Справа №295/14054/17

Категорія 4

2/295/3825/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2017 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді - Полонця С.М.,

при секретарі с/з – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_6 до Управління житлового господарства Житомирської міської ради, третя особа – орган опіки та піклування Житомирської міської ради, про визнання права на приватизацію житла, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати за ними право на приватизацію житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що вони проживають та зареєстровані у кімнаті 121 будинку №35 по вул. Грушевського в м. Житомирі. Кімната, де проживає ОСОБА_2 з своїми дітьми та онуками була отримана її покійним чоловіком ОСОБА_2 А,І., який працював у ЖРБО «Житомиррембуд», куди вони вселилися 12.01.1990 року. Кімната розташована в гуртожитку, що належав ЖРБО «Житомиррембуд», яке ліквідовано, а гуртожиток переданий у комунальну власність Житомирській міській раді. Вселенні відбулося на підставі дозволу на заселення, оскільки ордери почали видавати лише в травні 1990 року.

В судове засідання позивачі та представник третьої особи не з’явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі, в яких позивачі просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, а тому суд вважає за можливе вирішити спір без участі представника відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно копії свідоцтва про укладення шлюбу, 17.10.1987 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_8 помер 31.03.2015 року.

Згідно довідки КВЖРЕП № 8 № 1786 від 29.09.2017 року, у квартирі АДРЕСА_2 і мають право на житло на момент введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6

Згідно довідки Житомирського ОПСРБО «Житомиррембуд» № 230 від 30.11.2016 року, ОСОБА_9 не отримувала ордер на кімнату № 121 в гуртожитку об'єднання по вул. Грушевського, 35, в звязку з тим, що поселилась в будинок з 12.01.1990 року, а ордера об'єднання почало видавати з травня 1990 року. Поселення в гуртожиток в той час відбувалося на підставі заяв, які зберігалися протягом 3-х років.

В даний час у позивачів виникла необхідність в приватизації зазначеного житлового приміщення. Однак, Управлінням житлового господарства Житомирської міської ради ОСОБА_2 повідомлено про те, що заява з приватизації займаного житла не може бути прийнята до розгляду, оскільки громадянин який виявив бажання приватизувати займане житло повинен надати до органу приватизації копію ордеру про надання жилої площі (лист № 1-154 від 25.01.2017 року).

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 31.10.2017 року встановлено, що у разі, якщо позивачі не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених законодавством, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу, то вони не мають бути обмежені у праві на приватизацію кімнати у гуртожитку з однієї лише формальної ознаки, що не можуть надати органу приватизації копії ордера.

Статтею 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини й громадянина проголошено право на житло.

У статті 47 Конституції передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 345 Цивільного Кодексу України, закріплюється право фізичної або юридичної особи набувати право власності на майно у разі приватизації державного або комунального майна у порядку, встановленому законом. Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначені Законом «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року.

Законом України від 04 вересня 2008 року № 500-VI «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» внесено зміни до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та дозволено приватизувати житло в гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад.

Законом України від 08 вересня 2011 року № 3716-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» уточнено порядок передання гуртожитків у комунальну власність з метою наступної приватизації житлових приміщень законними мешканцями гуртожитків.

Із системного аналізу згаданих нормативно-правових актів вбачається, що вони спрямовані, зокрема, на регламентацію правовідносин з приводу реалізації права громадян на житло шляхом передання їм у приватну власність житлових приміщень державного житлового фонду та гуртожитків.

Зазначений процес приватизації став необхідним у звязку зі зміною суспільних правовідносин у житловій сфері та переходом житла із державної власності у приватну власність громадян.

При цьому як Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» так і Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено, що спори, які виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду та щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків, вирішуються судом. Крім того, Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено, що рішення суду є однією з підстав для передання гуртожитків, на які поширюється дія цього Закону, у власність територіальних громад.

Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Згідно ст. 61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається письмово.

Отже, позивачі вселилися, зареєстровані та постійно проживають у кімнаті гуртожитку № 121 у будинку № 35 по вул. Грушевського у м. Житомирі з 12.01.1990 року на законних підставах, сплачують комунальні послуги та виконують всі зобов'язання, що випливають з договору найму жилого приміщення, тому з позивачами фактично укладений договір найму жилого приміщення.

Враховуючи, що позивачі проживають у кімнаті на умовах фактичного договору житлового найму, суд приходить до висновку, що позивачі, згідно ст. 9 Житлового кодексу Української РСР не можуть бути обмежені у праві користування жилим приміщенням і набули права постійного користування вищезазначеною кімнатою на умовах житлового найму.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що оскільки згідно із договором найму позивачі мають право користуватися кімнатою, зареєстровані та проживають у ній постійно, згадане приміщення є жилим і воно підлягає приватизації. Позивачі відповідно до ч. 3 ст. 9 ЖК УРСР, ч. 4 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» мають право на приватизацію спірного житла, а відтак суд приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, ч.4 ст.169, 209, 212, гл.8 розд.3 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10 право на приватизацію житлового приміщення кімнати 121 у будинку №35 по вулиці Михайла Грушевського у місті Житиомирі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: