Справа № 138/3801/16-а

Провадження №:2-а/138/54/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2017 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Київської Т.Б.,

за участю: секретаря Цибульської Т.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Лісецької Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Могилів-Подільському адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Могилів-Подільського об`єднаного міського військового комісаріату про скасування постанови № 73 від 08.12.2016 в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що 08.12.2016 відносно нього було винесено постанову № 73 т.в.о. військового комісара Могилів-Подільського ОМВК майором ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

Позивач зазначає, що відповідачем було порушено процедуру провадження у справі. Так, протокол про адміністративне правопорушення відповідачем було складено на листі формату А-4 під назвою «Протокол про адміністративне правопорушення», датований від 05.12.2016, а не на бланку встановленого зразка та без реквізитів. Також в протоколі не зазначено місце його складання та адреси свідків. Також позивач зазначає, що в ході складання протоколу працівниками відділу кадрів Могилів-Подільської райдержадміністрації, де працює позивач, працівникам Могилів-Подільського ОМВК були надані його персональні дані, що є порушенням його прав. Також зазначив, що свідки, зазначені в протоколі не могли бути присутні при складанні такого протоколу, оскільки вони є працівниками Могилів-Подільської райдержадміністрації, а протокол про адміністративне правопорушення, складався в Могилів-Подільському ОМВК. Такі порушення вказують на упереджене ставлення до нього при винесенні оскаржуваної постанови. Крім того, в межах розгляду протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача, ним було заявлено клопотання про проведення виїзного засідання з розгляду адміністративної справи в приміщенні Могилів-Подільської райдержадміністрації та таке клопотання було задоволено, однак, наступне засідання та розгляд справи було проведено в приміщенні Могилів-Подільського ОМВК. Крім того, позивач подавав відповідачу ряд клопотань в межах розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, однак відповідачем такі клопотання не були розглянуті. Також, позивач зазначає, що 08.12.2016 уповноважена особа на прийняття рішення в присутності працівника ОМВК намагалась йому оголосити завчасно винесену постанову № 73, за результатами необ`єктивного, упередженого та не всебічного розгляду матеріалів справи, без виклику свідків та без розгляду заявлених позивачем клопотань.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення до суду з позовом, в якому позивач просить скасувати постанову № 73 від 08.12.2016, винесену т.в.о. військового комісара Могилів-Подільського ОМВК майором ОСОБА_2 , якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Просив позов задоволити. Додатково суду пояснив, зокрема, що т.в.о. військового комісара Могилів-Подільського ОМВК не мав повноважень на винесення постанови, оскільки таку постанову може виносити лише військовий комісар. На виклик до військового комісаріату позивач не з`явився один раз, оскільки з 26.11.2016 по 30.11.2016 перебував на лікарняному. 01.12.2016 він з`явився до комісаріату, однак там була лише юрист, яка запитала у нього військовий квиток, однак його у позивача при собі не було і вона сказала, що він може йти додому. Підтвердив факт того, що він працював юристом Могилів-Подільської РДА з 19.04.2013, однак військовий облік дійсно не змінив. Також позивач підтвердив факт відмови надати пояснення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначив, що ще в 2015 році йому вручав повістку працівник Могилів-Подільського ОМВК ОСОБА_3 . Позивач з`явився до військового комісаріату в 2015 році та показав працівнику свій військовий квиток, після чого його відпустили.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила в задоволенні позову відмовити в повній мірі, оскільки оскаржувана постанова є правомірною. Суду пояснила, зокрема, що в серпні 2016 року при проведенні звірки між Могилів-Подільською РДА та Могилів-Подільським ОМВК було виявлено, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в Могилів-Подільському ОМВК. Керівника Могилів-Подільської РДА повідомлялось про допущення порушення зі сторони ОСОБА_1 та про необхідність його явки до Могилів-Подільського ОМВК. Також ОСОБА_1 вручались повістки про виклик до військового комісаріату з метою постановки на військовий облік по місцю проживання та роботи. ОСОБА_1 прийшов до військомату лише 01.12.2016 в кінці дня без військового квитка, жодних документів не надав, повідомив, що квитка не має. Також повідомила, що ОСОБА_1 , з 2013 року перебував на посаді начальника відділу кадрів Могилів-Подільської РДА та власноруч заповнював свою особову картку, куди вніс неправдиву інформацію, що він перебуває на обліку в Могилів-Подільському ОМВК. Крім того, підтвердила, що в 2015 році Могилів-Подільською РДА було надано списки працівників до військомату, серед яких був і ОСОБА_1 . Позивач повідомляв, що стоїть на обліку в Дарницькому ОМВК. Такі дії ОСОБА_1 свідчать про ухилення від виконання обов`язків .

