ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 листопада 2017 рокусправа № 804/2720/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року у справі № 804/2720/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та скасування розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про:

- визнання протиправними дій Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області (далі - відповідач) щодо складання акту № 0110125 від 26.02.2017 року про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів;

- скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 4893,21 євро № 12 від 26.02.2017 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягав на задоволенні скарги.

Представник відповідача заперечував проти задоволення скарги позивача, зазначив, що висновки суду є обґрунтованими, підстави для скасування законного рішення відсутні.

Заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання наказу Державної служби України з безпеки на транспорті №147 від 17.02.2017 року «Про затвердження щотижневого графіка проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Укртрансбезпеки», на підставі направлення на перевірку № 019311 від 24.02.2017 року посадовими особами Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області у пункті габаритно-вагового контролю а/д М-12, Стрий -Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка, км.716+405 м. проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN ТGS 19.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причеп WILLIG SANC з номерним знаком НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_2 та який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

За результатами перевірки посадовими особами відповідача було складено довідку від 26.02.2017 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт №0110125 від 26.02.2017 року, чек від 26.02.2017 року №03269, якими зафіксовано перевезення вантажу автомобілем, що належить позивачу, із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху, а саме: навантаження на осі: 7.02/11.92/30.94 при нормативно допустимій 11.0/11.0/22.0, фактична маса - 49,94 т. при нормативно допустимій - 40 т..

На підставі вказаних висновків Управлінням Укртрансінспекції у Кіровоградській області складено розрахунок плати за проїзд №12 від 26.02.2017 року на суму 4 893,21 євро.

Визнання протиправними дій щодо складання акту перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів та скасування розрахунку і було предметом розгляду у даній справі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який відмовив в задоволенні адміністративного позову, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353 - XII, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 року № 2862 - IV, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (стаття 48 Закону України «Про автомобільні дороги»).

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів (пункт 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001р. № 30 (надалі - Порядок №30 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Порядку №30).

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування» (надалі - Порядок № 879).

За визначеннями у пункті 2 цього Порядку габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; попередній габаритно-ваговий контроль - це визначення параметрів великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу для встановлення наявності перевищення нормативів на стаціонарних пунктах; точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (пункт 3 Порядку № 879).

Особливості габаритно-вагового контролю та вимоги до нього закріплені у пунктах 15 - 25 зазначеного Порядку.

За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця.

Відповідно до пункту 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача встановлено, що фактична маса транспортного засобу становить 49,94 тонн, нормативно допустима 40,00 тонн.

Враховуючи, що нормативно допустиме навантаження на одиночну вісь 11 тонн, перевищення на одиночну вісь склало 11 980 кг, тобто на 980 кг більше дозволених нормативів, на строєну вісь, замість допустимих 22 тони, навантаження становило 30 940 кг, тобто на 8 940 кг більше дозволених нормативів.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Водій на транспортному засобі позивача рухався за маршрутом з смт. Бородянка Київської області до м. Кривий Ріг Дніпропетровська область, відстань між якими складає 471 км.

Таким чином, розмір плати за проїзд транспортним засобом позивача становить: (0,2+0,1+1,7778)х471км х5= 4893,21 євро.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунок плати за проїзд є обґрунтованим та відповідає постанові Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування».

Щодо посилань позивача на недотримання відповідачем ст.265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 22-25 Порядку № 879, у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням відповідного підрозділу МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху.

Колегія суддів зазначає, що неповідомлення посадовими особами Укртрансбезпеки підрозділу поліції про рух водія з перевищенням навантаження на вісь не звільняє позивача від відповідальності по оплаті всього шляху до місця призначення, оскільки саме з виявленим перенавантаженням він продовжив рух дорогами України. Водій зобов'язаний був виконати дії, зазначені в п.22-25 Порядку № 879, а в разі відмови від усунення виявленого порушення контролюючий орган правомірно нарахував суму сплати за всю відстань.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наявними у справі доказами, підстави для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року у справі № 804/2720/17 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак