-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.12.2017 справа №908/1671/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів: при секретарі судового засідання:
Будко Н.В. Мартюхіної Н.О., Сгара Е.В. Рудик Т.С.
за участю представників сторін: від відповідача: інші:
ліквідатор ПАТ «ЗЗБК № 6» арбітражний керуючий Гладишко Ю.П. не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій № 6», м. Запоріжжя
на ухвалу господарського суду
Запорізької області
від
04.10.2017 р.
у справі
№ 908/1671/16 (суддя: Ніколаєнко Р.А.)
за позовною заявою до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій № 6», м. Запоріжжя арбітражного керуючого-ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 6» Гладишка Юрія Павловича Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альянс», м. Дніпро
про в межах справи № 908/1671/16 про банкрутство ліквідатор
зобов'язання арбітражного керуючого Гладишка Юрія Павловича відшкодувати шкоду, заподіяну ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій № 6» у розмірі 51 144,12 грн. Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 6», м. Запоріжжя арбітражний керуючий Гладишко Ю.П.
В С Т А Н О В И В:
Постановою господарського суду Запорізької області від 12.07.2016 у справі № 908/1671/16 Публічне акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій № 6" згідно з положеннями ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ (далі - Закон про банкрутство) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Віліщука Олександра Володимировича, якого в подальшому відсторонено від вказаної посади та ухвалою суду першої інстанції від 17.01.2017 р. призначено ліквідатором арбітражного керуючого Васильцова Андрія Анатолійовича.
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 12.07.2016 за №33389 оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
За даними автоматизованої системи документообігу суду «Діловодство спеціалізованого суду» вказана постанова суду від 12.07.2016 р. в апеляційному порядку не оскаржувалася.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.06.2017 р. звільнено арбітражного керуючого Васильцова Андрія Анатолійовича від виконання обов'язків ліквідатора у справі № 908/1671/16 та призначено ліквідатором у справі № 908/1671/16 про банкрутство ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 6" арбітражного керуючого Гладишка Юрія Павловича.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій № 6» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про зобов'язання арбітражного керуючого Гладишка Ю.П. - ліквідатора ПАТ «ЗЗБК № 6» відшкодувати шкоду, заподіяну ТОВ «ЗЗБК № 6», у розмірі 51 144,12 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.08.2017 р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи № 908/1671/16 про банкрутство ПАТ «ЗЗБК № 6», порушено провадження за заявою та частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом заборони арбітражному керуючому Гладишку Ю.П. перешкоджати доступу та перебування робітників ТОВ «ЗЗБК № 6» на території орендованого майна, яке розташоване за адресою: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 32, 34, 38.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2017 р. ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.08.2017 р. в частині вжиття заходів забезпечення позову скасовано, у задоволенні заяви ТОВ «ЗЗБК № 6» про вжиття заходів до забезпечення позовної заяви відмовлено у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.09.2017 р. залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альянс» (страховика, яким застрахована відповідальність Гладишка Ю.П. як арбітражного керуючого) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.10.2017 р. відхилено клопотання ТОВ «ЗЗБК № 6» про призначення судово-економічної експертизи та зупинення провадження у справі, у задоволенні заяви ТОВ «ЗЗБК № 6» про зобов'язання арбітражного керуючого Гладишка Ю.П. відшкодувати шкоду, заподіяну ТОВ «ЗЗБК № 6» у розмірі 51 144,12 грн. відмовлено, скасовано заходи забезпечення, застосовані ухвалою суду першої інстанції від 04.08.2017 р. у справі № 908/1671/16.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.10.2017 р., ТОВ "ЗЗБК № 6" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що оскаржувану ухвалу суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
ТОВ «ЗЗБК № 6» вважає, що місцевим господарським судом помилково не визнано належними доказами акт обстеження якості виготовленої продукції від 17.07.2017 р., протокол випробувань № 70 від 17.07.2017 р., довідку від 21.07.2017 р. вартості відбракованої продукції, виготовленої 14.07.2017 р., оскільки в даному випадку відбракована продукція виготовлялась серійно, акт підписано головним технологом підприємства, начальником формувального цеху та інженером-лаборантом, що проводила випробування і затверджений керівником підприємства.
