ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-1422/10/0207 Головуючий у 1-й інстанції: Мотрук М.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді Сапальової Т.В. суддів Смілянця Е. С., Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області на постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 08 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області про перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2010 року ОСОБА_2 (Позивач) звернувся до Іллінецького районного суду Вінницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області (Відповідач) про визнання дій управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області протиправними та зобовязання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з січня 2006 року по даний час, тобто по 2010 рік.

Постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 08.12.2010 року позов задоволено частково: визнано дії управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області протиправними; зобовязано управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоотримане підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.10.2010 року з урахуванням проведених виплат. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 08.12.2010 року, як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2, частини першої ст.183-2 КАС України.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції правильно виходив з того, що позовні вимоги про зобовязання провести перерахунок підвищення до пенсії в розмірі та порядку, встановленому статтею 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України Про соціальний захист дітей війни, що не заперечується сторонами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Статтею 3 цього ж Закону визначено, що законодавство України про соціальний захист дітей війни складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів України. Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України Про соціальний захист дітей війни здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 Закону). Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2010 рікКабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.

Судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги, що дія вказаної норми не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених виплат згідно із Законом України Про соціальний захист дітей війни встановлюється залежно від розміру мінімальної пенсії за віком.

Судова колегія не бере до уваги доводи апеляційної скарги відповідача, який вказує, що спірні правовідносини по різному регулюються двома законодавчими актами однакової юридичної сили, а відносно визначення розміру державної допомоги існує прогалина в чинному законодавстві, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач наполягає на тому, що відповідно до ч. 3 ст. 28 вищевказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, заперечення проти позову в цій частині не можуть бути прийняті судом з огляду на те, що згідно зі ст. 6 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про прожитковий мінімум для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сімям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, застосовується прожитковий мінімум, виходячи з вимог Конституції України та законів України. Розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб у 2010 р. встановлений ст. 52 Закону України Про Державний бюджет України на 2010 рік, згідно з якою розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Колегія суддів погоджується, що положення ч. 3 ст. 28 Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування не є підставою для відмови в реалізації громадянами права на встановлену законом державну соціальну допомогу, оскільки соціальне забезпечення гарантується Конституцією України та законами України.

Згідно зі статтями 3 та 7 Закону України Про соціальний захист дітей війнидержавні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України Про соціальний захист дітей війни здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Згідно з абз. 1 п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 р. №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обовязок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України Про соціальний захист дітей війни. Відповідно до п. 15 зазначеного Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Однак, при вирішенні справи по суті заявлених позовних вимог суд першої інстанції, правильно встановивши спірні правовідносини між сторонами та чинне законодавство, яке підлягає застосуванню, помилково визначився з періодом, за який порушене право Позивача потребує захисту.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що суд першої інстанції, правильно застосувавши норми матеріального права при вирішенні даної справи, не врахував ряд процесуальних норм, порушення яких призвело до ухвалення незаконного рішення.

Так, судом першої інстанції не враховано пропущений Позивачем строк звернення до адміністративного суду, не надано оцінку поважності причин його пропуску та помилково зобовязано управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області здійснити нарахування та виплату Позивачу підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 22.05.2010 року, вважаючи, що строк не пропущений в силу ч. 2 ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Проте, судом не враховано приписи ч. 1 цієї ж статті, відповідно до якої необхідною передумовою виплати пенсіїї є її нарахування, і лише в такому випадку невиплачені з вини органів пенсійного фонду пенсіїї підлягають стягненню без обмеження строку.

Суду першої інстанції слід було виходити з положень ст. 99 КАС України, згідно з ч. 2 якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи, що Позивач отримує пенсію довгий час, про розмір свого пенсійного забезпечення знає, то посилання на юридичну необізнаність не може бути прийнято судом як поважна причина пропуску звернення до суду, встановленого процесуальним законом. В даному випадку наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду підлягають застосуванню за правилами КАС України.

Питання про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку вирішується в порядку, передбаченому ст. 102 КАС України, з винесенням судом ухвали, в даному випадку - про залишення позовних вимог без розгляду.

Суд першої інстанції не провів відповідної процесуальної дії, що призвело до неправильного вирішення справи. Заявлені Позивачем позовні вимоги про перерахунок та виплату недоплаченої додаткової пенсії за період з січня 2006 року по 22.05.2010 р. слід залишити без розгляду. Позов про перерахунок та виплату недоплаченого Позивачу підвищення до пенсії згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" підлягає задоволенню за період з 23.05.2010 р. по 23.11.2010 р. згідно із заявленими позовними вимогами та урахуванням строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог в межах строку звернення з адміністративним позовом наступним чином.

Враховуючи строки звернення до суду, визначені ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, право Позивача на виплату щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком підлягає захисту за період з 23.05.2010 року, оскільки позов подано до суду 23.11.2010 року. Позовні вимоги за період з січня 2006 року по 22.05.2010 р. слід залишити без розгляду з підстав пропущення строку звернення до суду з адміністративним позовом відповідно до ч. 1, 2 ст. 99, 100 КАС України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 100, п. 4 ч. 1 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 205 КАС України дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови суду від 08.12.2010 року та винесення нової постанови про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області задовольнити частково.

Постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 08 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області про перерахунок пенсії скасувати.

Позовні вимоги в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області нарахувати та виплатити позивачу 30% надбавку до пенсії, як дитині війни, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком за період з січня 2006 року по 22.05.2010 року залишити без розгляду.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області про перерахунок пенсії задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії, виходячи з встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розміру 30% мінімальної пенсії за віком протиправними.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 як дитині війни недоплачену щомісячну державну 30% соціальну допомогу, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 23.05.2010 року по 23.11.2010 року з урахуванням виплачених грошових коштів.

Присудити з Дерджавного бюджету України на користь ОСОБА_2 3,40 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України постанову суду допустити до негайного виконання в межах присудженої виплати за один місяць.

Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбаченим цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий < Список > ОСОБА_1

Судді< Список > ОСОБА_3

< Список > ОСОБА_4

З оригіналом згідно:

секретар