ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2017 року

м. Ужгород

№ 807/256/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

представник третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "Міжгірське АТП 12138" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині щодо здійснення позапланової перевірки, третя особа - Головний державний інспектор з питань праці Управління Держпраці у Закарпатській област ОСОБА_4 , -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Міжгірське АТП 12138" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу відповідача №15 від 21.01.2016 року в частині щодо здійснення позапланової перевіркидотримання законодавства про працю на Приватному підприємстві "Міжгірське АТП 12138", третя особа - Головний державний інспектор з питань праці Управління Держпраці у Закарпатській област ОСОБА_4.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 17.02.2016 року до Приватного підприємства «Міжгірське АТП 12138» прибув головний державний інспектор з питань праці Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_4, який надав направлення від 29.01.2016 р. № 40 на проведення перевірки видане Управлінням Держпраці у Закарпатській області. Вказане Направлення було виписано на підставі наказу відповідача від 21.01.2016 року № 15. До вищезазначеного Направлення не було додано, як вважає позивач необхідних документів, а саме: - дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірки підприємств або інших документів згідно вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 (надалі Закон № 71-УІІІ), а також не додано документів, які зазначені в самому Направленні, зокрема копії ОСОБА_5 № 15 від 21.01.2016 року. Підставою для проведення позапланової перевірки слугувало звернення Головного управління пенсійного фонду України у Закарпатській області №473/07 від 14.01.2016 року; погодження Держпраці № 446/4/4.2/ДП-16 від 20.01.2016року. Водночас, в період видання відповідачем ОСОБА_5 № 15, як вважає позивач діяв мораторій на перевірки для всіх контролюючих органів згідно з п. 3 Прикінцевих положень Закону від 28.12.2014 року № 71-VІІІ. Вважаючи порушеним порядок та підстави призначення перевірки, директор підприємства ОСОБА_6 прийняв рішення про недопуск головного державного інспектора Попкова В'ячеслава Семеновича, до перевірки. 17.02.2016 р., позивачем було направлено на адресу відповідача на ім'я начальника Управління Держпраці в Закарпатській області заяву від 17.02.2016 р. за № 8 «Про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення». У вказаній заяві позивачем було викладено підстави та обґрунтування щодо недопущення головного державного інспектора Попкова В.С. до перевірки та вимога - скасувати ОСОБА_5 від 21.01.2016 р. № 15 в частині призначення перевірки Приватного підприємства «Міжгірське АТП 12138». 18.02.2016 р. головний державний інспектор Попков В.С. повторно прибув на Підприємство та надав документи, які були ним виготовлені заздалегідь, а саме акт № 07-10- 013/57 від 17.02.2016 р., протокол № 07-10-013/57 від 18.02.2016 р., повідомлення про розгляд справи та лист від 18.02.2016 р. № 04-12/05. 19.02.2016 року відповідач направив позивачу листа за № 07-12/377 в якому повідомляв, що Закон від 28.12.2014 року № 71-VІІІ направлений на регулювання відносин, що виникають у сфері податкових відносин і відповідно обмеження щодо проведення перевірок стосуються лише контролюючих органів визначених п.42.1 ст.41 Податкового кодексу України. При цьому відповідач посилався на роз'яснення ДФС України, Мінекономрозвитку України та Держпраці України. Зазначаючи у своєму листі про те, що перевірки суб'єктів господарювання посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області проводяться відповідно до чинного законодавства і підстави для скасування ОСОБА_5 відсутні, при цьому Відповідач до свого листа не додав копію ОСОБА_5. ОСОБА_5 № 15 Відповідач надіслав на адресу Підприємства із супровідним листом від 04.03.2016 року № 07-12/474, який був отриманий Позивачем 10.03.2016 р. ОСОБА_5 Управління Держпраці у Закарпатській області № 15 від 21.01.2016 р. в частині здійснення позапланової перевірки дотримання законодавства про працю на Приватному підприємстві «Міжгірське АТП 12138» позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки останній прийнятий з порушенням норм чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях проти даного адміністративного позову, при цьому пояснивши, що наказ Управління Держпраці у Закарпатській області №15 від 21.01.2016 видано з дотриманням всіх вимог законодавства України в частині, що не суперечить нормам міжнародних договорів, а саме Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, згода на обов'язковість якої надана верховною Радою України відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці в промисловості та торгівлі від 08.09.2004 №1985-ІV. А тому вважає, що підстави для визнання протиправним та скасування наказу Управління Держпраці у Закарпатській області №15 від 21.01.2016 в частині здійснення позапланової перевірки дотримання законодавства про працю на Приватному підприємстві Міжгірське АТП 12138» відсутні, у зв'язку із чим в задоволенні даного адміністративного позову просив суд відмовити повністю, так як відповідач діяв в межах та спосіб встановлений чинним законодавством.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи, однак надіслав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності на основі наявних в матеріалах справи доказів та проти задоволення даного адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, 29 січня 2016 року, управлінням Держпраці у Закарпатській області надіслано Приватному підприємству "Міжгірське АТП 12138" направлення на проведення перевірки за № 40, згідно якого, управлінням Держпраці у Закарпатській області відповідно до наказу від 21.01.2016 року № 15 направляються для проведення позапланової перевірки додержання законодавства про працю, за інформацією Головного управління пенсійного фонду України у Закарпатській області №473/07 від 14.01.2016 року щодо недотримання розміру мінімальної заробітної плати такі посадові особи: головний державний інспектор Попков В.С. Під час перевірки з 15 по 19 лютого 2016 року буде перевірено додержання законодавства про працю (а.с. 21, а.с. 35).

Суд констатує, що перевірка проводилась та призначалась за згодою Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці (а.с. 144).

17.02.2016 р., позивачем було направлено на адресу відповідача на ім'я начальника Управління Держпраці в Закарпатській області заяву від 17.02.2016 р. за № 8 «Про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення». У вказаній заяві позивачем було викладено підстави та обґрунтування щодо недопущення головного державного інспектора Попкова В.С. до перевірки та вимога - скасувати ОСОБА_5 від 21.01.2016 р. № 15 в частині призначення перевірки Приватного підприємства «Міжгірське АТП 12138» (а.с. 26-27).

18.02.2016 р. головний державний інспектор Попков В.С. повторно прибув на Підприємство та надав документи, а саме акт № 07-10- 013/57 від 17.02.2016 р. (а.с. 22-24), протокол № 07-10-013/57 від 18.02.2016 р., що підтверджується листом відповідача від 18.02.2016 року №04-12/05 (а.с. 25), повідомлення про розгляд справи та лист від 18.02.2016 р. № 04-12/05. 19.02.2016 року відповідач направив позивачу листа за № 07-12/377 в якому повідомляв, що Закон від 28.12.2014 року № 71-VІІІ направлений на регулювання відносин, що виникають у сфері податкових відносин і відповідно обмеження щодо проведення перевірок стосуються лише контролюючих органів визначених п.42.1 ст.41 Податкового кодексу України (а.с. 32). При цьому відповідач посилався на роз'яснення ДФС України, Мінекономрозвитку України та Держпраці України. Зазначаючи у своєму листі про те, що перевірки суб'єктів господарювання посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області проводяться відповідно до чинного законодавства і підстави для скасування ОСОБА_5 відсутні. ОСОБА_5 № 15 Відповідач надіслав на адресу Підприємства із супровідним листом від 04.03.2016 року № 07-12/474, який був отриманий Позивачем 10.03.2016 р. (а.с. 34).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується згідно Положення про Управління Держпраці (далі - Положення), затверджене наказом Держпраці від 04.02.2016 №8 у новій редакції (попередня редакція Положення затверджена наказом Держпраці від 14.05.2015 року №23).

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань:

5) здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю».

Згідно з підпунктом 5 пункту 6 Положення Управління Держпраці для виконання покладених на нього завдань має право:

5) проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління Держпраці;

Управління Держпраці при здійсненні перевірок з питань дотримання законодавства про працю у своїй діяльності керується наказом Міністерства соціальної політики від 02.07.2012 року №390 «Про затвердження Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів» (далі - Порядок проведення перевірок).

Функції і повноваження Державної інспекції України з питань праці передані правонаступникам Державній службі України з питань праці та її територіальним органам згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №100 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №929-р.

Як зазначає Позивач 28.12.2014р. був прийнятий Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" № 77-VIII (далі Закон №77), яким внесено зміни до статті 259 КЗпП України та частини другої статті 2 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877).

Відповідно до внесених до статті 259 КЗпП України змін Держпраці має реалізовувати державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Змінами до частини другої статті 2 Закону № 877 передбачено, що дія Закону № 877 не поширюється на відносини, які виникають під час здійснення заходів контролю органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість заселення.

Разом з тим, питання щодо повноважень державних інспекторів праці у ході здійснення заходів державного нагляду частково визначені ратифікованими Україною Конвенціями МОП №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі (Закон України від 08.09.2004 №1985-ІV) та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві.

Відповідно до вимог статті 19 Закону України „Про міжнародні договори" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

ОСОБА_5 Міністерства соціальної політики від 02.07.2012 року №390 «Про затвердження Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів» враховані вимоги вищенаведених міжнародних конвенцій.

Що ж стосується Закону №877, то суд зазначає, що він діяв тільки в тій частині, яка не суперечила міжнародним конвенціям.

Так, згідно п.2 ст.6 Закону України №877 проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Вищенаведене свідчить про те, що при здійсненні позапланових перевірок повноваження інспекторів праці були ширші і до виведення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю з-під сфери дії Закону №877.

Так, враховуючи статтю 19 Закону України „Про міжнародні договори України", необхідно зазначити, що частиною національного законодавства є статті 12 та 16 Конвенції № 81, якими передбачено, що інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

При цьому, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:

а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;

б) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції;

с) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: І) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; II) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги;

Конвенція №81 згідно статті 2 застосовується до всіх підприємств, щодо яких інспектори зобов'язані забезпечити застосування правових норм щодо умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи. На сьогоднішній день національне законодавство не передбачає звільнення від застосування цієї Конвенції підприємств транспорту.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців основним видом економічної діяльності Приватного підприємства «Міжгірське АТП 2138» є « 49.31 пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення». Беручи до уваги даний вид економічної діяльності та враховуючи п.2.1 Статуту Приватного підприємства Конвенція №81 застосовується до Приватного підприємства «Міжгірське АТП 12138».

Відповідно до статті 3 Конвенції №81: « 1. Завданнями системи інспекції праці є: а) забезпечення застосування правових норм у галузі умов праці та охорони працівників лід час їхньої роботи, як наприклад, норм щодо тривалості робочого дня, заробітної плати, безпеки праці, охорони здоров'я і добробуту, використання праці дітей і підлітків та з інших подібних питань, у тій мірі, в якій інспектори праці повинні забезпечувати застосування таких норм».

Враховуючи вищевикладені норми законодавства, суд зазначає, що головний державний інспектор Управління Держпраці у Закарпатській області має право відповідно до Конвенції №81 та підпункту 5 пункту 6 Положення про Управління Держпраці у Закарпатській області, проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління Держпраці. А отже, жодних дозволів, в тому числі Кабінету Міністрів, надання копій наказу чи внесення перед початком перевірки записів до відповідних журналів, посадовим особам Управління Держпраці у Закарпатській області при здійсненні перевірок не потрібно.

Позивач у своїй позовній заяві посилається також на дію мораторію на проведення перевірок контролюючими органами на протязі 2015-2016 років згідно пункту 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон №71), а саме: Установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій».

Крім цього, суд також звертає увагу на те, що Закон № 71 направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Відповідно до Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, контролюючим органом є Державна фіскальна служба Ккраїни та її територіальні органи (пункт 41.1 статті 41). А отже, дія обмежень на проведення перевірок згідно Закону №71 не поширюється на повноваження Державної служби України з питань праці та її територіальні органи.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що 28.12.2014 року після прийняття Закону №71 Верховною Радою України був прийнятий ще Закон №76 - VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким було встановлено, «що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки». Дія зазначеного мораторію закінчилась 01.07.2015 року.

Проте, оскільки дія вищевказаного мораторію закінчилась, починаючи з 01 липня 2015 року проведення заходів державного контролю за дотриманням законодавства про працю у загальному порядку відновилось.

З вищенаведеного можна зробити висновок, що прийняття Верховною Радою України в один день двох законів, які містять положення про обмеження на проведення перевірок, свідчить про те, що дія вимог даних Законів поширюється на повноваження різних контролюючих органів, а саме дія Закону України №71 - на контролюючі органи в розумінні статті 41 Податкового кодексу, а Закону України №76 на всі інші контролюючі органи (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України).

Позивач у своїй заяві також посилається на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 року №408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», а саме на те, що дана постанова є чинною на сьогоднішній день. Суд дані твердження позивача відхиляє, оскільки згідно преамбули зазначеної постанови визначено, що вона приймалась у зв'язку із запровадженням ст.31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 №719 обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами.

Особливістю закону про державний бюджет відповідного року є те, що строк його дії обмежується відповідним бюджетним періодом, який починається 1 січня та закінчується 31 грудня того року, на який даний закон прийнято. Тобто, його дія та дія будь-яких нормативно-правових актів, прийнятих на його виконання, не може бути розповсюджена на правовідносини, що виникли за межами вказаного часового відрізку. Таким чином, термін дії Постанови КМУ від 13.08.2014 №408 закінчився 31.12.2014, у зв'язку з чим її положення не можуть бути застосовані в подальшому.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Управлінням Держпраці у Закарпатській області доведено правомірність прийняття наказу від 21.01.2016 р. № 15 "Про проведення позапланових перевірок", в частині проведення позапланової перевірки Приватного підприємства "Міжгірське АТП 12138" та, як наслідок, вимоги позову не відповідають положенням законодавства та встановленими в судовому засіданні обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, в зв’язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Міжгірське АТП 12138" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині щодо здійснення позапланової перевірки, третя особа - Головний державний інспектор з питань праці Управління Держпраці у Закарпатській област ОСОБА_4 - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя

ОСОБА_7