ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 грудня 2017 р. Справа № 903/918/17

за позовом: Фізичної особи - підприємця Терещука Георгія Афанасійовича, м.Ківерці

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська рітейлерська компанія", м.Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна фармацевтична компанія", м.Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бджілка», м.Луцьк

про стягнення збитків та розірвання договору оренди нерухомого майна від 11.10.2013р.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: Терещук Г.А. - підприємець

від відповідача: Рабан М.Т. - договір про надання юридичних послуг від 11.12.2017р.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна фармацевтична компанія"): Нечипорук В.М. - довіреність від 26.04.2017р.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача (Товариство з обмеженою відповідальністю «Бджілка»): Горбачук Б.П. - довіреність від 09.12.2017р.

Суть спору: позивач - Фізична особа - підприємець Терещук Георгій Афанасійович звернувся до суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська рітейлерська компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна фармацевтична компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача: Фізична особа підприємець Горбачук Б.П. про стягнення збитків та розірвання договору оренди нерухомого майна від 11.10.2013р.

В обґрунтування посилається на те, що упродовж 2013-2017 р.р. відповідач здійснив ряд порушень укладеного договору, що проявилися:

- у відсутності будь-яких письмових повідомлень про передачу в суборенду третім особам предмета оренди (порушення п.6.2.5 Договору);

- у здійсненні реконструкції Предмета оренди без письмового дозволу та всупереч встановленим нормам ДБН України та погоджень органів місцевої влади (порушення п.6.2.6 Договору);

- у виготовленні та погодженні проектно-кошторисної документації, а також проведення перепланування предмета Оренди за відсутності письмового погодження (порушення п.6.2,7 Договору).

В підтвердження позовних вимог позивач подав договір оренди нерухомого майна від 11.10.2013 р., договір про внесення змін від 24.12.2013 р., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 11.10.2013 р., акт прийому-передачі від 11.10.2013 р., заяви суборендарів до Терещука Г.А. від 01 листопада 2017 р., технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна, договір оренди землі від 15.08.2013р., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 15.11.2013р., кадастровий план земельної ділянки , розрахунок розміру орендної плати, акт прийомки - передачі межових знаків на зберігання від 23.11.2012р., витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.06.2013р., вимогу про розірвання договору оренди нерухомого майна від 11.10.2013р., свідоцтво про державну реєстрацію ФОП Терещук Г.А., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - ФОП Терещук Г.А., ТзОВ «Волинська Рітейлерська Компанія».

На виконання вимог ухвали господарського суду Волинської області від 29.11.2017р. ФОП Терещук Г.А. подав наступні документи:

- письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи з спору між цими сторонами, про цей предмет і з цих підстав та відсутнє рішення вище перелічених органів з даного спору від 07.12.2017р.;

- клопотання за вх. №01-65/236/17 від 08.12.2017р., в якому просить позовну вимогу в частині стягнення збитків, завданих неправомірним користуванням Предметом оренди не розглядати. Разом з тим, просить вважати вірною прохальну частину позову в наступній редакції: Розірвати Договір оренди нерухомого майна від 11.10.2013 р., що укладений між Фізичною особо-підприємцем Терещуком Георгієм Афанасійовичем (АДРЕСА_2; Ідентифікаційний код НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинська рітейлерська компанія" (43000, м. Луцьк, вул. Шота Руставелі, 6.10, кв.84; Код ЄДРПОУ 38924087).

- докази направлення третім особам без самостійних вимог на стороні позивача - ТзОВ «Західна фармацевтична компанія» та ФОП Горбачуку Б.П. копії позовної заяви з додатками.

- витяги з ЄДРПОУ - ТОВ "ЗАХІДНА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ" та ФОП Горбачук Б.П.

- клопотання за вх. №01-54/11201/17 від 08.12.2017р. в якому просить розглядати вказану справу без участі ФОП Терещука Г.А. за наявними в матеріалах справи документами, у зв'язку із погіршенням стану здоров'я. Повідомляю, що позовні вимоги щодо розірвання Договору оренди від 11 жовтня 2013 р. підтримує повністю та просить їх задоволити.

На підтвердження доводів щодо проведення Відповідачем незаконної реконструкції приміщення, що є порушенням пунктів 6.1.3, 6.1.4, 6.2.6 Договору оренди, подав копію Звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж приміщення "Кулінарії" (магазин-бар), що знаходиться за адресою: м. Ківерці, вул. Визволителів, 16.

