ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/378/11

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Голоти Л. О.

ОСОБА_2

при секретарі: Чернишук О.М.

за участю представників сторін:

позивач (апелянт) : ОСОБА_3

відповідач : ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління юстиції у Чернівецькій області про поновлення на роботі та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2011 року ОСОБА_5 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління юстиції у Чернівецькій області про поновлення на роботі та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що з 12 квітня 2010 року він працював на посаді державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, звідки його було звільнено на підставі наказу Головного управління юстиції у Чернівецькій області № 38/к від 12 січня 2011 року (п. 5 ст. 30 Закону України "Про державну службу" у зв'язку з виявленими обставинами, що перешкоджають перебуванню на державній службі).

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року в адміністративний позов задоволено частково, а саме змінено дату звільнення ОСОБА_5 з 12.01.2011 р. на підставі наказу Головного управління юстиції в Чернівецькій області № 38/к від 12.01.2011 р. та вважати його звільненим з 28.01.2011 р.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що факт вчинення позивачем злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 125 КК України встановлено вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 квітня 2010 року, який набрав законної сили. Факт вчинення державним службовцем такого умисного злочину, як нанесення тілесних ушкоджень, охоплюється поняттям порушення присяги державного службовця та є безумовною підставою для припинення державної служби на підставі ст. 30 Закону України "Про державну службу", у зв'язку з тим що виявлені обставинами перешкоджають перебуванню на державній службі.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, а невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи призвели до ухвалення судом неправомірного рішення. Так, згідно довідки Управління інформаційних технологій УМВС у Чернівецькій області від 27 квітня 2011 року позивач засудженим за злочин не значиться і таким, що притягувався до кримінальної відповідальності, не вважається. Відповідачем в наказі про звільнення застосовано норми права, які не регулюють спірних правовідносин, а отже судом порушено норми КЗпП України та Закону України "Про державну службу".

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її.

Представник відповідача не визнала доводи апеляційної скарги та просила суд залишити її без задоволення. Також надала суду додаткові докази.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем злочину, передбаченого ст.ст. 122, 125 КК України встановлено вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 квітня 2010 року. Позивачу встановлено покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі та у вигляді 1 (одного) року обмеження волі. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_5 призначено покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75,76 КК України засудженого ОСОБА_5 звільнено від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 квітня 2010 року набрав законної сили, що підтверджується ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 29 червня 2010 року та ухвалою Верховного суду України від 21 квітня 2011 року. Факт вчинення державним службовцем такого умисного злочину, охоплюється поняттям порушення присяги державного службовця, що в свою чергу перешкоджає перебуванню на державній службі, та є безумовною підставою для припинення державної служби на підставі ст. 30 Закону України "Про державну службу". Перебування на державній службі особи, притягненої до кримінальної відповідальності, суперечитиме загальним засадам організації та функціонування державної служби в Україні, підриватиме її авторитет в суспільстві.

Такі висновки суду, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи.

Встановлено, що 12 квітня 2010 року ОСОБА_5 призначено на посаду державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (наказ № 142-к від 12.04.2010 року). Цього ж дня позивач прийняв присягу державного службовця, був ознайомлений під розписку із "Попередженням про спеціальні обмеження, встановлені Законами України "Про державну службу" та "Про боротьбу з корупцією" щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби".

08 грудня 2010 року виборча комісія № 03 с. В. Кузьмина, Глибоцького району Чернівецької області завернулась до Міністерства юстиції України з проханням надати в письмовому вигляді роз’яснення по питанню, чи може бути працівником виконавчої служби особа, яка має судимість та вона не погашена.

Отримавши вищевказане звернення, 27 грудня 2010 року Міністерство юстиції України направило на адресу відповідача доручення за № 22214-0-33-10-28 від 27.12.2010 р., яким зобов’язало організувати розгляд звернення Валякузминської сільської виборчої комісії, провести службове розслідування з цього приводу та повідомити міністерство про результати розгляду.

На виконання вказаного доручення, 28 грудня 2010 р. відповідачем видано наказ № 553/к про "Проведення службового розслідування", з урахуванням змін внесених наказом № 557/к від 30 грудня 2010 р., та створено комісію для проведення службового розслідування.

04 січня 2011 року ОСОБА_5 подав на ім’я начальника Головного управління юстиції у Чернівецької області, через начальника Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ, заяву про звільнення із займаної посади за власним бажанням, у зв’язку з потребою догляду за дитиною до досягнення нею 14 (чотирнадцятирічного) віку, з 05.01.2011 р. Того ж дня, 04.01.2011 р., начальник Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ, на поданій заяві, поставив резолюцію: "Не заперечую, підготувати акт прийому-передачі виконавчих проваджень в строк до 05.01.2011 р.".

05 січня 2011 року складено акт службового розслідування, в якому комісія прийшла до висновку рекомендувати начальнику Головного управління юстиції у Чернівецькій області припинити державну службу державного виконавця Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ ОСОБА_5 за п. 5 ст. 30 Закону України "Про державну службу" (виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (наявність судимості, що є несумісною із зайняттям посади) та п. 6 ст. 30 цього ж Закону (порушення Присяги державного службовця). Підставою для такого висновку, комісія вбачала у виявленні факту судимості у позивача, не погашеної і не знятої в установленому порядку, згідно вироку Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 квітня 2010 р., який набрав законної сили.

На підставі висновку акту службового розслідування та подання начальника Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ, Головним управління юстиції у Чернівецькій області видано наказ № 38/к від 12 січня 2011 р., яким припинено державну службу та звільнено із займаної посади державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції ОСОБА_5 з 12.01.2011 р., відповідно до п. 5 ст. 30 Закону України "Про державну службу" у зв’язку із виявленням обставин, що перешкоджають перебуванню його на державній службі.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що в період часу з 04.01.20011 р. по 17.01.2011 р., позивач перебував на стаціонарному лікуванні в лікарні швидкої медичної допомоги м. Чернівці, вул. Фастівська, що підтверджується листком непрацездатності від 17.01.2011 р. серії АБЗ № 178359, а також те що з 18.01.2011 р. по 27.01.2011 р. позивач перебував на амбулаторному лікуванні в Валякузьмінській лікарській амбулаторії, що підтверджується листком непрацездатності від 18.01.2011 р. серії АБЗ № 110469.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що факт вчинення державним службовцем такого умисного злочину, охоплюється поняттям порушення присяги державного службовця та є безумовною підставою для припинення державної служби на підставі ст. 30 Закону України "Про державну службу".

За змістом ст. 6 Закону України "Про державну виконавчу службу" працівники органів державної виконавчої служби (державні виконавці, керівні працівники і спеціалісти Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції) є державними службовцями.

Відповідно до п. 5 ст. 30 Закону "Про державну виконавчу службу", крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону).

Статтею 12 Закону "Про державну виконавчу службу" передбачено обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу, і зокрема, зазначено, що не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади.

Судом першої інстанції та апеляційної інстанції встановлено, та не заперечується сторонами, що вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 квітня 2010 року, який набрав законної сили 29 червня 2010 р., ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 122 ч. 1та 125 ч. 2 КК України та за їх вчинення призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України позивача звільнено від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Відповідно ч. 1 ст. 88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості. Особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або звільнені від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості. Особи, які були реабілітовані, визнаються такими, що не мають судимості. (ч. 3 та 4 ст. 88 КК України).

Наявність судимості, стало підставою для винесення відповідачем 12 січня 2011 р. наказу за № 38/к про припинення державної служби та звільнення із займаної посади позивача, відповідно до п. 5 ст. 30 Закону "Про державну виконавчу службу".

На момент прийняття наказу про припинення державної служби та звільнення із займаної посади позивача, останній мав судимість, а тому у відповідача були всі підстави для припинення державної служби та звільнення із займаної посади за п. 5 ст. 30 Закону України "Про державну службу".

Колегія суддів не бере до уваги покликання апелянта на довідку Управління інформаційних технологій УМВС у Чернівецькій області від 27 квітня 2011 року, згідно якої позивач засудженим за злочин не значиться і таким, що притягувався до кримінальної відповідальності, не вважається. Згідно вироку Першотравневого районного суду м. Чернівці ОСОБА_5 вчинив умисне суспільно-небезпечне діяння, порушивши присягу державного службовця.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду, щодо зміни дати звільнення ОСОБА_5, оскільки матеріалами справи підтверджено, що в період часу з 04.01.2011 р. по 27.01.2011 р. ОСОБА_5 перебував на лікуванні. Відповідачем даний факт не спростовано ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду.

Апелянтом до апеляційної скарги додано листок непрацездатності № 178549 від 10 лютого 2011. Відповідно до наданого листка ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікування з 28 січня 2011 року по 10 лютого 2011 року. Суд не бере до уваги даний листок непрацездатності, оскільки, як наголошувала представник відповідача, під час судового розгляду в суді першої інстанції, судом ставилось питання щодо не працездатності ОСОБА_5, де позивач чітко вказав, що він перебував на стаціонарному лікуванні до 27 січня 2011 року.

За таких обставин оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, – залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року, – без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 серпня 2011 року.

Головуючий суддя < Список > ОСОБА_1

Судді < Список > ОСОБА_6

< Список > ОСОБА_2

< Список >

< Список >