ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року

Справа № 910/10352/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді

Попікової О.В.,

суддів:

Євсікова О.О., Кролевець О.А.,

за участю представників:

від позивача:

не з'явився (повідомлено належно),

від відповідача:

не з'явився (повідомлено належно),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області

на рішення

Господарського суду міста Києва від 28.07.2017

та на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017

у справі

№910/10352/17 Господарського суду міста Києва

за позовом

Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області

до

Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про

стягнення 105683,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - Надвірнянське ОУ ПФУ, Управління) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта", Товариство) про стягнення 105683,59 грн. надмірно виплачених коштів по пенсійним справам фізичних осіб.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2017 (суддя Отрош І.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017р. (головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Власов Ю.Л., Буравльов С.І.), у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції обґрунтовані приписами статей 11, 22, 1166 Цивільного кодексу України, статей 174, 224 Господарського кодексу України, статей 64, 66, 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 50 Закону України "Про обов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів 1 постанов Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 №1064, від 07.03.2001 №225, від 11.04.2002 №494, від 26.04.2003 №605 та статей 43, 101 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням яких суди дійшли висновку про недоведеність належними та допустимими доказами підстав для покладання на ПАТ "Укрнафта" відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, оскільки надана відповідачем інформація (довідки про заробіток для обчислення пенсії) є достовірною, а контрольні функції за дотриманням чинного законодавства при призначенні пенсії та щодо перевірки документів, наданих заявником, на відповідність викладених в цих документах відомостей законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія, покладено саме на орган, що призначив пенсію.

Не погодившись з рішенням суду І інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема положень статті 1166 Цивільного кодексу України, статей 66, 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 50 Закону України "Про обов'язкове державне пенсійне страхування", наголошуючи на тому, що на теперішній час відповідачем Товариством не надано довідки про заробітну плату для призначення пенсій громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 із застосуванням обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу) для призначення пенсій, внаслідок чого пенсії виплачуються у завищеному розмірі, а надмірно виплачена вказаним пенсіонерам спірна сума підлягає обов'язковому поверненню до бюджету Пенсійного фонду України у Надвірнянському районі.

Від Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області надійшла заява про розгляд касаційної скарги за відсутності їх представника.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.03.2003р. Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (в подальшому найменування змінено на ПАТ "Укрнафта") було видано Довідку №7/27 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_11, в якій зазначено, що заробіток вказаної особи, який враховується для обчислення пенсії, склав 31958 грн. 54 коп. (період з 01.03.2001р. по 31.12.2001р. - 12506 грн. 42 коп.; період з 01.01.2002р. по 31.12.2002р. - 15732 грн. 36 коп.; період з 01.01.2003р. по 28.02.2003р. - 3719 грн. 76 коп.).

Судом першої інстанції встановлено, що головним спеціалістом відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі було проведено перевірку достовірності довідки про заробітну плату №7/27 від 07.03.2003, видану ПАТ "Укрнафта" на громадянку ОСОБА_11, за період з 01.03.2001р. по 28.02.2003р., про що було складено акт перевірки №118 від 16.04.2014.

В акті перевірки №118 від 16.04.2014 зазначено, що при перевірці відомостей нарахування заробітної плати ОСОБА_11 за 1998, 1999, 2000 роки встановлено, що суми, вказані в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідають даним особових рахунків по нарахуванню заробітної плати. Разом з тим, в заробіток для обчислення пенсії зайво включено нарахування в сумі 3152 грн. 62 коп. (за 2001 рік - 1228 грн. 48 коп., за 2002 рік - 1604 грн. 58 коп.; за 2003 рік - 318 грн. 56 коп.). Дані розходження виникли з причин недотримання постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2001 №225 та постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 №494, якою з 2001 року та 2002 року було запроваджено обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії. На 2001 рік з березня місяця таке обмеження становило 1600 грн., з травня 2002 року по травень 2003 року - 2200 грн.

За наслідками перевірки необхідно подати нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_11 за період з 01.03.2001р. по 28.02.2003р.

Разом з тим, в акті перевірки №118 від 16.04.2014 зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

05.05.2000р. Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (в подальшому найменування змінено на ПАТ "Укрнафта") було видано Довідку №7/27 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_5, в якій зазначено, що заробіток вказаної особи, який враховується для обчислення пенсії, склав 22912 грн. 65 коп. (період з 01.05.1998р. по 31.12.1998р. - 6285 грн. 20 коп.; період з 01.01.1999р. по 31.12.1999р. - 10000 грн. 68 коп.; період з 01.01.2000р. по 31.04.2000р. - 6626 грн. 77 коп.).

Судом першої інстанції встановлено, що головним спеціалістом відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі було проведено перевірку достовірності довідки про заробітну плату №7/27 від 05.05.2000, видану ПАТ "Укрнафта" на громадянку ОСОБА_5, за період з 01.05.1998р. по 30.04.2000р., про що було складено акт перевірки №119 від 16.04.2014.

В акті перевірки №119 від 16.04.2014 зазначено, що при перевірці відомостей нарахування заробітної плати ОСОБА_5 за 1998, 1999, 2000 роки встановлено, що суми, вказані в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідають даним особових рахунків по нарахуванню заробітної плати. Разом з тим, в заробіток для обчислення пенсії зайво включено нарахування в сумі 3313 грн. 06 коп.: за 1998 рік - 883 грн. 16 коп.; за 1999 рік - 1683 грн. 40 коп.; за 2000 рік - 746 грн. 50 коп.). Дані розходження виникли по причині недотримання постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 №1064, якою з 01.07.1998р. було запроваджено обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії. На 2000 рік таке обмеження становило 1000 грн.

За наслідками перевірки необхідно подати нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_5 за період з 01.05.1998р. по 30.04.2000р.

Водночас, в акті перевірки №119 від 16.04.2014 зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

17.03.2003р. Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (в подальшому найменування змінено на ПАТ "Укрнафта") було видано Довідку №17/28 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_10, в якій зазначено, що заробіток вказаної особи, який враховується для обчислення пенсії, склав 29461 грн. 29 коп. (період з 01.03.2001р. по 31.12.2001р. - 11632 грн. 83 коп.; період з 01.01.2002р. по 31.12.2002р. - 14545 грн. 08 коп.; період з 01.01.2003р. по 28.02.2003р. - 3283 грн. 38 коп.).

Судом першої інстанції встановлено, що головним спеціалістом відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі було проведено перевірку достовірності довідки про заробітну плату №17/28 від 17.03.2003, видану ПАТ "Укрнафта" на громадянку ОСОБА_10, за період з 01.03.2001р. по 28.02.2003р., про що було складено акт перевірки №120 від 16.04.2014.

В акті перевірки №120 від 16.04.2014 зазначено, що при перевірці відомостей нарахування заробітної плати ОСОБА_10 за 2001-2003 роки встановлено, що суми, вказані в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідають даним особових рахунків по нарахуванню заробітної плати. Разом з тим, в заробіток для обчислення пенсії зайво включено нарахування в сумі 2145 грн. 05 коп. Дані розходження виникли по причині недотримання постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2001 №225 та постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 №494, якою з 01.03.2001р. та з 01.05.2002р. було запроваджено обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії. На 2001 рік з березня місяця таке обмеження становило 1600 грн., з травня 2002 року по травень 2003 року - 2200 грн.

За наслідками перевірки необхідно подати нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_10 за період з 01.03.2001р. по 28.02.2003р..

Водночас, в акті перевірки №120 від 16.04.2014 зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

20.11.2001р. Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (в подальшому найменування змінено на ПАТ "Укрнафта") було видано Довідку №7/27 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_8, в якій зазначено, що заробіток вказаної особи, який враховується для обчислення пенсії, склав 15301 грн. 34 коп. (період з 01.11.1999р. по 31.12.1999р. - 698 грн. 53 коп.; період з 01.01.2000р. по 31.12.2000р. - 7771 грн. 34 коп.; період з 01.01.2001р. по 31.10.2001р. - 6831 грн. 47 коп.).

Судом встановлено, що головним спеціалістом відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі було проведено перевірку достовірності довідки про заробітну плату №7/27 від 20.11.2001, видану ПАТ "Укрнафта" на громадянку ОСОБА_8, за період з 01.11.1999р. по 31.10.2001р., про що було складено акт перевірки №121 від 16.04.2014.

В акті перевірки №121 від 16.04.2014 зазначено, що при перевірці відомостей нарахування заробітної плати ОСОБА_8 за 1999-2001 роки встановлено, що суми, вказані в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідають даним особових рахунків по нарахуванню заробітної плати. Разом з тим, в заробіток для обчислення пенсії зайво включено нарахування в сумі 828 грн. 68 коп. Дані розходження виникли по причині недотримання постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 №1064, якою з 01.07.1998р. було запроваджено обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії. На 2000 рік таке обмеження становило 1000 грн.

За наслідками перевірки необхідно подати нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_8 за період з 01.11.1999р. по 31.10.2001р.

Водночас, в акті перевірки №121 від 16.04.2014 зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

18.06.2003р. Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (в подальшому найменування змінено на ПАТ "Укрнафта") було видано Довідку №17/73 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_12, в якій зазначено, що заробіток вказаної особи, який враховується для обчислення пенсії, склав 31487 грн. 18 коп. (період з 01.06.2001р. по 31.12.2001р. - 7989 грн. 63 коп.; період з 01.01.2002р. по 31.12.2002р. - 15385 грн. 95 коп.; період з 01.01.2003р. по 31.05.2003р. - 8111 грн. 60 коп.).

Судом першої інстанції встановлено, що головним спеціалістом відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі було проведено перевірку достовірності довідки про заробітну плату №17/73 від 18.06.2003, видану Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" на громадянку ОСОБА_12, за період з 01.06.2001р. по 31.05.2003р., про що було складено акт перевірки №122 від 16.04.2014.

В акті перевірки №122 від 16.04.2014 зазначено, що при перевірці відомостей нарахування заробітної плати ОСОБА_12 за 2001-2003 роки встановлено, що суми, вказані в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідають даним особових рахунків по нарахуванню заробітної плати. Разом з тим, в заробіток для обчислення пенсії зайво включено нарахування в сумі 1736 грн. 56 коп. Дані розходження виникли по причині недотримання постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2001 №225 та постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 №494, якою з 01.03.2001р. по з 01.05.2002р. було запроваджено обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії. На 2001 рік таке обмеження становило 1600 грн., на 2002 рік - 2200 грн.

За наслідками перевірки необхідно подати нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_12 за період з 01.06.2001р. по 31.05.2003р.

Водночас, в акті перевірки №122 від 16.04.2014 зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

15.09.2001р. Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (в подальшому найменування змінено на ПАТ "Укрнафта") було видано Довідку №7/27 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_7, в якій зазначено, що заробіток вказаної особи, який враховується для обчислення пенсії, склав 16289 грн. 53 коп. (період з 01.09.1999р. по 31.12.1999р. - 1196 грн. 97 коп.; період з 01.01.2000р. по 31.12.2000р. - 8124 грн. 13 коп.; період з 01.01.2001р. по 31.08.2001р. - 6968 грн. 43 коп.).

Судом першої інстанції встановлено, що головним спеціалістом відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі було проведено перевірку достовірності довідки про заробітну плату №7/27 від 15.09.2001, видану Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" на громадянку ОСОБА_7, за період з 01.09.1999р. по 31.08.2001р., про що було складено акт перевірки №123 від 16.04.2014.

В акті перевірки №123 від 16.04.2014 зазначено, що при перевірці відомостей нарахування заробітної плати ОСОБА_7 за 1999-2001 роки встановлено, що суми, вказані в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідають даним особових рахунків по нарахуванню заробітної плати. Разом з тим, в заробіток для обчислення пенсії зайво включено нарахування в сумі 1172 грн. 02 коп. Дані розходження виникли по причині недотримання постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 №1064, якою з 01.07.1998р. було запроваджено обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії. На 2000 - 28.02.2001 таке обмеження становило 1000 грн.

За наслідками перевірки необхідно подати нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_7 за період з 01.09.1999р. по 31.08.2001р.

Водночас, в акті перевірки №123 від 16.04.2014 зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

19.12.2001р. Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (в подальшому найменування змінено на ПАТ "Укрнафта") було видано Довідку №7/27 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_13, в якій зазначено, що заробіток вказаної особи, який враховується для обчислення пенсії, склав 33683 грн. 14 коп. (період з 01.12.1999р. по 31.12.1999р. - 450 грн.; період з 01.01.2000р. по 31.12.2000р. - 15143 грн. 33 коп.; період з 01.01.2001р. по 30.11.2001р. - 18089 грн. 81 коп.).

Судом встановлено, що головним спеціалістом відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі було проведено перевірку достовірності довідки про заробітну плату №7/27 від 19.12.2001, видану Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" на громадянку ОСОБА_13, за період з 01.12.1999р. по 30.11.2001р., про що було складено акт перевірки №124 від 16.04.2014.

В акті перевірки №124 від 16.04.2014 зазначено, що при перевірці відомостей нарахування заробітної плати ОСОБА_13 за 1999-2001 роки встановлено, що суми, вказані в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідають даним особових рахунків по нарахуванню заробітної плати. Разом з тим, в заробіток для обчислення пенсії зайво включено нарахування в сумі 7917 грн. 95 коп. Дані розходження виникли по причині недотримання постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 №1064, якою з 01.07.1998р. було запроваджено обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії. На 2000 рік таке обмеження становить 1000 грн. Крім того, такі розходження виникли у зв'язку з недотриманням постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2001 №225, якою з 2001 та 2002 року було запроваджено обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії. На 2001 рік таке обмеження становило 1600 грн.

За наслідками перевірки необхідно подати нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_13 за період з 2000-2001рр.

Водночас, в акті перевірки №124 від 16.04.2014 зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

01.07.2000р. Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (в подальшому найменування змінено на ПАТ "Укрнафта") було видано Довідку №17/61 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_6, в якій зазначено, що заробіток вказаної особи, який враховується для обчислення пенсії, склав 16172 грн. 15 коп. (період з 01.07.1998 по 31.12.1999 - 2672 грн. 64 коп.; період з 01.01.1999 по 31.12.1999 - 7028 грн. 92 коп.; період з 01.01.2000 по 30.06.2000 - 6470 грн. 59 коп.).

Місцевим та апеляційним господарськими судами також встановлено, що головним спеціалістом відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі було проведено перевірку достовірності довідки про заробітну плату №17/61 від 01.07.2000, видану Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" на громадянку ОСОБА_6, за період з 01.07.1998 по 30.06.2000, про що було складено акт перевірки №125 від 16.04.2014.

В акті перевірки №125 від 16.04.2014 зазначено, що при перевірці відомостей нарахування заробітної плати за 1998, 1999, 2000 роки встановлено, що суми, вказані в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідають даним особових рахунків по нарахуванню заробітної плати. Разом з тим, в заробіток для обчислення пенсії зайво включено нарахування в сумі 1584 грн. 54 коп. Дані розходження виникли по причині недотримання постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 №1064, якою з 01.07.1998р. було запроваджено обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії. На 2000 рік таке обмеження становить 1000 грн.

За наслідками перевірки необхідно подати нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_6 за період з 01.07.1998р. по 30.06.2000р.

Водночас, в акті перевірки №125 від 16.04.2014 зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

Спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що за результатами проведених перевірок достовірності наданих відповідачем довідок, Управління звернулось до ПАТ "Укрнафта" з вимогою щодо видачі нових довідок про заробітну плату для обчислення пенсій громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з урахуванням обставин, встановлених в актах перевірки довідки про заробітну плату (зокрема, з урахуванням обмежень максимальних величин заробітної плати, яка враховується для обчислення пенсії, що були встановлені постановами Кабінету Міністрів України), однак, відповідач не погодився із результатами проведених позивачем перевірок та надав заперечення на складені позивачем акти перевірки довідок про заробітну плату, внаслідок чого пенсії вказаним особам виплачуються у завищеному розмірі, що завдає матеріальну шкоду органам Пенсійного фонду України, перешкоджає у здійсненні належного фінансування пенсійних витрат та позбавляє позивача можливості належним чином виконувати покладені на нього функції.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що Законом України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, чинній станом на дату видачі довідок про заробіток для обчислення пенсії), не було встановлено обмежень щодо максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів, та відповідні зміни були внесені Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 22.05.2003р. (набрав чинності з 10.06.2003р.), згідно якого до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу) в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.

В основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновки судів про недоведеність протиправної поведінки відповідача шляхом видачі недостовірних документів чи надання недостовірних даних, так як надана Товариством інформація (довідки про заробіток для обчислення пенсії) є достовірною, а контрольні функції за дотриманням чинного законодавства при призначенні пенсії та щодо перевірки документів, наданих заявником, на відповідність викладених в цих документах відомостей законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія, покладено саме на орган, що призначив пенсію.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч.1-3 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Згідно приписів ч.ч.1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи зі змісту статті 1166 Цивільного кодексу України, позадоговірна шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, а саме таких його елементів: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

Згідно зі статтею 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

У відповідності до ч.1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у заробіток для обчислення пенсій включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючою системою оплати праці (компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та інші), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, чинній в періоди, за які враховується пенсія, та які вказані у спірних довідках, виданих Публічним акціонерним товариством "Укрнафта"), не було встановлено обмеження щодо граничних величин заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії.

Водночас, зміни до статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" були внесені Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 22.05.2003 N 854-IV, яким частину першу статті 66 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", викладено в такій редакції: "до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)".

Судом встановлено, що вказаний закон набрав чинності 10.06.2003 (дата опублікування в газеті "Голос України" та газеті "Урядовий кур'єр").

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що обмеження щодо максимальних величин фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які були встановлені з 10.06.2003 (Закон України "Про пенсійне забезпечення"), не стосуються спірних довідок, виданих відповідачем на ім'я ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_6, так як періоди, за які враховується заробіток, та зазначені у спірних довідках, вказані до 10.06.2003.

Разом з тим, відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 №1064 (втрата чинності 07.03.2001р.) установлено максимальну величину фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу у розмірі 1000 гривень на місяць у розрахунку на кожного працюючого, з яких відповідно до законів України справляються збори (внески) до Фонду соціального страхування, державного фонду сприяння зайнятості населення, Пенсійного фонду.

У відповідності до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2001 №225 встановлено максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, в розмірі 1600 гривень на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків.

Згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 №494 встановлено максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, в розмірі 2200 гривень на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 №605 встановлено максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, в розмірі 2660 гривень на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків.

При цьому у вказаних постановах Кабінету Міністрів України не зазначено, що саме на підприємство (в даному випадку на відповідача) покладено обов'язок щодо застосування обмеження максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання.

Згідно з ч.ч.1, 2 статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Отже, саме на орган, що призначив пенсію, покладено контрольні функції з дотримання чинного законодавства при призначенні пенсії та щодо перевірки документів, наданих заявником, на відповідність відомостей, викладених в цих документах, законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія.

У відповідності до ч.1 статті 50 Закону України "Про обов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Враховуючи приписи статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, статей 66, 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ч.1 статті 50 Закону України "Про обов'язкове державне пенсійне страхування", суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що ПАТ "Укрнафта" несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну державі, у випадку видачі відповідачем недостовірних документів та наданні недостовірних даних.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає безпідставним посилання скаржника на ч.1 статті 50 Закону України "Про обов'язкове державне пенсійне страхування" в обґрунтування своїх доводів про те, що виплачені пенсіонерам суми пенсій у завищеному розмірі підлягають обов'язковому поверненню до бюджету Пенсійного фонду України у Надвірнянському районі, оскільки, як правильно зазначив апеляційний суд, видані відповідачем довідки є достовірними, про що зазначено і позивачем в актах перевірок.

Так, в акті перевірки №118 від 16.04.2014, складеному щодо перевірки довідки №7/27 від 07.03.2003 (ОСОБА_11), акті перевірки №119 від 16.04.2014, складеному щодо перевірки довідки №7/27 від 05.05.2000 (ОСОБА_5), акті перевірки №120 від 16.04.2014, складеному щодо перевірки довідки №17/28 від 17.03.2003 (ОСОБА_10), акті №121 від 16.04.2014, складеному щодо перевірки довідки №7/27 від 20.11.2001 (ОСОБА_8), акті №122 від 16.04.2014, складеному щодо перевірки довідки №17/73 від 18.06.2003 (ОСОБА_12), акті №123 від 16.04.2014, складеному щодо перевірки довідки №7/27 від 15.09.2001 (ОСОБА_7), акті №124 від 16.04.2014, складеному щодо перевірки довідки №124 від 16.04.2014 (ОСОБА_13), акті №125 від 16.04.2014, складеному щодо перевірки довідки №125 від 16.04.2014 (ОСОБА_6), зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

За таких обставин апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що надана відповідачем інформація (довідки про заробіток для обчислення пенсії) є достовірною, а контрольні функції з дотримання чинного законодавства при призначенні пенсії та щодо перевірки документів, наданих заявником, на відповідність відомостей викладених в цих документах законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія, покладено саме на орган, що призначив пенсію, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відповідальності відповідача, а саме відшкодування матеріальної шкоди.

Крім того, відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягають поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Касаційна інстанція враховує, що з матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та скаржником не доведено тих обставин, що проведені позивачем добровільно пенсійні виплати на користь фізичних осіб є наслідком рахункової помилки з боку Управління чи недобросовісності з боку набувача. При цьому, достовірність виданих відповідачем довідок про заробітну плату для призначення пенсій встановлено судами та підтверджено позивачем в актах перевірок.

Отже судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності достеменно встановлено та скаржником не спростовано недоведеність протиправної поведінки відповідача, що свідчить про відсутність всіх складових елементів цивільного правопорушення, наявність яких в сукупності є необхідною умовою покладання на порушника відповідальності у вигляді відшкодування позадоговірної шкоди.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно приписів п.1 статті 111^{9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.}

^{Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.}

^{Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.}

^{При цьому перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в постанові, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим та апеляційним господарськими судами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні.}

^{Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117-1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України}

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі №910/10352/17 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді : О.О. Євсіков

О.А. Кролевець