Скаржник стверджує, що місцевому господарському суду було відомо про неможливість доступу ТОВ «ЗЗБК № 6» до своєї бухгалтерської документації, в т.ч. пов'язаної з предметом спору, тому суд помилково посилається на вказану обставину як на невиконання позивачем обов'язку доказування своїх доводів.
Заявник апеляційної скарги зазначає, що господарський суд Запорізької області необґрунтовано не дослідив наявні в матеріалах справи такі докази, як лист слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Говтвян-Ситнік І.Г. № 4550/40/-04-2017 від 05.09.2017 р. про визнання ТОВ «ЗЗБК № 6» потерпілим у кримінальному провадженні № 12017080050003498, ухвалу Ленінського районного суду від 20.09.2017 р. по справі № 334/5971/17, за якою 04.10.2017 р. відкрито кримінальне провадження № 12017080050004460. При цьому, на думку заявника апеляційної скарги, висновок суду про те, що для правильної оцінки протиправності дій відповідача є необхідним вирок суду з кримінальної справи є невірним.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.11.2017 р. сформовано колегію суддів у складі: Будко Н.В. - головуючий, судді - Склярук О.І., Марченко О.А.
Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 2085 від 20.11.2017 р. у зв'язку з перебуванням судді Марченко О.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/1671/16.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.11.2017 р. визначено колегію суддів у складі: Будко Н.В. - головуючий, судді - Сгара Е.В., Склярук О.І.
Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 2116 від 27.11.2017 р. у зв'язку з перебуванням судді Склярук О.І. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/1671/16.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.11.2017 р. визначено колегію суддів у складі: Будко Н.В. - головуючий, судді - Мартюхіна Н.О., Сгара Е.В.
04.12.2017 р. на електронну адресу Донецького апеляційного господарського суду від ТОВ «ЗЗБК № 6» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з ознайомленням зі змістом ухвали суду апеляційної інстанції від 20.11.2017 р., якою розгляд вказаної апеляційної скарги відкладено на 04.12.2017 р. о 14 год. 00 хв., лише 04.12.2017 р. за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, а також у зв'язку з тим, що єдиний уповноважений представник ТОВ «ЗЗБК № 6» зайнятий у іншому судовому процесу у м. Дніпрі.
Враховуючи скорочені строки розгляду апеляційних скарг на ухвали суду першої інстанції, встановлені ч. 2 ст. 102 ГПК України, приписи ст. 77 ГПК України та невизнання явки представників обов'язковою у судове засідання ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.2017 р., від 20.11.2017 р., вказане клопотання ТОВ «ЗЗБК № 6» судовою колегією відхилено.
Ліквідатор ПАТ «ЗЗБК № 6» - арбітражний керуючий Гладишко Ю.П. у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.
Третя особа письмовий відзив на апеляційну скаргу не надала, представник третьої особи у судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги всі учасники судового процесу повідомлені належним чином.
Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
За змістом ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора ПАТ «ЗЗБК № 6» - арбітражного керуючого Гладишка Ю.П., перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2017 р. між ПАТ «ЗЗБК № 6» в особі ліквідатора Віліщука О.В., як орендодавцем, та ТОВ «ЗЗБК № 6» в особі Лапушкіної І.С., що діяла на підставі довіреності № 01/03-09 від 11.01.2016 р., як орендарем, укладено договір оренди майна № 1/01-17 (далі - договір), відповідно до умов якого ПАТ "ЗЗБК № 6" передає, а ТОВ "ЗЗБК № 6" приймає в строкове платне користування майно згідно переліків у додатках №№ 1, 2, 3, 4, 5 до договору, яке знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Каховська, 32, 34, 40.
Відповідно до п. 4.1 договору до обов'язків орендодавця входить:
- передати орендарю об'єкт оренди в оренду, відповідно до умов цього договору, за актом приймання-передачі об'єкта оренди, в технічно справному стані, відповідно до вимог чинного законодавства України та придатний для використання за його метою, протягом 3 днів з дати укладення цього договору;
- забезпечувати безперешкодне використання орендарем об'єкта оренди на умовах цього договору та безперебійне підключення його до мереж енерго (електроенергія, газ) та водопостачання.
Згідно з п. 4.4 договору орендар має право:
- самостійно та на власний розсуд, відповідно до чинного законодавства України та умов цього договору, здійснювати незаборонену господарську діяльність в об'єкті оренди;
- мати безперешкодний доступ до використання об'єкта оренди на умовах цього договору;
- користуватися системами комунікацій, які знаходяться в об'єкті оренди;
- на відшкодування всіх витрат, сум матеріальної та моральної шкоди, збитків та інших негативних наслідків, що завдані орендарю в результаті порушень орендодавцем умов даного договору.
За приписами п. 5.4 договору об'єкт оренди не є державною або комунальною власністю, тому цей договір не регулюється Законом України «Про оренду державного або комунального майна».
Згідно з п. 8.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2019 року.
За актом приймання-передачі від 01.01.2017 р. до договору ПАТ «ЗЗБК № 6» передало, а ТОВ «ЗЗБК №6» прийняло майно згідно з переліком, вказаним у даному акті.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ЗЗБК № 6» посилається на порушення ст.ст.610, 611, 623 Цивільного кодексу України, 39-41, 111 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та на наступні обставини.
Під час дії договору, який виконувався орендарем належним чином, 14.07.2017, працівники ТОВ "ЗЗБК № 6" не змогли потрапити на свої робочі місця, оскільки адміністративні будівлі, виробничі приміщення, цехи, ворота, та ін. опечатані листком-повідомленням, скріпленим печаткою ПАТ "ЗЗБК № 6" та арбітражного керуючого Гладишка Ю.П., в якому зазначено про визнання ПАТ "ЗЗБК № 6" банкрутом та призначення ліквідатором підприємства арбітражного керуючого Гладишка Ю.П.
За доводами позивача, недопуск керівника та працівників ТОВ "ЗЗБК № 6" до орендованих приміщень вчинявся невідомими особами, які знаходилися на території ПАТ "ЗЗБК № 6". Цього ж дня відповідач, який особисто прибув на ПАТ "ЗЗБК № 6", надав своїй охороні згоду на зняття пломбування і завод зміг розпочати роботу лише приблизно о 11-15 год. замість 07-30 год., а одразу після виходу працівників 14.07.2017 протягом 17 - 18 год. невідомими особами, які представлялись представниками відповідача, завод знов опечатано.
15.07.2017 завод взагалі не зміг працювати, незважаючи на попередження ліквідатора про необхідність роботи. ТОВ "ЗЗБК № 6" займається випуском залізобетонних виробів, покроковий технологічний цикл якого зв'язаний часовими рамками, зокрема потребує пропарювання заформованих залізобетонних виробів. Недопущення до роботи призвело до того, що не було запущено останній цикл виробництва - пропарку, внаслідок чого бетон не досяг своєї проектної міцності на тиск.
17.07.2017 по факту подальшої неможливості потрапити до будівлі заводоуправління, директором викликано наряд поліції та разом з працівниками заводу складено відповідний акт, а вироби, які не пройшли пропарку, були розпалублені з метою забезпечення збереження опалубки, в якій вони формувались.
Актом обстеження якості виготовленої продукції б/н від 17.07.2017 р., складеного комісією у складі головного технолога Баштаник Г.О., начальника формувального цеху Капто Н.В., інженера 1 категорії Малишко О.А., начальника арматурного цеху Віліщук С.О. встановлено, що внаслідок недопуску оператора котельної на робоче місце для здійснення теплової обробки заформованих 14.07.2017 р. залізобетонних виробів не було запущено останній цикл виробництва залізобетонних виробів - пропарювання.
За висновками, викладеними у даному акті по факту відкриття пропарювальних камер та випробування контрольних зразків (кубиків) бетону виготовленої продукції всі залізобетонні вироби не відповідають вимогам ДСТУ БВ.2.6-2:2009 п. 4.3.3 у зв'язку з тим, що не мають нормованої міцності у проектному віці, яка повинна складати не менше 70 %, отже не підлягають відвантаженню, внаслідок чого значна кількість продукції списана у брак.
Акт обстеження якості виготовленої продукції б/н від 17.07.2017 р. затверджено 17.07.2017 р. генеральним директором ТОВ «ЗЗБК № 6» Віліщуком О.В.
В матеріалах справи міститься протокол № 70 від 17.07.2017 р. випробувань міцності бетону визначених контрольними зразками, відповідно до якого бетон не відповідає заданій проектній марці бетону.
21.08.2017 р. головним бухгалтером ТОВ «ЗЗБК № 6» Лапушкіною І.С. складено довідку вартості відбракованої продукції виготовленої 14.07.2017 р., за якою всього визнано браком продукції на загальну суму 51 144,12 грн.
В обґрунтування суми збитків позивачем до матеріалів справи надано звіт з оцінки майна, що проводилась СОД ФОП Шкаруба Ю.В., відповідно до якого ринкова вартість об'єкту оцінки станом на 31.07.2017 р. складає 52 910,00 грн.
В подальшому - 02.08.2017 відповідачем знов здійснено опечатування орендованого майна, у зв'язку з чим продукція, виготовлена 01.08.2017, також не пройшла пропарку, а відтак прийшла у непридатність та буде списана, однак прорахувати її вартість неможливо внаслідок подальшого недопуску працівників на територію заводу.
З огляду на викладене, ТОВ "ЗЗБК № 6" вважає, що своїми діями відповідач, блокуючи доступ робітників позивача на територію заводу, в тому числі до власного майна позивача (виготовленої продукції, яка має відвантажуватися), вчиняє дії, направлені на блокування діяльності ТОВ "ЗЗБК № 6" та нанесення йому матеріальної шкоди (випуск браку внаслідок порушення технологічного циклу), тому на підставі ч.3 ст.111 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" просить зобов'язати арбітражного керуючого Гладишка Ю.П. відшкодувати шкоду, заподіяну ТОВ "ЗЗБК № 6" в розмірі 51144,12 грн.
Відповідач вважає, що в результаті протиправних дій Віліщука О.В. (виконував обов'язки ліквідатора з 12.07.2016 р. по 17.01.2017 р.) щодо непередання новому арбітражному керуючому бухгалтерської та іншої документації, ліквідатор ПАТ «ЗЗБК № 6» Гладишко Ю.П. не мав інформації про існування укладених між ПАТ «ЗЗБК №6» та ТОВ «ЗЗБК №6» договорів до моменту пред'явлення цього позову, і діяв в межах своїх повноважень, наданих Законом про банкрутство. Тому відповідач стверджує, що в його діях відсутня вина по можливому спричиненню матеріальної шкоди позивачу.
На підтвердження викладених доводів ліквідатором ПАТ «ЗЗБК №6» Гладишком Ю.П. до матеріалів справи надано:
- акт № 1 від 27.06.2017 р. приймання-передачі документів ПАТ «ЗЗБК № 6», за яким арбітражний керуючий Васильцов А.А. (виконував обов'язки ліквідатора з 17.01.2017 р. по 20.06.2017 р.) передав, а арбітражний керуючий Гладишко Ю.П. (виконує обов'язки ліквідатора з 20.06.2017 р. по теперішній час) прийняв документи ПАТ «ЗЗБК № 6» згідно опису: ухвала господарського суду Запорізької області від 17.01.2017 р. по справі № 908/1671/16, ухвала господарського суду Запорізької області від 04.04.2017 р. по справі № 908/1671/16, копія акту № 1 приймання-передачі печатки ПАТ «ЗЗБК № 6», копія наказу № 714 від 22.03.2017 р. про проведення позапланової перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області, акт від 05.04.2017 р. про результат позапланової перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області, податкове повідомлення-рішення від 19.04.2017 р. № 0005091402, податкове повідомлення-рішення від 19.04.2017 р. № 0005081402, податкове повідомлення-рішення від 19.04.2017 р. № 0005071402, заява про визнання грошових вимог ГУ ДФС у Запорізькій області, лист Віліщуку О.В. від 01.02.2017 р. № 0102-02-02-12-17, лист Віліщуку О.В. від 24.02.2017 р. № 2402-01-02-12/17, лист Віліщуку О.В. від 06.03.2017 р. № 0603-01-02-12/17;
- акт № 2 від 27.06.2017 р. приймання-передачі документів ПАТ «ЗЗБК № 6» за яким арбітражний керуючий Васильцов А.А. передав, а арбітражний керуючий Гладишко Ю.П. прийняв круглу печатку ПАТ «ЗЗБК № 6»;
- лист № 24/07/2017/1 від 17.07.2017 р., адресований генеральному директору ТОВ «ЗЗБК №6» Віліщуку О.В., в якому зазначено, що з переданих Гладишку Ю.П. арбітражним керуючим Васильцовим А.А. документів вбачається, що Віліщуком О.В. противозаконно проігноровано три його запити стосовно передачі бухгалтерської та іншої документації ПАТ «ЗЗБК № 6», тому Гладишко Ю. П. не має змоги встановити факту наявності чи відсутності орендних відносин між ТОВ «ЗЗБК № 6» та ПАТ «ЗЗБК № 6»;