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що позов слід задоволити частково, враховуючи таке.

08.12.2016 т.в.о. військового комісара Могилів-Подільського ОМВК майором ОСОБА_2 було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 гривень (т.1, а.с.133).

Статтею 210 КУпАП передбачена відповідальність за порушення військовозобов`язаними правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади.

Статтею 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

В оскаржуваній постанові вказано, що 09.11.2016 в ході перевірки організації ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників у Могилів-Подільській РДА, було виявлено, що головний спеціаліст-юристконсульт апарату Могилів-Подільської РДА не перебуває на військовому обліку у Могилів-Подільському ОМВК, тобто по місцю проживання (реєстрації). З метою оформлення військово-облікових документів о 17 год. 45 хв. 25.11.2016 по місцю проживання та о 10 год. 00 хв. 01.12.2016 по місцю роботи ОСОБА_1 було вручено повістки про виклик до Могилів-Подільського ОМВК, проте у вказаний у повістках термін ОСОБА_1 не з`явився у військовий комісаріат. З метою встановлення причин неявки за викликом військового комісаріату та перевірки військового квитка про наявність відмітки про місце перебування на військовому обліку, 05.12.2016 працівниками військового комісаріату було здійснено виїзд по місцю роботи даного громадянина. В присутності свідків ОСОБА_1 , який є посадовою особою державної установи, відмовився надавати пояснення щодо неявки до військового комісаріату у вказані у повістках терміни та повідомив, що за інформацією про перебування на військовому обліку та місцезнаходження військового квитка потрібно звертатися до ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі чого було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 210, 210-1 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 10 год. 00 хв. 07.12.2016 в Могилів-Подільському ОМВК. На підставі заяви ОСОБА_1 про проведення виїзного засідання з розгляду адміністративної справи, розгляд справи було перенесено на 15 год. 00 хв. 07.12.2016 в приміщенні Могилів-Подільської РДА. Під час розгляду справи ОСОБА_1 повідомив, що за інформацією про перебування на військовому обліку та місцезнаходження військового квитка потрібно звертатися до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Для отримання додаткових документів про підтвердження скоєного правопорушення, розгляд справи було перенесено на 13 год. 00 хв. 08.12.2016 в приміщення Могилів-Подільського ОМВК. З цією метою, було здійснено письмовий запит до приміщення Дарницького РВК м. Київ, на який було отримано відповідь, що громадянин ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в Дарницькому РВК м. Київ з 16.03.2011 та на військову службу під час мобілізації не призивався.

Таким чином, встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 1, ст. 37, ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме порушив правила військового обліку, не з`явився на виклик до військового комісаріату, не подав в обліковий орган відомості про зміну військово-облікових даних.

Статтею 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Частина 3 даної норми визначає, що військовий обов`язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку, а частиною 10 визначено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Пунктом 2 частини 1статті 37 вказаного Законупередбачено, що взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.

Відповідно до ч. 3ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" військовозобов`язані після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку. Частиною 5 даної норми передбачено, що зняттю з військового обліку військовозобов`язаних у військових комісаріатах підлягають громадяни України які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання.

Згідно до п. 10ст. 38 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" військовозобов`язані в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про це орган, де вони перебувають на військовому обліку.

Статтею 17 Закону України «Про оборону України» передбачено, зокрема, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

передбачено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.

Пред`являючи вимогу про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення пояснення позивача зводились до порушення процедури провадження у справі та накладення стягнення поза межами строку визначеного ст. 38 КУпАП.

При вирішенні спору суд зважає на те, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується, зокрема, принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході вирішення спору позивач не надав суду доказів на підтвердження тієї обставини, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення були допущенні істотні порушення, в тому числі його прав, які б могли свідчити про незаконність прийнятого у справі рішення.

Так, провадження у справі розпочато 05.12.2016 зі складання відповідного протоколу на бланку, що є додатком до Інструкції з організації та ведення районними (міськими) військовими комісаріатами проваджень у справах про адміністративні правопорушення. Бланк протоколу містить інформацію за усіма обов`язковими графами.

Його складено за присутності позивача, однак в зв`язку з його відмовою від надання пояснень по суті протоколу та від підпису про його отримання особа, яка складала такий протокол залучила двох свідків; ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Вказані свідки допитувались в ході розгляду справи судом та підтвердили факт їх залучення до таких дій. Також, сам позивач підтвердив факт того, що він не бажав надавати пояснення під час складання протоколу та не розписався за отримання його копії. Єдиний підпис позивача проставлено в графі про роз`яснення йому положень ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та в якій містилась інформація з приводу місця та часу розгляду справи.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні надала показання про те, що вона знає лише про складання протоколу. Дату не пам`ятає. Вона як свідок засвідчила, що ОСОБА_6 відмовлявся надавати відомості (інформацію). Ставила свій підпис в протоколі. Точно згадати стосовно якого правопорушення складався протокол, свідок не може. Свідок не виключає, що це могло статись 05.12.2016. Підтвердила, що ставила підпис в протоколі. Ще також свідком була ОСОБА_7 . Повідомила, що ОСОБА_6 відмовився надавати документ (військовий квиток), який засвідчує його перебування на військовому обліку. Також зазначила, що ОСОБА_6 підтвердив, що він перебуває на військовому обліку Дарницького військовому комісаріаті. Протокол складався в приміщенні райдержадміністрації. Протокол про адміністративного правопорушення складала особа з військового комісаріату.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні надала показання про те, що вона була свідком події, коли прийшли до райдержадміністрації люди з військомату і попросили, щоб позивач пред`явив їм військовий квиток, однак він відмовився. Підтвердила, що ставила підпис в протоколі. З військомату прийшли представник відповідача та жінка у військовій формі. Хто саме складав протокол вона не пам`ятає. З якою метою представники військомату вимагали у ОСОБА_6 військовий квиток, свідок не знає. ОСОБА_8 перебуває на військовому обліку свідок не пам`ятає. Протокол складали в 2016 році. Числа не пам`ятає. Могло бути 05.12.2016. Від дачі письмових пояснень ОСОБА_6 відмовився.

Протокол було складено радіотелеграфістом відділення зв`язку та інформатизації Могилів-Подільського ОМВК солдатом ОСОБА_9 . В протоколі вказано, що 09.11.2016 в ході перевірки організації ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників у Могилів-Подільській РДА було виявлено, що головний спеціаліст юрист консультант апарату Могилів-Подільської РДА ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку у Могилів-Подільському ОМВК. З метою формування військово-облікових документів 25.11.2016 о 17 год. 45 хв. по місцю проживання та 01.12.2016 о 10 год. 00 хв. по місцю роботи ОСОБА_1 було вручено повістки про виклик до військового комісаріату, проте у вказаний у повістках термін, ОСОБА_1 не з`явився. 05.12.2016 для встановлення причин не явки ОСОБА_1 та звірки військово-облікових документів, ОСОБА_1 в приміщенні РДА було запропоновано надати паспорт та військовий квиток, однак останній відмовився від надання вказаних документів та повідомив, що за інформацією про перебування його на військовому обліку та знаходження військового квитка потрібно звертатись у Дарницький військовий комісаріат м. Київ (т.1, а.с.134).

Згідно з ч. 2ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених, зокрема, уст. 234-2 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Відповідно до витягу з наказу № 219 від 23.12.2015, військового комісара Могилів-Подільського ОМВК, призначено відповідальним за провадження у справах про адміністративні правопорушення щодо правопорушення законодавства посадовими особами, призовниками та військовозобов`язаними у відділенні військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу службовця ЗСУ ОСОБА_10 , службовця ЗСУ ОСОБА_11 , службовця ЗСУ ОСОБА_9 (т.2, а.с.44).

В позові ОСОБА_1 зазначив, що протокол від 05.12.2016 складено в приміщенні Могилів-Подільського ОМВК, однак, на підтвердження таких обставин суду жодного доказу не надано.

Таким чином, враховуючи викладене вище, показання свідків, суд вважає безпідставним твердження позивача, щодо порушення порядку складення протоколу, оскільки, як встановлено судом, такий протокол був складений 05.12.2016 саме в приміщенні Могилів-Подільської РДА, уповноваженою на те особою, із залученням двох свідків, які засвідчили факт відмови позивача від надання пояснень по суті справи.

Факт неможливості явки на виклик 29.11.2016 позивач підтвердив копією листа непрацездатності (Т.1, а.с.158).

Разом з тим, той факт, що 01.12.2016 позивач з`явився на виклик до відповідача в належний час та мав при собі необхідні документи суду надано не було.

Крім того, позивачем в позові та судовому засіданні було зазначено, що вказаний вище протокол було розглянуто з порушенням чинного законодавства, оскільки майор ОСОБА_2 , який тимчасово виконував обов`язки військового комісара Могилів-Подільського ОМВК не мав повноважень на розгляд такого протоколу. Доказів відсутності повноважень в ОСОБА_2 позивачем суду надано не було.

В свою чергу представником відповідача суду надано копію витягу з наказу № 188 від 08 грудня 2016 року т.в.о. військового комісара Могилів-Подільського ОМВК майором ОСОБА_2 про те, що підполковник ОСОБА_12 , військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_2 , 08.12.2016 вибув на лікування до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону. Тимчасове виконання обов`язків війського комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 покладено на майора ОСОБА_2 , заступника військового комісара начальника мобілізаційного відділення цього військового комісаріату. Підстава видачі наказу: направлення від 07.12.2016 № 6/180, наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.12.2016 № 229 (т.2, а.с.43).

Крім того, відповідно до витягу з наказу № 219 від 23.12.2015, військового комісара Могилів-Подільського ОМВК, призначено відповідальним за провадження у справах про адміністративні правопорушення щодо правопорушення законодавства посадовими особами, призовниками та військовозобов`язаними заступника військового комісаріату начальника мобілізаційного відділення капітана ОСОБА_2 та військовослужбовців і службовців ЗСУ, які будуть здійснювати перевірку на підставі Припису на виконання завдання щодо порушень посадовими особами, передбаченими Кодексом України про адміністративні правопорушення (т.2, а.с.44).

Таким чином, суд вважає, що твердження позивача щодо розгляду протоколу про адміністративне правопорушення неуповноваженою особою є безпідставним та не обґрунтованим.

Також, твердження позивача щодо нерозгляду ряду його клопотань, які він заявив під час розгляду справи не доведено жодними доказами.

Зокрема, з приводу клопотання про проведення виїзного засідання з розгляду протоколу про адміністративне правопорушення то його було задоволено та одне засідання проведено в приміщенні Могилів-Подільської РДА на 07.12.2016 о 15 год. 00 хв (т.2,а.с.88).

