Провадження № 2/378/253/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2017 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.

за участю секретаря: Соколової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бесідської сільської ради, про визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1, посилаючись на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав до майна колгоспного двору, на час припинення якого його членами були: її мати ОСОБА_3 та чоловік ОСОБА_4, які набули право власності на житловий будинок як майно колгоспного двору в рівних частках. Її мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, спадщину після смерті якої прийняла вона, отримавши 13 жовтня 2004 року свідоцтво про прийняття спадщини на частину спадкового майна. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, спадщину після смерті якого прийняла вона, спадкоємиця за заповітом, посвідченим 20 березня 2001року секретарем Бесідської сільської ради, за реєстром № 6, оформивши свої спадкові права на частину спадкового майна. Вважає, що ОСОБА_3 за життя набула права власності на ? частину вищевказаного житлового будинку, як частку в майні колгоспного двору, ОСОБА_4 за життя набув права власності на ? частину вищевказаного житлового будинку, як частку в майні колгоспного двору та право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини ОСОБА_3 і ці права увійшли до складу спадщин, які відкрилися внаслідок їхньої смерті. Вказаний будинок загальною площею 56,90 кв. метри, житловою площею 20,80 кв. метри, вартістю 59331 гривень. На земельній ділянці розташовані: житловий будинок літер «А-1» та прибудова «а». Земельна ділянка під будинком не приватизована. 25 грудня 2015 року третя сесія 7 скликання Бесідської сільської ради прийняла рішення № 29 «А» «Про перейменування вулиць на території с. Бесідка» яким АДРЕСА_1 була перейменована на АДРЕСА_1.

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 на 1/4 частину даного житлового будинку та право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на 3/4 частини вищевказаного житлового будинку, загальною площею 56,90 кв. метри, житловою площею 56,90 кв. метри, житловою площею 20,80 кв. метри, вартістю 59331 гривень.

В судове засідання позивач та її представник не прибули, направили до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримали, просять справу розглядати без їх участі.

Представник відповідача Бесідської сільської ради в судове засідання не прибув, до суду сільська рада подала заяву про визнання позовних вимог та слухання справи у відсутність представника сільської ради.

Суд, розглянувши матеріали справи, письмову заяву відповідача Бесідської сільської ради про визнання позову та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до погосподарських книг Бесідської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 (а.с. 8-11) житловий будинок АДРЕСА_1, 1976 року побудови, належав до майна колгоспного двору, на час припинення якого (станом на 15 квітня 1991 року) в ньому проживали не втратили права на частку в його майні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які набули право власності на житловий будинок як майно колгоспного двору в рівних частках, кожен на 1/2 частину.

25 грудня 2015 року третя сесія 7 скликання Бесідської сільської ради прийняла рішення № 29 «А» „Про перейменування вулиць на території с. Бесідка", яким АДРЕСА_1 була перейменована на АДРЕСА_1 (а.с. 17).

Відповідно до копії технічного паспорту (а.с. 17-20) та довідки Бесідської сільської ради від 23 жовтня 2017 року № 681 (а. с. 14), вказаний житловий будинок загальною площею 56,90 кв. метри, житловою площею 20,80 кв. метри, вартістю 59331 гривень розташований на не приватизованій земельній ділянці. На земельній ділянці за вказаною адресою, крім житлового будинку, позначеного в технічному паспорті літерою «А-1», розташована прибудова літер «а».

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 спадщину після смерті якої згідно ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР прийняли позивач - дочка спадкодавці, отримавши 13 жовтня 2004 року свідоцтво про прийняття спадщини на частину спадкового майна та ОСОБА_4 - чоловік спадкодавці, який фактично вступив у володіння та управління спадковим майном та за оформленням свої прав до нотаріальної контори не звертався. (а.с. 6, 40-42, 45).

Відповідно до матеріалів спадкової справи (а.с. 48-66), довідки виконкому Бесідської сільської ради від 20 жовтня 2017 року № 674 (а.с. 13)копії свідоцтва про смерть (а.с. 7) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, спадщину після смерті якого прийняла позивач, спадкоємиця за заповітом, посвідченим 20 березня 2001 року секретарем Бесідської сільської ради, за реєстром № 6, оформивши свої спадкові права на частину майна. Спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку в спадщині спадкодавець не мав.

Свідоцтво про право власності Бесідської сільською радою на вищевказаний будинок не видавалось (а. с. 15), реєстрація права власності на даний житловий будинок згідно відповіді КП КОР Південне БТІ до 20.10.2014 р. не проводилась (а. с. 16) та в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про речові права на вказане нерухоме майно відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР України (1963 р.) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно з ч. 1 ст. 529 УРСР України (1963 р.) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.). визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або проголошення її померлою.

Згідно ч.1, 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 р. № 6-54 цс 12).

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки ОСОБА_3 за життя набула права власності на ? частину вищевказаного житлового будинку, як частку в майні колгоспного двору, ОСОБА_4 за життя набув права власності на ? частину даного житлового будинку, як частку в майні колгоспного двору та право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини ОСОБА_3, то позивач набула право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 на 1/4 частину вищезазначеного житлового будинку та право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на 3/4 частини вказаного житлового будинку і оскільки відповідачем позов визнається, то його слід задовольнити.

Оскільки Бесідська сільська рада до пред'явлення позову про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом і в судовому засіданні не оспорювала цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на неї не може бути покладений обов'язок по відшкодуванню судових витрат.

Керуючись ст. 120, 123, 524, 529, 549 ЦК УРСР (1963 р.), ст. ст. 15 ч. 1, 182, 392, 1218, 1223 ч. 1, 1269, 1270, ЦК України, ст. 2, ч. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на ? частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 56,90 кв. метри, житловою площею 20,80 кв. метри, вартістю 59331 (п'ятдесят дев'ять тисяч триста тридцять одна) гривня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Т. Н. Скороход