Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

^{========================================================================================================================================================================}

Іменем України

РІШЕННЯ

“06” грудня 2017 року Справа № 927/999/17

Позивач : Комунальне підприємство «Діловий центр» Чернігівської обласної ради,

код ЄДРПОУ 33469496, проспект Миру, 49-А, м. Чернігів, 14005

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівський центр консалтингу», код ЄДРПОУ 30505211, проспект Миру, 51, м. Чернігів, 14005

Предмет спору: про спонукання до укладення договору

Суддя В.В. Шморгун

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1 від 26.04.2017, провідний юрисконсульт;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 07.11.2017, адвокат; ОСОБА_3, довіреність №б/н від 07.11.2017.

У судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальним підприємством «Чернігівський діловий центр» Чернігівської обласної ради подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський центр консалтингу», у якому позивач просить суд зобов’язати відповідача підписати, скріпити печаткою підприємства та повернути на адресу позивача ОСОБА_4 №5 про внесення змін до Договору №19 від 06.09.2005 оренди приміщень в будівлі, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та розташованих по проспекту Миру, 51 у м. Чернігові (далі – ОСОБА_4 про внесення змін №5), вважаючи договір укладеним з 20.10.2017, тобто з моменту отримання пропозиції про укладення договору.

Позов обґрунтовано тим, що 06.09.2005 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди приміщень в будівлі комунальної власності територіальних громад Чернігівської області по проспекту Миру, 51 у м. Чернігові №19 (далі – ОСОБА_4 №19 від 06.09.2005). У подальшому до цього договору вносились зміни, а саме: договорами про внесення змін №1 від 24.01.2008, №2 від 03.09.2010, №3 від 10.01.2011 та №4 від 14.08.2015. Так, Договором про внесення змін №4 від 14.08.2015 внесено зміни до Договору №19 від 06.09.2005 та викладено пункт 3.10 вказаного договору у наступній редакції: «Розмір орендної плати змінюється Орендодавцем в односторонньому порядку у випадку зміни Методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями обласної ради». У зв’язку з прийняттям Чернігівською обласною радою рішення від 17.05.2017, яким затверджено Методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області у новій редакції, позивачем зроблено перерахунок розміру орендної плати та на адресу відповідача направлено лист від 20.10.2017 №665-17 разом з Договором №5 про внесення змін до Договору №19 від 06.09.2005 та розрахунком розміру орендної плати. Відповідач спірний договір не підписав, що стало підставою для звернення із позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2017 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14.11.2017.

У судовому засіданні 14.11.2017 оголошено перерву до 05.12.2017.

У судове засідання з'явились уповноважені представники позивача та відповідача.

У поданих письмових поясненнях позивач зазначає, що внесення змін до Договору №19 від 06.09.2005 має за мету впорядкувати організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та приведення зазначеного договору у відповідність до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», рішень Чернігівської обласної ради, Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області у новій редакції та Типового договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

Щодо правових підстав внесення змін до Договору від 19 від 06.09.2005, а саме викладення пунктів договору у новій редакції та доповнення новими пунктами, які зазначені у Договорі про внесення змін №5, позивач зазначив:

- п.п. 1.1.3 п. 1.1 Договору №19 від 06.09.2005 – на підставі п. 2.4 рішення Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 та у зв’язку з проведення нової оцінки майна;

- п. 3.3 Договору №19 від 06.09.2005 – на підставі п. 3.3 Типового договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області від 25.03.2011 (далі — Типовий договір);

- п. 3.4 Договору №19 від 06.09.2005 – на підставі п. 3.4 Типового договору та п. 2.4 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області від 17.05.2017 (далі — Методика від 17.05.2017);

- п. 7.6 Договору №19 від 06.09.2005 — на підставі ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 2.3 рішення Чернігівської обласної ради від 17.05.2017;

- п. 10.12 Договору №19 від 06.09.2005 – на підставі абз. 4 п. 2.7 Методики від 17.05.2017.

Також позивач зазначив, що ОСОБА_4 про внесення змін №5 доповнено п. 7 на підставі п. 5.1.15 Типового договору.

У своїх поясненнях позивач пояснив, що для проведення оцінки майна, з урахуванням здійснених відповідачем невід'ємних поліпшень орендованого майна, відповідачу було направлено лист від 29.06.2017 з проханням надати відповідні документи. Проте, відповідач у встановлений термін документів щодо проведених поліпшень майна позивачу не надав, і лише 20.10.2017 відповідачем надано довідку про вартість витрат, понесених орендарем, яка не надає правової підстави для з'ясування характеру здійснених поліпшень. У зв’язку з цим позивачем на адресу відповідача направлено лист від 31.10.2017 з проханням надати додаткові документи щодо здійснених поліпшень.

Стосовно строку укладення спірного договору саме з 20.10.2017 позивач вказує, що зазначений строк обумовлений виготовленням та погодженням висновку про вартість майна, а також направленням відповідачу проекту договору на підписання.

На питання суду щодо формули, яка була застосована при проведенні перерахунку розміру орендної плати, представник позивача відповів, що була застосована формула, зазначена у п. 5.1 Методики від 17.05.2017.

Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивачем не дотримано положень ст. 11 Господарського процесуального кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України щодо порядку розірвання договору та звернення до суду у разі незгоди іншої сторони (відповідача) розірвати договір. Посилаючись на ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 651 Цивільного кодексу України, відповідач погоджується щодо зміни розміру орендної плати в односторонньому порядку (у разі зміни методики її нарахування), оскільки це передбачено умовами Договору №19 від 06.09.2005, та заперечує стосовно інших змін до договору і вважає, що такі зміни у односторонньому порядку не можуть бути внесені, а лише за згодою сторін. При цьому, у письмових поясненнях відповідач зазначає, що позивачем невірно застосована формула при проведенні перерахунку розміру орендної плати, а саме замість формули, зазначеної у п. 5.2 Методики від 17.05.2017, застосована формула, зазначена у п. 5.1 Методики від 17.05.2017.

Відповідач не визнає посилання позивача на Типовий договір, як на підставу необхідності внесення змін до Договору №19 від 06.09.2005, оскільки нормами ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст. 184 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору, а не стосовно всіх інших умов, які не є істотними.

Крім того, вважає, що такий спосіб захисту як зобов'язання відповідача підписати, скріпити печаткою підприємства та повернути договір про внесення змін до існуючого договору не передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, а отже позивачем обрано не існуючий спосіб захисту.

Також відповідач вважає, що запропоновані зміни не відповідають законодавству України та не вбачає правових підстав для внесення змін та доповнення новими пунктами ОСОБА_4 №19 від 06.09.2005. Так, відповідач зазначає, що переоцінка майна відповідно до ст. 11 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” можлива у разі продовження (поновлення) дії договору, чого немає у спірних відносинах. Стосовно п. 7 Договору про внесення змін №5 відповідач вказує, що Типовий договір не містить положень щодо покладення на орендаря витрат при нотаріальному посвідченні змін до договору.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані представниками сторін докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом, рішенням Чернігівської обласної ради від 25.03.2011 затверджено Типовий договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, в новій редакції.

Рішенням Чернігівської обласної ради від 30.09.2011 внесено зміни до Типового договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженого рішенням обласної ради від 25.03.2011.

06.09.2005 між Комунальним підприємством “Діловий центр” Чернігівської обласної ради (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернігівський центр консалтингу” (далі - Орендар) укладено договір №19 оренди приміщень в будівлі комунальної власності територіальних громад Чернігівської області по проспекту Миру, 51 у м. Чернігові (а. с. 17-23).

Відповідно до п. 1.1 Договору №19 від 06.09.2005 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення (далі — ОСОБА_5), літ. « 2-1» площею 17,5 кв. м, « 2-2» площею 15,1 кв. м, « 2-3» площею 31,9 кв. м, « 2-4» площею 34,3 кв. м, « 2-5» площею 3,2 кв. м, « 2-6» площею 9,6 кв. м, які розташовані в будівлі по проспекту Миру, 51 у місті Чернігові, що закріплене за Орендодавцем на праві господарського відання, у складі:

Приміщення, яке знаходиться на 1 поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну – 118,0 кв. м, корисною площею 111,1 кв. м, що не має окремого входу (використовується для розміщення офісу) (п. 1.1.1 Договору №19 від 06.09.2005).

. Загальна площа приміщень, що передається в оренду за цим Договором, складає 118,0 кв. м (п. 1.1.2 Договору №19 від 06.09.2005).

Експертна вартість інвентарного об’єкту складає 146508,00 грн станом на 31.03.2004 (п. 1.1.3 Договору №19 від 06.09.2005).

Відповідно до п. 2.1 Договору №19 від 06.09.2005 Орендар вступає у строкове платне користування Майном одночасно із підписанням сторонами ОСОБА_1 прийому – передачі в оренду майна, зазначеного у розділі 1 (Додаток №1 до цього Договору, що є невід’ємною його частиною).

Згідно з п. 3.1 Договору №19 від 06.09.2005 орендна плата є платежем у грошовій формі, який вносить Орендар Орендодавцю незалежно від наслідків діяльності Орендаря та сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі ОСОБА_1 приймання - передачі майна в оренду та ОСОБА_1 приймання-передачі майна з орендного користування.

Пунктом 3.3 Договору №19 від 06.09.2005 визначено, що розмір орендної плати визначається згідно з новою редакцією Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 27.12.2011 «Про впорядкування користування майном, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області». Нова редакція Методики затверджена рішенням Чернігівської обласної ради від 21.04.2005 «Про затвердження нової редакції Методики розрахунку та порядку використання орендної плати для об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області».

Розмір та порядок розрахунку орендної плати наведені у Додатку 2 до цього Договору, що є невід'ємною його частиною, і становить за перший місяць оренди вересень 2005 року 1858,82 грн (без ПДВ) та індексу інфляції за вересень місяць 2005 року. ПДВ розраховується і сплачується у розмірах та порядку згідно з чинним законодавством (п. 3.4 Договору №19 від 06.09.2005).

Цей договір діє з моменту державної реєстрації і до 06.09.2010 (п. 10.1 Договору №19 від 06.09.2005).

ОСОБА_5 було передано позивачем відповідачу відповідно до акту №1 прийому-передачі в оренду майна комунальної власності області, розташованого за адресою проспект Миру, 51 у м. Чернігові від 06.09.2005 (Додаток №1 до Договору №19 від 06.09.2005) (а. с. 32).

У подальшому, договорами про внесення змін №1 від 24.01.2008, №2 від 03.09.2010, №3 від 10.01.2011 та №4 від 14.08.2015 до Договору №19 від 06.09.2005 вносились зміни, зокрема, п. 1.1.1, 3.3, 3.4, 10.1 цього договору викладались у новій редакції.

Договором про внесення змін №3 від 10.01.2011 п. 10.1 Договору №19 від 06.09.2005 викладено у такій редакції:

« 10.1. Цей Додатковий договір діє з моменту державної реєстрації і діє до тридцять першого грудня дві тисячі двадцятого року».

Договором про внесення змін №4 від 14.08.2015 пункти 1.1.1, 3.3, 3.4 Договору №19 від 06.09.2005 викладено у такій редакції, яка є чинною на момент виникнення спірних відносин:

« 1.1.1 Приміщення, які знаходиться на першому поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 118,0 кв. м, корисною площею 111,1 кв. м, що мають окремий вхід та використовуються для громадського харчування:

32,5 кв. м загальної площі для розміщення: барів, кафе, їдалень, буфетів, кафетеріїв (виключно з реалізацією пива);

85,5 кв. м загальної площі для розміщення барів, кафе, їдалень, буфетів, кафетеріїв (без реалізації алкогольних виробів)».

« 3.3. Розмір орендної плати визначається діючої Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від « 25» березня 2011 року із змінами та доповненнями».

« 3.4. Розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у Додатку №1 до цього Договору, що є невід'ємною його частиною і становить за базовий місяць оренди 5275,27 грн (без ПДВ).

Розмір орендної плати за перший місяць оренди (серпень 2015 року) визначається шляхом множення базового розміру орендної плати на індекс інфляції за серпень 2015 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством».

« 3.10. Розмір орендної плати змінюється Орендодавцем в односторонньому порядку у випадку зміни Методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями обласної ради».

Рішенням Чернігівської обласної ради №34-9/VII від 17.05.2017 затверджено Методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області у новій редакції. Цим же рішенням вирішено, зокрема, встановити, що орендна плата в діючих договорах оренди може бути переглянута згідно з новими орендними ставками за умови проведення нової оцінки майна (п. 2.1 рішення); Комунальному підприємству “Діловий центр” Чернігівської обласної ради протягом трьох місяців провести нову оцінку майна, що передано в оренду за договорами, строк яких перевищує п'ять років, та перерахувати орендну плату, не враховуючи вартість невід'ємних поліпшень майна, здійснених орендарями (п. 2.4 рішення).

У зв’язку з цим Комунальне підприємство “Діловий центр” Чернігівської обласної ради листом від 29.06.2017 №383-17 звернулось до відповідача з проханням терміново у строк до 08.07.2017 надати аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених невід'ємних поліпшень орендованого майна за рахунок коштів орендаря для проведення оцінки орендованого майна. У цьому листі відповідача попереджено, що у разі відсутності документів нова оцінка майна буде проведена без урахування невід'ємних поліпшень.

Листами від 10.07.2017 №9 та від 22.08.2017 №11 відповідач повідомляв позивача про неможливість у встановлений позивачем строк надати аудиторський висновок.

У зв'язку з ненаданням відповідачем документів щодо вартості невід'ємних поліпшень, оцінка майна була проведена без урахування таких поліпшень.

Згідно з висновком про вартість майна, погодженого 13.10.2017 начальником Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, об'єктом оцінки є частина приміщень першого поверху, загальною площею 174,0 кв. м, що перебувають у господарському віданні КП “Діловий центр” Чернігівської обласної ради та знаходиться за адресою: проспект Миру, 51, м. Чернігів. Відновна вартість будівлі для цілей оренди, без ПДВ становить 4651542,00 грн, а з ПДВ — 5581850,40 грн.

Після проведення оцінки майна позивач листом від 20.10.2017 №665-17 направив відповідачу ОСОБА_4 про внесення змін №5 до Договору №19 від 06.09.2005 наступного змісту:

“Ми, що нижче підписалися, Комунальне підприємство “Діловий центр” Чернігівської обласної ради, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33469496, місцезнаходження якого: проспект Миру, 49-А, місто Чернігів, 14005 (надалі — Орендодавець) в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі Статуту підприємства, затвердженого в новій редакції наказом начальника Управління комунального майна Чернігівської обласної ради від 08.08.2017 року за №78, з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернігівський центр консалтингу”, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30505211, місцезнаходження якого: проспект Миру, будинок 51, місто Чернігів, 14005 (надалі — Орендар) в особі директора ОСОБА_7, що діє на підставі Статуту товариства, затвердженого загальними зборами учасників ТОВ “Чернігівський центр консалтингу” 10.12.2010 року, протокол №4, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців 27.08.1999 №10641200000001503, з другого боку,

уклали цей ОСОБА_4 про внесення змін про наступне:

керуючись пунктом 2.4 рішення обласної ради від 17.05.2017 №34-9/VII “Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції”, виготовлення нової незалежної оцінки нерухомого майна, сторони дійшли згоди внести відповідні зміни до Договору оренди №19 від 06.09.2005 приміщень в будівлі, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, наступного змісту:

1. Підпункт 1.1.3 пункту 1.1 розділу 1 “Предмет Договору” викласти у редакції наступного змісту:

“1.1.3. ОСОБА_8, загальною площею 118,0 кв. м, що визначена згідно зі звітом про оцінку на “06” жовтня 2017 року, становить за незалежною оцінкою 3154494,00 грн (без ПДВ)”.

2. Пункти 3.3., 3.4. розділу 3 “Орендна плата” Договору оренди викласти у редакції наступного змісту:

“3.3. Розмір орендної плати визначається в порядку, передбаченому Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 17 травня 2017 року №34-9/VII”.

“3.4. Розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у Додатку №1 до цього Договору про внесення змін та доповнень, що є невід'ємною його частиною і становить за базовий місяць (вересень 2017 року) — 18401,22 грн (без ПДВ).

Орендна плата за перший місяць оренди — жовтень 2017 року, після перегляду розміру орендної плати, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень 2017 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством”.

3. Доповнити розділ 7 “Обов'язки Орендодавця” пунктом 7.6 наступного змісту:

“7.6. Орендодавець по закінченню кожного третього року дії договору оренди, на виконання рішення обласної ради, здійснює проведення нової оцінки майна, не враховуючи вартість невід'ємних поліпшень майна, здійснених Орендарем”.

4. Доповнити розділ 10 “Строк чинності, умови зміни та припинення договору” пунктом 10.12 наступного змісту:

“10.12. У разі, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди проводиться оцінка об'єкта оренди”.

5. Інші умови зазначеного вище Договору, не порушені в цьому Договорі про внесення змін, залишаються незмінними, і сторони продовжують щодо них свої зобов'язання.

6. Даний ОСОБА_4 про внесення змін вступає в дію з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

7. Витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням цього Договору, сплачує Орендар.

8. Цей ОСОБА_4 про внесення змін укладено в 3-х примірниках, що мають однакову юридичну силу:

один з яких знаходиться у нотаріуса, що посвідчив цей договір про внесення змін, а інші викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів та видаються сторонам.

9. До цього Договору про внесення змін №1 додається:

- розрахунок розміру орендної плати (Додаток №1).

11. Юридичні адреси сторін, банківські реквізити, контактний телефон».

Також відповідачу направлено розрахунок №1 розміру орендної плати (Додаток №1 до Договору про внесення змін), відповідно до якого загальна приміщень будівлі 118,0 кв. м, вартість майна, що передається в оренду станом на 06.10.2017 становить 3154494,00 грн, орендна ставка – 7%, розмір річної орендної плати (без ПДВ) – 220814,58 грн, орендна плата (без ПДВ) за базовий місяць (вересень 2017 року) – 18401,22 грн, загальний розмір орендної плати (без ПДВ) за базовий місяць (вересень 2017 року) – 18401,22 грн, орендна плата сплачувана Орендарем за вересень 2017 року (без ПДВ) – 5981,73 грн.

Листом від 20.10.2017 №12 відповідачем надано позивачу довідку аудиторської фірми про вартість витрат, понесених у зв'язку із здійсненими невід'ємними поліпшеннями орендованого майна за рахунок коштів товариства, тобто вже після проведення оцінки майна від 13.10.2017.

Відповідач ОСОБА_4 про внесення змін №5 не підписав, а на лист позивача від 20.10.2017 №665-17 надав відповідь, у якій зазначив, що відповідачем здійснюється правова та економічна експертиза обґрунтованості підвищення орендної плати відповідно до наданого розрахунку розміру орендної плати та повідомив, що обґрунтована відповідь на пропозицію позивача буде надана у передбачений Законом термін (лист від 24.10.2017 №13, а. с. 15).

Також відповідачем на адресу позивача направлено лист від 26.10.2017 №14 з проханням надати додаткові документи для проведення правової та економічної експертизи обґрунтованості підвищення орендної плати (а. с. 16).

Листом від 31.10.2017 №704-17 позивач повідомив відповідача про те, що для розгляду суб’єктом оціночної діяльності питання щодо врахування вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна відповідачу необхідно надати додаткові документи, перелік яких зазначено у цьому листі.

Крім того, у листі від 27.11.2017 №755-17 позивач надав відповідачу відповідь про те, що поліпшення, здійснені орендарем, при проведенні оцінки майна не були враховані, а оцінка будівлі по проспекту Миру, 51 у м. Чернігові в цілому не проводилась, оскільки приміщення усієї будівлі не надаються в оренду, а лише частина будівлі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Державну політику у сфері оренди щодо майна, яке перебуває в комунальній власності здійснюють органи місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оренду державного майна та комунального майна»).

Відповідно до приписів статей 10, 18, 19 Закону України «Про оренду державного майна та комунального майна» орендна плата є істотною умовою договору, яка вноситься орендарем своєчасно, в повному обсязі та незалежно від результатів господарської діяльності орендаря.

За приписами ч. 2 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об’єктів, що перебувають у комунальній власності, органами місцевого самоврядування, на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

У статті 21 Закону України «Про оренду державного майна та комунального майна» зазначено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати також може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об’єкту оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про оренду державного майна та комунального майна» укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди майна, що перебуває у комунальній власності, затверджують органи місцевого самоврядування.

За змістом п. 3.10 Типового договору розмір орендної плати змінюється Орендодавцем в односторонньому порядку у випадку зміни Методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями обласної ради.

Відповідно до п. 3.3 Договору оренди №19 від 06.09.2005 із змінами, внесеними Договором про внесення змін №4, розмір орендної плати визначається діючої Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від « 25» березня 2011 року із змінами та доповненнями.

Пунктом 3.10 Договору оренди №19 від 06.09.2005 із змінами, внесеними Договором про внесення змін №4, передбачено, що розмір орендної плати змінюється Орендодавцем в односторонньому порядку у випадку зміни Методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями обласної ради.

Тобто, сторони передбачили можливість перегляду розміру орендної плати у разі зміни методики її розрахунку та проведення незалежної оцінки орендованого майна.

Як встановлено судом, рішенням Чернігівської обласної ради №34-9/VII від 17.05.2017 затверджено Методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області у новій редакції. Цим же рішенням вирішено, зокрема, встановити, що орендна плата в діючих договорах оренди може бути переглянута згідно з новими орендними ставками за умови проведення нової оцінки майна (п. 2.1 рішення); Комунальному підприємству “Діловий центр” Чернігівської обласної ради протягом трьох місяців провести нову оцінку майна, що передано в оренду за договорами, строк яких перевищує п'ять років, та перерахувати орендну плату, не враховуючи вартість невід'ємних поліпшень майна, здійснених орендарями (п. 2.4 рішення).

Згідно ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

ОСОБА_5 рішення Чернігівської обласної ради ніким не скасовувалось і на теперішній час є чинним.

Відповідно до ч. 3 статті 762 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

За правилами частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України також встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки сторонами у договорі оренди №19 від 06.09.2005 зазначено можливість зміни розміру орендної плати, а орендна плата за державне та комунальне майно є регульованою ціною, то законодавча зміна розміру підстав та порядку цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Затвердження рішенням Чернігівської обласної ради №34-9/VII від 17.05.2017 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області у новій редакції, на підставі якої відповідно до умов договору оренди здійснюється визначення розміру орендної плати за майно, що перебуває у комунальній власності, є підставою для зміни розміру орендної плати та зміни умов договору оренди в цій частині.

Відповідні правові висновки викладені у постанові Верховного суду України від 20.08.2013 у справі 3-19гс13.

Оскільки законодавством визначено, що вартість (оцінка) орендованого майна є основою для визначення розміру орендної плати державного та комунального майна, зміна у встановленому порядку такої вартості є підставою для перерахунку орендної плати.

Аналогічні по суті висновки викладені у постановах Верховного суду України у справах № 3-21гс13 від 20.08.2013, № 3-34гс13 від 03.12.2013.

За наведених обставин суд доходить висновку, що зміна Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна та зміна вартості орендованого майна, переоцінка якого відбулась на підставі чинного рішення органу місцевого самоврядування, є підставою для зміни розміру орендної плати, а відтак і внесення відповідних змін до спірного договору оренди.

При цьому, суд повинен оцінити правильність здійснення розрахунку розміру орендної плати на підставі здійсненої переоцінки майна.

Відповідно до п. 5.1 Методики від 17.05.2017 орендна плата за оренду нерухомого майна іншими юридичними особами, а також фізичними особами визначається у такій послідовності:

- визначається розмір річної орендної плати, на основі розміру річної орендної плати визначається розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку.

Вп * Сор

Опл. = --------------

100

де Опл. – розмір річної орендної плати, грн.;

Вп – вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення незалежної оцінки, грн.;

Сор – орендна ставка, зазначена в додатку 1.

Згідно з п. 5.2 Методики від 17.05.2017, якщо орендоване приміщення є частиною будівлі (споруди), то оцінка вартості цього приміщення проводиться безпосередньо або опосередковано з урахуванням вартості будівлі (споруди) в цілому за формулою:

Вб

Вп = ---------- * Пп

Пб

де Вп – вартість орендованого приміщення, яке є частиною будівлі (споруди), грн.;

Вб – вартість будівлі (споруди) в цілому (без вартості підвальних приміщень, якщо вони не використовуються орендарем), визначена шляхом проведення незалежної оцінки, грн.;

Пб – площа будівлі (споруди) в цілому (без площі підвальних приміщень, якщо вони не використовуються орендарем), кв.м;

Пп – площа орендованого приміщення з урахуванням збільшення на коефіцієнт перерахунку корисної площі в загальну, кв. м (розраховується згідно з розділом 10 цієї Методики).

Відповідно до п.10.1 Методики від 17.05.2017, якщо орендоване приміщення є частиною будівлі, то загальною площею приміщень, що передаються в оренду, вважається корисна площа кімнат, що передаються в оренду для використання за будь-яким призначенням, збільшена на коефіцієнт перерахунку корисної площі в загальну.

Пприм.= Пкімн.* Кпер.;

де Пприм.–загальна площа приміщень, що здаються в оренду, кв. м;

Пкімн. – корисна площа кімнат, що передаються в оренду для використання за будь-яким призначенням, кв.м;

Кпер.– коефіцієнт перерахунку корисної площі будівлі в загальну, який розраховується шляхом ділення загальної площі всієї будівлі (без врахування площі підвальних приміщень та технічних поверхів, якщо вони не експлуатуються орендарем) на корисну площу будівлі (без врахування площі вестибюлів, фойє, східців, коридорів, санітарних кімнат, ліфтових площадок тощо, у разі, коли вони не використовуються орендарями або балансоутримувачем одноосібно).

Якщо орендар використовує частину приміщення коридору, вестибюлю, холу коефіцієнт перерахунку корисної площі в загальну не застосовується.

Відповідальність за правильність розрахунку коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну несе орендодавець (п. 10.2 Методики від 17.05.2017).

Саме у застосуванні співвідношення корисної площі до загальної полягає різниця у методиці застосування вартості частини майна, що передається в оренду, а не усієї будівлі, при розрахунку орендної плати.

Таким чином, Методика від 17.05.2017 прямо виокремлює порядок розрахунку орендної плати при здачі в оренду лише частини будівлі, що і має місце у спірних відносинах.

Враховуючи те, що відповідач відповідно до умов договору оренди №19 від 06.09.2005 орендує приміщення, які знаходиться на першому поверсі будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 118,0 кв. м, корисною площею 111,1 кв. м, розрахунок орендної плати повинен проводитись за формулою, зазначеною у п. 5.2 Методики від 17.05.2017, у якій передбачено такі величини як вартість будівлі (споруди) в цілому, площа будівлі (споруди) в цілому та площа орендованого приміщення з урахуванням збільшення на коефіцієнт перерахунку корисної площі в загальну.