Згідно акту фіксації відмови від надання військового квитка від 07.12.2016, складено за підписом т.в.о. військового комісара Могилів-Подільського ОМВК майора ОСОБА_2 , провідного спеціаліста командування Могилів-Подільського ОМВК службовця ЗСУ ОСОБА_13 , т.в.о. заступника начальника керівника патрульної поліції ОСОБА_14 , першого заступника голови Могилів-Подільського РДА ОСОБА_15 , керівника апарату Могилів-Подільської РДА Косенко М.С., головного спеціаліста з мобілізаційної роботи апарату Могилів-Подільської РДА ОСОБА_16 , ОСОБА_1 відмовився від надання військового квитка з метою з`ясування його перебування на військовому обліку по місцю реєстрації чи проживання. Також у присутності вказаних осіб ОСОБА_1 було запропоновано надати письмові пояснення щодо місця перебування на військовому обліку, на що останній усно відмовив та повідомив, що по питанню перебування на військовому обліку їм слід звертатися у Дарницький військовий комісаріат м. Київ (т.2,а.с.89).

Такий запит було зроблено відповідачем та, згідно відповіді № 9204 від 07.12.2016 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 дійсно перебуває на обліку в Дарницькому районному у м. Києві військовому комісаріаті з 16.03.2011 (т.1, а.с.179).

Щодо розгляду інших клопотань то при вирішенні даного спору позивач не довів, що вони не були вирішені у будь-який спосіб, в тому числі в їх задоволенні було відмовлено, до ухвалення оскаржуваної постанови та те, що відсутність їх позитивного вирішення будь-яким чином вплинуло на з`ясування обставин справи.

Доказів які б свідчили про відсутність події правопорушень та складу таких правопорушень в діях позивача суду надано не було також, в тому числі і шляхом з`явлення відповідних клопотань.

Як слідує з копії паспорта позивача серії НОМЕР_1 , 26.05.2012 він був знятий Дарницьким РУ ГУМВС України в м. Києві з реєстрації місця проживання в м. Києві, а 31.05.2012 позивач зареєстрував місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (т.2,а.с.51).

Позивач в судовому засіданні підтвердив факт того, що з 19.04.2013 був працевлаштований в Могилів-Подільській РДА начальником відділу кадрів. Вказана обставина також підтвердилась показаннями свідка ОСОБА_17 .

З копії особової картки форми П-2 ДС ОСОБА_1 слідує, що в п. 9 «Відомості про військовий облік», в графі «Назва райвійськкомату за місцем проживання» зазначено міський об`єднаний військовий комісаріат м. Могилів-Подільський (т.2, а.с.75). Така графа заповнюється особою, яку приймають на роботу.

Та обставина, що позивач власноруч здійснив вказаний вище запис було підтверджено ним в судовому засіданні.

З копії військової квитка серії НОМЕР_2 виданого на ім`я ОСОБА_1 , слідує, що 12.06.2012 ОСОБА_1 було прийнято на тимчасовий облік Дарницького районного військоматом у м. Києві (т.1, а.с.162).

Тобто, ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовому обліку у Дарницькому ОМВК м. Києва з 12.06.2012 та після влаштування 19.04.2013 на роботу в Могилів-Подільську РДА та зміни місця проживання, зміни місця реєстрації у встановлений строк не знявся з військового обліку за попереднім місцем проживання та не став на військовий облік за новим місцем проживання, чим порушив правила військового обліку.

Твердження позивача щодо обставин зміни його військового обліку уповноваженою на це особою за місцем роботи суд вважає безпідставним, оскільки, позивач власноруч вніс недостовірну інформацію до свої облікової картки, що й позивач визнав в судовому засіданні.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що оскаржувана постанова винесена за змовою з керівництвом Могилів-Подільської РДА. На підтвердження вказаної обставини, позивач надав суду копію постанови від 15.11.2017 Вінницького апеляційного адміністративного суду у адміністративній справі № 802/2273/16-а за позовом ОСОБА_1 до Могилів-Подільської РДА Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді (т.2,а.с.134-141). Разом з тим, такий доказ не підтверджує зазначені позивачем обставини. Інших доказів на підтвердження такої обставини суду надано не було.

Разом з тим щодо строків накладення стягнення то суд встановив таке.

В матеріалах справи дійсно міститься акт від 09.11.2016 та лист Могилів-Подільського ОМВК № 2895 від 23.11.2016 в якому вказано, що 09.11.2016 представником Могилів-Подільського ОМВК було проведено перевірку організації ведення військового обліку військовозобов`язаних та призовників і бронювання в Могилів-Подільській РДА. В ході звірки особових карток, списків військовозобов`язаних із даними ІНФОРМАЦІЯ_6 було виявлено, що ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку у військовому комісаріаті. Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 було викликано до військового комісаріату (т.1, а.с.177).

Саме після складання вказаного акту відповідач викликав позивача на 29.11.2016 та 01.12.2016 для складання протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується копіями повісток та розписок про їх отримання (т.1, а.с.159,160, т.2, а.с.82).

Разом з тим, в матеріалах справи також міститься лист Могилів-Подільського ОМВК № 2122 від 01.09.2016, адресований голові Могилів-Подільської райдержадміністрації в якому уже вказано, що відповідно до наданої інформації про військовозобов`язаних працівників апарату районної державної адміністрації було проведено звірку перебування на військовому обліку у Могилів-Подільському ОМВК громадян, в результаті якої виявлено, що ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку у військовому комісаріаті, що є порушенням ст. 37, 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідальність за яке передбачене ст. 210, 210-1, 211-3 КУпАП (т.2, а.с.84).

Крім того, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні надала показання про те, що в серпні 2016 року при проведенні перевірки було виявлено, що ОСОБА_6 не перебуває на обліку в військоматі. ОСОБА_6 відмовлявся надавати військовий квиток та пояснення. Відповідно були розбіжності в особовій картці ОСОБА_6 та відомістю, які містяться в військоматі. Виявили розбіжності, а не сам факт порушення. Звірка була в серпні 2016 року. ОСОБА_6 вказав недостовірні данні в особовій картці. ОСОБА_6 був начальником відділу кадрів. Він заповняв свою картку власноруч і такі записи ним були зроблені ще в березні 2013 року. Станом на серпень 2016 року ОСОБА_6 був державним службовцем. Свідок усно надавала данні представнику військомату після дозволу керівництва щодо ОСОБА_1 . Представник уточняла відомості стосовно адреси позивача. Це відбулось в грудні 2016 року. Серію та номер паспорта позивача свідок не надавала. Інформація були лише стосовно адреси проживання позивача, куди слати йому повістки. 01.09.2016 та 09.11.2016 військовий комісаріат направляв листи до РДА, про те, що під час звірки було виявлено, що ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку за місцем проживання. Свідок усно повідомляла ОСОБА_1 про необхідність явки до військового комісаріату. Під підпис з листом ОСОБА_6 не знайомили. Звірка з військоматом була 24.08.2016. Вперше райдержадміністрацію було повідомлено про неперебування ОСОБА_6 на обліку в військоматі саме 01.09.2016.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні надала показання про те, що під час звірки в 2016 році виявили, що ОСОБА_6 на обліку не перебуває за місцем проживання. Звірку вона не проводила, а вже знайомилась з листом військомату. Листи надсилались в 2016 році, кінець літа початок осені. До переліку посадових обов`язків свідка також належить подання статистичних даних відносно працівників станом на 01 січня кожного року. Була кадровиком. Також зазначила, що до 01.05.2016 вона була на посаді головного спеціаліста та на неї поклали обов`язки з питань мобілізації кадрів. В кінці 2015 року свідком були подані відповідні документи до воєнкомату про прийняття її на посаду, посадову інструкцію та план роботи. Документи подавались відносно усіх військовозобов`язаних до Могилів-Подільського ОМВК. В 2015 році свідок вручала повістки усім військовозобов`язаним про виклик до Могилів-Подільського ОМВК. Павлика викликали неодноразово. Він розписувався за повістки. Особові картки заповняють службові особи. Кадровик перевіряє заповнені картки на підставі документів, звідки береться інформація. Відомість встановленої форми надсилається раз на рік, щодо інформації про військовозобов`язаних. Про зміну військовозобов`язаним місця реєстрації чи інших відомостей, повідомляється кадровик, а кадровик повідомляє особу, яка веде військовий облік і тоді звітність подається до відповідної установи. Свідок зазначила, що за час її роботи таку звітність не оформляли.

