КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2017 р. Справа№ 910/12262/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Жук Г.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Линник Є.В. - адвокат за договором від 15.08.2017

від відповідача 1: ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 342 від 12.03.2017

від відповідача 2: ОСОБА_4 - представник за довіреністю № 259 від 22.03.2017

від відповідача 3: ОСОБА_4 - представник за довіреністю від 01.11.2017

ОСОБА_5 - директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_6

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2017

у справі № 910/12262/17 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом ОСОБА_6

до 1) ОСОБА_7

2) ОСОБА_8

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар»

про визнання недійсним рішень загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар», якими відкликано директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар» ОСОБА_9 із займаної посади з 09.06.2017 та призначено на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар» ОСОБА_5 (вказані рішення оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар» від 09.06.2017 - примітка суду).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2017, повний текст якого складений 03.11.2017, у справі № 910/12262/17 відмовлено в задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача на те, що спірні рішення прийняті за відсутності кворуму, а також про те, що загальні збори учасників, рішення яких оспорюються, відбулись без повідомлення ОСОБА_6 спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

При цьому щодо посилань позивача на те, що спірні рішення прийняті за відсутності кворуму, суд першої інстанції зазначив про те, що, як вбачається з матеріалів справи, статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар» після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до статті 60 Закону України «Про господарські товариства» - 13.12.2015, не зазнавав змін, в зв'язку з чим суд погодився з доводами відповідачів про те, що положення пункту 10.4.1 Статуту Товариства у даному випадку застосуванню не підлягають в силу положень розділу II. «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до статті 60 Закону України «Про господарські товариства»

Щодо посилань позивача на те, що загальні збори учасників, рішення яких оспорюються, відбулись без повідомлення ОСОБА_6 суд першої інстанції зазначив про те, що 22.02.2017 учасник ТОВ «Більярдний клуб «Шар» ОСОБА_8, яка володіє часткою у розмірі 40% у статутному капіталі Товариства, звернулась до директора Товариства ОСОБА_9 з вимогою про скликання загальних зборів, проте у зв'язку з нескликанням загальних зборів учасників, 04.05.2017 вона направила на адресу учасника ОСОБА_6 повідомлення про скликання загальних зборів учасників 09.06.2017 із зазначенням питань порядку денного та дати, часу і місця проведення зборів, яке останньою отримано не було в зв'язку із закінченням строку зберігання поштового відправлення, про що свідчить відмітка на довідці Укрпошти за ф.20, що міститься на конверті (копії зазначених документів містяться у матеріалах справи), що може вважатися належним повідомленням позивача про час та місце спірних загальних зборів.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_6 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 по справі № 910/12262/17 та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі позивач зазначив про те, що спірне рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.

В обґрунтування вказаної позиції позивач послався на ті самі обставини, що й при зверненні до суду з цим позовом, а саме на те, що спірні рішення прийняті за відсутності кворуму, а також про те, що загальні збори учасників, рішення яких оспорюють ся, відбулись без його повідомлення, зазначивши про те, що судом першої інстанції не надано оцінку доводам позивача про те, що звільнення директора Товариство з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар», окрім іншого, прийнято з порушенням трудового законодавства, адже ця особа є найманим працівником і питання найняття її на роботу та звільнення регулюється вимогами КЗпП України.

Ухвалою від 20.11.2017 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Жук Г.А., Сітайло Л.Г. апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 у справі № 910/12262/17 прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представники відповідачів проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар» (далі Товариство) зареєстровано 19.11.1997, номер запису № 1 068 120 0000 002381, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.07.2017 (а.с. 35-40).

Загальними зборами учасників Товариства Протокол № 67 від 03.03.2005 затверджено нову редакцію Статуту, яку державним реєстратором зареєстровано 05.04.2005 за № 10681050002002381 (а.с. 15-32) (далі Статут).

Згідно з п. 7.1 Статуту Товариства, учасниками Товариства є: позивач, відповідач 1 та відповідач 2 з частками у статутному капіталі Товариства 40%, 20% та 40% відповідно.

09.06.2017 відбулись загальні збори учасників Товариства, рішення яких оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства (а.с. 33-34) (далі Протокол).

На порядок денний вказаних загальних зборів були поставлені питання:

1. Відкликання директора Товариства ОСОБА_9 із займаної посади.

2. Призначення на посаду директора Товариства.

Зі змісту вказаного протоколу слідує, що на зборах були присутні учасники Товариства - відповідач 1 та відповідач 2, тобто особи, які володіють 60% голосів, а також запрошений ОСОБА_5. Позивач, який володіє 40% голосів, не з'явився.

