Справа № 609/759/15-ц

Провадження № 2/602/3/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2017 р. м.Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді - Костів Л.І.,

секретар - Домчук В.І.,

з участю:

представника позивача, третьої

особи із самостійними вимогами - ОСОБА_1,

відповідачки - ОСОБА_2,

представника відповідачки - ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 міської ради- Дудара О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за позовом ОСОБА_5 та третьої особи із самостійними вимогами - ОСОБА_1 до ОСОБА_4 міської ради Тернопільської області, ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_4 районного управління юстиції в Тернопільській області про скасування рішення ОСОБА_4 міської ради, державної реєстрації речового права на нерухоме майно, кадастрового номера земельної ділянки та запису у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_5 та третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 міської ради Тернопільської області, ОСОБА_2, відділу Держземагенства у ОСОБА_4 районі Тернопільської області (в подальшому даного відповідача замінено на Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області,) Реєстраційної служби ОСОБА_4 районного управління юстиції в Тернопільській області (в подальшому замінено на ОСОБА_4 районне управління юстиції в Тернопільській області) про скасування рішення ОСОБА_4 міської ради, державної реєстрації речового права на нерухоме майно, кадастрового номера земельної ділянки та запису у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог, посилалися на те, що рішенням п’ятдесят восьмої сесії ОСОБА_4 міської ради Тернопільської області шостого скликання №1671 від 07 липня 2015 року «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2І.» відповідачці ОСОБА_2 передано безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6125810100:01:002:0137 площею 0.10 га, яка знаходиться за адресою: м.Шумськ, вул.840-річчя Шумська, 18, Тернопільської області. На підставі вказаного рішення кадастровим реєстратором відділу Держгеокадастру у ОСОБА_4 районі було проведено реєстрацію земельної ділянки для ОСОБА_2 Реєстрація земельної ділянки ОСОБА_2 кадастровий номер 6125810100:01:002:0137 потягнула за собою накладення зареєстрованої за відповідачкою земельної ділянки на їхні земельні ділянки, які розташовані поруч, чим порушено їхні права, як власників земельних ділянок.

На письмове звернення ОСОБА_1 відділ Держземагентства у ОСОБА_4 районі Тернопільської області підтвердив існування накладення зареєстрованої за ОСОБА_2 земельної ділянки на земельну ділянку, належну їй та надав викопіювання з чергового кадастрового плану щодо перетину земельних ділянок.

ОСОБА_1 зверталася до відділу Держземагентства у ОСОБА_4 районі Тернопільської області з проханням про усунення порушення щодо накладення земельних ділянок, однак усунення помилки державним кадастровим реєстратором так і не проводилися.

Уточнивши та доповнивши позовні вимоги просили:

-скасувати рішення п’ятдесят восьмої сесії ОСОБА_4 міської ради Тернопільської області шостого скликання №1671 від 07 липня 2015 року «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2»;

- скасувати державну реєстрацію речового права ОСОБА_2 на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0.10 га, кадастровий номер 6125810100:01:002:0137, що розташована за адресою: Тернопільська область, Шумський район, м.Шумськ, вул.840-річчя Шумська, 18;

- скасувати кадастровий номер земельної ділянки 6125810100:01:002:0137, що розташована за адресою: Тернопільська область, Шумський район, м.Шумськ, вул.840-річчя Шумська, земельна ділянка 18;

- скасувати запис в Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0.10 га кадастровий номер 6125810100:01:002:0137.

Представник позивача, третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що рішення ОСОБА_4 міської ради Тернопільської області шостого скликання №1671 від 07 липня 2015 року порушує право власності на земельну ділянку її та позивача. Так як їхні земельні ділянки згідно вказаного рішення увійшли до складу земельної ділянки, яку має намір приватизувати ОСОБА_2, дане рішення необхідно скасувати та скасувати державну реєстрацію речового права відповідачки на земельну ділянку, так як воно не відповідає дійсності. ОСОБА_4 міська рада неналежно вивчила дану ситуацію, між ними та відповідачкою триває спір та були неодноразові звернення її та ОСОБА_5 про поновлення меж. Земельна ділянка рахується за ОСОБА_5 з 2012 року та він є власником 0.07 га, що підтверджується Державним актом, кадастровий номер 6125810100:01:002:0110. Державний акт не скасований та є чинним. Також, відповідно до державного реєстру, що підтверджується випискою з Державного реєстру права на нерухоме майно ОСОБА_5 він є власником господарських будівель, зокрема криниці, яка знаходиться на ділянці, права на яку оскаржується. До того часу, доки ОСОБА_2 не зареєструвала своєї земельної ділянки та не було винесено спірне рішення ОСОБА_4 міською радою про надання дозволу на технічну документацію це не була її земельна ділянка і вона нею не користувалася та жодного права користуватися спірною ділянкою не має.

