ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2017 Справа № 908/1891/17
За позовом Якимівського міжрайонного управління водного господарства (72503, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Центральна, 66)
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя. вул. Сталеварів, 14)
про скасування оперативно-господарських санкцій, оформлених протоколом
Суддя Колодій Н.А.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 (дов. № 01/690 від 02.10.17); ОСОБА_3О (дов. № 01/91 від 30.01.17)
Від відповідача: ОСОБА_4 (дов. № 341 від 25.09.17); ОСОБА_5 (дов. № 61 від 06.02.17)
Від Мелітопольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної і теплової енергії у Запорізькій області: ОСОБА_6 (посвідчення. № 1/159 від 22.12.16) старший державний інспектор з енергетичного нагляду; ОСОБА_7 (посвідчення № 1/160 від 22.12.16) державний інспектор з енергетичного нагляду
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про скасування рішення Комісії з розгляду Акту про порушення Правил користування електричною енергією ПАТ “Запоріжжяобленерго”, оформлене Протоколом № 9 засідання комісії з розгляду Акту про порушення Правил користування електричною енергією від 07.09.2017р. про застосування до відповідача оперативно-господарської санкції в сумі 497911,69 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.09.2017р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1891/17, судове засідання призначено на 09.10.2017р. Ухвалою суду від 09.10.2017р. продовжено строк розгляду спору у справі на п’ятнадцять днів – до 05.12.2017р., розгляд справи відкладено до 22.11.2017р. Цією ж ухвалою на підставі ст. 30 ГПК України викликано у судове засідання для дачі пояснень по суті спору представників Мелітопольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної і теплової енергії у Запорізькій області, а саме: старшого державного інспектора з енергетичного нагляду ОСОБА_6 та державного інспектора з енергетичного нагляду ОСОБА_7. Ухвалою суду від 22.11.2017р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено до 29.11.2017р.
29.11.2017р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Позивач підтримав позовні вимоги зазначивши, зокрема, про наступне. 14.06.2017р. представниками відповідача, з участю представника позивача, було здійснено огляд насосної станції НС-1Р-8, поблизу с. Розівка. За результатами огляду відповідачем складено акт про порушення № 000339, відповідно до якого встановлено факт зриву пломби «Запоріжжяобленерго». 07.09.2017р. відбулося засідання комісії з розгляду Акту про порушення ПКЕЕ, за наслідками якого складено протокол за № 9 від 07.09.2017р. Відповідно до даного протоколу до відповідача застосовано оперативно-господарську санкцію, виконано розрахунок недорахованої електричної енергії за порушення зазначене у підпункті 2 пункту 2.1 Методики, затвердженої Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006р., за період з 18.05.2017р. по 20.06.2017р. на суму 497911,69 грн. Однак рішення відповідача, оформлене протоколом, є незаконним, з наступних підстав. По-перше, позивач не здійснював самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії, відсутнє пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, а також споживання електроенергії поза засобами обліку. По-друге, при визначенні періоду нарахування суми недорахованої електричної енергії відповідачем не враховано довідку № 01/22-54-004 від 12.06.2017р. Мелітопольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної і теплової енергії у Запорізькій області. Даною довідкою встановлено, що станом на 12.06.2017р. щитова насосної станції НС1Р-8, поблизу с. Розівка, - опломбовано. Крім того, в день складання акту про порушення, а саме: 14.06.2017р., позивач звернувся до представника відповідача з проханням про негайне опломбування дверей вхідної комірки. Однак в негайному пломбуванні було відмовлено без пояснення причин. Пломбування було здійснено лише 20.06.2017р. Таким чином, період з 18.05.2017р. по 12.06.2017р. та з 14.06.2017р. по 20.06.2017р. відповідачем незаконно включено до періоду, протягом якого споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог ПКЕЕ. Також відповідачем при проведенні розрахунку не облікованої електроенергії за формулою показник «t доб» взято тризмінний період роботи обладнання споживача (t = 24), не дивлячись на те, що представниками позивача (споживача) неодноразово вказувалося про необхідність застосування фактичного часу роботи струмоприймачів споживача, облік яких ведеться в «Журналі роботи насосної станції», який скріплений печаткою позивача та відповідача. За таких обставин, відповідачем неправомірно застосовано до позивача оперативно-господарську санкцію та нарахування таких санкцій здійснено з грубим порушенням п. 2.3, п. 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, а фактично нарахована сума 494911,69 грн. не відповідає дійсному розміру (сумі) таких оперативно-господарських санкцій. На підставі викладеного просить скасувати рішення Комісії з розгляду Акту про порушення Правил користування електричною енергією ПАТ “Запоріжжяобленерго”, оформлене Протоколом № 9 засідання комісії з розгляду Акту про порушення Правил користування електричною енергією від 07.09.2017р. про застосування до відповідача оперативно-господарської санкції в сумі 497911,69 грн.
