ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року справа № 233/4308/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., при секретарі судового засідання - Куленко О.Д., за участю позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2017 року у справі № 233/4308/17 (головуючий І інстанції Бєлостоцька О.В.), складену в повному обсязі 12 жовтня 2017 року в м. Костянтинівка Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач), якому зазначила, що вона має право на пенсію за вислугу років на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки працювала викладачем Костянтинівської районної школи мистецтв. Позивач зазначає, що рішенням Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 11 вересня 2017 року їй незаконно відмовлено в призначенні пенсії, оскільки згідно листа Міністерства соціального захисту населення України від 1 лютого 1995 року № 1-3/133-2-2 Кабінет Міністрів України погодився поширити на викладачів музичних, хорових, хореографічних шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугою років відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 (зі змінами від 6 січня 1995 року № 397). Позивач просила: визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років; зобов'язати відповідача зарахувати до спеціального стажу період її роботи на посаді викладача Костянтинівської районної школи мистецтв з 1 вересня 2007 року по 28 липня 2017 року та призначити їй пенсію за вислугу років.

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2017 року у справі № 233/4308/17 позовні вимоги були задоволені, внаслідок чого: визнані неправомірними дії Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язано Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до спеціального стажу період роботи ОСОБА_1 на посаді викладача Костянтинівської районної школи мистецтв з 1 вересня 2007 року по 28 липня 2017 року; зобов'язано Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 31 липня 2017 року.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Позивач у судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.

Позивач ОСОБА_1 народилась 22 грудня 1961 року, що зазначено в її трудовій книжці.

З трудової книжки позивача вбачається, що з 06 січня 1983 року по 12 травня 1983 року та з 01 грудня 1983 року по 29 вересня 1993 року вона працювала на посаді вихователя в дитячому садку. З 1 жовтня 1993 року позивач працювала викладачем по класу баяна в Костянтинівській районній дитячій музичній школі (а.с. 10-13).

З 1 вересня 2007 року Костянтинівська районна дитяча музична школа реорганізована у Костянтинівську районну школу мистецтв, що підтверджується копією рішення Костянтинівської районної ради від 20 квітня 2007 року № V/10-133 (а.с. 23).

28 липня 2017 року ОСОБА_1 звільнена з посади викладача по класу баяна та акордеона Костянтинівської районної школи мистецтв за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років згідно ст. 38 КЗпП України (а.с. 10-13).

31 липня 2017 року позивач звернулась до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за вислугу років (а.с. 22).

Проектом-рішенням Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 9 серпня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу - 26 років 6 місяців (а.с. 4).

З рішення вбачається, що відповідачем по справі визнається наявність у позивачки страхового стажу - 38 років 5 місяців 1 день та спеціального - 24 роки 1 місяць 6 днів. При цьому не враховується до спеціального стажу період її роботи з 1 вересня 2007 року по 28 липня 2017 року на посаді викладача Костянтинівської районної школи мистецтв, з посиланням на те, що правом на пенсію за вислугу років викладачі позашкільних закладів не користуються.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач по справі безпідставно не врахував період роботи позивача з 1 вересня 2007 року по 28 липня 2017 на посаді викладача Костянтинівської районної школи мистецтв до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років та незаконно відмовив позивачу в призначенні пенсії за вислугу років на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14 червня 2000 року «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково - педагогічних робітників» до посад педагогічних робітників віднесена, зокрема посада викладача всіх спеціальностей. На підставі п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 433 від 06 травня 2001 року початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні театральні, хорові, мистецтв та інші), відносяться до позашкільних навчальних закладів.

В той же час, на підставі Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, із змінами, робота на посадах викладачів в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх шкіл; на посадах директорів, їх заступників з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи завідуючих відділами (лабораторіями, кабінетами), художніх керівників, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи в позашкільних навчальних закладах враховується до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років.

Відповідно до положення пункту «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є 2 невід'ємних критеріїв для призначення пенсії за вислугу років, а саме : 1) наявність спеціального стажу роботи; 2) посада, що дає право на призначення пенсії повинна бути зазначена у переліку, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів відзначає, що посада викладача позашкільного навчального закладу, на якій працювала позивач вищезазначеним переліком не передбачена.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги зазначив, що вищезгаданим Переліком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, спірна посада у школі мистецтв не передбачена, проте за дорученням Кабінету Міністрів України від 06 січня 1995 року № 397/21 дію зазначеної постанови поширено, в тому числі і на викладачів шкіл мистецтв без внесення змін до постанови.

Між тим, вищезазначена постанова Кабінету Міністрів України неодноразово змінювалась і доповнювалась постановами Кабінету Міністрів України № 1436 від 26.09.2002, № 1567 від 17.11.2004, № 1181 від 17.12.2012, № 529 від 29.07.2015, № 1031 від 09.12.2015, № 79 від 20.01.2016, № 192 від 02.03.2016, № 265 від 06.04.2016, № 954 від 14.12.2016, але спірна посада, яку обіймала позивач, до робіт, які дають право на пенсію за вислугу років, не вносилась.

На підставі зазначеного, з урахуванням викладених обставин, у пенсійного органу не було законодавчих підстав зараховувати спірний період роботи позивача на посаді викладача музичної школи та школи мистецтв до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугою років згідно п. «е» ст. 55 Закону України «Про Пенсійне забезпечення».

Пунктом 4 частини 1 статті 317 КАС України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті рішення неправильно застосував норми матеріального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2017 року у справі № 233/4308/17 - задовольнити.

Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2017 року у справі № 233/4308/17 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Повний текст постанови виготовлено 20 грудня 2017 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов