Провадження 2/127/3783/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2017 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

при секретарі Константинові А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вінницької міської ради, КП «Вінницяводоканал», треті особи без самостійних вимог – виконавчий комітет Вінницької міської ради як орган опіки і піклування, ОСОБА_3 про визнання ордера недійсним, -

в с т а н о в и в:

представник ОСОБА_2 – ОСОБА_1 12.07.2016 року звернулась до суду з позовом про визнання ордера недійсним (а.с. 10).

25.07.2017 року позовні вимоги уточнила (а.с. 12-13) і мотивувала тим, що в 2005 році її брат ОСОБА_2, що визнаний недієздатним, змушений був вселитись до неї в кімнату № 11 в будинку № 57 по вул. Г. Успенського в м. Вінниці. На той час вона на законних підставах проживала в кімнаті № 11 і була зареєстрована за цією адресою з 28.07.1983 року.

Таким чином, з 2005 року і по даний час (більше 11 років) ОСОБА_2 безперервно проживає та користується кімнатою № 11 в будинку № 57 по вул. Г. Успенського в м. Вінниці, тому вважає, що він набув права на користування цим житлом.

Однак, 07.12.2007 року керівництвом СП «Благоустрій» ВКГ «Вінницяводоканал» на зайняту ними кімнату було видано ордер № 57 на ім’я ОСОБА_3, що суперечить нормам ст. 59 ЖК УРСР.

Представник ОСОБА_1 просила визнати недійсним ордер № 57 від 07.12.2007 року, виданий на ім’я ОСОБА_3 і визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на проживання в кімнаті № 11 в будинку № 57 по вул. Г. Успенського в м. Вінниці.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.12.2017 року №127/14906/16-ц позовну заяву ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 в частині вимог про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право на проживання в кімнаті № 11 в будинку № 57 по вул. Г. Успенського в м. Вінниці залишено без розгляду.

В судовому засіданні 11.12.2017 року представники позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уточнені позовні вимоги про визнання недійсним ордера № 57 від 07.12.2007 року, виданого на ім’я ОСОБА_3 підтримали за обставин, викладених в позовній заяві, просили позов задоволити.

Представник виконкому Вінницької міської ради ОСОБА_5 в судовому засіданні 14.02.2017 року позов не визнала, пояснила, що оскільки ОСОБА_2 не проживав в гуртожитку на законних підставах, не був зареєстрованим за цією адресою, його права не порушені видачею ордера на вселення в кімнату № 11 ОСОБА_3, тому позов про визнання ордера недійсним задоволенню не підлягає. Також звернула увагу, що ОСОБА_2 має у власності 1/3 частку квартири, яку набув внаслідок приватизації, зареєстрований у власній квартирі, крім того, він перебуває на квартирному обліку під № 1 загальної черги та в списку на першочергове отримання житла по висновку ЛКК за № 1.

Представник КП «Вінницяоблводоканал» - ОСОБА_6 в судовому засіданні 15.11.2016 року позов не визнав, суду пояснив, що ордер сім`ї ОСОБА_3 виданий на законних підставах. В кімнаті, яка на даний час має № 11 і яку фактично займав ОСОБА_3 з 80-х років ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ніколи не проживали, тому їх права видачею ордера не порушені. В подальшому просив розглядати справу у його відсутність (а.с. 218).

Третя особа ОСОБА_3 просив відмовити в задоволенні позову, надав письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи (а.с. 184-188).

Представник третьої особи ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні 15.11.2016 року позов не визнала, надала письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи (а.с. 54-55, 71). Вважає, що ордер не може бути визнаний недійсним, оскільки таку вимогу може бути заявлено лише протягом трьох років з дня його видачі.

Представник органу опіки і піклування ОСОБА_8 в судових засіданнях пояснень не надавала.

Вислухавши пояснення осіб, що брали участь в справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18.07.2013 року № 127/5092/13-ц ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано недієздатним (а.с. 50). Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11.11.2014 року № 127/18155/14-ц ОСОБА_1 призначено опікуном ОСОБА_2 (а.с. 26).

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є інвалідом 2 групи загального захворювання (а.с. 16). З висновків лікарських комісій від 18.02.2013 року, 03.10.2014 року, 29.11.2015 року вбачається, що хворий ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду (а.с. 23-25).

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, зазначила, що він постійно проживав з 2005 року разом з нею в квартирі № 11 по вул. Г.Успенського в м. Вінниці, але на займану ними кімнату 07.12.2007 року незаконно був виданий ордер ОСОБА_3, тому відповідно до ст. 59 ЖК УРСР ордер на жиле приміщення слід визнати недійсним.

Так, відповідно до ст. 59 ЖК УРСР ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Частиною 3 ст. 59 ЖК УРСР визначено, що вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 3 ст. 61 ЦПК України).

В судовому засіданні було встановлено, що будівля № 57 по вул. Г.Успенського в м. Вінниці є гуртожитком, перебувала на балансі СП «Благоустрій» Вінницького обласного комунального виробничого підприємства ВКГ «Вінницяводоканал». Згідно рішення виконкому Вінницької міської ради від 13.11.2008 року гуртожиток прийнятий у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці і переданий на баланс ЖЕК №5 з 01.02.2009 року. З 13.02.2014 року на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради № 335 гуртожиток перебуває на балансі ОСББ «Успенського-57» (а.с. 82, 105).

07.12.2007 року сім`ї ОСОБА_3 в складі чотирьох осіб СП «Благоустрій» ВОКВП ВКГ «Вінницяводоканал» був виданий ордер на право зайняття двох кімнат № 11, площею 54,3 кв.м., по вул. Г.Успенського, 57 в м. Вінниці (а.с. 114).

Згідно копії технічного паспорту на приміщення гуртожитку квартира № 11, яку займає ОСОБА_3, складається з приміщень: І площею 1,9 кв.м., ІІ площею 9,2 кв.м., 1 площею 5,0 кв.м., 2 площею 11,9 кв.м., 3 площею 3,6 кв.м., 4 площею 9,0 кв.м., 5 площею 13,7 кв.м. (а.с. 69-70).

Також в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 28.07.1983 року була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 14, зворот).

В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, що фактично займала з сім`єю інші кімнати, площами 12,2 кв.м. і 13,8 кв.м., які в технічному паспорті відповідають квартирі № 12 (а.с. 70).

Суд враховує, що будівля № 57 по вул. Г.Успенського в м. Вінниці є гуртожитком, проте ОСОБА_1 не була наймачем житлових приміщень в гуртожитку. Згідно картки форми № 17 (а.с. 27) сім`ї ОСОБА_9 (бувший чоловік ОСОБА_1М.) виділялась кімната № 11/1 по вул. Г.Успенського, 57 і ОСОБА_1 з 28.07.1983 року була зареєстрована за вказаною адресою (а.с. 141).

При розгляді даної справи і попередніми рішеннями судів, які набрали законної сили (від 30.10.2009 року (а.с. 57-59), від 26.10.2010 року (а.с. 62-63), від 03.10.2016 року (а.с. 78-80) було встановлено, що інвентаризаційний номер квартири № 11, яку займала ОСОБА_1 і в якій була зареєстрована, змінився на № 12/1 і № 12/2.

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 02.11.2007 року №2-725/07 (а.с. 64-66), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 10.12.2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11 було визнано такими, що втратили право на користування житловим приміщенням кімнати № 11 в гуртожитку по вул. Г. Успенського, 57 в м. Вінниці. При розгляді даної справи судом було встановлено, що відповідачі незаконно утримують кімнату № 12/1 та № 12/2, в яких раніше вони проживали, а потім вибули на інше місце проживання. ОСОБА_1, в порушення п. 15 Положення про гуртожитки передавала кімнату № 12 в користування стороннім особам, а сама проживала в Київській області, де доглядала за хворим братом (ОСОБА_2М.) і матір`ю, навідувалась періодично із синами до спірного житла.

Ордер ОСОБА_2 на вселення до гуртожитку № 57 по вул. Г.Успенського в м. Вінниці ніколи не видавався.

ОСОБА_2 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5 і є власником 1/3 частки цієї квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30.01.1999 року.

На підставі того, що ордер на вселення у гуртожиток ОСОБА_2 не надавався, він має у власності інше житлове приміщення, в кімнатах № 12/1 і 12/2 вселені інші особи (сім`я Ситко), 03.10.2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалене рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, яка діяла в інтересах недієздатного ОСОБА_2, про визнання за ним права користування цими приміщеннями (а.с. 78-80). Рішення набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 17.11.2016 року. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.09.2017 року рішення першої та ухвала апеляційної інстанції залишені без змін.

Наведеними рішеннями судів було встановлено, що ОСОБА_2 в гуртожитку не проживав, а кімнати № 12/1, № 12/2 незаконно утримувала ОСОБА_1 і здавала їх в користування іншим особам.

В силу ст. 61 ЦПК України дана обставина не потребує доказування.

Згідно ст. 128 ЖК УРСР порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства УРСР. Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу (ст. 129 ЖК УРСР).

Також порядок надання жилої площі в гуртожитках, вселення на надану жилу площу, користування цією жилою площею та виселення з гуртожитків встановлюється Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 № 208, яке було чинним на момент видачі ордеру ОСОБА_3

Відповідно до п. 14 розділу ІІІ даного Положення вселення до гуртожитків провадиться в установленому порядку завідуючим (директором) гуртожитком або працівником, який його заступає, на підставі виданого адміністрацією підприємства, установи, організації ордера.

Право на зайняття кімнат № 11 в будинку № 57 по вул. Г. Успенського в м. Вінниці ОСОБА_3 набув на підставі ордера (а.с. 114), виданого СП «Благоустрій».

Оскільки в судовому засіданні достовірно було встановлено, що ОСОБА_2 не проживав в гуртожитку на законних підставах і не набув права користування кімнатами в гуртожитку, його житлові права видачею ордера ОСОБА_3 на вселення до приміщення № 11 в гуртожитку № 57 по вул. Г.Успенського в м. Вінниці не порушені, тому не підлягають захисту.

Також при ухваленні рішення суд приймає до уваги роз`яснення, що містяться п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року N 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України".

Відповідно до ст. 88 ЦПК України оскільки ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи, судові витрати слід залишити за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 59, 128-131 ЖК УРСР, ст.ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 88, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

в задоволенні позову – відмовити.

Судові витрати – за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: