У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1490/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

07 грудня 2017 року

м . Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, третя особа на стороні відповідача Калинівський районний суд Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області (далі ТУ ДСА у Вінницькій області), третя особа на стороні відповідача Калинівський районний суд Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги послалися на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно п.1 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 26 березня 1993 року ОСОБА_2 обрано суддею Калинівського районного суду Вінницької області. З 29 березня 1993 року він приступив до виконання своїх обов'язків відповідно до наказу Управління юстиції Вінницької облдержадміністрації № 26 від 26.03.1993 року.

22.09.2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову № 1600-VIII "Про звільнення суддів", відповідно до якої позивача звільнено з посади судді Калинівського районного суду Вінницької області, у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Наказом голови Калинівського районного суду Вінницької області від 07 жовтня 2016 року № 99-С, згідно з постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 року № 1600-VIII "Про звільнення суддів", ОСОБА_2 відраховано із штату суддів Калинівського районного суду Вінницької області з 07.10.2016 року, у зв'язку із виходом у відставку.

Наказом голови Калинівського районного суду Вінницької області від 07 жовтня 2016 року № 105-С, відповідно ч.1 ст.143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 року, доручено відділу планово-фінансової діяльності, обліку та звітності ТУ ДСА України в Вінницькій області провести виплату вихідної допомоги ОСОБА_2 в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою в зв'язку із виходом у відставку.

02.08.2017 року позивач звернувся до ТУ ДСА у Вінницькій області із заявою, в якій просив виплатити йому вихідну допомогу в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою у зв'язку із виходом у відставку на загальну суму 73950 грн. відповідно до місячної суддівської винагороди на час звільнення з займаної посади 07.10.2016 року в розмірі 24650 грн. Підставою для виплати йому вихідної допомоги вказав те, що станом на 07.10.2016 року він перебував на посаді судді Калинівського районного суду Вінницької області, і на нього поширюється норма ч. 1 ст. 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII, щодо виплати вихідної допомоги в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою, який набув чинності 30.09.2016 року.

Листом від 15.08.2017 року №04-36/2052, ТУ ДСА України в Вінницькій області повідомило ОСОБА_2 про те, що виплату вихідної допомоги у зв'язку з виходом судді у відставку не передбачено Законом України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції чинній на момент звільнення ОСОБА_2 Крім того зазначило, що територіальне управління при розгляді звернення позивача не може застосовувати положення Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", адже вказаний Закон набув чинності після його звільнення.

Листом від 07.11.2016 року №04-34/3099 відповідач, повернув без виконання до Калинівського районного суду, наказ "Про виплату вихідної допомоги судді Калинівського районного суду Копчинському В.І." від 07 жовтня 2016 року №105-С.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій, а відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI (в редакції чинній на момент подання позивачем заяви про відставку) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням.

Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.

Суддя здійснює свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.

При цьому згідно ч. 2, 3 ст. 122 Закону № 2453-VI, питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок. Повноваження судді припиняються з дня прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року № 2862-ХІІ, судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.

Водночас, Закон України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року № 2862-ХІІ втратив чинність на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VІ.

При цьому положеннями частини 1 статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції до 01.04.2014 року) передбачалося, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України", який набрав чинності 01.04.2014 року, було внесено зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та виключено з нього статтю 136, якою передбачалось, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

В свою чергу, 30.09.2016 року набув чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII, частина перша статті 143 якого визначає, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом голови Калинівського районного суду від 07.10.2016 року № 99-С ОСОБА_2 відраховано зі штату суддів Калинівського районного суду, як такого, що звільнений у відставку з 07.10.2016 року.

На момент прийняття вказаного наказу діяла норма ч.1 ст.143 Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII, що передбачала виплату вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою судді, який вийшов у відставку, тобто право на отримання суддею вихідної допомоги нерозривно пов'язане з часом виходу судді у відставку.

Отже, враховуючи те, що станом на 30.09.2016 року позивач перебував на посаді судді Калинівського районного суду Вінницької області, то на нього поширюється дія норми ч.1 ст. 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII щодо виплати вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на ОСОБА_2 поширюється дія норми ч.1 ст.143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII щодо виплати вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання ТУ ДСА у Вінницькій області нарахувати та виплатити вихідну допомогу ОСОБА_2 в розмірі 77574 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх судів, окрім Верховного Суду, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України здійснює Державна судова адміністрація.

При цьому згідно ч. 4 ст. 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

Оскільки позивач працював суддею у Калинівському районному суді Вінницької області то саме на ТУ ДСА у Вінницькій області покладено обов`язок нарахувати та виплатити йому вихідну допомогу в зв`язку з відставкою.

Згідно довідки відділу планово-фінансової діяльності бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Вінницькій області від 08.08.2017 року № 4-35/1235 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої ОСОБА_2 на підставі особового рахунку за жовтень 2016 року, станом на 01.10.2016 року суддівська винагорода судді Калинівського районного суду Вінницької області склала 25858,34 грн.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові №13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Отже, суд визначає такий розмір без відрахування податків та зборів, а відповідач має здійснити утримання таких у відповідності до норм чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність законних підстав для задоволення позову, оскільки заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи, а відповідачем не доведено правомірності своїх дій.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий

Сторчак В. Ю.

Судді

Ватаманюк Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.