ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

^{_____________________________________________________________________________________________}

^{П О С Т А Н О В А}

^{ІМЕНЕМ УКРАЇНИ}

"30" листопада 2017 р.

Справа № 923/581/17

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.

при секретарі судового засідання Станковій І.М.

за участю представників сторін:

від ТОВ Фірма «Інвеста» - Вічна І.М. - за довіреністю;

від ОСОБА_4 - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Інвеста»

на рішення господарського суду Херсонської області від 11 вересня 2017 року

по справі №923/581/17

за позовом ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Інвеста»

про стягнення 2118778,75грн.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 30.11.2017р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

26.06.2017р. ОСОБА_4 (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інвеста» (надалі - відповідач, ТОВ Фірма «Інвеста», Товариство), в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь 2118778,75грн., у тому числі: 961750 грн. основного боргу по дивідендах учасника з визначеної частки чистого прибутку товариства, 796618,13грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по виплаті дивідендів, нарахованої за період з 01.01.2015р. по 25.04.2017р.; 796618,13грн. інфляційних втрат та 20649,78грн. річних за ставкою 3 %, нарахованих за прострочення боржником грошового зобов'язання.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач є учасником ТОВа Фірма «Інвеста» з часткою у статутному капіталі Товариства 50%. За фінансовими звітами Товариства чистий прибуток ТОВа Фірма «Інвеста» за 2014 рік становив 1119500грн., за 2015 рік- 247000грн. та за 1 півріччя 2016 року - 557000грн., всього 1923500грн. Статутом Товариства (ст.46) визначений обов'язок відповідача по сплаті учасникам дивідендів, який не було виконано. За розрахунком позивача належна йому до сплати часина прибутку Товариства складає 961750грн.( 1923500грн./2=961750), на які позивачем були нараховані 3% річних, інфляційні втрати та пеня у вищезазначених сумах.

З посиланням на приписи ст.ст.88, 167,173, 174 ГК України, ст.10 ЗУ «Про господарські товариства», ч.2 ст.625, ч.1 ст.509, ч.ч.1,3 ст.11 ЦК України позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.09.2017р. (суддя Задорожна Н.О.) зменшено розмір позовних вимог на 1011173,43грн.; позов задоволено частково - стягнуто з ТОВа Фірма «Інвеста» на користь п.ОСОБА_4 961750грн. основного боргу; 30102,78грн. інфляційних втрат, 12173,38грн. річних та 15060,39грн. витрат по оплаті судового збору; в задоволенні решти позову відмовлено; повернуто п.ОСОБА_4, громадянину Німеччини, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт ¹ НОМЕР_1, виданий 31.10.1991р. в управлінні громади Маммендорф, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, р.рахунки невідомі з Державного бюджету України (р/р №31215206783002, МФО 852010, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) 15167,60грн. судового збору, сплаченого згідно квитанції: 0900-4389-0663-3940 від 19.06.2017р.

У рішенні суду зазначено, що на підставі ч.4 ст.22 ГПК України до прийняття рішення по справі, позивач направленою поштою письмовою заявою зменшив суму позовних вимог до 1107605 грн. 32 коп., у тому числі: 961750 грн. - основний борг; 103579 грн. 16 коп. - пеня, 30102 грн. 78 коп. - інфляційні втрати та 12173 грн. 38 коп. - річні. Зазначена заява прийнята до розгляду і залучена до матеріалів справи, після чого предметом заявленої вимоги є стягнення 1107605 грн. 32 коп., у тому числі: 961750 грн. - основний борг, 103579 грн. 16 коп. - пеня; 30102 грн. 78 коп. - інфляційні втрати та 12173 грн. 38 коп. - річні.

Рішення обґрунтоване посиланням на норми ч.2 ч.2 ст.116 ЦК України, ст.88 ГК України, ст.ст.10,15 ЗУ «Про господарські товариства», положення ст.46 Статуту ТОВ Фірма «Інвеста» та вмотивоване наступним. Як вбачається з наданих в матеріали справи належних доказів, згідно відомостей фінансового звіту ТОВ "Фірма "Інвеста", баланс станом на 01.01.2015р. (2014р.) чистий прибуток товариства склав 1119500 грн. (форма № 2-МС); за 2015р. - 247000 грн.; за I півріччя 2016р. - 557000 грн., всього 1923500 грн. Позивач є учасником товариства з часткою у Статутному капіталі ТОВ "Фірма "Інвеста", яка дорівнює 50%, що на момент внесення становило 4601522 грн. 25 коп. (ст. 9 Статуту). Таким чином, відповідно до встановленої частки у статутному капіталі та положень статуту (ст. 46 Статуту) належна до виплати позивачу сума дивідендів від чистого прибутку становить 961750 грн. (1923500:2). З урахуванням положень ст.ст. 525, 526, ч. 2 ст. 520, 610, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання, яке з урахуванням вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України підлягало виконанню у семиденний строк від дня пред'явлення претензії (вимоги), тобто до 22.03.2017р. включно, позивач за прострочку виконання грошового зобов'язання по виплаті дивідендів за період з 01.04.2017р. по 01.09.2017р. нарахував відповідачу 103579 грн. 16 коп. пені з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом періоду прострочки, від простроченої суми за кожен день прострочки; а також перерахував борг із застосуванням встановленого Держкомстатом України протягом травня, червня, липня 2017р. індексу інфляції (101,3; 101,6; 100,2 = 103,13); за період прострочки боржником грошового зобов'язання за період з 01.04.2017р. по 01.09.2017р. нарахував річні за ставкою 3 %. Згідно проведеного та наданого позивачем в матеріали справи розрахунку сума завданих інфляцією збитків складає 30102 грн. 78 коп., річних - 12173 грн. 38 коп. Відповідачем доказів сплати належної позивачу частки від чистого прибутку товариства, або обґрунтованих належними доказами і вимогами чинного законодавства заперечень суду не надано. Надавши оцінку наданим в матеріали справи доказам, такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги в частині стягнення 961750 грн. основного боргу, 30102 грн. 78 коп. інфляційних втрат, 12173 грн. 38 коп. річних. У задоволенні позову щодо стягнення 103579 грн. 16 коп. пені суд відмовив за безпідставністю вимог, оскільки заявлена до стягнення пеня є договірною санкцією, у конкретному випадку між сторонами відсутній договірний обов'язок щодо її сплати.

Не погодившись з рішенням суду від 11.09.2017р., ТОВ «Фірма «Інвеста» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що приймаючи рішення про стягнення з ТОВ Фірма «Інвеста» на користь позивача, як одного із учасників товариства, частини прибутку за 2014-2016 роки за відсутності відповідного рішення зборів учасників Товариства про спрямування прибутку на виплату дивідендів, господарський суд Херсонської області порушив положення ст.15, ч.1 ст.59, п.п. «д» ч.5, ч.6 ст.41, ст.60 ЗУ «Про господарські товариства», ст.ст.28,46 Статуту ТОВ Фірма «Інвеста», перевищивши власні повноваження. Положення статті 46 Статуту відповідача, у системному тлумаченні з положеннями ст.ст. 29 - 32, 39 Статуту ТОВ, лише визначає ймовірну («якщо інше не встановлено рішенням зборів учасників») періодичність вирішення зборами учасників товариства питань щодо розподілу прибутку товариства та напрямів його спрямування, проте жодним чином не встановлює, що весь прибуток товариства автоматично спрямовуються на виплату дивідендів, і не може бути використаний за іншими напрямками. Слід також зазначити, що користуючись при прийнятті рішення наданими позивачем копіями фінансових звітів (балансів) товариства, суд, зазначаючи, що стягненню підлягає частина чистого прибутку, між тим стягнув на користь позивача частину чистого доходу від реалізації продукції, хоча ці поняття не є тотожними та є різними статтями фінансового звіту. Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 29-32) і у 2014, і у 2015, і у 2016 роках ТОВ Фірма «Інвеста» було збитковим підприємством, оскільки у рядку 1420 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» Фінансового звіту на 01 січня 2015 року зазначено про наявність непокритого збитку, як на початок 2014 року (в сумі 2183000 грн.), так і на завершення 2014 року -1610300,00 грн. У фінансовому звіті на 01.07.2016р. у рядку 1420 також містяться відомості про збитки у розмірі 2076900грн. та 2036000 грн. (на початок та на кінець звітного періоду відповідно). Натомість, не аналізуючи та не приймаючи до уваги інформацію, зазначену у рядках 1420 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» та 2350 «Чистий прибуток» фінансових звітів, господарський суд Херсонської області з незрозумілих мотивів стягує на користь позивача 50% чистого доходу товариства (рядок 2000 фінансового звіту), що у сукупності з наведеним вище свідчить про вирішення судом справи без здійснення повної, об'єктивної та неупередженої оцінки наявних у справі доказів та без застосування до спірних правовідносин відповідних норм права.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду на 30.11.2017р.

