була отримана і склала 6506,19 гривень.

27.05.2014 року позивачкою були подані відповідачу дві заяви про надання щорічної відпустки та матеріальної допомоги на здоровлення. Згідно п.5 додатку №7 до колективного договору Одеської залізниці на 2011-2015 роки, розмір матеріальної допомоги на оздоровлення визначається комісією по розгляду заяв працівників дистанції про визначення розміру виплати одноразової допомоги на оздоровлення.

Питання про надання позивачці разової допомоги на здоровлення та її розмір комісією не розглядався, в порушення норм чинного на підприємстві положення, згідно наказу №ЕЧ-12/270 від 27.05.2014 року позивачці була нарахована та виплачена матеріальна допомога на здоровлення в розмірі 50% від посадового окладу.

За проханням позивачки, 11.06.2014 року комісією по розгляду заяв працівників дистанції про визначення розміру виплати одноразової допомоги на оздоровлення була розглянута заява про надання матеріальної допомоги на оздоровлення і згідно протоколу N914 від 11.06.2014 року було прийняте рішення про надання позивачці матеріальної допомоги на оздоровлення у зв'язку з відпусткою в травні місяці 2014 року у розмірі 100% посадового окладу.

Адміністрація підприємства, в порушення п.4 додатку №7 до Колективного договору, згідно якого розрахунок суми на оздоровлення проводиться із посадового окладу, який встановлено на дату звернення за допомогою або дату надання відпустки, матеріальну допомогу нарахувало за червень 2014 року і вона в розрахунок заробітної плати не ввійшла, що призвело до заниження заробітної плати за травень 2014 року.

В зв'язку з тим, що з 03.06.2014 року позивачка пішла у відпуску по вагітності та пологам, а тому сума середнього заробітку для неї мала велике значення, у зв’язку із чим, відбулось зменшення суми виплат по листку непрацездатності по вагітності та пологам у розмірі 19.023 гривен.

Розрахунок лікарняного листка який надала бухгалтерія ЕЧ-1 в органи соціального страхування становить: 212,85грив.х126днів =26.819,1 гривень.

Нарахована у травні 2014 року допомога у розмірі 50% посадового окладу була сторнована і не зарахована у розмір середньої заробітної плати, при нарахуванні середньої заробітної плати допомога у розмірі 50% посадового окладу, середній заробіток за один день становив би 260,58 гривень, а сума до виплати за лікарняним листком становила би: 260,58грив.х 126днів = 32.833,08 гривень.

Позивачка надала заяву про вихід на роботу після відпуски з 05 травня 2014 року, про що свідчить копія її заяви та копія витягу з журналу підприємства про реєстрацію кореспонденції. З вини адміністрації підприємства була зарахована на посаду з 27 травня 2014 року, недоотримана заробітна плати становить 5.506,19 гривень.

Крім того, з вини адміністрації позивачці не нарахована заробітна плата з 05.05.2014 року, не нарахована на момент відпустки матеріальна допомога, що значно зменшило суму нарахування страхових виплат по вагітності та родам, яка мала складати: 362,06 грив, х 126днів.=45.619,56 гривень.

Також позивачка зазначила, що дії відповідача призвели до її постійних хвилювань, стресу, підвищення артеріального тиску, моральних страждань, оскільки відповідач неправомірно відмовив їй в повернені з відпустки, невірно нарахував суму лікарняного за вагітністю та пологами.