Тобто, Могилів-Подільським ОМВК ще в серпні 2016 року виявило порушення за які позивача притягнуто до адміністративної відповідальності лише 08.12.2016 і факт виявлення такого порушення зафіксовано у вказаному вище листі відповідача датованому 01.09.2016.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 3статті 2 КАС Українивстановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення визначеністаттею 33 КУпАП, за приписами якої воно накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульованорозділом IV КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбаченостаттею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст. 246 КУпАП).

Відповідно дост. 235 КУпАПвійськові комісари розглядають справи про адміністративні правопорушення і мають право накладати адміністративні стягнення, передбачені статтями210,210-1, 211, 211-6 КУпАП.

Згідностатті 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

За приписамистатті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення, як це передбаченостаттею 7 КУпАП.

Відповідно до п. 7постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг у справах про адміністративні правопорушення" від 24.06.1988 № 6, розглядаючи скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити, серед іншого, чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 1ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цьогоКодексупідвідомчі суду (судді).

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.06.1988 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення»(із змінами, згідно з постанови Пленуму Верховного Суду від 03.12.97 р. N 12), при перевірці додержання органом (посадовою особою) встановленогост. 38 КпАП Українидвомісячного строку застосування адміністративного стягнення судам слід мати на увазі, що при правопорушеннях, які тривають (самоправне зайняття жилого приміщення -ст. 151 КпАП України, порушення або невиконання встановлених правил пожежної безпеки - ст. 175, невиконання обов`язків по вихованню і навчанню дітей - ст. 184 та ін.), зазначений строк обчислюється з дня виявлення правопорушення.

З врахуванням вказаного, суд вважає, що в даному випадку строки накладення адміністративного стягнення в силуст. 38 КУпАПпідлягають обчисленню, як з дати вчинення правопорушення, що стосується не явки на виклик так і з дати безпосереднього виявлення правопорушення що стосується порушень правил військового обліку.

Таким чином, враховуючи викладене, зважаючи на те, що одне із допущених позивачем адміністративних правопорушень виявлено ще в серпні 2016, що зафіксовано 01.09.2016 і така обставина підтвердилась показаннями свідків, поясненнями представника відповідача та наявними у справі документами те, що за наслідками розгляду справи винесено одну постанову суд вважає, що відповідачем було пропущено строк накладення адміністративного стягнення в частині що стосується правопорушення щодо порушень правил військового обліку, оскільки оскаржувана постанова винесена лише 08.12.2016.

Разом з тим, що стосується вимоги в частині закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, то суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки суд не є, відповідно дост. 234-1 КУпАП, органом до компетенції якого належать повноваження щодо розгляду по суті справи про адміністративне правопорушення за ч.1ст. 210, ч. 1 ст.210-1 КУпАП, а тому відповідно не має повноважень і на закриття справи.

На підставі викладеного вище та ст. 38, 210, 210-1 КУпАП, керуючись ст. 2,9, 11,71,72, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 73 від 08.12.2016 винесену тимчасово виконуючим обов`язки військового комісара Могилів-Подільського ОМВК майором Пірусом В.І. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 210, 210-1 КУпАП.

В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Т.Б.Київська