Натомість, позивачем у розрахунку орендної плати застосовано не вартість будівлі в цілому, а лише вартість тієї частини майна, яке передається в оренду, що нібито станом на 06.10.2017 становить 3154494,00 грн, а також без врахування коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну, що, у свою чергу, також не відповідає вимогам Методики від 17.05.2017.

Як зазначено представником позивача у судовому засіданні, розмір орендної плати нараховано відповідно до п. 5.1 Методики від 17.05.2017, тобто, як при здачі в оренду усієї будівлі.

Відповідно до листа відповідача №755-17 від 27.11.2017 оцінка будівлі в цілому не проводилась, оскільки приміщення усієї будівлі не надаються в оренду, а лише частина будівлі.

У якості доказів проведення оцінки майна, яке надається в оренду, позивачем надано лише копію висновку про вартість майна, відповідно до якого об'єктом оцінки є частина приміщень першого поверху, загальною площею 174,0 кв. м, що перебувають у господарському віданні КП “Діловий центр” Чернігівської обласної ради та знаходиться за адресою: проспект Миру, 51, м. Чернігів. Відновна вартість будівлі для цілей оренди, без ПДВ становить 4651542,00 грн, а з ПДВ — 5581850,40 грн.

Оскільки відповідач орендує приміщення загальною площею 118,0 кв. м, а позивачем проведено оцінку частини приміщень загальною площею 174,0 кв. м, тому також неможливо встановити щодо якого саме майна (нежитлових приміщень) здійснювалась оцінка, і яка саме вартість орендованого майна, а отже суд не приймає надану оцінку як належний доказ вартості орендованого майна.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що здійснення позивачем перерахунку розміру орендної плати та застосування вартості (оцінки) майна не відповідає вимогам Методики від 17.05.2017, а отже внесення змін до договору оренди №19 від 06.09.2005 щодо орендної плати та вартості майна у вказаних розмірах є неправомірним.

Щодо доводів відповідача про те, що при проведенні оцінки майна позивачем не враховано вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна за рахунок коштів відповідача, суд зазначає наступне.

Комунальне підприємство “Діловий центр” Чернігівської обласної ради ще у червні 2017 року листом від 29.06.2017 №383-17 звернулось до відповідача з проханням терміново до 08.07.2017 надати аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених невід'ємних поліпшень орендованого майна за рахунок коштів орендаря для проведення оцінки орендованого майна. У цьому листі відповідача попереджено, що у разі відсутності документів нова оцінка майна буде проведена без урахування невід'ємних поліпшень.

Відповідач у своїх листах неодноразово повідомляв позивача про неможливість у встановлений позивачем строк надати аудиторський висновок (листи від 10.07.2017 №9, від 22.08.2017 №11).

У зв'язку з ненаданням відповідачем документів щодо вартості невід'ємних поліпшень, оцінка майна була проведена без урахування таких поліпшень.

Лише листом від 20.10.2017 №12 відповідачем надано позивачу довідку аудиторської фірми про вартість витрат, понесених у зв'язку із здійсненими невід'ємними поліпшеннями орендованого майна за рахунок коштів товариства.

Оскільки вказана довідка була надана вже після проведення оцінки майна та погодження 13.10.2017 начальником Управління комунального майна Чернігівської обласної ради висновку про вартість майна, тому суд не вбачає вини з боку позивача щодо проведення оцінки майна без урахування вартості невід'ємних поліпшень і, навпаки, вину відповідача у ненаданні необхідних документів протягом тривалого часу.

Так, за приписами ст. 617 Цивільного кодексу України не вважається, зокрема, підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника.

Стосовно інших умов договору, які викладені у Договорі про внесення змін №1, суд зазначає наступне.

У своїх поясненнях позивач посилається на відповідність нових умов спірного договору п. 3.3, 3.4, 5.1.15 Типового договору та п. 2.4, 2.7 Методики від 17.05.2017.

Рішенням Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 №34-9/VII вирішено, зокрема, встановити, що орендна плата в діючих договорах оренди може бути переглянута згідно з новими орендними ставками за умови проведення нової оцінки майна; зобов’язано КП “Діловий центр” Чернігівської обласної ради протягом трьох місяців провести нову оцінку майна, що передано в оренду за договорами, строк яких перевищує п'ять років, та перерахувати орендну плату, не враховуючи вартість невід'ємних поліпшень майна, здійснених орендарями.

Отже, Чернігівською обласною радою прийнято рішення стосовно проведення оцінки майна, яке передано в оренду, та здійснення перерахунку розміру орендної плати. Стосовно інших змін до Договору №19 від 06.09.2005 Чернігівською обласною радою рішень не приймалось.

Щодо покладення на орендаря витрат з нотаріального посвідчення спірного договору (п. 7) позивач посилається на п. 5.1.15 Типового договору, проте ця умова Типового договору підлягає застосуванню при укладенні правочину - договору оренди, а застосування її для договору про внесення змін є не обґрунтованим.

Отже, наведені зміни до договору №19 від 06.09.2005 у цій частині є не обґрунтованими і не доведеними належним чином.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” істотними умовами договору оренди є:

об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

термін, на який укладається договір оренди;

орендна плата з урахуванням її індексації;

порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством;

відновлення орендованого майна та умови його повернення;

виконання зобов'язань;

забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;

порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;

відповідальність сторін;

страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

обов 'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

Згідно зі ст. 630 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.

Як передбачено ч. 2 ст. 10 Закону України «Про оренду державного майна та комунального майна», укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна.

При цьому, як встановлено судом, Методика від 17.05.2017 підлягає застосуванню для розрахунку розміру орендної плати за оренду майна та здійснення її розподілу, а не встановлення умов договору оренди, або внесення певних змін до існуючих.

Як вбачається з наданого договору про внесення змін №5, істотними умовами договору, у які позивач хоче внести зміни, є саме вартість майна (а не порядок її обрахування) та орендна плата з урахуванням її індексації. Усі інші умови не вважаються істотними у розумінні Закону України «Про оренду державного майна та комунального майна», а отже їх відповідність типовому договору не є обов'язковою.

Обов’язковість відповідності таких умов договору оренди вимогам методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна ані законом, ані рішеннями органу місцевого самоврядування, ані змістом самої Методики від 17.05.2017 не передбачено.

Відповідно до ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки договір №19 від 06.09.2005 на момент його укладення відповідав істотним умовам типового договору, а законодавством прямо не передбачено необхідність внесення до такого договору відповідних змін, суд, з огляду на приписи ст. 4 ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та ч. 2 ст. 284 Господарського кодексу України, не вбачає правових підстав для внесення таких змін до існуючих (чинних) його умов.

При цьому, судом відхиляються доводи відповідача про те, що позивачем не дотримано положень ст. 11 Господарського процесуального кодексу та ст. 188 Господарського кодексу України, а також обрано неіснуючий спосіб захисту, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути примусове виконання обов'язку в натурі та зміна правовідношення.

Згідно положень ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: присудження до виконання обов'язку в натурі; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, суд зобов’язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Виходячи із положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 21.05.2012 у справі №6-20цс11, від 12.06.2013 у справі №6-32цс13 та від 04.10.2017 у справі 3-568гс17.

Відповідно до ст. 11 Господарського процесуального кодексу України підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.

Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб’єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов’язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов’язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 Господарського процесуального кодексу України щодо обов’язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 20.11.2012 у справі № 3-53гс12.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України).

За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Інші докази і пояснення сторін судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

У судовому засіданні 05.12.2017 представником відповідача подано суду клопотання, у якому просить включити до судових витрат у справі №927/999/17 витрати на послуги адвоката у розмірі 3000,00 грн. До клопотання відповідачем додано копії договору про надання правової допомоги від 06.11.2017, укладеного між адвокатом ОСОБА_2 та відповідачем, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 48 від 22.06.2012, виданого ОСОБА_2, акту здачі-прийняття наданих послуг від 04.12.2017, відповідно до якого вартість послуг адвоката становить 3000,00 грн, та платіжне доручення №2045 від 28.11.2017 про перерахування відповідачем ОСОБА_2 коштів у розмірі 3000,00 грн за надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при відмові в позові - на позивача.

Відповідно до п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 №7 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Враховуючи те, що відповідачем документально підтверджено витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3000,00 грн, а у позові відмовлено, господарський суд вважає, що клопотання відповідача підлягає задоволенню, а витрати відповідача у зазначеному розмірі підлягають стягненню з позивача.

Керуючись ст. 22, 32-36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Діловий центр» Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 33469496, проспект Миру, 49-А, м. Чернігів, 14005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський центр консалтингу» (код ЄДРПОУ 30505211, проспект Миру, 51, м. Чернігів, 14005) 3000,00 грн судових витрат на послуги адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.12.2017.

Суддя В.В. Шморгун