Відповідач проти позову заперечив, з наступних підстав. Вважає, що довідка № 01/22-54-004 від 12.06.2017р. Мелітопольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної і теплової енергії у Запорізької області у Запорізької області не є неналежним доказом по справі, тому що даний документ не містить інформації щодо пломби ПАТ «Запоріжжяобленерго», як електропередавальної організації. Відповідно до нормативних актів у сфері здійснення державного нагляду складання довідки, як розпорядчого документа, органом державного нагляду (контролю) взагалі не передбачено, а отже відсутні підстави для її розгляду та прийняття як доказу, в розумінні ст. 32 ГПК України. Також в довідці зазначено, що Держенергонаглядом проведено моніторинг технічного стану та організації експлуатації на енергетичних об’єкта, однак даний вид діяльності взагалі не передбачений Положенням про такий орган. Отже, посилання позивача на вищезазначену довідку, як на підставі зменшення періоду для нарахування розміру вартості недоврахованої електроенергії є неправомірним. Що стосується посилання позивача щодо не опломбування засобу обліку електричної енергія в день виявлення порушення, а саме: 14.06.2017р., то нормами ПКЕЕ не встановлено будь-якого терміну опломбування відповідачем об’єкта після виявлення порушення. Крім того, вчинити оплачування одразу не можливо. В акті про порушення № 000339 від 14.06.2017р. зазначено, що за виявленим порушенням споживачу необхідно забезпечити можливість проведення технічної перевірки для відновлення схеми обліку електричної енергії до 30.06.2017р. 19.06.2017р. позивач звернувся до відповідача з листом щодо опломбування вводу 6 кВ на НС 1р-8, а 20.06.2017р. було здійснено пломбування, цей день є останнім про здійснені розрахунку за недовраховану електричну енергію. Отже відповідачем було правомірно визначено період нарахування недоврахованої електричної енергії. Просить у задоволенні позову відмовити.
Представники Мелітопольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної і теплової енергії у Запорізькій області у судовому засіданні надали пояснення, в яких зазначили, що 12.06.2017р. ними проведено моніторинг насосної станції 1р-8 щодо технічного стану та технічної експлуатації силових трансформаторів, обладнання відкритого розподільчого пристрою 6 кВ, щитової, силових агрегатів насосної станції, освітлювальної мережі. Також здійснено моніторинг стану приладів розрахункового обліку (кількість і наявність пломб та місця їх встановлення згідно з Актами про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів вище 1000В) та встановлено, що кількість та місця пломб відповідали інформації, зазначеній в Актах. За результатами моніторингу складено довідку № 01/22-54-004 від 12.06.2017р.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та Мелітопольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної і теплової енергії у Запорізькій області
ВСТАНОВИВ:
19.05.2017р. між ПАТ “Запоріжжяобленерго” (постачальник електричної енергії, відповідач у справі) та Якимівським міжрайонним управлінням водного господарства (споживач, позивач) укладений договір про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти № 39, відповідно до умов якого, відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1, а споживач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (розділ 1 договору).
Згідно п. 6.1 договору під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовленні цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Відповідно до п. 7.1.5 договору постачальник електричної енергії має право доступу у будь-який час доби працівників постачальника електричної енергії за пред’явленням службового посвідчення (з правом заносити і виносити необхідні прилади та інструменти) до засобів (систем) обліку, як власних, так і субспоживачів, приладів контролю навантаження та якості електроенергії, компенсувальних установок, комплектів АЧР, а також для здійснення контролю заданих постачальником електричної енергії режимів споживання електроенергії та потужності для виконання інших необхідних робіт.
14.06.2017р. представниками ПАТ “Запоріжжяобленерго” проведено перевірку Якимівського міжрайонного управління водного господарства, а саме: насосної станції - НС 1р-8, поблизу с. Розівка. Під час проведення перевірки було виявлено порушення п. 3.31, п. 3.3, п. 10.2.26 ПКЕЕ, саме: зрив пломби ПАТ «Запоріжжяобленерго» № С31173699 (пломбувальник дріт повністю розірваний), що була встановлена згідно Акту про опломбування від 18.05.2017р. на дверях вхідної комірки 6 кВ, в результаті чого був відкритий доступ до вторинних кіл розрахункового приладу обліку.
За результатами перевірки складено Акт про порушення № 000339 від 14.06.2017р. Акт підписаний уповноваженими представниками енергопостачальної організації та представником споживача – ОСОБА_8 В графі акту «зауваження до складено акту» представник споживача зазначив, що пломба зірвана без його сприяння при невідомих для нього обставинах.
Також в п. 9 акту міститься запис про те, що за виявленим порушенням споживачу необхідно забезпечити можливість проведення технічної перевірки для відновлення схеми обліку електричної енергії до 30.06.2017р.
14.06.2017р. ОСОБА_8 складено службову записку про відмову представника ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснити опломбування двері ввідної комірки 6 кВ без технічної перевірки.
19.06.2017р. позивач письмово звернувся до відповідача з проханням здійснити опломбування вводу 6 кВ на НС 1Р-8.
20.06.2017р. було здійснено пломбування розрахунково засобу обліку на об’єкті НС 1р-8, про що складено Акт про пломбування від 20.06.2017р.
Пунктом 6.41. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 (далі – ПКЕЕ), встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Відповідно до п. 6.42. ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності через 10 робочих днів після вручення протоколу споживачу, за винятком випадків оскарження цього рішення в судовому порядку.
Акт про порушення № 000399 від 14.06.2017р. містить запрошення представника споживача на засідання комісії постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення.
07.09.2017р., у присутності представника споживача – ОСОБА_8, відбулось засідання комісії ПАТ „Запоріжжяобленерго”, на якому було прийнято рішення: застосувати оперативно-господарську санкцію, виконати розрахунок неврахованої електроенергії по Акту згідно Методики, затвердженою Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006р., у відповідності до пунктів 2.3, 2.5 за порушення зазначене у підпункті 2 пункту 2.1, за 32 дні, з них 27 днів, що передували дню виявлення порушення, а саме: за період з 18.05.2017р. по 20.06.2017р., час роботи 7 днів на тиждень 24 години на добу. Кількість недоврахованої електроенергії складає 295320 кВт.год на суму 497911,69 грн.
Прийняте рішення оформлене Протоколом № 9 засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією від 07.09.2017р.
Другий примірник протоколу № 9 від 07.09.2017р., розрахунок і рахунок на сплату недорахованої електроенергії на суму 497911,69 грн. представник споживача - ОСОБА_8, отримав особисто під час засідання комісії.
Не погоджуючись з рішенням відповідача в частині визначення періоду нарахування недорахованої електроенергії та її розміру, позивач звернувся до господарського суду з позовом про скасування рішення, оформленого Протоколом № 9 засідання комісії з розгляду Акту про порушення Правил користування електричною енергією від 07.09.2017р. про застосування до відповідача оперативно-господарської санкції в розмірі 497911,69 грн.
У пункті 3.31 ПКЕЕ зазначено, що розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
За умовами пункту 10.2.26 ПКЕ споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Відповідно до статті 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції – заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною 1 ст. 237 ГК України визначено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
За змістом статей 216, 217, 218, 235, 236, 237 ГК України рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.
Судом встановлено, що відповідач не забезпечив збереження пломби встановленої на його території, згідно акту про опломбування від 18.05.2017р., на дверях вхідної комірки 6 кВ насосної станції 1-р8, що є порушенням п. 10.2.26 Правил користування електричною енергією. Зазначені обставини також не заперечуються самим відповідачем.
Таким чином, з урахуванням положень статей 235, 237 ГК України, Правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28, та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. № 562, порушення у вигляді незбереження пломб є підставою для застосування до відповідача оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості необлікованої електроенергії.
Згідно з 6.40 Правил, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.
Як вбачається з протоколу засідання комісії № 9 від 07.09.2017р. розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії здійснено у відповідності до п. 2.3, 2.5 за порушення зазначене у підпункті 2 пункту 2.1 Методики.
Відповідно до п. 2.5 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт год) визначається за формулою
W = P · t · K , (2.4)
доб доб в
де : P - потужність (кВт);
t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що становить:
при однозмінній роботі споживача - t = 8;
при двозмінній роботі споживача - t = 16;
при тризмінній роботі споживача - t = 24;
при інших режимах роботи визначається на підставі Договору;
K в (K в.i) - коефіцієнт використання струмоприймачів.
За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K в = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K в = 0,75.
Пункт 2.5 Методики містить кілька варіантів визначення тривалості роботи обладнання величини потужності, один з яких має бути застосовано для обрахування вартості недоврахованої електроенергії. Обираючи той чи інший спосіб, енергопостачальник має обґрунтувати правомірність такого вибору, виходячи з вимог Методики.
При проведення розрахунку, за зазначеною вище формулою, відповідачем взяті такі показники: час роботи обладнання – 7 днів на тиждень, 24 години на добу; коефіцієнт використання електрообладнання Кв – 0,75.
Як вбачається з матеріалів справи, у пункті 19 додатку № 5 до договору про постачання електричної енергій, яка закуповується за державні кошти № 39 від 19.05.2017р., сторонами визначено, що дозволена потужність Насосної станції 1Р-8 - 1200 кВт, кількість робочих днів у тиждень – 24, кількість годин роботи на добу – 24. Акт про порушення № 000399 від 14.06.2017р. зафіксовані аналогічні дані струмоприймачів НС 1Р-8.
За таких обставин, вихідні данні, саме: показник потужності, тривалість роботи обладнання та коефіцієнт використання струмоприймачів, застосовані позивачем при здійснені розрахунку недоврахованої електроенергії є вірними.
Зазначене спростовує посилання позивача про неправомірність застосування у формулі показника «t 24». Посилання про застосування похідних даних зазначених у додатку № 7 до договору є помилковим, оскільки в ньому передбачений порядок визначення мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку, який не застосовується при визначенні недоврахованої електричної енергії за порушення ПКЕЕ.
Разом з цим, суд вважає обґрунтованими заперечення відповідача в частині визначення періоду нарахування недоврахованої електроенергії. Так, нарахування позивачем проведено за період з 18.05.2017р. (дата опломбування) по 20.06.2017р. (усунення порушення - дата опломбування), за 32 дні, з них 27 днів, що передували порушенню.
Відповідно до п. 2.5 Методики кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер, день), визначається за формулою
Д = Д + Д ,
пер пор усун
де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Правилами користування електричною енергією визначено, що контрольний огляд засобу обліку – це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.
Енергетичний нагляд в електроенергетиці, нагляд за охороною праці, контроль у сфері енергозбереження здійснюються персоналом підрозділів центральних органів виконавчої влади, на які покладені відповідні обов'язки згідно із законодавством України (п. 1.15 ПКЕЕ). Контроль за дотриманням установлених режимів електроспоживання здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та Держенергонаглядом (п. 4.8 ПКЕЕ).
Статтею 9 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що Державний нагляд (контроль) в електроенергетиці здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики.
Предметом державного нагляду (контролю) в електроенергетиці є господарська діяльність, пов'язана з виробництвом, передачею, розподілом та постачанням енергії, а також з використанням енергії для власних потреб суб'єктами електроенергетики та споживачами енергії в частині технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічної експлуатації енергетичного обладнання споживачів енергії та суб'єктів електроенергетики, випробування та ремонту енергоустановок і мереж, режимів постачання та споживання електричної і теплової енергії, виконання робіт з проектування енергоустановок і мереж.
Способом здійснення державного нагляду (контролю) в електроенергетиці є проведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідних обстежень, перевірок, оглядів, інспектування щодо енергетичного обладнання суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії у порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики здійснює державний нагляд (контроль) за електричними, тепловими, тепловикористовувальними установками і мережами суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії щодо дотримання вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання споживачів енергії та суб'єктів електроенергетики, випробування та ремонту енергоустановок і мереж, режимів постачання та споживання електричної і теплової енергії, виконання робіт з проектування енергоустановок і мереж та підтвердження їх готовності до роботи, що є допоміжними заходами для забезпечення сталого функціонування об'єднаної енергетичної системи України.
Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії за письмовим зверненням заявника надає висновок щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на приєднання.
Інспектори з державного енергетичного нагляду мають право, зокрема, доступу в установленому законом порядку до електричних, теплових, тепловикористовувальних установок та мереж суб'єктів електроенергетики і споживачів енергії - суб'єктів господарської діяльності для перевірки додержання вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, одержувати в установленому законом порядку від посадових осіб суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії інформацію про виконання вимог таких документів.
За приписами п. 3.7 Правил засоби обліку мають бути встановлені таким чином, щоб для контролю за обсягом споживання електричної енергії забезпечити технічну можливість безперешкодного доступу до засобів обліку, які встановлені на об'єктах споживача (основного споживача),- відповідальних працівників Держенергонагляду, постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та субспоживача.
Як вбачається з матеріалів справи, Якимівське міжрайонне управління водного господарства листом № 10/169 від 02.03.2017р. звернулось до Мелітопольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної і теплової енергії у Запорізькій області про проведення моніторингу технічного стану електроустановок та організації експлуатації господарства об’єктів сезонного характеру Якимівського МУВГ.
У період з 01.06.2017р. по 12.06.2017р. старшим державним інспектором з енергетичного нагляду ОСОБА_6 та державним інспектором з енергетичного нагляду ОСОБА_7 проведено моніторинг технічного стану та організації експлуатації на енергетичних об’єктах позивача, в тому числі насосної станції 1-р8. Під час моніторингу НС 1р-8 було перевірено технічний стан та технічну експлуатацію силових трансформаторів, обладнання відкритого розподільчого пристрою 35 кВ, розподільчого пристрою 6 кВ, щитової, силових агрегатів насосної станції, освітлювальної мережі. Також здійснено моніторинг стану приладів розрахункового обліку щодо кількості та наявності пломб та місця їх встановлення згідно з Актами про опломбування елементів розрахункового засобу електричної енергії та встановлення індикаторів вище 1000В, складеними ПАТ «Запоріжжяобленерго». Під час перевірки було встановлено, що станом на 12.06.2017р. кількість та місця встановлення пломб відповідали інформації, зазначеній в Актах про опломбування, зокрема Щитова НС 1-р8 опломбована.
За результатами проведеного моніторингу на енергетичних об’єктах Якимівського міжрайонного управління водного господарства складено довідку № 01/22-54-004 від 12.06.2017р. із зазначенням виявлених зауважень. Довідку надано керівнику позивача для врахування рекомендацій, з метою приведення технічного стану та організації експлуатації електрогосподарства у відповідність до вимог чинного законодавства.
Мелітопольське відділення є структурним підрозділом Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Запорізькій області Держенергонагляду у Запорізькій області Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Дніпровському регіоні відокремленого підрозділу «Головдерженергонагляд» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (п. 1.3 Положення Мелітопольського відділення).
Пунктом 3.1.3 Положення, Мелітопольське відділення, в межах своєї компетенції та з урахуванням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», здійснює та забезпечує нагляд за дотриманням суб’єктами електроенергетики і споживачами електричної енергії вимог Правил улаштування електричних установок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил технічної експлуатації електричних станцій і мереж та інших нормативно-правових і нормативно-технічних актів з питань електроенергетики.
При здійсненні своїх повноважень посадові особи Мелітопольське відділення мають право безперешкодно, у робочий час, відвідувати електричні установки та мережі суб’єктів електроенергетики і споживачів електричної енергії, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів в галузі електроенергії; здійснювати, в установленому порядку, обстеження (перевірку), огляд, інспектування електричних установок та мереж суб’єктів електроенергетики і споживачів, а також складати їх результатами відповідні акти (розділ 4 Положення).
Таким чином, Мелітопольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної і теплової енергії у Запорізькій області, в силу Закону України «Про електроенергетику», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. № 28, Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого Постановою Кабінет Міністрів України від 07.08.1996 № 929, та Положення про Мелітопольське відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Запорізькій області, наділене повноваженням здійснювати перевірку, огляд, інспектування технічного стану та експлуатації електрообладнання споживача (відповідача), складати за наслідками перевірки відповідні документи, в тому числі акти, протоколи, довідки із зазначенням в них встановлених фактів та виявлених порушень.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що довідка Мелітопольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної і теплової енергії у Запорізькій області 01/22-54-004 від 12.06.2017р. є належним та допустимим доказом наявності пломби ПАТ «Запоріжжяобленерго» на об’єктах Якимівського міжрайонного управління водного господарства, в тому числі пломби № С 31173699 на Щитовій НС 1р-8 (двері ввідної комірки 6 кВ), станом на 12.06.2017р.
Розрахунок недоврахованої електричної енергії здійснено відповідачем з 18.05.2017р. по 20.06.2017р., тоді як таке нарахування, з урахуванням приписів п. 2.5 Методики, слід було проводити з 12.06.2017р. – дати перевірки Насосної станції 1р-8 державними інспекторами Мелітопольським відділенням Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної і теплової енергії у Запорізькій області. При цьому, на засіданні з розгляду акту про порушення від 14.06.2017р. позивач надав довідку Держенергонагляду № 01/22-54-004 від 12.06.2017р., однак комісію ПАТ «Запоріжжяобленерго» не було її враховано при прийнятті рішення, оформленого протоколом № 9 від 07.09.2017р.
Таким чином, рішення ВАТ “Запоріжжяобленерго”, прийняте на засіданні комісії з розгляду Акта про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом № 9 від 07.09.2017р., в частині визначення періоду нарахування недорахованої електроенергії, прийнято з порушенням п. 2.5 Методики.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що в день складання Акту про порушення від 14.06.2017р. представник позивача звернувся до відповідача з проханням негайного пломбування дверей вхідної комірки 6 кВ НС 1р-8. Опломбування відповідачем здійснено 20.06.2017р., згідно з Актом про пломбування від 20.06.2017р., тобто лише через 6 днів з дня виявлення відсутності пломби. У своїх пояснення відповідач зазначив, що вчинити опломбування одразу не було можливо, обґрунтовуючи це тим, що нормами ПКЕЕ не встановлено будь-якого терміну опломбування, а також у зв’язку великою завантаженістю працівників, яка обумовлена тяжким фінансовим станом ПАТ «Запоріжжяобленерго» та звільненням працівників з підприємства. Однак суд вважає, що зазначені відповідачем обставини не є такими, що унеможливлюють виконання відповідачем своїх обов’язків, у тому числі, щодо опломбування елементів розрахункового обліку, у разі такої необхідності.
Приписами ч. 2 ст. 237 ГК України визначено, що у разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
У справах про скасування рішення комісії про застосування оперативно-господарських санкцій суд повинен дослідити обставини щодо вчинення правопорушення, а також перевірити розмір оперативно-господарської санкції, а саме: правильність розрахунку обсягу недорахованої електричної енергії та її вартості, правильність всіх вихідних даних, що використовуються енергопостачальником при здійснені такого розрахунку, періоду нарахування недорахованої електроенергії у відповідності з вимогами Методики (постанова ВГСУ від 16.04.2015р., у справі № 910/24911/14, постанова ВГСУ від 03.02.2014 у справі № 2/5005/6944/2012).
Вищий господарський суд України також зазначив, що оскільки предметом спору не є стягнення заборгованості, а визнання недійсним рішення відповідача, то незважаючи на доведеність правопорушення, підставою (навіть єдиною) недійсності такого рішення може бути його невідповідність приписам законодавства (в тому числі, розрахунок за невірний період, який означає покладення в основу розрахунку неправильних вихідних даних) (постанова Вищого господарського суду України від 20.06.2013 № 23/5005/780/2012). Такою ж є правова позиція Вищого господарського суду України і у постановах від 20.06.2013 № 6/5005/10803/2012, від 01.11.2012 № 7/5005/4580/2012.
Враховуючи те, що розрахунок вартості недовраховної електроенергії в частині визначенні періоду нарахування здійснено з порушенням п. 2.5 Методики, суд приходить до висновку, що рішення ВАТ “Запоріжжяобленерго”, прийняте на засіданні комісії з розгляду Акта про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом № 9 від 07.09.2017р., підлягає скасуванню.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600 грн. покладаються на відповідача.
Суд вважає за необхідне зазначити, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, в тому числі про скасування рішення, судовий збір сплачується згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Поро судовий збір». Позивачем при подачі даного позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 7468,69 грн., замість 1600 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 Закону України «Про судовий збір» у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Таким чином, сума 5868,69 грн. судового збору буде повернута позивачу після подання відповідної заяви до суду.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Скасувати рішення ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя. вул. Сталеварів, 14; код ЄДРПОУ 00130926), оформлене Протоколом № 9 засідання комісії з розгляду Акту про порушення Правил користування електричною енергією від 07.09.2017р. про застосування до відповідача оперативно-господарської санкції в сумі 497911,69 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя. вул. Сталеварів, 14; код ЄДРПОУ 00130926) на користь Якимівського міжрайонного управління водного господарства (72503, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Центральна, 66; код ЄДРПОУ 01034359) суму 1600 (одна тисяча шістсот) грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 08.12.2017р.
Суддя Н.А. Колодій