За результатами розгляду порядку денного, учасники прийняли рішення:

1 Відкликати директора Товариства ОСОБА_9 із займаної посади з 09.06.2017.

2. Призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_5 та зобов'язати його вчинити дії, пов'язані з державною реєстрацією.

Протокол підписаний відповідачем 1 та відповідачем 2, посадове становище яких зазначено як секретар зборів та голова зборів відповідно.

Зі змісту Протоколу слідує, що з усіх питань учасники голосували «За» - одноголосно.

З наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.07.2017 (а.с. 35-40) слідує, що 15.06.2017 державним реєстратором Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації вчинені реєстраційні дії за № 10681070011002381 - щодо зміни керівника юридичної особи і керівником зазначено ОСОБА_5

Позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі посилається на те, що спірні рішення прийняті за відсутності кворуму, що оспорювані загальні збори учасників відбулись без його повідомлення, та на те, що звільнення директора Товариства, окрім іншого, прийняте з порушенням трудового законодавства, адже ця особа є найманим працівником, і питання найняття її на роботу та звільнення регулюється вимогами КЗпП України.

Суд першої інстанції після дослідження обставин справи не погодився з позицією позивача та відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з чим колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з ч. 1 ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

За своєю організаційно-правовою формою відповідач відноситься до товариств.

Згідно з ч. 2 ст. 87 ЦК України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 88 ЦК України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Згідно ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства, юридична особа здійснює діяльність через свої органи, компетенція, порядок створення, функціонування яких визначаються установчими документами юридичної особи, тобто, в даному випадку, компетенція органів управління Товариства визначається його Статутом.

Як встановлено судом, станом на дату проведення спірних зборів (09.06.2017) позивач мав статус учасника Товариства з часткою у статутному капіталі 40 %.

Відповідно до ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Розділом 10 «Органи управління товариством та їх посадові особи» Статуту визначено, що:

- вищим органом управління Товариством є збори учасників (п. 10.1);

- виконавчим органом Товариства , що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор (п. 10.6)

- до компетенції зборів учасників Товариства, серед іншого, належить створення та відкликання виконавчого органу Товариства (п. 10.3.6);

- збори учасників мають право приймати рішення з усіх питань діяльності Товариства, у тому числі і з тих, які передані зборами учасників до компетенції виконавчого органу (п. 10.3.14).

Отже, питання щодо відкликання та призначення директора Товариства належить до компетенції загальних зборів учасників Товариства.

Щодо посилань позивача на те, що загальні збори, рішення яких оспорюють ся, відбулись без повідомлення позивача, слід зазначити таке.

Порядок повідомлення учасників Товариства про скликання загальних зборів учасників та повідомлення учасників товариства встановлений його Статутом, де зазначено, що:

- збори учасників Товариства скликаються не рідше двох разів на рік. Збори учасників скликають також на вимогу виконавчого органу Товариства або ревізійної комісії (п. 10.5.1);

- у випадку неплатоспроможності Товариства, а також виникнення загрози значного скорочення статутного капіталу, головою зборів скликаються позачергові збори учасників (п. 10.5.2);

- учасники Товариства, що володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності Товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників (п. 10.5.3);

- учасники повідомляються про проведення зборів учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути не менш як за 30 днів до скликання зборів учасників (п. 10.2.1).

Вказані положення Статуту Товариства відповідають нормам ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» (тут і далі в редакції, яка діяла станом на дату проведення загальних зборів 09.06.2017) (далі Закон), де встановлено:

- загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами (ч. 1);

- позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу (ч. 2);

- загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу (ч. 3);

- учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників (ч. 4);

- про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах (ч. 5).

Виходячи з положень Статуту, позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах. Водночас учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, також мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства, проте вказані збори також мають бути скликані головою товариства на вимогу таких учасників, і лише у випадку, якщо він ухиляться від виконання зазначеної вимоги протягом 25 днів, учасники вправі самі скликати загальні збори учасників.

Враховуючи, що з матеріалів справи не вбачається, якими саме зборами - черговими чи позачерговими є загальні збори 09.06.2017, виходячи з порядку, в якому вказані збори були скликані, колегія суддів виходить з того, що 09.06.2017 відбулися позачергові загальні збори учасників Товариства.

З матеріалів справи слідує, що вказані загальні збори були скликані на вимогу відповідача 2, який є учасником Товариства, якому належало 40% голосів, право на що він має відповідно до ст. 61 Закону та положень Статуту Товариства, за умови, якщо його вимогу про скликання позачергових загальних зборів учасників протягом 25 днів не виконав голова товариства.

Враховуючи, що Статутом Товариства не передбачена посада голови товариства, який би діяв на постійній основі, а пункт 10.6.1 Статуту встановлює, що директор Товариства вирішує питання діяльності Товариства, крім тих, які віднесено до компетенції Загальних зборів учасників, повноваження голови Товариства щодо скликання як чергових, так і позачергових загальних зборів учасників Товариства мав виконувати саме директор Товариства, яким до 09.06.2017 був ОСОБА_9

З матеріалів справи слідує, що 22.02.2017 відповідач 2 направив директору Товариства ОСОБА_9 вимогу (а.с. 124), в якій просив у строк не більше 30 днів скликати позачергові загальні збори з наступним порядком денним:

- заслуховування звіту директора Товариства про фінансово-господарську діяльність Товариства за період з 01.01.2015 по 01.01.2017;

- звільнення директора Товариства ОСОБА_9 із займаної посади;

- призначення на посаду директора Товариства;

- внесення змін до Статуту Товариства та приведення його у відповідність до норм чинного законодавства України;

- затвердження нової редакції Статуту.

Вказану вимогу відповідачем 2 направлено на адресу Товариства (м. Київ, проспект Науки, 8) і особисто ОСОБА_9 на адресу: АДРЕСА_1. Товариством вимога отримана 02.03.2017, з адреси ОСОБА_9 повернулась з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Вказані обставини підтверджуються копіями відповідних описів вкладення, фіскальних чеків, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та конверту (а.с. 125-127).

Матеріали справи не містять доказів виконання директором Товариства ОСОБА_9 обов'язку щодо скликання позачергових загальних зборів на вимогу відповідача 2, а відтак, останній набув права їх скликати самостійно, що ним і було зроблено шляхом направлення 04.05.2017 відповідного Повідомлення від 05.05.2017 про скликання загальних зборів на 09.06.2017 з викладенням порядку денного і зазначенням дати, часу та місця проведення (а.с.158).

Той факт, що вказане Повідомлення, яке відповідачем 2 направлено 04.05.2017, датоване 05.05.2017, колегією суддів визнається опискою і до уваги не береться, оскільки згідно з описом вкладення (а.с. 159) позивачу 04.05.2017 було направлено повідомлення саме від 05.05.2017.

Вказане Повідомлення направлено відповідачем 2 на адресу позивача: АДРЕСА_2, тобто на адресу, яку позивач зазначив в позовній заяві як власну, проте позивачем отримано не було в зв'язку з закінченням строку зберігання поштового відправлення, про що свідчить відповідна відмітка поштового відділення (а.с. 160).

Відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, нормативними строками пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єктів поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Отже, граничний строк пересилання по м. Києву цінного листа з описом вкладення, без урахування вихідних днів об'єкту поштового зв'язку складає - 5 днів (Д+3+1).

За таких обставин, вищевказане Повідомлення відповідача 2, відправлене 04.05.2017, мало бути доставлене до відділення зв'язку позивача не пізніше 09.05.2017, а отже, починаючи з 10.05.2017, позивач вважається повідомленим про скликання спірних загальних зборів 09.06.2017.

Неотримання позивачем Повідомлення, направленого відповідачем 2, у відділенні поштового зв'язку не залежало від волі відправника, а тому не спростовує факту виконання останнім належним чином приписів чинного законодавства України в частині повідомлення про скликання спірних загальних зборів.

Враховуючи, що Загальні збори скликались на 09.06.2017, а позивач обізнаний про них починаючи з 10.05.2017, вимога Закону про повідомлення учасника про загальні збори не менш, ніж за 30 днів, дотримана, адже в цьому випадку 30-тиденний термін сплив 08.06.2017, а відтак, посилання позивача на те, що такі збори учасників відбулись без його повідомлення, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Щодо посилань позивача на те, що спірні загальні збори відбулись за відсутності кворуму колегія суддів зазначає таке.

Законом України «Про внесення змін до статті 60 Закону України «Про господарські товариства» щодо зменшення кворуму загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю» від 24.11.2015 № 816-VIII (далі Закон № 816-VIII), який набрав чинності 13.12.2015, частину першу статті 60 Закону України «Про господарські товариства» викладено в такій редакції: «Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів» та доповнено вказану статтю новою частиною такого змісту: «Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними».

Пунктом 10.4.1 Статуту Товариства, в редакції, зареєстрованій 05.04.2005, передбачено, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів.

Водночас у статному капіталі Товариства відсутня державна частка.

Отже, учасники Товариства, не змінивши після 13.12.2015 (дата набрання чинності Законом № 816-VIII) умову Статуту щодо кворуму, реалізували надане ним Законом право на встановлення іншого відсотку голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними, а саме: більш, ніж 60% голосів.

Вказані положення Статуту Товариства не суперечать нормі Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 816-VIII, де встановлено, що статути товариств з обмеженою відповідальністю до приведення їх у відповідність із цим Законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, оскільки повністю їй відповідають.

Враховуючи, що на спірних загальних зборах були присутні учасники, які володіють 60% голосів, фактично, був відсутній встановлений Статутом Товариства кворум.

Частиною 1 пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008 роз'яснено, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Водночас частиною 2 п. 18 вказаної Постанови встановлено, що прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства) є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону.

У п. 2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» встановлено, що:

- рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України;

- зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин;

- у зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: - невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008 суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

У спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивача як учасника товариства, тобто його корпоративних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Враховуючи, що станом на 09.06.2017 (дата проведення загальних зборів, рішення яких оскаржені позивачем) позивач був учасником Товариства, рішення, які прийняті на вказаних загальних зборах, зокрема, звільнення та призначення директора Товариства, порушують права позивача як учасника Товариства на участь в управлінні справами Товариства.

Враховуючи досліджені судом обставини справи, колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджується наявність безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства від 09.06.2017, оформлених Протоколом, а відтак, вказана позовна вимога підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні цих вимог, підлягає скасуванню.

При цьому щодо посилань позивача на те, що звільнення директора Товариства прийняте з порушенням трудового законодавства, адже ця особа є найманим працівником і питання найняття її на роботу та звільнення регулюється вимогами КЗпП України, - колегія суддів зазначає про те, що за приписами ст. 1 ГПК України особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а відтак, у випадку незгоди ОСОБА_9 зі звільненням його із займаної посади директора Товариства з 09.06.2017 з огляду на порушення вимог КЗпП України, ця особа не позбавлена права звернутись до суду з відповідним позовом, в той час як, звернувшись до суду з позовом про визнання недійсним рішень загальних зборів з цих підстав, позивач, фактично, звернувся до суду з позовом в інтересах іншої особи, не надавши належних доказів на наявність в нього правових підстав для такого звернення.

Водночас колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та інших керівних органів юридичної особи виступає сама юридична особа.

Заявлені позивачем при зверненні до суду з цим позовом вимоги стосуються виключно відповідача 3 (юридичної особи) та, відповідно, не можуть бути пред'явлені відповідачу 1 та відповідачу 2 як учасникам такої юридичної особи, а самостійних вимог до відповідача 1 та відповідача 2 позивачем не сформовано, тобто, фактично, в цьому спорі відсутні вимоги до відповідача 1 - ОСОБА_7 та відповідача 2 - ОСОБА_8, а відтак, у задоволенні позовних вимог щодо вказаних осіб слід відмовити.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце неправильне застосування норм матеріального права, а тому, рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 у справі № 910/12262/17 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позов відносно відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар» задовольняється, визнається недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар», оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар» від 09.06.2017; в задоволенні позовних вимог відносно відповідача 1 та відповідача 2 відмовляється.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі, в тому числі і за подачу апеляційної скарги, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар».

При цьому щодо розміру вказаних судових витрат слід зазначити таке.

При зверненні з позовом до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір у сумі 3 200 грн., при зверненні з апеляційною заявою до суду апеляційної інстанції - 3 520 грн.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до господарського суду встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом розгляду у цій справі є одна немайнова вимога (визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених одним протоколом), а відтак, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2017 (1 600 грн.), при зверненні до суду з позовом судовий збір мав бути сплачений в розмірі 1 600, а при зверненні з цією апеляційною скаргою, відповідно, 1 760 грн. (1 600/100*110), тому є законним відшкодувати за рахунок відповідача 2 позивачу (апелянту) витрати на судовий збір у розмірі 1 600 грн. та 1 760 грн. відповідно.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 у справі № 910/12262/17 задовольнити.

2. Рішення Господарського міста Києва від 30.10.2017 у справі № 910/12262/17 скасувати та прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити частково.

4. Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар» задовольнити.

Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар», оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар» від 09.06.2017.

5. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар» (03039, м. Київ, проспект Науки, 8, ідентифікаційний код 25278015) на користь ОСОБА_6 (01054, АДРЕСА_3) витрати по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар» (03039, м. Київ, проспект Науки, 8, ідентифікаційний код 25278015) на користь ОСОБА_6 (01054, АДРЕСА_2) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 1 760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн.

9. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

10. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12262/17.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Г.А. Жук

Л.Г. Сітайло