Позивач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, хоч належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Представник позивача ОСОБА_5 – ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилася, хоч належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що вважає рішення №1671 від 7 липня 2015 року про передачу їй у власність земельної ділянки, прийняте ОСОБА_4 міською радою, з урахуванням всіх рішень судів, законним і таким, що не порушує право користування земельними ділянками ОСОБА_5 і ОСОБА_1, які знаходяться у їхньому правомірному користуванні, а тому їх позовні вимоги є безпідставними. Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 26 грудня 2014 року за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Шумського районного суду від 27 жовтня 2014 року апеляційна скарга відхилено, оскільки суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що право користування земельною ділянкою позивача не порушено. Цією ж ухвалою суд погодився з рішенням суду першої інстанції щодо відмови в позові ОСОБА_5 про зобов’язання ОСОБА_4 міської ради виконати рішення №1230 від 30 квітня 2014 року про відновлення межі між земельними ділянками, що належать йому та ОСОБА_2 В подальшому, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України від 01 квітня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилено, рішення вищевказаних судів першої та апеляційно інстанцій залишено без змін. 22 травня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду України про перегляд даної ухвали колегії суддів судової палати Вищого спеціалізованого суду України. Ухвалою Верховного Суду України від 22 червня 2015 року у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 міської ради та інших про перегляд ухвали від 01 квітня 2015 року мотивовано відмовлено. Спір щодо даної земельної ділянки у позивачів існує більше 10 років і всі ці роки вони звертаються до суду із позовними вимогами про визнання за ними права власності на цю земельну ділянку. Всі спори позивачів були розглянуті судами, які однозначно зробили висновок про право на спірну земельну ділянку за нею. Тому, вважає, що позовні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які на даний час розглядаються Лановецьким районним судом, є похідними від попередніх позовних заяв, за результатами розгляду яких прийнято відповідні рішення судами всіх інстанцій. В її генплані забудови 1989 року, який пройшов через усі судові інстанції за позовом ОСОБА_5 і залишений в силі, вказано, що від кута жилого будинку ОСОБА_5 (коробка хати його вже стояла) до її межі 9 метрів. На цій межі вони спільно побудували криницю, всі витрати ділили наполовину (буріння свердловини, придбання і установка кругів, завершальні роботи). Криниця має 2 дверей. Вона воду бере зі своєї сторони, а ОСОБА_5 зі своєї. Криниця є спільною власністю, якою вони спільно користуються понад 26 років. Ніколи ОСОБА_5 одноосібно не користувались криницею. Фактична межа, яка йде серединою криниці, про що вказано у теперішній експертизі, експертизі 2007 року, така згідно правовстановлюючого документу за рішенням сесії №1671, існує з часу забудови 1989 року, про що стверджували свідки в суді 2013 року, який скасував державний акт на земельну ділянку ОСОБА_5 за кадастровим №...0110, тому що за ним йому відійшла не тільки вся земля міської ради, а ще 0.96 см. її генплану забудови. Тому їй не зрозуміло, на підставі якого правовстановлюючого документу криниця, яку вони спільно будували на початку 90-х років, яка розміщена за межами генплану забудови ОСОБА_5 1983 року, частина на землі міської ради, а частина криниці і обмостки на її земельній ділянці згідно плану забудови 1989 року (що встановлено експертизою 2007 року), записана у технічний паспорт ОСОБА_5 2003 року. Дозволу на це вона не давала. Ширина її земельної ділянки не повинна бути вужчою, ніж у генплані забудови - 20 метрів. Як вказано у додатку №1 експертизи 2017 року земельна ділянка ОСОБА_1 накладається на її в одному місці на 1.66 м, в другому на 1.93 м, в третьому — на 1.85 м, що порушує її законне право, як землекористувача. При заключені договору про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення їй земельних ділянок з ПП «Зеніт» від 27 березня 2014 року межа ішла без накладки з земельною ділянкою ОСОБА_1 Накладка вийшла після внесення змін 18 червня 2014 року в координати поворотних точок земельної ділянки ОСОБА_1 Ці зміни вносились в той час, коли позивачі оскаржували в суді рішення ОСОБА_4 міської ради №1182, прийняте 14 березня 2014 року, яке залишено усіма судами в силі і на основі якого прийняте рішення ОСОБА_4 міської ради №1671 від 7 липня 2015 року. Вважає що внесення таких змін є неправомірним і порушує її права як землекористувача. Вона не погоджувалась на зміщення цієї земельної ділянки ОСОБА_1 в сторону її земельної ділянки на 15 м.кв. Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи 2017 року позивачі користуються земельною ділянкою 0.2041 га., що перевищує їх законне користування. І це без спірної земельної ділянки площею 28 м.кв., власником якої вони ніколи не були і ніколи нею не користувалися.

В зв’язку з цим, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є безпідставними і задоволенню не підлягають, оскільки будь- яких законних підстав для скасування відповідних рішень про передачу їй у власність земельної ділянки та скасування державної реєстрації її речового права на цю земельну ділянку не здобуто. В іншому випадку вказані особи за домовленістю між ними можуть дотримуватись норм ст.108 ЗК України щодо умов спільного використання межових споруд.

В заяві про уточнення позовних вимог позивачі посилаються на норми Порядку ведення Державного земельного кадастру, зокрема, на п.п.57, 114 Порядку. У відповідності до п.114 Порядку державна реєстрація земельної ділянки скасовується у разі поділу чи об’єднання земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу. Крім цього, порядок внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку в разі її поділу чи об’єднання з іншою земельною ділянкою регламентуються п.п.135, 136 Порядку. Однак її земельна ділянка утворилася не внаслідок поділу чи об’єднання земельних ділянок, а тому державна реєстрація такої земельної ділянки скасуванню не підлягає.

У відповідності до п.137 Порядку, у разі відновлення меж земельної ділянки за її фактичним використанням у зв’язку з неможливістю виявлення дійсних меж кадастрові номери відповідних земельних ділянок не скасовуються, а відповідні зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до поземельних книг.

Вказана у висновку земельно-технічної експертизи помилка у Державному земельному кадастрі може бути виправлена у порядку, передбаченому Розділом «Виправлення помилок, допущених під час ведення. Державного земельного кадастру» вказаного Порядку ведення.

Представник відповідачки ОСОБА_2 – ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача – ОСОБА_4 міської ради Тернопільської області ОСОБА_7 проти позовних вимог заперечив та пояснив, що ОСОБА_4 міська рада вважає, що вимоги, викладені в позовній заяві, не відповідають чинному законодавству, а тому не підлягають до задоволення. На розгляд сесії ОСОБА_4 міської ради надійшла заява за вх. №238 від 18 червня 2015 року від ОСОБА_2, жительки м.Шумськ, вул. 840-річчя ОСОБА_4, 18, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: Тернопільська область, м.Шумськ, вул.840-річчя Шумська, 18, з метою передачі її у приватну власність. Даний проект землеустрою був виготовлений ПП «Зеніт», яке на той час мало дозвіл (ліцензію) на виконання даного виду робіт, та представник якого надав пояснення для суду з даного приводу. Тому сесією міської ради, керуючись вимогами чинного законодавства, було прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: Тернопільська область, м.Шумськ, вул.840-річчя Шумська, 18, площею 0.1000 га. ОСОБА_2, та передачу останній безоплатно у приватну власність даної земельної ділянки з кадастровим номером 6125810100:01:002:0137. ОСОБА_2 зобов’язано зареєструвати речове право на земельну ділянку у встановленому законом порядку.

Крім того, спір між громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_2 продовжується уже тривалий час та перебував на розгляді усіх інстанцій суду. А саме, на завершальній стадії Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 01 квітня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилено, а рішення Шумського районного суду Тернопільскої області від 27 жовтня 2017 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 26 грудня 2014 року залишено без змін.

Також ОСОБА_5 звертався до Верховного Суду України про перегляд даної ухвали колегії суддів судової палати Вищого спеціалізованого суду України. Ухвалою Верховного Суду України від 22 червня 2015 року у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 міської ради та інших про перегляд ухвали від 01 квітня 2015 року відмовлено.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області в судове засідання не з»явився, хоч належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, надіславши на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову заперечив.

