ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

^{_____________________________________________________________________________________________}

^{П О С Т А Н О В А}

^{ІМЕНЕМ УКРАЇНИ}

"14" грудня 2017 р.

Справа № 923/595/17

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Полінецька В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Лапко Е.М. (довіреність № б/н від 08.11.2016)

від відповідача: Литовський І.С. (довіреність № 07/007-17 від 07.06.2017)

від Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України: не з'явився

від Національної комісії регулювання електроенергетики України: Рижков О.Т. (довіреність № 32 від 30.12.2016)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Пидюри Сергія Михайловича

на рішення господарського суду Херсонської області від "28" серпня 2017 року, повний текст якого складено та підписано "04" вересня 2017 року

по справі № 923/595/17

за позовом Фізичної особи-підприємця Пидюри Сергія Михайловича

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

- Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

- Національної комісії регулювання електроенергетики України

про скасування протоколу

В С Т А Н О В И В :

29.06.2017 року Фізична особа-підприємець Пидюра Сергій Михайлович (далі по тексту - позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (далі по тексту - відповідач) про скасування протоколу № 19 від 14.02.2017 року по рішенню комісії ПАТ ЕК «Херсонобленерго» по розгляду Акта від 29.09.2016 року № 130724 про порушення правил користування електричною енергією.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 30.06.2017 року прийнято позовну заяву до провадження та залучено до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, Національну комісію регулювання електроенергетики України.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем норм та Правил користування електричною енергією, передчасність прийняття рішень комісії з порушенням правил споживача та положень про проведення експертизи.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.08.2017 року у справі № 923/595/17) (головуючий суддя Задорожна Н.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Такий висновок суду мотивований тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт порушення споживачем ПКЕЕ, в результаті чого представниками енергопостачальної організації був складений Акт про порушення правил від 29.09.2016 року, підписаний фізичною особою без зауважень та висновком Херсонського науково-дослідного інституту судових експертиз було встановлено пошкодження голівок гвинтів кришки корпусу лічильника.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець Пидюра Сергій Михайлович звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, у зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Апелянт звертає увагу суду на те, що місцевим господарським судом під час прийняття рішення не прийнято до уваги висновок НКРЕ, яким було надано обґрунтовану оцінку застосований до споживача оперативно-господарської санкції.

Відповідачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представники в судовому засіданні просили апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Пидюри Сергія Михайловича залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

17.10.2017 року від Фізичної особи-підприємця Пидюри Сергія Михайловича надійшли додаткові обґрунтування апеляційної скарги, відповідно до якої просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати.

Від національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшли листи, в яких зазначено, що участь представника Національної комісії регулювання електроенергетики України у даній справі є неможливим, у зв'язку з ліквідацію.

Представник Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в судове засідання 14.12.2017 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Судові засідання по апеляційній скарзі проходили в режимі відеоконференції відповідно до ст.74-1 ГПК України, за клопотанням Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго".

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, додаткові пояснення, заслухавши в судовому засіданні в режимі відео конференції пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 24 жовтня 2003 року між ВАТ «ЕК» Херсонобленерго» (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Пидюрою С.М. (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії № 568, відповідно до предмету якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок з дозволеною потужністю 98,70 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії зазначаються у Додатку № 7 до Договору «Однолінійна схема». Приєднана потужність становить 134,0 кВт. (а.с.52-55).

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 32.12.2010 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його терміну жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляду його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку визначеному законодавством України. (п.9.4).

Відповідно до п.п.4.2.3, 4.2.4 споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня за № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушеннями у разі вчинення дій, до переліку яких віднесено пошкодження засобів обліку електроенергії, зняття пломб з засобів обліку.

У разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження (п.4.4).

За результатами проведеної представниками відповідача 22.03.2016 року перевірки на об'єкті ФОП Пидюри С.М., за адресою м. Херсон, вул. Паровозна, 6, був складений Акт про порушення № 130724, яким зафіксовано факт порушення позивачем Правил користування електричною енергією, а саме п.10.2.206 зазначених правил (13-14).

У пункті 9 Акту про порушення ПКЕЕ зазначено, що прилад обліку № 366204 був знятий, укладений в пакет, пакет опломбований пломбою № С31634679 та вилучений представниками енергопостачальника із зазначенням акту опломбування від 29.09.2016р. № 178161.

Зазначений Акт був підписаний уповноваженою особою споживача та зазначено, що другий екземпляр акта отриманий.