16.11.2017р. ТОВ «Фірма «Інвеста» подало суду апеляційної інстанції клопотання, в якому заявник просить забезпечити проведення судового засідання по справі, що призначене на 30.11.2017р. об 12.30год., у режимі відеоконференції, проведення якої доручити господарському суду Херсонської області.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2017р. допущено участь в судовому засіданні Одеського апеляційного господарського суду 30.11.2017р. о 12:30год. в режимі відеоконференції представника ТОВа Фірма «Інвеста»; доручено господарському суду Херсонської області забезпечити проведення відеоконференції по справі, розгляд якої призначено на 30.11.2017р. о 12год 30хв. в Одеському апеляційному господарському суді. В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

ОСОБА_4 свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направив.

27.11.2017р. представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3 надіслала поштою Одеському апеляційному господарському суду клопотання, в якому просила відкласти розгляд справи або зупинити провадження на 1 місяць та зазначила, що вона є єдиним представником позивача та не зможе прийняти участі у судовому засіданні 30.11.2017р. оскільки з 23.11.2017р. перебуває у стаціонарному відділенні пологового будинку.

У задоволенні даного клопотання судом відмовлено, оскільки встановлений нормами ст.69 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги спливає 05.12.2017р., і навіть у разі продовження цього строку на 15 днів за клопотанням сторони, строк розгляду апеляційної скарги закінчився б 20.12.2017р., тобто менше ніж через місяць, як про це клопоче представник позивача; приписи ст.79 ГПК України не передбачають такої підстави для зупинення провадження у справі як перебування представника сторони на лікуванні.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що датою державної реєстрації юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Інвеста» є 22.05.2001р.

15.05.2009р. за №14991050008002866 була зареєстрована нова редакція статуту ТОВа «Фірма «Інвеста».

Згідно із ст.1 Статуту ТОВ Фірма «Інвеста» в редакції, зареєстрованій за №14991050008002866, Товариство з обмеженою відповідністю «Фірма «Інвеста» (далі по тексту іменоване «Товариство») створене для здійснення підприємницької діяльності у сфері виробництва товарів і послуг, насичення ними ринку, а також створення нових додаткових робочих місць. Засновниками Товариства є (далі за текстом «Учасник»): ОСОБА_4 та Фірма «Флайт Дизайн ГмбХ».

Відповідно до ст.9 Статуту для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків Учасників створений Статутний фонд у розмірі 1300000 євро, що на момент внесення становив 9203044,50грн., який розподіляється між учасниками у такому співвідношенні:

- ОСОБА_4 - 50% (650000 євро,що на момент внесення становило 4601522,25грн.);

- Фірма «Флайт Дизайн ГмбХ» - 50% (650000 євро, що на момент внесення становило 4601522,25грн.) Статутного фонду.

Аналогічні відомості стосовно учасників ТОВ Фірма «Інвеста» та розміру їх часток у Статутному капіталі Товариства також внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 19.06.2017р. у матеріалах справи.

Відповідно до ст.26 Статуту Товариства вищим органом управління Товариства є Збори учасників. Кожний учасник має кількість голосів, яка пропорційна розміру його частки у Статутному фонді.

