КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 року м. Кропивницький Справа № П/811/1773/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., за участю секретаря судового засідання Гловацької О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області до державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного агентства резерву України про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДФС у Кіровоградській області) звернулося до суду з позовом до державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного агентства резерву України (надалі - ДП "Кіровоградський КХП №2") про стягнення коштів за податковим боргом.

Позов мотивовано тим, що відповідач має узгоджені суми грошових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість - 415775,36 грн., з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій - 82912 грн., із земельного податку - 65896,24 грн., з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентствами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати - 19830,61 грн., з податку на прибуток - 129249,74 грн. Зважаючи на те, що ці суми у визначені строки відповідачем не сплачені, тому вони є податковим боргом, який позивач визначив у розмірі 713663,95 грн. і просить суд стягнути його з рахунків відповідача у банках, які його обслуговують.

У ході судового розгляду справи позивач подав заяву від 28.11.2017 року про зменшення позовних вимог до 610796, 23 грн., посилаючись на те, що відповідач частково погасив податковий борг з податку на додану вартість, заявлений до стягнення. Ухвалою суду від 29.11.2017 року вказана заява повернута позивачу на підставі частини 1 статті 137 КАС України.

Відповідач у письмових запереченнях позовні вимоги визнав частково, а саме в частині стягнення податкового боргу з ПДВ на суму 65896,24 грн. (оскільки 88000 грн. погашено відповідачем після подання цього позову), з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій на суму 82912 грн. та з земельного податку на суму 65896,24 грн. В решті позовних вимог заперечив, не погоджуючись, зокрема із сумою нарахованої пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 19830,61 грн. та сумою податку на прибуток підприємства в розмірі 124 612 грн. У цій частині просив суд у позові відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.

ДП "Кіровоградський КХП №2" з 05.10.1995 року зареєстроване як юридична особа (а.с. 5), перебуває на обліку платників податків у Кропивницькій ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх податкових зобов'язань у нього утворилася заборгованість перед бюджетом, стягнення якої є предметом даного спору.

Так, ДП "Кіровоградський КХП №2" до контролюючого органу подано податкові декларації з податку на додану вартість, у яких визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, а саме за червень 2017 року – 156436 грн., за липень 2017 року – 11289 грн., за серпень 2017 року – 30419 грн. (а.с.10, 12, 13). З них лише частково позивачем перераховано 42809, 53 грн., решту сум податку на додану вартість у строки, встановлені ст.203 ПК України, відповідачем не сплачено, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 155334, 47 грн.

У ході судового розгляду справи представник відповідача визнав виникнення цього податкового боргу, проте надав суду платіжні доручення №1306 від 30.10.2017 року, №1350 від 14.11.2017 року про перерахування 88000 грн. на його погашення. (а.с. 51, 68). Представник позивача визнала факт сплати цієї суми та часткове погашення за її рахунок податкового боргу з ПДВ, заявленого до стягнення у цій справі.

Доказів погашення решти податкового боргу суду не надано.

Актом ГУ ДФС у Кіровоградській області №181/11-28-12-05/00951862 від 17.07.2017 року про результати камеральної перевірки ДП "Кіровоградський КХП №2" щодо питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання встановлено порушення строків сплати до бюджету узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, установленого п.203.2 ст.203 ПК України. (а.с.14-16).

На підставі цього акту ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0023911205 від 31.07.2017 року, яким відповідача згідно з п.57.3 ст.57 ПК України та на підставі ст.126 ПК України зобов’язано сплатити штраф у розмірі 142514,53 грн., а також податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0023871205 від 31.07.2017 року, яким відповідача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 100537,73 грн. (а.с. 17, 18). Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 01.08.2017 року, у встановленому порядку не оскаржені, а визначені у них суми грошового зобов’язання не сплачені. У ході судового розгляду справи представник відповідача визнав наявність цього податкового боргу, доказів його погашення суду не надав.

Окрім цього, актом ГУ ДФС у Кіровоградській області №86/11-28-12-05/00951862 від 03.07.2017 року про результати камеральної перевірки щодо питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ДП "Кіровоградський КХП №2" проведена реєстрація податкових накладних несвоєчасно, чим порушено п.201.10 ст.201 ПК України (а.с.19-20).

На підставі цього акту ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Н" №0019191205 від 17.07.2017 року, яким згідно з п.54.3 ст.54, ст.120-1 ПК України до відповідача застосовано штраф на загальну суму 17388,63 грн. (а.с.22). Вказане податкове повідомлення-рішення вручено відповідачу, у встановленому порядку ним не оскаржено, а визначена у ньому сума штрафу не сплачена. У ході судового розгляду справи представник відповідача визнав наявність цього податкового боргу, доказів його погашення суду не надав.

Також ДП "Кіровоградський КХП №2" до Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області 20.07.2017 року подано розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за І півріччя 2017 року, у якому відповідачем самостійно визначено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті, у сумі 82912 грн. (а.с.30). У встановлений строк вказана сума не сплачена, що призвело до виникнення податкового боргу у сумі 82912 грн. У ході судового розгляду справи представник відповідача визнав наявність цього податкового боргу, доказів його погашення суду не надав.