Науково-дослідним експерто-криміналістичним центром була проведена судова трасологічна експертиза, на дослідження якої було надано електролічильник № 366204, упакований і цільний поліетиленовий пакет та опломбований номерною пломбою енергопостачальника № С31634679.

На вирішення експертизи було поставлено наступне питання: Чи містять пошкодження пломбу вальні гвинти (їх головки та перемички) та пломбувальний канат на електролічильнику № 366204.

За результатом проведення експертизи, було складено 29.12.2016 року висновок експертного дослідження №1604-К, з якого вбачається, що пломбувальний елемент механічних пошкоджень не має (а.с.58-63).

11.07.2017 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг направила на адресу позивача лист №53-14.4-20/237, яким повідомила, що на запит щодо надавання правомірності дій працівників ПрАт «ЕК «Херсонобленерго», в частині складання Акту про порушення ПКЕЕ від 29.09.2016 року № 130724, зазначено, що у енергопостачальній організації не було підстав для застосування Методики. (а.с.85-86).

Зазначене вище і стало підставою для звернення до суду Фізичної особи-підприємця Пидюри Сергія Михайловича з відповідним позовом .

Згідно із пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією, затв. Постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 року, зареєстр. в Мінюсті України 02.08.1996 року за № 417/1442 (із змінами та доповненнями), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

У відповідності із пунктом 6.40 Правил користування електричною енергією, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за № 782/12656.

Пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії. На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється. У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Пидюри Сергія Михайловича та вважає, що його доводи, заперечення і вимоги, викладені як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 26 Закону України „Про електроенергетику" від 16.10.1997 року № 575/97-ВР (із змінами та доповненнями), споживання електроенергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником, правил користування електричною та тепловою енергією, виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до пунктів 3.2-3.3 Правил користування електричною енергією, відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного Договору. Відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, і яка володіє цією територією (приміщенням) на підставі права власності або користування, згідно з відповідним Договором.

Відповідно до п.1.2 Правил недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно, а збитки (з вини споживача) - витрати, недоотримана вигода (за винятком доходу від реалізації недоврахованої електричної енергії) постачальника електричної енергії або електропередавальної організації (основного споживача), яких вони зазнали внаслідок пошкодження електроустановок через зловмисну чи недбалу діяльність споживача або інших осіб, та вартість робіт і послуг, необхідних для відновлення електроустановок та електропостачання.

Виходячи з положень п.2 Методики, вона застосовується у випадку виявлення, зокрема, таких порушень: пошкодження або зрив пломб на розрахункових приладах обліку, пошкодження розрахункових приладів обліку, самовільне приєднання споживачем струмоприймачів до мережі, зміна або порушення схеми приєднання приладів обліку електричної енергії, зупинка чи зміщення керуючих електричних годинників у схемах приладів обліку.

29.08.2016 року уповноваженими представниками ПрАт «ЕК «Херсонобленерго» - відповідального за електрогосподарство ФОП Пидюри С.М. проведено перевірку засобу обліку електричної енергії, в результаті проведення якої виявлено пошкодження пломбу вальної гвинти кожуха лічильника № 366204 типу СА4У- И672М, про що складено відповідний акт про порушення ПКЕЕ № 130724 від 22.06.2016

Відповідно до п.6.41 ПКЕЕ акт порушень оформлюється у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору, тобто Акт порушень оформлюється незалежно від здійснення споживачем дій з метою зниження показів обліку.

Акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією виявленого порушення та у ньому не повинна доводитись вина споживача у порушенні ПКЕЕ. Ні в Акті про порушення ПКЕЕ, ні в розрахунку обсягу недорахованої електроенергії не йдеться про втручання у роботу засобу обліку чи зниження Позивачем показів засобів обліку, а тим більше не йдеться мова про самовільне підключення чи пошкодження розрахункових приладів обліку. Розрахунок обсягу не облікованої електричної енергії був здійснений у відповідності до вимог п.2.1.2 Методики (пошкодження, зриву або відсутність пломб, встановлених у місцях, указаних в акті про пломбування) за формулами 2.4 Методики (згідно протоколу № 770 від 04.07.2012 року) та 2.6 (згідно протоколу № 829 від 15.08.2012 року), що відповідає обставинам справи та діючому законодавству, тобто взагалі не йдеться про втручання у роботу засобу обліку або зниження показників приладу обліку.