На підставі викладеного, позивачка просила стягнути з відповідача недоотриману допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами відповідно до листка непрацездатності з 03.06.2014 року на 126 календарних днів у сумі 30073,70 гривень та 17081,86 гривень інфляції за період з липня 2014 року по травень 2016 року, а всього 47155,56 гривень; невиплачену заробітну плату з 05.05.2014 року по 27.05.2014 року у розмірі 5506,19 гривень та 3127,52 гривень інфляції за період з липня 2014 року по травень 2016 року, а всього 8633,71 гривні; вартість судової-економічної експертизи у розмірі 7004,16 гривень та комісії за переведення коштів 70,04 гривень, а всього 7074,20 гривні; вартість наданої юридичної допомоги у розмірі 3000 гривень.; моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала у повному обсязі.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2017 року позов ОСОБА_2 до ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» задоволений частково. Стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_2 недоотриману допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами відповідно до листка непрацездатності з 03.06.2014 року на 126 календарних днів у розмірі 30073 гривень 70 копійок, суму інфляції коштів у розмірі 17081 гривень 86 гривень за період з липня 2014 року по травень 2016 року, вартість судової - економічної експертизи у розмірі 7004 гривень 16 копійок, вартість комісії за переведення коштів 70 гривень 04 копійки, моральну шкоду у розмірі 1500 гривень, а всього стягнуто суму у розмірі 55729 гривень 76 копійок. Решта позовних вимог залишена без задоволення. Також стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» на користь держави судовий збір.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а також, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст.. 367ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 27.01.2011р. була прийнята на посаду бухгалтером Одеської дистанції електропостачання. З 12.12.2011р. призначена на посаду головного бухгалтера. (а.с. 3-4 т.1).

27 травня 2014р. відповідно до наказу Одеської дистанції електропостачання Одеської залізниці №595-6, ОСОБА_2 було поновлено на посаді головного бухгалтера після відпустки по догляду за дитиною з 27.05.2014р. Підставою була зава ОСОБА_2 від 26.05.2014р. (а.с. 8 т. 1).

Також судом встановлено, що у журналі реєстрації вхідних документів Одеської дистанції електропостачання ДП «Одеська залізниця» зареєстровано заяву ОСОБА_2 на ім'я начальника Одеської дистанції електропостачання від 05.05.2014р. № 04/1382 з проханням перервати їй відпустку по догляду за дитиною до 3-х років.

Однак, тільки згідно наказу від 27 травня 2014р. №595-6 Одеської дистанції електропостачання Одеської залізниці ОСОБА_2 було поновлено на посаді головного бухгалтера після відпустки по догляду за дитиною з 27.05.2014р., що підтверджується заявою ОСОБА_2 від 26.05.2014р.

ОСОБА_2 наказ від 27 травня 2014р. №595-6 про її поновлення на роботі не оскаржувала.

Судом також встановлено, що 03 червня 2014р. ОСОБА_2 оформила листок непрацездатності з приводу вагітності на 126 календарних днів. (а.с. 5 т.1).

Відповідно до наказу Одеської дистанції електропостачання Одеської залізниці№642-6 від 03.06.2014р. ОСОБА_2 було надано частково оплачувану відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, з 03.06.2014р. по 22.10.2015р. (а.с. 9 т.1).

28 травня 2014р. ОСОБА_2 подала заяву до адміністрації підприємства на надання їй матеріальної допомоги на оздоровлення.

11 червня 2014р. ОСОБА_2 звернулась із скаргою щодо нарахування їй матеріальної допомоги у розмірі 50 відсотків. (а.с. 6 т.1).

Відповідно до наказу начальника Одеської дистанції електропостачання №24-12/298 від 11.06.2014р. ОСОБА_2 була нарахована матеріальна допомога у розмірі 100% посадового окладу. (а.с. 7 т.1).

Відповідно до судової економічної експертизи, встановлено, що у період травень - червень 2014р. оклад головного бухгалтера ОСОБА_2 становить 4 535,0 грн. та нараховано заробітну плату, відпускні та інші компенсаційні виплати на загальну суму 36 937,30 грн., а саме: у травні 2014р. усього нараховано 3 493,69 грн. (а.с.68 т.1), у т.ч.: відпрацьовано 2 дні (код 4) - нараховано 480,53 грн.; відпустки (основна 2 дні (код 331) та додаткова 1 день (код 336)) - нараховано 647,84 грн.; матеріальна допомога 50% (код 392) нараховано 2 267,50 грн.; індексація заробітної плати (код 98) та винагорода за вислугу (код 86) - нараховано 97,82 грн.; у червні 2014р. усього нараховано 33 443,61 грн. (а.с.69 т.1) премія (код 96) нараховано 144,16 грн.; відпустка (додаткове 1 день (код 335) нараховано 212,85 грн.; допомога по вагітності і пологам (код 627) нараховано 26 819,10 грн.; матеріальна допомога (код 392 та 642) нараховано 6 267,50 грн. (у т.ч. скорегована сума за травень 2014р. у розмірі (50%) 2 267,50 грн., та нарахована за червень 2014р. у розмірі (100%) 4 535,0 грн.)

Дослідженням даних «Платіжних відомостей» Одеської дистанції електропостачання за травень - червень 2014р. встановлено, що ОСОБА_2 (таб. № 895) виплачено 34 634,79грн., у т.ч. лікарняні соцстрахування (відомість № 139) у розмірі 26 282,71 грн., тобто за даними бухгалтерському обліку Одеської дистанції електропостачання за травень - червень 2014р. встановлено, що у період травень - червень 2014р. ОСОБА_2 (таб № 895) нараховано та виплачено: за відпрацьований час та щорічну відпустку; матеріальна допомога; допомога по вагітності і пологам.

Відповідно даними запису у копії «Трудової книжки» серії АА №03643 на ім'я ОСОБА_2 встановлено, що з 12.12.2011 ОСОБА_2 записом № 8 «призначена головним бухгалтером дистанції, наказ № 115/ОС від 12.12.2011» (а.с.3-4 т.1).

За даними «Наказу» Одеської дистанції електропостачання від 02.01.2013 № ЕЧВК-14/01 ОСОБА_2 надано відпустку «для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, період відпустки з 02.01.2013 по 22.10.2015» (а.с.10 т.1).

Крім того, є наступні заяви ОСОБА_2: «Заява» ОСОБА_2 від 26.05.2014, яка має надпис «ЕЧОР наказ», просить переривати відпустку для догляду за дитиною та допустити її до роботи з 27.05.2014 (а.с.37 т.1), про що надано «Наказ» № 595-в від 27.05.2014 (а.с.8,36 т.1); «Заява» ОСОБА_2 від 27.05.2014, яка має надпис «ЕЧОР наказ», просить надати щорічну відпустку протягом 4 днів з 29.05.2014 за сімейними обставинами (а.с.39 т.1), про що надано «Наказ» № 602-в від 28.05.2014 відповідно даним якого ОСОБА_2 надано щорічну відпустку з 29.05.2014 по 01.06.2014 включно (2 дні основної та 2 дні додаткової відпустки) з наданням матеріальної допомоги на оздоровлення (а.с. 14,38 т.1); «Заява» ОСОБА_2 від 02.06.2014, які мають надпис «ЕЧОР наказ», просить надати щорічну відпустку протягом 1 дня з 02.06.2014 за сімейними обставинами та надати відпустку для догляду за дитиною до 3-х років з 03.06.2014 (а.с.41,43 т.1), про що надано «Накази» № 630-в від 02.06.2014 та № 642-в від 03.06.2014 відповідно даним яких ОСОБА_2 надано щорічну відпустку 02.06.2014 (1 день додаткової відпустки з наданням матеріальної допомоги на оздоровлення та частково оплачувану відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, з 03.06.2014 по 22.10.2015 (а.с.9,40,42 т.1); за даними «Наказу» № ЕЧ-12/298 від 11.06.2014 ОСОБА_2 «на підставі п.4.15 Колективного договору та рішення комісії по розгляду заяв працівників ....(протокол № 14 від 11.06.2014)... 1. нарахувати матеріальну допомогу у розмірі 100% посадового окладу головному бухгалтеру ОСОБА_2, таблиця 895...» (а.с. 7,52 т.1).

Експертом встановленого, ОСОБА_2 з 12.12.2011 призначена головним бухгалтером Одеської дистанції електропостачання та у період з 02.01.2013 по 11.06.2014 відповідно наданим документам («Наказам») підтверджується, що: з 02.01.2013 по 22.10.2015 знаходилась у відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років; з 27.05.2014 відпустка перервана та ОСОБА_2 стала до роботи; з 29.05.2014 по 01.06.2014 (включно) та 02.02.2014 знаходилась у щорічному відпустку; з 03.06.2014 по 22.10.2015 відправлена у відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років; 11.06.2014 нараховано матеріальну допомогу, тобто, ОСОБА_2 перебуваючи у першій відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років перериває таку відпустку та стає до роботи з 27.05.2014, в подальшому відправлена у щорічну відпустку на 5 днів та з 03.06.2014 відправлена у другу відпустку для догляду за другою дитиною до досягнення нею 3-х років.