Клопотання за №01-65/236/17 від 08.12.2017р., відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству України, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, є прийнятим судом.

Фізична особа - підприємець Терещук Георгій Афанасійович в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні подав наступні документи:

1.)клопотання за вх. №01-54/11220/17 від 11.12.2017р., в якому просить суд припинити провадження у справі з огляду на наступне:

-в п. 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що справа зі спору непідвідомча господарському суду (стаття 12 ГПК).

- відповідно до п. 2, 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначається, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1,41,12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

- доводить, що договір оренди нерухомого майна від 11 жовтня 2017 р. було укладено між громадянином Терещуком Г.А. та ТОВ «Волинська рітейлерська компанія», на що неодноразово вказувала у своїх ухвалах по справі № 903/917/17 суддя Якушева І. О., і кошти по сплаті орендної плати протягом усього періоду перераховувались на картковий рахунок фізичної особи не суб'єкта господарювання.

2.) клопотання за вх. №01-54/11227/17 від 11.12.2017р., в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку із необхідністю вирішення питання про призначення судової експертизи (формулювання питань, які необхідно поставити на розгляд експерта), з метою визначення факту незаконного перепланування нерухомого майна, а також вивчення додатково наданих документів і узгодження правової позиції по справі.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна фармацевтична компанія" в судовому засіданні та в письмових поясненнях за вх. №01-54/11183/17 від 08.12.2017р. повідомив наступне:

-ТзОВ «Західна фармацевтична компанія» користується на праві суборенди приміщенням площею 75,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Ківерці, вул. Визволителів, 1Б. Право користування приміщенням ТзОВ «Західна фармацевтична компанія» набуто на підставі Договору суборенди нежитлового приміщення №4а від 19 серпня 2014 року.

- в суборендованому приміщенні ТзОВ «Західна фармацевтична компанія» розміщено аптеку з метою роздрібної реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та супутніх товарів.

- доводить, що за користування приміщенням ТзОВ «Західна фармацевтична компанія» вчасно сплачує орендну плату та здійснює компенсацію витрат за спожиту електроенергію, згідно показників лічильника. Грошові кошти сплачуються на банківські рахунки ТОВ "Волинська рітейлерська компанія".

- зазначає, що ТзОВ «Західна фармацевтична компанія» є добросовісним суборендарем, який в повній мірі та належним чином виконує взяті на себе договірні зобов'язання.

- вказує, що відкриття аптечного закладу ТзОВ «Західна фармацевтична компанія» покращило рівень конкуренції на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами та створило нові робочі місця в місті Ківерці. ТзОВ «Західна фармацевтична компанія» вважає за необхідне зберегти діяльність даного аптечного закладу.

Додатково долучив договір №4а суборенди нежитлового приміщення від 19.08.2014р.

Горбачук Б.П., який залучений до участі у справі згідно ухвали господарського суду від 29.11.2017р. третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача повідомив суду, про те, що суборендарем за оспорюваним договором оренди від 11.10.2013р. є ТзОВ «Бджілка» (копію договору суборенди від 13.10.2014р. подав до матеріалів справи) та він бере участь у справі на підставі довіреності від 09.12.2017р., як представник ТзОВ «Бджілка».

По суті позову повідомив, що ТзОВ «Бджілка» самостійних вимог щодо позову не має. Орендну плату сплачує належним чином. Просить врахувати його інтереси в частині подальшої оренди приміщення.

Враховуючи дані обставини, суд дійшов висновку про необхідність процесуальної заміни третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача Фізичної особи підприємця Горбачука Богдана Петровича на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бджілка».

Між тим, оскільки третя особа, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача ФОП Горбачук Богдан Петрович та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача ТзОВ «Бджілка» є одна і та ж фізична особа, бере безпосередньо участь у справі, надав суду пояснення та не заперечує про її заміну на участь у справі, суд дійшов висновку про заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача Фізичної особи підприємця Горбачука Богдана Петровича на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бджілка».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та третіх осіб, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

11 жовтня 2013 р. між гр. Терещуком Георгієм Афанасійовичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинська рітейлерська компанія" був укладений договір оренди нерухомого (а.с. 8-11).

Відповідно до п.1 договору Орендодавець зобов'язася передати Орендарю згідно умов цього договору у платне строкове користування нежитлове приміщення, а саме: приміщення "Кулінарії"/магазин-бар/ А-1 загальною площею 147,6 кв.м., що розташоване в м. Ківерці, вул. Визволителів, 16 (один "б") Волинської області.

Згідно п.1.3 договору Схема, технічна характеристика та опис Предмета оренди містяться в Технічному паспорті КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації".

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що мета оренди - розміщення закладу торгівлі та громадські харчування.

В п.3.1 Договору зазначено, Договір набуває юридичної сили з моменту підписання сторонами і діє 82 календарних місці з моменту підписання даного договору.

Відповідно до п.3.2 договору орендодавець має право вимагати дострокового розірвання договору, а також стягнення з орендаря сум прямих збитків, у випадках коли:

- орендар користується предметом оренди всупереч договору або не за цільовим призначенням;

- орендар не сплатив орендну плату протягом трьох місяців, незалежно від послідовності;

- порушення орендарем умов цього договору.

Пунктом 4.1 Договору Сторони визначили вартість орендної плати та порядок розрахунків:

За користування предметом оренди встановлюється орендна плата в наступному розмірі:

-8420,00 грн. за один календарний місяць;

- орендна плата нараховується Орендарем з 15 січня 2014 року. Орендна плата відповідно до статтей 796, 797 Цивільного кодексу України включає в себе плату за користування Предметом оренди та земельною ділянкою, на якій він розташований і яка відведена для його обслуговування.

Відповідно до п.6.2.5. - 6.2.7. договору орендар має право здавати предмет оренди в суборенду виключно з письмового повідомлення орендодавцю, третім особам на термін, що не перевищує термін дії даного договору. До договору суборенди застосовуються усі положення (вимоги) цього договору.

Здійснювати реконструкцію предмета оренди для ведення господарської діяльності у відповідності до вимог ДБН України, тільки з письмового дозволу орендодавця та у випадках, передбачених вимогами чинного законодавства України, при наявності погодження органів місцевої влади. Виконання орендарем таких робіт повинно здійснюватися у порядку, що виключає порушення режиму діяльності орендодавця, а також інших орендарів, а також без заподіяння шкоди діючим інженерним мережам і комунікаціям.

За письмовим погодженням з орендодавцем виготовляти та погоджувати у встановленому порядку проектно-кошторисну документацію, необхідну для проведення перепланування або поліпшення предмета оренди, та утримувати відповідні дозволи, необхідні для виконання таких робіт.

24 грудня 2013р. сторони підписали договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 11.03.2013р.(а.с.12), в якому внесли зміни до договору від 11.10.2013р., а саме доповнили п.4.7 зазначеного договору абзацом другим такого змісту: «Одночасно орендар має право самостійно укладати договори з організаціями(їх філіями, структурними підрозділами), що надають (забезпечують) послуги опалення, водопостачання, водовідведення та інші комунальні послуги, в тому числі, договори на постачання електроенергії з організацією, що забезпечує таке постачання».

11 жовтня 2013р. між гр. Терещуком Георгієм Афанасійовичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинська рітейлерська компанія" підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення (а.с.14).

Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про дострокове розірвання договору оренди від 20.11.2017 р. (у відповідності до п.п 4 п.3.2 Договору) через неналежне виконання останнім умов договору (а.с.29), а саме:

- відсутності будь-яких письмових повідомлень про передачу в суборенду третім особам предмета оренди (порушення п.6.2.5 Договору);

- здійсненні реконструкції Предмета оренди без письмового дозволу всупереч встановленим нормам ДБН України та погоджень органів місцевої влади (порушення п.6.2.6 Договору);

- виготовленні та погодженні проектно-кошторисно документації, а також проведення перепланування предмета Оренди за відсутності письмового погодження (порушення п.6.2,7 Договору).

Проте, остання залишена без відповіді.

Надаючи правову оцінку заявленій позовній вимозі про розірвання договору оренди нерухомого майна від 11.04.2013р. з підстав порушення орендарем Договору підтверджена належними і допустимими доказами та підлягає до задоволення.

При цьому суд виходив із такого.

Згідно ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

В постанові Верховного Суду України від 20.11.2012, № 3-53гс12 вказано, що відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Між тим, законом не заборонено форми пред'явлення такої вимоги та позивач може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Позивачем дотримано порядок щодо дострокового розірвання договору оренди нерухомого майн від 11.10.2013р. укладеного між гр. Терещуком Георгієм Афанасійовичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинська рітейлерська компанія" шляхом надіслання на адресу відповідача вимоги про розірвання договору оренди від 11.10.2013р. (а.с.29) , що відповідає приписам ст. 188 ГК України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" від 29.05.2013 №12, підставою для дострокового розірвання договору оренди може бути істотне порушення договору орендарем. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст. 651 ЦК України).

Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що відповідач незаконно провів реконструкцію приміщення в порушення пунктів 6.1.3, 6.1.4, 6.2.6 Договору оренди, що є безумовною підставою для його розірвання згідно п.3.2. договору в судовому порядку.

Матеріалами справи, а саме заявами суборендарів до Терещука Г.А. від 01 листопада 2017 р., технічним паспортом на об'єкт нерухомого майна, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 15.11.2013р., кадастровий план земельної ділянки, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.06.2013р., звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж приміщення «Кулінарії»), письмовими поясненнями ТзОВ «Бджілка» та ТзОВ «Західна фармацевтична компанія» та доводами позивача, підтверджено про те, що орендарем здійснено реконструкцію об'єкта оренди без згоди орендодавця, які потребують внесення змін до технічного паспорта об'єкта нерухомого майна.

При цьому така реконструкція спричинила пошкодження несучих стін та стелі приміщення оренди.

Дані обставини в судовому засіданні підтвердили і представники третіх осіб.

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі до задоволення не підлягає.

При цьому суд виходив із такого.

Як вказав Вищий господарський суд України у постанові Пленуму №10 від 21.10.2011р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судом» з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК ( 1798-12 ), а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України , Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з:

- приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин.

З огляду на приписи частини другої статті 1 та статті 12 ГПК зазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Зазначена позиція ВГСУ кореспондується із висновками Пленуму ВССУ здійсненої у постанові №3 від 01.03.2013р.

Зокрема, у п.14 вказаної постанови вказано, що спір фізичної особи, яка має статус суб'єкта підприємницької діяльності, у цивільно-правових, житлових чи інших правовідносинах, що не має ознак господарського та не пов'язаний з господарською діяльністю, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Про обов'язок суду проаналізувати та встановити предмет спору та підстави звернення до суду, а саме чи виник спір з господарських правовідносин вказав Верховний Суд України у постанові від 31.05.2017р.

За приписами ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Як вбачається із тексту договору оренди від 11.10.2013р., останній укладений зі сторони орендодавця гр. Терещуком Георгієм Афанасійовичем та зі сторони орендаря Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинська рітейлерська компанія".

Водночас, предметом договору є оренда нежитлового приміщення, а саме: приміщення "Кулінарії"/магазин-бар/ А-1 загальною площею 147,6 кв.м., що розташоване в м. Ківерці, вул. Визволителів, 16 (один "б") Волинської області.

Згідно п.2.1. договору мета оренди - розміщення закладу торгівлі та громадські харчування - тобто здійснення господарської діяльності.

Як доводить позивач, підприємницьку діяльність він здійснює від здачі приміщення в оренду, про що він зазначає у податковій звітності та у зв'язку з чим і сплачує єдиний податок.

Отже, правовідносини зі спору, що є предметом даного судового розгляду мають господарсько-правовий характер.

Позивач ФОП Терещук Г.А. на момент звернення до суду зареєстрований у встановленому законом порядку як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с.32), а отже має право бути стороною у господарській справі.

Крім того, у п.10 спірного договору сторони погодили про те, що спори, що виникають у ході виконання умов договору вирішуються господарським судом Волинської області.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для вирішення питання про призначення судової експертизи до задоволення не підлягає, з огляду на відсутність правових підстав при наявності яких суд призначає судову експертизу по справі, згідно ст. 41 ГПК України.

Враховуючи встановлені обставин по справі, договір оренди нерухомого майна від 11.10.2013р. укладений між між гр. Терещуком Георгієм Афанасійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинська рітейлерська компанія" слід розірвати.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Оскільки розгляд справи в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати по справі на підставі ст. 44,49 ГПК України, слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача Фізичну особу підприємця Горбачука Богдана Петровича на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Бджілка».

2. Позов задоволити.

3. Розірвати Договір оренди нерухомого майна від 11.10.2013 р., що укладений між гр. Терещуком Георгієм Афанасійовичем (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинська рітейлерська компанія" (43000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38924087).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська рітейлерська компанія" (43000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38924087) на користь гр. Терещука Георгія Афанасійовича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1600,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

14.12.2017р.

Суддя В. М. Дем`як