Акт про порушення № 130724 від 29.09.2016 складений з додержанням вимог чинного законодавства, пункт 2.1.2 Методики, згідно якого здійснювався розрахунок обсягу необлікованої електричної енергії, застосований правомірно, а недорахована електроенергія не є збитками, які наносяться виключно з вини споживача, а тому і рішення, оформлене протоколами № 19 від 14.02.2017 року, ґрунтується на акті, який цілком та в повній мірі відповідає п.п. 1.2, 6.41, 6.42 ПКЕЕ.

Виявлене 29.08.2016 року порушення сталося саме в результаті дій ФОП Пидюри С.М., що виразилися у пошкодженні голівки гвинтів кришки корпусу лічильника внаслідок механічної деформації фрагментів перемичок шляхом їх розвальцьовування або твердим предметом, що дозволяє витягувати пломбувальний елемент.

Ні відповідач, ні місцевий господарський суд не були зобов'язані доводити та доказувати, що порушення ПКЕЕ сталося саме з вини позивача, оскільки відповідно до Правил КЕЕ та Закону України „Про електроенергетику", саме Споживач несе відповідальність за технічний стан засобів обліку, які перебувають на балансі, або здійснює їх експлуатацію. Як встановлено матеріалами справи, саме ФОП Пидюри С.М., використовую та несе відповідальність за об'єкт, де і були зафіксовані відповідні порушення ПКЕЕ.

Таким чином, з урахуванням викладеного та у відповідності до приписів Закону України „Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією, Методики обчислення електричної енергії недоврахованої внаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією та умов Договору, судова колегія приходить до висновку про неправомірність і необґрунтованість заявлених фізичною особою позовних вимог про скасування протоколу № 19 від 14.02.2017 року по рішенню комісії по розгляду Акта від 29.09.2016 № 130724.

В обґрунтування вимог викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається, що відповідачем було не дотримано строки проведення експертизи передбачені положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів.

Відповідно до п. 3.30 ПКЕЕ Експертиза засобу обліку в частині дослідження його відповідності нормованим метрологічним характеристикам та умовам експлуатації здійснюється у присутності уповноважених представників власника засобу обліку або організації, яка відповідає за його збереження, постачальника електричної енергії, електропередавальної організації,- представника територіального органу, уповноваженого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, на проведення державних приймальних і контрольних випробувань і говірки засобів вимірювальної техніки та на проведення атестації методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду. Експертиза засобу обліку в частині дослідження матеріалів, речовин, з яких виготовлені засіб обліку та/або пломби, здійснюється спеціалізованими організаціями, які мають право на виконання таких робіт.

З матеріалів справи вбачається, що прилад обліку типу СА4У-И672М, заводський №366204, досліджувався судовим експертом Херсонського науково-дослідного екпертно-криміналістичного центру Бухонським С.О., відповідно і вимог щодо обов'язкової присутності представника споживача не передбачено.

Крім того, за умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Кв = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Кв = 0,75.

Величина коефіцієнту використання визначається за умови наявності згоди сторін або її відсутності. З матеріалів справи вбачається, що запрошення про дату проведення засідання комісії, енергопостачальною організацією було направлено на адресу споживача листом № 002948 від 20.01.2017. Однак на засідання комісії ФОП Пидюра С.М. не з'явився, у зв'язку з чим у ПАТ «ЕК» Херсонобленерго» були відсутні підстави для застування коефіцієнту 0,5.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника в апеляційній скарзі на Акт контрольного огляду приладу обліку від 08.06.2016 до уваги колегією суддів не приймається.

Так, відповідно до п. 2.5 Методики кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Дпер., день), визначається за формулою Дпер = Дпор + Дусун, (2.6):

де: Дпор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Крім того, Акт про порушення ПКЕЕ було складено щодо пошкодження приладу обліку типу СА4У-И672М, заводський №366204. Натомість з Акту контрольного огляду приладів обліку №378591 від 08.06.2016 р., на який посилається позивач, вбачається, що в переліку приладів обліку щодо яких було проведено процедуру контрольний огляду відсутній прилад обліку №366204, що підтверджується підписом споживача на зазначеному акті (а.с.80).

Вищевикладене спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги Фізичної особи-підприємця Пидюри Сергія Михайловича, викладені як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Фізичної особи-підприємця Пидюри Сергія Михайловича ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надала, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Пидюри Сергія Михайловича.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 28.08.2017 року у справі № 923/595/17 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Пидюри Сергія Михайловича. - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Пидюри Сергія Михайловича залишити без задоволення

2. Рішення господарського суду Херсонської області від „28" серпня 2017 року по справі № 923/595/17 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „15" грудня 2017 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький