ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2017 року

Сєвєродонецьк

Справа № 812/1560/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петросян К.Є.,

при секретарі судового засідання - Дюкаревій М.І.,

представника позивача - Гуфенко Є.М.,

представника відповідача - Ханіної М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Віліс" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002491203 від 13.05.2017,-

ВСТАНОВИВ:

30.10.2017 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Віліс» (далі ТОВ «Компанія Віліс» або позивач) до головного управління ДФС у Луганській області ДФС України (далі ГУ ДФС у Луганській області або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

20.10.2017 ТОВ «Компанія Віліс» отримано акт камеральної перевірки від 18.04.2017 №191/12-32-12-03/33537691 разом із податковим повідомленням-рішенням №0002491203 від 13.05.2017.

Даним податковим повідомленням-рішенням позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб (код платежу 18010600) на загальну суму 26 788,86 грн., а саме: за податковим зобов'язанням - на суму 21 431,09 грн; штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 5 357,77 грн.

Підставою для винесення податковим органом даного податкового повідомлення - рішення форми «Р» від 13.05.2017 № 0002491203 став акт перевірки від 18.04.2017 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2015-2016 роки.

Дане збільшення сталося внаслідок того, що ТОВ «Компанія Віліс» розрахувало суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності відповідно до договору оренди землі від 01.01.2012 та з урахуванням приписів ст.ст.6-7 Закону України №1669-VII від 02.09.2014 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким передбачено звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності під час проведення антитерористичної операції,

В свою чергу, згідно акта перевірки відповідачем повністю проігноровано вимоги ст. 654 ЦК України та ст.ст. ст. 6-7 Закону України №1669-VII від 02.09.2014 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Земельна ділянка, що знаходиться в оренді у ТОВ «Компанія Віліс» на підставі договору оренди землі від 01.01.2012 знаходиться в межах населеного пункту с.Боровеньки Кремінського району Луганської області і воно включено до вказаного Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З огляду на викладене, оскільки ТОВ «Компанія Віліс», також зареєстроване та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м.Лисичанськ Луганської області - у населеному пункті, на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, земельна ділянка також розташована в м.Сєвєродонецьку, період проведення антитерористичної операції триває, тому пільги, встановлені статтею 6 Закону №1669-VII, поширюються на ТОВ «Компанія Віліс», як платника орендної плати за землю.

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області форми «Р» від 13.05.2017 №0002491203.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлений позов у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні пред'явленому позову та просила його задовольнити.

Між Боровенською сільською радою (орендодавець) та ТОВ «Компанія Віліс» (орендар) укладено договір оренди землі від 01 січня 2012 року, у відповідності до якого орендодавець надає орендарю в строкове платне користування земельну ділянку площею 96170 м2.

До Кремінського відділення Рубіжанської ОДПІ позивачем були подані податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності):

- за 2015 рік у сумі 14053,62 грн звітна декларація №1500002811 від 24.02.2015;

- за 2015 рік у сумі 0 грн уточнююча декларація №1700003675 від 20.02.2017;

- за 2016 рік у сумі 20138,84 грн звітна декларація №160004539 від 08.02.2016;

- за 2016 рік у сумі 11356,09 грн уточнююча декларація №1700003676 від 20.02.2017.

Головним управлінням ДФС у Луганській області 18.04.2017 на підставі п.п. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 у порядку статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності по орендній платі за земельні ділянки держаної або комунальної власності за 2015-2016 роки ТОВ «Компанія Віліс», в ході проведення якої встановлено порушення п. 288.1, п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України щодо декларування річних показників по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2015 - 2016 роки, наданих в уточнюючих податкових деклараціях, тобто заниження позивачем податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на загальну суму 21431,09 грн, про що складено акт від 18.04.2017 №191/12-32-12-03/33537691.

За результатом розгляду вказаного акта було прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 13.05.2017 №0002491203, яким позивачу визначено суму зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 26788,86 грн, в тому числі за штрафними санкціями - 5357,77 грн.

Земельна ділянка, що знаходиться в оренді у ТОВ «Компанія Віліс», площею 96170 м2, знаходиться в межах населеного пункту с. Боровеньки Кремінського району Луганської області.

Проте, відповідно до ст. 1 Закону №1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N405/2014.

Відповідно до статті 10 Закону №1669 визначено, що єдиним належним та достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Ст. 6 Закону №1669 звільняє від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та в свою чергу Законом №1669 передбачено, що єдиним та належним доказом, який дозволяє не виконувати обов'язки є сертифікат Торгово-промислової палати.

Позивачем не надавалося до податкового органу сертифікату Торгово-промислової палати. Крім того, порядок звільнення від сплати за використання земельними ділянками наведеною нормою Закону №1669 не визначений.

У відповідності до вимог ст. 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

За приписами п. 30.4 наведеної норми платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

У відповідності до п.30.9 цієї статті податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору.

В свою чергу, відповідно до п. 30.5 ст. 30 ПК України податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно цим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Отже, податкової пільги податковий орган не надає. На підставі вищевикладеного, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Компанія Віліс» у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що ТОВ «Компанія Віліс» (код ЄДРПОУ 33537691) зареєстроване юридичною особою, знаходиться за адресою: м. Лисичанськ Луганської області, вул.Свердлова, буд.352, кв.136; перебуває на обліку як платник податків в державній податковій інспекції у м. Лисичанську, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.12.2017 №1003364872.

01.01.2012 на підставі рішення Боровенської сільської ради від 31.01.2012 №3 між Боровенською сільською радою та ТОВ «Компанія Віліс» укладено договір оренди землі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.12.2012 №442160004002586 (а.с.6-9).

Відповідно до п.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Боровенської сільської ради в межах населеного пункту с.Боровеньки.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 96170 кв.м (п.2 договору).

Орендна плата вноситься орендарем у формі в 5 квартному розмірі земельного податку, що складає 11251,90 грн за земельну ділянку в бюджетний рік (п.8 договору).

Відповідно до п.7 договору його укладено на строк до 31.12.2016.

19.02.2015 сторонами укладено доповнення до договору оренди від 01.01.2012, яким визначено, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 14053,62 грн на рік з послідуючою індексацією згідно законів та внесенням орендної плати на рахунок Боровенської сільської ради (а.с.68).

Також, 19.02.2016 між сторонами укладено доповнення до договору оренди від 01.01.2012, яким визначено, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 20138,84 грн на рік з послідуючою індексацією згідно законів та внесенням орендної плати на рахунок Боровенської сільської ради (а.с.69).

На виконання вимог п. 49.1 ст. 49, п. 50.1 ст. 50, п. 54.1 ст. 54, п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі ПК України) ТОВ «Компанія Віліс» подало до Кремінського відділення Рубіжанської ОДПІ наступну податкову звітність з плати за землю:

- звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 24.02.2015 №1500002811 в загальній сумі 14053,62 грн, з розбивкою річної суми за місяцями: січень-грудень - 1171,13 грн щомісяця (а.с. 53-54);

- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 20.02.2017 №1700003675, якою визначено завищення податкового зобовязхання минулих прдтакових періодів в сумі 14053,62 грн (а.с. 57-58);

- звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 08.02.2016 №160004539 в загальній сумі 11356,09 грн, з розбивкою річної суми за місяцями: січень-травень - 0,00 грн, червень - 1286,65 грн та липень-грудень - 1678,24 грн (а.с. 61-62).

Відповідно до п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Для визначення розміру податку та орендної плати згідно з п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України).

В листі від 13.01.2017 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання п. 289.3 ст. 289 Податкового кодексу України повідомила, що коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження). Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

Враховуючи умови договору оренди земелі (з урахуванням доповнень від 19.02.2015 та 19.02.2016 про застосування індексації), укладеного ТОВ «Компанія Віліс» із Боровенською сільською радою від 01.01.2012 та положення підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288, статті 289 ПК України, річна сума орендної плати за землю складає:

- за 2015 рік загалом 14054,62 грн;

- за 2016 рік загалом 20138,84 грн.

Задекларований позивачем в уточнюючих податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015-2016 роки річний розмір орендної плати за землю відповідає умовам договору оренди землі від 01.01.2012 та положенням п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288, ст. 289 Податкового кодексу України.

Посадовими особами Головного управління ДФС у Луганській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності ТОВ «Компанія Віліс» за 2015-2016 роки, за результатами якої складений акт від 18.04.2017 за №191/12-32-12-03/33537691 (а.с. 11-13).

Згідно з висновками акта від 18.04.2017 за №191/12-32-12-03/33537691 контроюючим органом встановлено порушення ТОВ «Компанія Віліс» п. 288.1, п.288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Компанія Віліс» занизило податкові зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на загальну суму 21431,09 грн.

На підставі вказаного акта перевірки від 18.04.2017 за №191/12-32-12-03/33537691 Головним управлінням ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 13.05.2017 №0002491203, яким ТОВ «Компанія Віліс» збільшено грошові зобов'язання з орендної плати за землю на загальну суму 26788,86 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями на 21431,09 грн та штрафними (фінансовими) санкціями на 5357,77 грн (а.с. 10).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

П. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

У п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з положеннями пунктів 288.1 - 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

За п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Податкового кодексу України.

За унормуванням ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п. 287.1, п. 287.3, п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

П. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, позивач зобов'язаний сплачувати визначені в поданих податкових деклараціях узгоджені податкові зобов'язання.

Разом з цим, відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Приписами п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, позивач має право подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації в передбачений законодавством строк.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем додержано визначений законодавством строк подання уточнень до декларацій за 2015-2016 роки.

Підставою для зменшення податкових зобов'язань в уточнюючих податкових деклараціях з плати за землю позивачем визначено ст. 6 Закону № 1669.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Згідно з ч. 3 ст.11 Закону № 1669 закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За результатами аналізу вказаних норм суд дійшов висновку, що Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Крім того, Закон № 1669 прийнято у часі пізніше ніж Податковий кодекс України.

Ст. 6 Закону № 1669 (в редакції, чинній до 08.06.2016) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону № 1669 Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

Розпорядженням КМУ № 1053-р на виконання абз. 3 п. 5 ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669 був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до вказаного Додатку в розділі "Луганська область" пункт "райони" під номером 5, зокрема, зазначено: Кремінський район: с. Боровеньки (Боровенська сільська рада);

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053" (далі за текстом - Розпорядження КМУ № 1079-р) зупинена дія розпорядження КМУ № 1053-р.

Розпорядженням КМУ № 1275-р на виконання абз. 3 п. 5 ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669 затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до Додатку в розділі "Луганська область" пункт "райони" під номером 5, зокрема, зазначено: Кремінський район: с. Боровеньки (Боровенська сільська рада).

П. 3 Розпорядження КМУ № 1275-р визнано такими, що втратили чинність розпорядження КМУ № 1053-р та розпорядження КМУ № 1079-р.

Таким чином, смт. Боровеньки Кремінського району Луганської області є населеним пунктом, на території якого з 14.04.2014 здійснювалась та здійснюється по теперішній час антитерористична операція, а відтак, позивач користується правом, встановленим статтею 6 Закону № 1669, щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

За приписами ст. 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Однак, ст. 6 Закону № 1669 не вимагається отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин для звільнення від плати за землю.

Законом України від 17.05.2016 № 1365-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування" (набув чинності 08.06.2016) внесено зміни до ст. 6 Закону № 1669, а саме текст ст. 6 викладено в такій редакції: "Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону".

Отже, ст. 6 Закону № 1669 (в редакції від 08.06.2016) звільнено суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими ч. 4 ст. 4 цього Закону, де зазначено, що Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" с. Боровеньки в них не зазначено.

Таким чином, відповідно до положень Закону № 1669 достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності стосовно конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції за період з 14.04.2014 по 07.06.2016.

Зазначена підстава відносно позивача встановлена судом при розгляді даної справи, тому в силу положень ст. 6 Закону № 1669 ТОВ «Компанія Віліс» протягом часу з 14.04.2014 по 07.06.2016 включно звільнено від сплати орендної плати за землю в с. Боровеньки Кремінського району Луганської області, внаслідок чого за період з 01.01.2015 по 07.06.2016 показники податкової звітності позивача з орендної плати за землю мають дорівнювати нулю.

Оскільки підприємство позивача звільнено від сплати орендної плати за землю з 15.01.2015 по 07.06.2016 включно, за період з 08.06.2016 по 30.06.2016 (23 дня) позивач має сплачувати орендну плату за землю. Податкове зобов'язання з орендної плати за землю за 23 дні червня 2016 року складає 1286,65 грн (1678,20 грн/30х23).

Суд вважає за необхідне зазначити, що положення ст. 6 Закону № 1669 не є податковою пільгою, що розповсюджується на позивача, не є правом позивача, реалізація якого залежить від дотримання певної процедури, а є спеціальною нормою закону, яка для суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на певній території протягом певного періоду в часі, в силу об'єктивних обставин - проведення антитерористичної операції - скасовує дію підстав для сплати, отже, і для нарахування певного податку, що відповідає принципу соціальної справедливості, що закріплений в п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, та положенням п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України.

Задекларовані позивачем в уточнюючих деклараціях з плати за землю за 2015-2016 роки показники відповідають умовам договору оренди землі від 01.01.2012 (з урахуванням доповнень від 19.02.2015 та 19.02.2016), положенням п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288, ст. 289 Податкового кодексу України та вимогам Закону № 1669, що свідчить про відсутність правових підстав для визначення контролюючим органом за наслідками камеральної перевірки податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на загальну суму 26788,86 грн.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п.п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Саме з посиланням на вказану норму відповідачем в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні нараховано позивачу штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5357,77 грн.

Однак, з огляду на те, що за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку про безпідставність визначення контролюючим органом позивачу податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій також є безпідставним.

Отже, підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, що передбачені п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, за встановлених судом обставин відсутні.

З огляду на вищезазначене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Компанія Віліс» належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позов підлягає повному задоволенню, на користь позивача необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1600,00 грн.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України у судовому засіданні 12 грудня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини другої статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Віліс" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002491203 від 13.05.2017, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 13.05.2017 форми «Р» № 0002491203.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області ДФС України (код ЄДРПОУ 39591445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Віліс" (код ЄДРПОУ 33537691) судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 13 грудня 2017 року.

Суддя

К.Є. Петросян