ДП "Кіровоградський КХП №2" до Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області 20.02.2017 року подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок) за 2017 рік, у якій ним самостійно обчислено річну суму податку у розмірі 263951,90 грн., з розбивкою її за місяцями (а.с.25). У встановлені ст. 273 ПК України строки суми плати за землю за червень-серпень 2017 року відповідачем не сплачено, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 65 896,24 грн. У ході судового розгляду справи представник відповідача визнав наявність цього податкового боргу, доказів його погашення суду не надав.

Щодо податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, заявленого до стягнення в сумі 19830,61 грн., судом установлено, що ця сума нарахована контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків як пеня за несвоєчасне погашення узгоджених сум грошового зобов’язання з цього податку. (а.с. 31 – 33).

Відповідач заперечив проти позову у цій частині, стверджуючи, що ним вчасно і в повному обсязі виконуються зобов’язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, відповідно до ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 року у справі №П/811/2416/14.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно з пунктом 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається:

129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується: 129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; 129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; 129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); 129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до пункту 129.5 статті 129 ПК України зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Порядок сплати пені, нарахованої за невиконання податкового зобов'язання, передбачений статтею 131 ПК України.

Відповідно до пункту 131.1 статті 131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. (пункт 131.2 статті 131 ПК України)

Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки. (пункт 131.3 статті 131 ПК України).

Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 року за №751/28881, затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі – Порядок №422).

За визначенням, наведеним у пункті 2 розділу І Порядку №422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Главою 2 розділу III Порядку №422 передбачено відображення в інтегрованій картці надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету та єдиного внеску.

Згідно з пунктом 4 цієї глави після рознесення сум до ІКП автоматично проводиться розрахунок пені за правилами, визначеними главою 7 цього розділу, та проведення відповідних операцій щодо нарахування пені в ІКП.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.

Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган ДФС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Главою 7 розділу III Порядку №422 встановлені правила нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДФС.

Відповідно до цих правил нарахування пені розпочинається: після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня:1) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Податковим кодексом України; 2) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України;

у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або органом ДФС під час перевірки такого податкового агента.

Нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 глави 12 розділу II Податкового кодексу України) здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).

Нарахування пені закінчується:

у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу Казначейства та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;

у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

при прийнятті рішення про скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

Як установлено судом, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.07.2014 року у справі №П/811/2416/14 за позовом Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області з ДП "Кіровоградський КХП №2" стягнуто 423431, 41 грн. податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 року за заявою ДП "Кіровоградський КХП №2" виконання цієї постанови суду розстрочено строком на 36 місяців, починаючи з 01.01.2015 року, шляхом сплати щомісячно податкового боргу у сумі 11761, 98 грн. (а.с. 52)

На виконання умов цієї ухвали відповідачем перераховані кошти на погашення податкового боргу, а саме 11761, 98 грн. – платіжним дорученням №789 від 30.06.2017 року, 11761, 98 грн. – платіжним дорученням №1110-07 від 01.08.2017 року, 11761, 98 грн. - платіжним дорученням №1078 від 30.08.2017 року, 11761, 98 грн. – платіжним дорученням №1193 від 28.09.2017 року.

У день зарахування коштів на погашення податкового боргу та рознесення сплачених сум в інтегрованій картці платника автоматично проведено розрахунок пені за такою формулою: Y = (С погашення податкового боргу х K днів : 100 % х U НБУ х 1,2): R, де Y - сума пені, нарахована на фактично погашену суму податкового боргу; С погашення податкового боргу - фактично погашена сума податкового боргу (недоплати); K днів - кількість календарних днів, на яку затримали сплату податкового зобов’язання; U НБУ - облікові ставки НБУ, що діють у період, за який нараховується пеня; 1,2 - коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120 % річних U НБУ; R — кількість днів у календарному році.

Наданий позивачем розрахунок пені з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 19830, 61 грн. (а.с. 33) відповідає механізму нарахування пені, визначеному главою 12 ПК України та главою 7 розділу ІІІ Порядку № 422, та узгоджується з даними інтегрованої картки платника податків. (а.с. 31 – 32)

Також, позивач заявив до стягнення податковий борг з податку на прибуток підприємств, який за його розрахунками, становить 129249,74 грн. та складається з 124612 грн. податку та 3738 грн. штрафу, задекларованих відповідачем самостійно в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, 586 грн. пені, нарахованої відповідачем самостійно в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, а також 313, 74 грн. пені, нарахованої позивачем в інтегрованій картці платника податку.

Відповідач не визнав позовні вимоги у цій частині позову, посилаючись на те, що в адміністративній справі №П/811/904/17, що розглядалася Кіровоградським окружним адміністративним судом, за позовом ГУ ДФС у Кіровоградській області з ДП "Кіровоградський КХП №2" стягнуто 284826, 77 грн., з яких 172676 грн. – податковий борг з податку на прибуток за 2016 рік (авансовий внесок за 2016 рік). Вказана сума, яка розстрочена ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 року, своєчасно сплачується відповідачем та, на його думку, з надлишком перекриває суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 124612 грн., що заявлена позивачем до стягнення.