Представник відповідача - ОСОБА_4 районного управління юстиції в Тернопільській області - в судове засідання не з»явився, хоч належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, надіславши на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову заперечив.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він працює директором ПП «Зеніт». Між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 іде спір за земельну ділянку, на яку претендує як одна, так і друга сторона. ОСОБА_1 зверталася до них та їй було виготовлено документи, які посвідчували її право на ці земельні ділянки. Пізніше ОСОБА_2 їх оскаржувала. Вона скасувала і замовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в яку входила ця спірна ділянка. Проект землеустрою був виготовлений, його віддали ОСОБА_2 ОСОБА_4 міська рада затвердила проект землеустрою. Після цього вони визначили дату встановлення меж, яке було відкладене у зв’язку із рішенням Шумського районного суду. Накладка – це накладення однієї частини земельної ділянки на іншу. На момент оформлення правовстановлюючих документів за ОСОБА_1 такої накладки не було. Після того до них звернулася ОСОБА_2 з рішення міської ради з наданням права на виготовлення проекту землеустрою та рішенням про скасування правовстановлюючих документів ОСОБА_1. По даному рішенню вони виготовили проект землеустрою і вважає, що накладки такої вже немає. Питання накладок стосується кадастрового реєстратора. Кадастровий реєстратор при реєстрації виявляє накладення однієї земельної ділянки на іншу. При такому накладенні реєстратор виносить рішення про відмову у реєстрації земельної ділянки. ПП «Зеніт» виготовило проект землеустрою ОСОБА_2 Вони виготовили два проекти землеустрою. Перший проект землеустрою виготовили для ведення особистого селянського господарства, а другий - для будівництва і обслуговування житлового будинку. Коли вони виготовляють проект землеустрою, він погоджує його з відповідними службами, після його погодження проект землеустрою зшивається, виготовляється в електронній формі, записується на електронний носій і передається кадастровому реєстратору. Кадастровий реєстратор виявляє накладку і дає відмову. Але якщо кадастровий реєстратор зареєстрував дану земельну ділянку, це означає, що накладень немає. ОСОБА_2 не давала ніяких документів щодо ділянки ОСОБА_1. Для укладення договору про виготовлення проекту землеустрою замовник може подавати будь-які документи, які вважає за потрібні. Вони, як розробники, керуються ст.186 п.1, ст.123 ЗУ «Про землеустрій» і Постановою Кабінету Міністрів, якою вони керувалися при розробці документів. На сьогоднішній день ст.55 ЗУ « Про землеустрій» чітко визначає, які документи мають бути в складі проекту землеустрою. ОСОБА_2 показувала рішення суду, яким було скасовано правовстановлюючий документ Стемальщук. Це було перед виготовленням проекту землеустрою. Вони в проект його не вшивали, але до уваги він його брав та попередив замовницю, коли вона звернулася до них з рішенням та клопотанням про розробку проекту землеустрою, що на ту територію, на яку вона претендує, є правовстановлюючі документи ОСОБА_1 і вони такого проекту робити не будуть, так як частина території, на яку претендувала ОСОБА_2, належала ОСОБА_1. Замовниця показала йому рішення суду, що є скасований правовстановлюючий документ, в даному випадку Державний акт, після чого він розробив план проекту землеустрою. Підставою для розробки документів є рішення міської ради.

Він міг не знати, що є таке рішення. Замовниця могла і не показати його, це право замовника. Укладається договір і виготовлюється проект на певній стадії розробки проекту. На стадії погодження проекту Управління дало відмову та відмовило в погодженні документу, так як частина земельної ділянки, на яку претендувала замовниця, знаходиться у власності ОСОБА_5

Він не укладав договору з ОСОБА_2, так як знав, що ОСОБА_5 має Державний акт. Через деякий час ОСОБА_2 звернулася із заявою та рішенням суду та повідомила, що акти ОСОБА_5 скасовані та заявила клопотання про розроблення проекту землеустрою. Він погоджував проект з архітектурою та Держземагенством, точно сказати не може. Геокадастр ніби їм не зареєстрував. Він не знає, чи Держземагенству було відомо про винесене рішення суду. Особисто він зачитав резолютивну частину рішення суду. Державні акти були рішенням скасовані, йому було потрібно оформити інший вид технічної документації, де було необхідно було надати рішення міської ради.