Таким чином, відповідно даними «Наказів» ОСОБА_2 перед настанням страхового випадку (відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами) за період з травня по червень 2014р. перебувала на роботі 7 календарних днів, а саме: у травні 2014р. 5 календарних днів, у т.ч. 2 дні робочих (27-28.05.2014), 2 дні основної відпустки (29-30.05.2014) та 1 день додаткової відпустки (31.05.2014); у червні 2014р. 2 календарних дня додаткової відпустки (01-02.06.2014).

Щодо нарахування ОСОБА_2 матеріальної допомоги у період травень - червень 2014р. дослідженням наданих документів встановлено, що Додатком № 7 до «Колективного договору» Одеської залізниці на 2011-2015р. (а.с.56 т.1) встановлено порядок та умови виплат одноразової допомоги на оздоровлення при виході в чергову відпустку, а саме: п. 1 одноразова допомога на оздоровлення виплачується один раз на рік як правило при наданні працівнику чергової відпустки; п.4 розрахунок суми на оздоровлення проводиться виходячи із тарифної ставки (посадового окладу), встановлених на дату надання відпустки та дату звернення за допомогою по п.2 цього додатку (змінено від 17.04.2014); п.5 розмір одноразової допомоги становить не менш 50%... місячної тарифної ставки (посадового окладу), визначений із розрахунку середньорічної нормі робочого часу (доповнено 09.02.2012); п. 7 конкретний розмір одноразової допомоги визначається комісією (структурного підрозділу, дирекція залізничних перевезень, дороги), склад якої затверджується відповідними керівниками та узгоджується з паритетним профспілковим органом. У склад комісії включаються: керівник підрозділу, головний бухгалтер, працівник кадрів, інженер по організації та нормуванню праці (економіст) та представник профспілки організації. Рішення комісії є підставою для видання наказу по підрозділу про виплату одноразової допомоги (доповнено від 20.10.2011,09.02.2012).

Також судом встановлено, що за період травень - червень 2014р. за даними: копії «Журналу реєстрації заяв на матеріальну допомогу працівників Одеської дистанції електропостачання» заява ОСОБА_2 зареєстрована 30 травня за № 147 (а.с.18 т.1). Проте, заява ОСОБА_2 про надання матеріальної допомоги у матеріалах справи відсутня; «Протоколу №13 оперативної наради при начальнику Одеської дистанції електропостачання» від 11.06.2014 про розгляд скарги ОСОБА_2 зазначено, що заява на матеріальну допомогу від ОСОБА_2 отримана 30.05.2014р., у протоколі комісії від 26.05.2014р. така заява не розглядалась, та вирішили «призначити комісію по розгляду заяви ОСОБА_2 і визначенню виплати одноразової допомоги на оздоровлення на 11.06.2014р.» (а.с. 19,50 т.1); «Протоколу № 14 засідання робочої комісії по розгляду заяв працівників дистанції і визначенню розмірі виплат одноразової допомоги на оздоровлення» від 11.06.2014р. узгоджено «заяву на надання матеріальної допомоги у розмірі 100% посадового окладу головному бухгалтеру ОСОБА_2, ma6.No 895» (а.с.20,51 т.1); «Наказом» від 11.06.2014 № ЕЧ-12/298 «на підставі п.4.15 Колективного договору та рішення комісії по розгляду заяв працівників дистанції і визначенню розміру виплати одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення (протокол № 14 від 11.06.2014) нарахувати матеріальну допомогу у розмірі 100% посадового окладу головному бухгалтеру ОСОБА_2, таб.895» (а.с.7,52 т.1); «Наказом» № ЕЧ -12/270 від 27.05.2014 та «Протоколом № 10 засідання робочої комісії по розгляду заяв працівників дистанції і визначенню розмірі виплат одноразової допомоги на оздоровлення» від 26.05.2014 документально підтверджується, що у травні 2014р. Одеською дистанцією електропостачання надано матеріальну допомогу на оздоровлення у зв'язку з виходом у відпустку 29 працівникам у розмірі 50% та 2 працівникам (у т.ч. 1-інвалід) у розмірі 100% (а.с.45-46 т.1).

Судом встановлено, що Одеською дистанцією електропостачання 30.05.2014 отримано від ОСОБА_2 заяву на виплату матеріальну допомогу, яку розглянуто комісією («Протокол № 14 від 11.06.2014») та надано «Наказ» від 11.06.2014 № ЕЧ-12/298 про нарахування ОСОБА_2 матеріальної допомоги у розмірі 100% посадового окладу головному бухгалтеру.

Також судом встановлено, що Одеською дистанцією електропостачання у період травень - червень 2014р. слід було нарахувати ОСОБА_2 матеріальну допомогу на загальну суму 8 535,0грн., а саме: у травні 2014р. 4 000,0грн. відповідно даних «Кредитного авізо № 170» від 04.06.2014; у червні 2014р. 4 535,0грн. на підставі «Наказу» від 11.06.2014 № ЕЧ-12/298.

Відповідно до даних «Листка непрацездатності» серії АГЕ № 486425 ОСОБА_2 звільняється від роботи строком на 126 календарних днів з 03.06.2014 по 07.10.2014. Проте, за даними «Наказу» № 642-в від 03.06.2014 ОСОБА_2 надано відпустку за доглядом за дитиною до досягнення нею 3-х років, з 03.06.2014 по 22.10.2015 (а.с.9,42 т.1).

Відповідно даним «Розрахунку заробітної плати ОСОБА_2 таб. № 895» за червень 2014р. Одеською дистанцією електропостачання ОСОБА_2 нарахована допомога по вагітності і пологам (код оплати 627) у розмірі 26 819,10 грн. (а.с.69 т.1).

Розрахунок допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на підставі даних «Листка непрацездатності» серії АТЕ № 486425 ОСОБА_2 за 5 календарних днів у травні 2014р. і нарахованої заробітної плати та відпускних у розмірі 1064,23 грн. (480,53+96,11+1,71+323,92+161,96), тобто без урахування нарахованої матеріальної допомоги у розмірі 2267,50 грн. (50% посадового окладу).

У результаті розрахунку сума допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (126 календарних днів) ОСОБА_2 за період з 03.06.2014 по 06.10.2014 становить 26 818,60 грн. ((1064,23/5)* 126).

Відповідно даним «Розрахунку заробітної плати ОСОБА_2 таб. № 895» за червень 2014р. сума нарахованої допомоги по вагітності та пологах (код оплати 627) становить 26819,10грн., що підтверджується висновком акту № 603 Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Одеської міської виконавчої дирекції «Перевірки по коштам Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» від 03.07.2014 (а.с.55,69 т.1).

В результаті проведеного дослідження матеріалів справи та проведеного розрахунку допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_2 встановлено, що Одеською дистанцією електропостачання розмір допомоги 26 819,10 грн. розраховано без урахування матеріальної допомоги у розмірі 2 267,50 грн., яка передбачена Додатком № 7 «Колективного договору» Одеської залізниці та за даними «Розрахунку заробітної плати ОСОБА_2 таб. № 895» нараховано працівнику у травні 2014р., проте не підтверджується відповідним наказом Одеської дистанції електропостачання (а.с.56,68 т.1).

Відповідно до матеріалів справи, заява ОСОБА_2 про надання матеріальної допомоги зареєстровано у «Журналі реєстрації заяв на матеріальну допомогу працівників Одеської дистанції електропостачання» 30 травня 2014 за № 147, яка розглядалась 11.06.2014 після скарги ОСОБА_2 на засіданні комісії по розгляду заяв працівників (а.с.49,50,51 т.1).

Експертом встановлено, що якщо б заява ОСОБА_2 про надання матеріальної допомоги була розглянута та надано наказ Одеською дистанцією електропостачання своєчасно у травні 2014р., то у розрахунку оплати праці за цей період була б нарахована сума матеріальної допомоги у розмірі 100% посадового окладу 4 535,0 грн., а не як за даними «Розрахунку заробітної плати ОСОБА_2 таб. № 895» у червні 2014р. (підстава «Наказ» № ЕЧ -12/298 від 11.06.2014), у результаті чого така сума не вплинула на розрахунок допомоги по вагітності та пологах.

Таким чином, при умові своєчасного оформлення протоколу та наказу Одеською дистанцією електропостачання про надання ОСОБА_2 матеріальної допомоги у розмірі 100% посадового окладу 4 535,0 грн. у травні 2014р., то сума допомоги по вагітності та пологах повинна була скласти 56 892,80 грн. ((480,53+96,11+1,71+323,92+161,96)/5 +(4535,0/19))* 126), а не 26819,10грн., різниця становить 30 073,70 грн.

Однак, ОСОБА_2 фактично була виплачена сума у розмірі 26282 грн. 71 коп., що підтверджується платіжною відомістю № 139 (а.с. 78 т.1).

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої допомоги, заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, у зв’язку з неправомірними діями відповідача, втратила право на отримання своєї власності у вигляді грошової суми у розмірі 30073,70 грн., яка повинна бути складовою середнього заробітку для обчислення матеріальної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами відповідно до листка непрацездатності з 03.06.2014 року.

Відповідно ст.179 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-УІІІ, із змінами та доповненнями, ст.17 Закону України «Про відпустку» від 15.11.1996 № 504/96-ВР та п.1 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2011 № 2240-ІІІ у редакції від 27.03.2014 (далі за текстом - Закон України № 2240) встановлено, що тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів) та надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

Вимогами Закону України № 2240 також встановлені правила призначення та отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності по вагітності та пологах, а саме: п.3 ст.38 «за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку»; ст.39 «допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної тати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу. Сума допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини (граничної суми) місячної заробітної плати (доходу), з якої сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» від 26.09.2001 № 1266, у редакції 04.06.2014, (далі за текстом - Постанова КМУ №1266) розраховується середня заробітна плата для застрахованих осіб, а саме: п 6. «у разі коли застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата (дохід) для розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, обчислюється з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але не вище за розмір середньої заробітної плати за всіма видами економічної діяльності в місяці, що передує місяцю, в якому настав страховий випадок, ... та не нижче за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку»;

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК Україна особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд обґрунтовано прийшов до висновку, що дії відповідача призвели до моральних страждань позивачки, оскільки вона не отримала належні їй кошти від роботодавця, крім того, позивачка не отримала належну суму допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, що призвело до погіршення її матеріально стану, вплинуло на внутрішній емоційний стан, вважаючи її особливе становище, в зв’язку з чим суд стягнув грошову суму у розмірі 30073,70 грн., яка повинна бути складовою середнього заробітку для обчислення матеріальної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами відповідно до листка непрацездатності з 03.06.2014 року, суму інфляції коштів у розмірі 17081,86 грн. та моральну шкоду у розмірі 1500 грн.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги скаргу ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» про те, що судом неправильно застосовано п. 2.ч.2 ст. 22 ЦК України, оскільки матеріали справи не свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх обов’язків за колективним договором, а реальність отримання позивачем доходу недоведена, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до експертного висновку встановлено, що якщо б заява ОСОБА_2 про надання матеріальної допомоги була розглянута та своєчасно був наданий наказ у травні 2014р., матеріальна допомога по вагітності та пологах повинна була скласти 56 892,80 грн., а тому суд на законних підставах застосував п. 2.ч.2 ст. 22 ЦК України.

Доводи про те, що у частині стягнення моральної шкоди у розмірі 1500 грн., суд зробив висновки щодо моральних страждань позивачки, не обґрунтувавши своє рішення конкретними доказами, не приймаються судом до уваги, оскільки суд належним чином перевірив матеріали справи, доводи сторін та докази, на які вони посилалися в обґрунтування своїх вимог і дав їм належну оцінку в судовому засіданні.

Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки вони також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду надано не було.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення рішення суду, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв’язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» – залишити без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2017 року –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту, який буде складено 21 грудня 2017 року.

Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева

Судді ______________________________________ О.Г. Журавльов

______________________________________ ОСОБА_3