Судом установлено, що 01.03.2017 року відповідачем до Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, у якій ним визначено суму авансового внеску при виплаті дивідендів, нараховану за результатами останнього (звітного) періоду, у розмірі 285 342 грн., про що подано Додаток АВ (а.с. 97 - 98, 102). Цю суму авансового внеску, виключивши 112666 грн. переплати по картці особового рахунку, позивач визнав податковим боргом відповідача з податку на прибуток, обрахував його у 172676 грн. та заявив до стягнення, подавши 25.03.2017 року адміністративний позов до Кіровоградського окружного адміністративного суду. (а.с.104 - 105). Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 року у справі №П/811/904/17 позов ГУ ДФС у Кіровоградській області, який відповідач визнав, задоволено повністю. (а.с. 106). Згодом ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 року за заявою ДП "Кіровоградський КХП №2" виконання цієї постанови суду розстрочено на 3 роки, починаючи з серпня 2017 року. (а.с. 56 - 57). Як пояснили суду представники сторін, на виконання умов розстрочення ДП "Кіровоградський КХП №2" щомісяця, починаючи з серпня 2017 року, перераховуються 4796,55 грн. в якості авансових внесків, що підтверджується даними інтегрованої картки платника податків. (а.с. 26, 81) У зв’язку зі сплатою відповідачем цих сум у серпні та вересні 2017 року контролюючим органом на підставі пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України в інтегрованій картці платника податку нарахована пеня у розмірі 313, 74 грн. (а.с. 26, 28, 81)

Між тим, як установлено судом, 20.06.2017 року відповідачем відповідно до статті 50 ПК України, у зв’язку з самостійним виправленням помилок шляхом уточнення показників податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік з виправленими показниками рядків 01, 03, 04, 06, 16, 17, 19. У цій декларації відповідачем самостійно нараховано пеню на виконання вимог пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України у сумі 586 грн. (а.с. 95-96).

Також 20.06.2017 року відповідачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, у якій відображено збільшення податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється, на 124612 грн. та обчислено суму штрафу у розмірі 3% недоплати, що склало 3738 грн. (а.с. 27).

За правилами пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті зокрема надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів передбачений пунктом 57.1-1 статті 57 ПК України.

Відповідно до підпункту 57.1-1.1 пункту 57.1 статті 57 ПК України у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 57.1-1.2. пункту 57.1-1 статті 57 ПК України крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів).

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відтак, суд прийшов до висновку, що предметом стягнення у даній справі є узгоджене податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, самостійно визначене відповідачем в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік у розмірі 124612 грн., та є відмінним від суми, стягнутої судовим рішенням в адміністративній справі №П/811/904/17.

Суд зазначає, що дивідендні авансові внески з податку на прибуток за 2016 рік, які сплачуються підприємством у 2017 році, повинні враховуватися при сплаті податку на прибуток за звітні (податкові) періоди 2017 року відповідно до частин, які були сплачені в кожному з періодів, та відображатися у звітних деклараціях за ці періоди, зменшуючи розмір податкового зобов'язання. Якщо ж розмір таких авансових внесків буде більшим за податкове зобов'язання з податку на прибуток звітного періоду, то він відображається у додатку ЗП звітної декларації та переноситься у зменшення податкового зобов'язання майбутніх періодів.

Отже, у ході судового розгляду справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 327775,36 грн. (155334, 47 грн. + 142514,53 грн. + 100537,73 грн. + 17388,63 грн. – 88000 грн.), з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій - 82912 грн., із земельного податку - 65896,24 грн., з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентствами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати - 19830,61 грн., з податку на прибуток підприємств - 129249,74 грн. (124612 грн. + 3738 грн. + 586 грн. + 313,74 грн.), усього - 625663, 95 грн., що узгоджується з даними інтегрованих карток платника податків, які ведуться контролюючим органом. (а.с. 6-9, 24, 26, 29, 75-86).

За визначеннями, наданими пп. 14.1.39, 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є грошовим зобов'язанням платника податків. Воднораз, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України визначено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Встановлено, що Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області у зв'язку з виникненням у відповідача податкового боргу йому надіслано податкову вимогу форми "Ю" №369-25 від 11.04.2014 року про сплату 34401,88 грн., яка 22.04.2014 року отримана відповідачем (а.с. 34). Вказана податкова вимога на даний час не відкликана, сума податкового боргу не погашена.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на доведеність у ході судового розгляду справи розміру податкового боргу відповідача у сумі 625663,95 грн., вимоги даного адміністративного позову про стягнення з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують, коштів у цій сумі підлягають задоволенню.

У зв’язку з не підтвердженням податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у розмірі 88000 грн., заявленого до стягнення, у цій частині позову позивачу слід відмовити.

Відповідно до частини 4 статті 94 ПК України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області задовольнити частково.

Стягнути з рахунків державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного агентства резерву України (ідентифікаційний код 00951862) у банках, що його обслуговують, в дохід бюджету податковий борг у загальній сумі 625 663, 95 грн. (шістсот двадцять п'ять тисяч шістсот шістдесят три гривні 95 копійок).

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_1