Графічно є кадастровий план, як пройшли межі. Половина криниці увійшла у даний план. Йому не відомо, що криниця є власністю Стемальщука. В 2011-2012 роках вони виготовляли документи ОСОБА_5, додавалися документи: рішення міської ради, право власності на будинок, паспорт, ідентифікаційний код, право власності на житловий будинок та господарські будівлі. На даний час йому не було відомо, що криниця є правом власності ОСОБА_5, як об’єкт нерухомого майна.

Заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 міської ради ОСОБА_7І, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Зокрема, позовні вимоги щодо скасування Рішення п’ятдесят восьмої сесії ОСОБА_4 міської ради Тернопільської області шостого скликання №1671 від 07 липня 2015 року «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2І.» слід задоволити, виходячи з наступних підстав.

Рішенням п’ятдесят восьмої сесії ОСОБА_4 міської ради Тернопільської області шостого скликання №1671 від 07 липня 2015 року «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2І.» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: Тернопільська область м.Шумськ вул.840-річчя Шумська,18 площею 0.10 га ОСОБА_2, передано безоплатно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6125810100:01:002:0137 площею 0.10 га та зобов»язано ОСОБА_2 зареєструвати речове право на земельну ділянку у встановленому законодавством порядку.

Згідно виписки з рішення №2 шістнадцятої сесії четвертого скликання ОСОБА_4 міської ради Тернопільської області «Про передачу у власність земельної ділянки та виготовлення державного акту на право власності на землю» від 29 червня 2004 року ОСОБА_5 передано безкоштовно у власність земельні ділянки загальною площею 0.07 га, в тому числі для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0.07 га за рахунок земель житлової та громадської забудови (вул.840-річчя Шумська, 20) та зобов»язано через спеціалізовану землевпорядну організацію, яка має ліцензію на проведення геодезичних проектних робіт, виготовити документацію по видачі Державних актів право власності землею.

Як вбачається з рішення №251 сьомої сесії шостого скликання ОСОБА_4 міської ради Тернопільської області «Про передачу безкоштовно у власність земельної ділянки ОСОБА_5І.» від 26 травня 2011 року внесено зміни в рішення сесії міської ради «Про передачу у власність земельної ділянки та виготовлення державного акту на право власності на землю ОСОБА_5І.» №5 від 10 лютого 2006 року та викладено його в наступній редакції: “Передати безкоштовно у власність земельну ділянку ОСОБА_5 площею 0.10 га для ведення особистого селянського господарства по вул.840-річчя Шумська, 20, через спеціалізовану (ліцензовану) землевпорядну організацію виготовити документацію по видачі Державного акту на право власності на землю”.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №861377, виданого начальником Управління Держкомзему у ОСОБА_4 районі 03 жовтня 2012 року на підставі рішення сесії ОСОБА_4 міської ради від 07 жовтня 2011 року №370, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0.0700 га у межах згідно з планом, земельна ділянка розташована в м.Шумськ Тернопільської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства.

Як вбачається з ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41878316, житловий будинок, з господарськими будівлями, об’єкт житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Шумський район, м.Шумськ, вул.840-річчя Шумська, 20, загальною площею 89.4 кв.м, житловою площею 68.17 кв.м, об’єкти нерухомого майна: Лк-Г літня кухня – гараж, загальною площею 154.7 кв.м., Б-Г хлів-гараж, загальною площею 28 кв.м, Пд підвал загальною площею 28 кв.м, К криниця належить ОСОБА_5

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №957599, виданого начальником Управління Держкомзему у ОСОБА_4 районі 24 жовтня 2012 року на підставі рішення сесії ОСОБА_4 міської ради від 21 вересня 2012 року №669, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0.0280 га у межах згідно з планом, земельна ділянка розташована в м.Шумськ Тернопільської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Згідно листа відділу Держгеокадастру у ОСОБА_4мському районі №19-1918-0.61-1886/2-15 від 17 серпня 2015 року на звернення ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації земельної ділянки ОСОБА_2, лише після внесення відповідних відомостей щодо нерухомого майна до Державного реєстру прав та передачі зазначеної інформації кадастровому реєстратору територіального органу Держгеокадастру в порядку інформаційної взаємодії можливо внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру. Виправлення помилок у Державному земельному кадастрі здійснюється Державним кадастровим реєстратором. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється. Особою, яка здійснює повноваження державного кадастрового реєстратора ОСОБА_9 вживаються заходи для виправлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру. Зокрема ОСОБА_2 повідомлено про суть помилки та вказано можливі шляхи виправлення відповідно до статті 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 №1051.

Згідно листа відділу Держгеокадастру у ОСОБА_4 районі №19-1918-0.9-108/15-15 від 04 листопада 2015 року на звернення ОСОБА_1 про усунення усунення накладення земельних ділянок, усунення помилки у координатах поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 6125810100:01:002:0137, власник цієї ділянки має звернутись із заявою про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру до державного кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру у ОСОБА_4 районі. Від власника вказаної земельної ділянки таких заяв у Відділ не надходило та зміни, відповідно, не вносились.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №1047/16-22 від 31 липня 2017 року, площа земельної ділянки, якою фактично користується ОСОБА_5 та ОСОБА_1 становить 0.2069 га (з урахуванням спірної земельної ділянки та цілої криниці). З урахуванням половини криниці та за виключенням квітника відповідача (станом на день дослідження – фактичне землекористування) становить 0.2041 га. Площа земельної ділянки, якою фактично користується ОСОБА_2 Становить 0.1658 га ( урахуванням спірної земельної ділянки та половини криниці - станом на день дослідження як фактичне землекористування). Без урахування половини криниці та за виключенням квітника, площа становить 0,1630 га

Ділянки з кадастровими номерами 6125810100:01:002:0108 (ОСОБА_1М.) та 6125810100:01:002:0137 (ОСОБА_2І.) накладаються. Причиною виникнення даного накладання меж земельних ділянок слугує неточність у прив’язці до пунктів державної геодезичної мережі, тобто через допущену технічну помилку.

Згідно технічного паспорту на жилий дім індивідуального житлового фонду та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер витягу 41878316, криниця належить до складу об’єктів нерухомого майна, якими вправі користуватися гр.ОСОБА_5

Межа, згідно даних обмінного файлу на ділянку із кадастровим номером 6125810100:01:002:0137, проходить по середині криниці, однак, згідно техпаспорту на жилий дім індивідуального житлового фонду ОСОБА_2, криниця не числиться серед переліку нерухомого майна відповідачки.

Фактично в натурі (на місцевості) спірна криниця знаходиться на межі спірної земельної ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_2, де лінією розмежування служить спірна межа між квітником та грядками, яка проходить по створу на середину спірної криниці.

За нормами п.«а» ч.3 ст.116 та ч.1 ст.118 Земельного Кодексу України громадянин може приватизувати лише ту земельну ділянку, яка перебувала в його користуванні.

Згідно ч.5 ст.116 Земельного Кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.158 Земельного Кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральними органами виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до п.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності конституції або законів України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з вимогами ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст.ст.57, 58 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Однак, висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.3 ст.212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Висновок експерта №1047/16-22 містить докладний опис проведеного експертом дослідження, належно мотивований та науково обґрунтований з поставлених запитань. виконаний кваліфікованим спеціалістом у відповідності до Закону України «Про судову експертизу» №4038-ХІІ від 25 лютого 1994 року та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертиних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року.

Таким чином, оцінивши вказаний висновок за правилами ст.212 ЦПК України суд не знаходить жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про його необґрунтованість, неправильність чи суперечливість іншим матеріалам справи, а тому він є належним та допустимим доказом у справі.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності суд вважає, що позивачем підтверджено належними та допустимими доказами заявлені вимоги шодо незаконності рішення п’ятдесят восьмої сесії ОСОБА_4 міської ради Тернопільської області шостого скликання №1671 від 07 липня 2015 року «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2», оскільки в судовому засіданні встановлено, що вказаним рішенням надано у власність відповідачки частину земельної ділянки та нерухомого майна (криниці) позивача та третьої особи із самостійними вимогами, а тому вказане рішення порушує їх права та підлягає скасуванню.

Разом із тим, в задоволенні позовних вимог щодо скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно - земельної ділянки площею 0.10 га, кадастровий номер 6125810100:01:002:0137, що розташована за адресою: Тернопільська область, Шумський район, м.Шумськ, вул.840-річчя Шумська, 18, слід відмовити, виходячи із наступного.

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 41191271, виданого 24 липня 2015 року державним реєстратором реєстраційної служби ОСОБА_4 районного управління юстиції Тернопільської області ОСОБА_10, земельна ділянка, що розташована за адресою: Тернопільська область, Шумський район, м.Шумськ, вул.840-річчя Шумська, земельна ділянка 18, кадастровий номер 6125810100:01:002:0137 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0.1 га, належить на підставі приватної форми власності ОСОБА_2

Відповідно до ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права, які підлягають державній реєстрації це право власності; речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності;інші речові права відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Як вбачається з п.2.6 «Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього Порядку.