Згідно із п.п.12,14 ст.29 Статуту Товариства до виключної компетенції зборів учасників належать: затвердження річних результатів діяльності Товариства; порядок розподілу прибутку та покриття витрат.

Відповідно до ст.ст.30,32 Статуту ТОВ «Фірма «Інвеста» збори Учасників, як правило, вирішують всі питання діяльності Товариства на своїх засіданнях. Збори Учасників скликаються в міру необхідності, але не рідше одного разу на рік. Позачергові збори Учасників скликаються при наявності обставин, що відносяться до виключної компетенції Зборів Учасників, а також у випадках неплатоспроможності, погрози значного зменшення Статутного фонду та в інших випадках, що стосуються інтересів Товариства. Збори Учасників повинні бути скликані за вимогою одного з Учасників, виконавчого органа і ревізора (ревізійної комісії). До проведення зборів Учасникам повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, що стосуються порядку денного. Кожний Учасник має право вносити на розгляд Зборів питання, яке повинно бути поставлене у письмовій формі не пізніш як за 14 днів до початку Зборів.

Згідно із ст.39 Статуту Товариства учасник має право брати участь в управлінні справами Товариства відповідно до Статуту, брати участь у розподілі прибутку відповідно своєї частки, одержувати інформацію про діяльність Товариства, у тому числі знайомитися з даними бухгалтерського обліку і балансами та іншою документацією, у встановленому порядку вийти з Товариства.

Відповідно до ст.ст.45,46 Статуту ТОВ «Фірма «Інвеста» доход (прибуток) Товариства утворюється від валового доходу, зменшеного на суму матеріальних витрат і обов'язкових платежів у порядку, передбаченому законодавством України. Розподіл чистого прибутку, отриманого після зроблених розрахунків і залишеного у повному розпорядженні Товариства, здійснюється за підсумками роботи за квартал, якщо інше не встановлено рішенням зборів учасників, і спрямовується на формування фондів Товариства і оплату дивідендів Учасникам, пропорційно їхнім часткам у статутному фонді.

В матеріалах справи наявні (в копіях):

- фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (Додаток №1 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» ) ТОВ Фірма «Інвеста, поданий 01.07.2016р. (а.с.29-30);

- спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (Додаток №2 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» ) ТОВ Фірма «Інвеста, поданий 01.01.2015р. (а.с.31-32).

Звертаючись з позовом до суду, ОСОБА_4 в обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є учасником ТОВа Фірма «Інвеста» з часткою у статутному капіталі Товариства 50%; за фінансовими звітами Товариства чистий прибуток ТОВа «Фірма «Інвеста» за 2014 рік становив 1119500грн., за 2015 рік- 247000грн. та за 1 півріччя 2016 року - 557000грн., всього 1923500грн. Статутом Товариства (ст.46) визначений обов'язок відповідача по сплаті учасникам дивідендів, який не було виконано. За розрахунком позивача належна йому до сплати частина прибутку Товариства складає 961750грн.(1923500грн./2=961750), на які позивачем були нараховані 3% річних, інфляційні втрати та пеня у вищезазначених сумах.

Згідно із ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Згідно із ст.116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Відповідно до ч.1 ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до преамбули Закону України «Про господарські товариства» цей Закон визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників.

Згідно із ч.1 ст.10 ЗУ «Про господарські товариства» учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.15 ЗУ «Про господарські товариства» прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Згідно із ст.145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; 2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу; 3) створення та відкликання виконавчого органу товариства; 4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; 5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства; 6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; 7) виключення учасника із товариства; 8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань. Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

Відповідно до ст.59 ЗУ «Про господарські товариства» до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства;г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Згідно із ч.ч.5,6 ст.41 ЗУ «Про господарські товариства» до компетенції загальних зборів належить: а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; в) обрання і відкликання членів наглядової ради; г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства; д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків; е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства; ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства; з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним; и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства; ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; й) прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом. Повноваження, передбачені пунктами б", "в", "г", "д", "е", "ї", "й", належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Отже відповідно до ч.1, ст.59, п.п. «д» ч.ч.5,6 ст.41 ЗУ «Про господарські товариства» питання розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків відносяться до виключної компетенції загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю.

Верховний суд України у п.35 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» надав роз'яснення, що господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням (статті 10, 41, 59 Закону про господарські товариства, стаття 158 ЦК). У разі, якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства. Господарським судам необхідно враховувати також умови та порядок розподілу та виплати дивідендів, а також обмеження на їх виплату, встановлені частиною третьою статті 158 ЦК щодо випадків, коли АТ не має права оголошувати та виплачувати дивіденди.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 26.02.2016р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» Під час розгляду справ у спорах про стягнення сум дивідендів господарські суди повинні виходити з того, що відповідно до пункту "д" частини п'ятої та частини шостої статті 41, статті 59 Закону України "Про господарські товариства", пунктів 11, 12 частини другої статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства", статті 15 Закону України "Про кооперацію" затвердження річних результатів діяльності юридичної особи, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) належить до виключної компетенції загальних зборів. Суд має право прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу - учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати. Прийняття господарським судом рішення стосовно спрямування прибутку (частини прибутку) юридичної особи на виплату дивідендів виходить за межі компетенції господарського суду.

Суд апеляційної інстанції погоджується із правовою позицією відповідача по справі, викладеною в апеляційній скарзі, що положення ст.46 Статуту ТОВ Фірма «Інвеста», у системному тлумаченні з положеннями ст.ст.29-32,39 Статуту Товариства, лише визначає ймовірну періодичність вирішення зборами учасників товариства питань щодо розподілу прибутку товариства та напрямів його спрямування, проте не встановлює, що весь прибуток товариства автоматично спрямовується на виплату дивідендів та не підлягає використанню за іншими напрямками.

Матеріали справи не містять доказів прийняття загальними зборами учасників відповідних рішень загальних зборів учасників ТОВ Фірма «Інвеста» рішення про спрямування прибутку (або його частини) Товариства на виплату дивідендів, а також визначення розміру належних до виплати ОСОБА_4 дивідендів, строків та порядку їх виплати.

Також матеріали справи не містять доказів реалізації позивачем свого права (передбаченого ст.42 Статуту відповідача) ініціювання проведення загальних зборів учасників Товариства з метою вирішення питання щодо розподілу між учасниками ТОВ Фірма «Інвеста» прибутку підприємства.

Крім того, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказав, що згідно відомостей фінансового звіту ТОВ "Фірма "Інвеста", баланс станом на 01.01.2015р. (2014р.) чистий прибуток товариства склав 1119500 грн. (форма № 2-МС); за 2015р. - 247000 грн.; за I півріччя 2016р. - 557000 грн., всього 1923500 грн.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000р. №39 (надалі -Положення) установлює зміст і форму Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма N 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма N 2-м) та порядок заповнення його статей, а також зміст і форму Спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма N 1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма N2-мс) та порядок заповнення його статей. Показники цих звітів наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.9 (розділ 5 «Зміст статей звіту про фінансові результати») Положення у статті "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відображається дохід від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг без непрямих податків і зборів та інших вирахувань з доходу. У статті "Чистий прибуток (збиток)" відображається чистий прибуток або чистий збиток - різниця між сумою фінансового результату до оподаткування і сумою витрат з податку на прибуток. У зведених фінансових звітах показники фінансового результату до оподаткування, чистого прибутку і збитку наводяться розгорнуто як сума відповідних показників юридичних осіб, фінансова звітність яких включена до зведеного фінансового звіту.

Проте суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, навівши цифри, які містяться у рядках фінансових звітів ТОВ Фірма «Інвеста» (а.с.29-32) «чистий дохід» (за 2014р. - 1119500 грн. (форма № 2-МС); за 2015р. - 247000 грн.; за I півріччя 2016р. - 557000 грн., всього 1923500грн.), помилково виходив з того, що саме ці суми підлягають розподілу у якості дивідендів Товариства, оскільки категорії «чистий дохід» та «чистий прибуток» є різними, а відповідно до ст.46 Статуту ТОВ Фірма «Інвеста» доход (прибуток) Товариства утворюється від валового доходу, зменшеного на суму матеріальних витрат і обов'язкових платежів у порядку, передбаченому законодавством України.