Тобто, для скасування державної реєстрації прав, потрібно скасовувати рішення державного реєстратора, на підставі якого проводилась реєстрація права власності.

Згідно, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації.

Вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень передбачений у ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». З частини першої даної статті вбачається, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

За результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор, керуючись п.20 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868 приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

З врахуванням наведеного, 24 липня 2015 року державним реєстратором ОСОБА_10 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №23133377, на підставі якого проведено реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: Тернопільська область, Шумський район, м.Шумськ, вулиця 840-річчя ОСОБА_4, земельна ділянка 18, кадастровий номер земельної ділянки 6125810100:01:002:0137, за суб'єктом: ОСОБА_2. За результатами проведеної реєстрації державним реєстратором ОСОБА_10 сформовано витяг в Державному реєстрі речових прав № 41191693 та видано свідоцтво про право власності №41191271.

Згідно з вимогами ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Однак, із позовними вимогами про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також свідоцтва про право власності позивач та третя особа не зверталися.

Також, в задоволенні позовних вимог щодо скасування кадастрового номера земельної ділянки, що розташована за адресою: Тернопільська область, Шумський район, м.Шумськ, вул.840-річчя Шумська, земельна ділянка 18, слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Нормами п.10 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

- поділу чи об'єднання земельних ділянок;

- якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Частиною 6 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Отже, чинним законодавством передбачено лише дві підстави скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно ст.107 Земельного кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Згідно Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», затвердженої наказом Держкомзему від 18 травня 2010 року №376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за №391/17686 встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Замовником такої документації із землеустрою може бути орган державної влади, орган місцевого самоврядування, власник (користувач) земельної ділянки, який замовляє роботи із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Положеннями статті 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» врегульовано процедуру виправлення помилок, допущених при веденні Державного земельного кадастру. Зокрема, згідно частини 4 даної статті, виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель здійснюється після внесення змін до такої документації.

Згідно статті 31 Закону України «Про землеустрій» зміни до документації із землеустрою вносяться особою, яка відповідно до вимог цього Закону може бути розробником документації із землеустрою за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою.

Погодження та затвердження змін до документації із землеустрою здійснюються в порядку, передбаченому для погодження та затвердження документації із землеустрою.

Пунктом 61 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17 жовтня 2012 визначено, що скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування із зазначенням дати та підстави для скасування, посади, прізвища, ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

Відповідно до п.113 даного Порядку, після отримання від органу державної реєстрації прав інформацї в порядку інформаційного обміну Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру відомостям про земельну ділянку, внесеним до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, шляхом безпосереднього доступу до цього Реєстру та у разі невідповідності зазначених відомостей повідомляє про це суб'єкт, який здійснює повноваження у сфері державної реєстрації прав, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; відповідності відомостей вносить інформацію про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

Враховуючи викладене та те, що позовна вимога про скасування запису в Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0.10 га кадастровий номер 6125810100:01:002:0137 є похідною від вимог про скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно та скасування кадастрового номера земельної ділянки, в задоволенні яких судом відмовлено, тому вказана вимога також не підлягає задоволенню.

За встановлених обставин та визначених відповідно до них правовідносин суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення. Рішення п’ятдесят восьмої сесії ОСОБА_4 міської ради Тернопільської області шостого скликання №1671 від 07 липня 2015 року «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2І.» слід скасувати, в задоволенні решти позовних вимог – слід відмовити.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст.12, 116, 118, 141, 149, 158 Земельного кодексу України, п.61, п.113 Порядку ведення Державного земельного кадастру, Законом України «Про Державний земельний кадастр», Законом України «Про землеустрій», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_5 та третьої особи із самостійними вимогами – ОСОБА_1 до ОСОБА_4 міської ради Тернопільської області, ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_4 районного управління юстиції в Тернопільській області про скасування рішення ОСОБА_4 міської ради, державної реєстрації речового права на нерухоме майно, кадастрового номера земельної ділянки та запису у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки – задовільнити частково.

Рішення п’ятдесят восьмої сесії ОСОБА_4 міської ради Тернопільської області шостого скликання №1671 від 07 липня 2015 року «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2» - с к а с у в а т и.

В задоволенні решти вимог – в і д м о в и т и.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

ОСОБА_11