За таких обставин правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з ТОВа «Фірма «Інвеста» дивідендів відсутні, а суд першої інстанції, дійшовши в оскаржуваному рішенні протилежних висновків, припустився порушення норм матеріального права та вийшов за межі компетенції господарського суду.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по виплаті дивідендів, інфляційних втрат та 3% річних є похідними від вимог про стяненння дивідендів, які задоволенню не підлягали, підстави для їх стягнення також відсутні.

Разом із цим, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно із ст.54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником. Позовна заява повинна містити: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності; 2-1) документи, що підтверджують за громадянином статус фізичної особи - підприємця; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів); 4) зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору якщо такі проводилися; 6-1) відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до розділу V 1 цього Кодексу; 7) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно із п.4 ч.1 ст.84 ГПК України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому: резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив про те, що на підставі ч.4 ст.22 ГПК України до прийняття рішення по справі, позивач направленою поштою письмовою заявою зменшив суму позовних вимог до 1107605 грн. 32 коп., у тому числі: 961750 грн. - основний борг; 103579 грн. 16 коп. - пеня, 30102 грн. 78 коп. - інфляційні втрати та 12173 грн. 38 коп. - річні. Зазначена заява прийнята до розгляду і залучена до матеріалів справи, після чого предметом заявленої вимоги є стягнення 1107605 грн. 32 коп., у тому числі: 961750 грн. - основний борг, 103579 грн. 16 коп. - пеня; 30102 грн. 78 коп. - інфляційні втрати та 12173 грн. 38 коп. - річні.

З протоколу судового засідання господарського суду Херсонської області від 11.09.2017р. вбачається, що судове засідання по справі №923/581/17 відбувалось 11.09.2017р., з 16.15год. до 16.35год.

За наслідками проведення судового засідання судом було проголошено вступну та резолютивну рішення по справі, а саме: зменшити розмір позовних вимог на 1011173,43грн.; позов задовольнити частково - стягнути з ТОВа «Фірма «Інвеста» користь ОСОБА_4 961750грн. основного боргу; 30102,78грн. інфляційних втрат, 12173,38грн. річних та 15060,39грн. витрат по оплаті судового збору; в задоволенні решти позову відмовити; повернути п.ОСОБА_4, громадянина Німеччини, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт ¹ НОМЕР_1, виданий 31.10.1991р. в управлінні громади Маммендорф, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, р.рахунки невідомі з Державного бюджету України (р/р №31215206783002, МФО 852010, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) 15167 (п'ятнадцять тисяч сто шістдесят сім) грн. 60 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції: 0900-4389-0663-3940 від 19.06.2017р..

Проте як вбачається з матеріалів справи, заява ОСОБА_4 (надіслана позивачем до суду поштою 05.09.2017р.) про зменшення позовних вимог (на яку суд послався в оскаржуваному рішенні та фактично розглянув позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог) надійшла до господарського суду Херсонської області 12.09.2017р. (вхідний номер суду 1765/17, протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.09.2017р.), що підтверджується відбитком штампу реєстрації суду першої інстанції.

Отже на час прийняття оскаржуваного рішення у суду першої інстанції була відсутня заява ОСОБА_4 про зменшення позовних вимог та суд мав розглянути позовну заяву ОСОБА_4 в первісній редакції на підставі доказів та розрахунків позивача, що були наявні в матеріалах справи на дату ухвалення судом рішення - 11.09.2017р.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції у зв'язку із порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права скасовує рішення господарського суду Херсонської області від 11.09.2017р. у справі №923/581/17 з прийняттям нового рішення про відмову у позові у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на ОСОБА_4 з їх відшкодуванням ТОВ Фірма «Інвеста» на підставі ст.ст.49,105 ГПК України.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 11.09.2017р. у справі №923/581/17 скасувати.

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 05.12.2017р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Таран С.В.