- лист № 21/07/2017/2 від 21.07.2017 р., адресований Віліщуку О.В., в якому вказано, що з переданих Гладишку Ю.П. арбітражним керуючим Васильцовим А.А. документів вбачається, що Віліщуком О.В. противозаконно проігноровано три його запити стосовно передачі бухгалтерської та іншої документації ПАТ «ЗЗБК № 6». На підставі ст. 6 Закону про банкрутство Гладишко Ю.П. просив Віліщука О.В. протягом 3 робочих днів з дня отримання даного листа-вимоги, але не пізніше 28.07.2017 р. передати арбітражному керуючому Гладишку Ю.П. бухгалтерську та іншу документацію ПАТ «ЗЗБК № 6», штампи, матеріальні та інші цінності банкрута, а також всі документи стосовно здійснення ліквідаційної процедури банкрута під час виконання Віліщуком О.В. повноважень ліквідатора;
- лист № 24/07/2017 від 24.07.2017 р., адресований відділенню у Дніпровському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області стосовно подання фінансової звітності, податкової звітності ПАТ «ЗЗБК № 6» та скасування статусу платника податку на додану вартість;
- лист № 24/07/2017/3 від 24.07.2017 р., адресований Віліщуку О.В. та Лапушкіній І.С. з проханням припинити підготовку, підписання та здійснення подання будь-яких документів від імені банкрута, не допускати проведення чи прийняття будь-яких платежів;
- лист № 30/07/2017/1 від 30.07.2017 р. про повторне надання документів - бухгалтерської та іншої документації ПАТ «ЗЗБК № 6», штампів, матеріальних, інших цінностей банкрута, а також всіх документів стосовно здійснення ліквідаційної процедури банкрута під час виконання Віліщуком О.В. повноважень ліквідатора;
- лист № 30/07/2017/2 від 30.07.2017 р., адресований члену ліквідаційної комісії ПАТ «ЗЗБК № 6» Лапушкіній І.С. з аналогічними вимогами, викладеними у попередньому листі;
- лист № 30/07/2017/3 від 30.07.2017 р., адресований ТОВ «Консалтингова компанія «Фонд регіональних ресурсів» Дзусь Т.І. про надання вищевказаних документів.
Судова колегія враховує наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
За приписами абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов'язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин.
Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
За загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: в повному обсязі - відшкодовується як реальна шкода, тобто втрачене або пошкоджене майно в результаті протиправної поведінки правопорушника, так і упущена вигода; особою, яка безпосередньо завдала шкоду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 18.03.2015 р. у справі № 3-18гс15 та від 19.08.2014 р. № 3-51гс14.
При цьому, саме на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку.
Посилання позивача на положення ст.ст.610, 611 та 623 ЦК України у позовній заяві є безпідставними, оскільки цими нормами передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, в тому числі у вигляді відшкодування збитків, в той час як зобов'язувальні (договірні) відносини між ТОВ "ЗЗБК № 6" та безпосередньо арбітражним керуючим Гладишком Ю.П. відсутні, проте спір пов'язаний зі справою про банкрутство ПАТ "ЗЗБК № 6" та діями ліквідатора, тому саме в рамках цієї справи можливо об'єктивно надати всебічну оцінку всім обставинам, які впливають на вирішення спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Наразі, підставою звернення позивача до господарського суду Запорізької області з даним позовом стало блокування відповідачем доступу до виробничих орендованих приміщень, тому залізобетонна продукція, яка перебувала у процесі виготовлення, не пройшла необхідних етапів виробництва та списана у брак, чим позивачу спричинено шкоду на суму 51 144,12 грн.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази судова колегія дійшла висновку, що факт браку виробленої продукції внаслідок неможливості працівника позивача прибути на робоче місце для пропарювання продукції, чим спричинено шкоду у розмірі 51 144,12 грн., є доведеним актом обстеження якості виготовленої продукції від 17.07.2017 р., протоколом випробувань № 70 від 17.07.2017 р., довідкою вартості відбракованої продукції від 21.07.2017 р., звітом з оцінки майна, виконаним СОД ФОП Шкаруба Ю.В.
При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем до матеріалів справи не надано доказів фактичного списання по бухгалтерському обліку продукції у брак та збільшення внаслідок цього пасиву підприємства, доказів неможливості подальшого використання, переробки тощо, тобто безпосередньо первинної бухгалтерської документації.
Твердження заявника апеляційної скарги про те, що позивач не мав можливості доступу до своєї бухгалтерської документації, в т.ч. пов'язаної з предметом спору, судовою колегією оцінюється критично з огляду на наявність в матеріалах справи постанови органу ДВС ВП № 54462969 від 29.08.2017 р. про закінчення виконавчого провадження, відповідно до якої ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.08.2017 р. у справі № 908/1671/16 виконано. Крім того, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2017 р. ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.08.2017 р. в частині вжиття заходів забезпечення позову скасовано, у задоволенні заяви ТОВ «ЗЗБК № 6» про вжиття заходів до забезпечення позовної заяви відмовлено у повному обсязі.
Як зазначено вище, обов'язок доказування факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між протиправними діями та шкодою покладено чинним законодавством саме на позивача. Наразі, позивачем до матеріалів справи не надано доказів оскарження вказаної постанови органу ДВС та дій державного виконавця щодо її винесення у судовому порядку, визнання господарським судом даної постанови недійсною та дій державного виконавця, відповідно, незаконними.
Також позивачем не доведено, що ліквідатору ПАТ «ЗЗБК № 6» Гладишку Ю.П. передано попередніми ліквідаторами ПАТ «ЗЗБК № 6» Віліщуком О.В. та Васильцовим А.А., поміж іншого, договір оренди , що свідчить про необізнаність арбітражного керуючого Гладишка Ю.П. відносно існування орендних правовідносин між ПАТ «ЗЗБК № 6» та ТОВ «ЗЗБК № 6» у зв'язку з чим судова колегія вважає, що позивачем не доведена вина відповідача при опечатуванні (опломбуванні) 14.07.2017 р. орендованих ТОВ «ЗЗБК № 6» приміщень.
Таким чином, причинного зв'язку між діями відповідача та порушенням технологічного циклу, відбраківкою продукції саме з його вини наданими доказами позивачем не доведено.
Щодо доводів апеляційної скарги про неправомірність висновку суду першої інстанції про доведення протиправності поведінки відповідача виключно вироком суду з цього приводу, який в матеріалах справи про банкрутство ПАТ «ЗЗБК № 6» відсутній, судовою колегією звертається увага на наступне.
За приписами ч. 4 ст. 35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Тобто, в площині господарського судочинства протиправність дій особи встановлюється виключно вироком суду у кримінальному провадженні, тому лист слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Говтвян-Ситнік І.Г. № 4550/40/-04-2017 від 05.09.2017 р. про визнання ТОВ «ЗЗБК № 6» потерпілим у кримінальному провадженні № 12017080050003498, ухвала Ленінського районного суду від 20.09.2017 р. по справі № 334/5971/17, за якою 04.10.2017 р. відкрито кримінальне провадження № 12017080050004460 не є достатніми доказами в даному випадку на підтвердження протиправності дій відповідача.
Отже, позовні вимоги ТОВ «ЗЗБК № 6» про зобов'язання арбітражного керуючого Гладишка Ю.П. відшкодувати шкоду, заподіяну ТОВ «ЗЗБК № 6» у розмірі 51 144,12 грн. задоволенню не підлягають.
Клопотання ТОВ «ЗЗБК № 6» № 210917 від 21.09.2017 р. про призначення судово-економічної експертизи у даній справі та зупинення розгляду справи з метою визначення розміру упущеної вигоди внаслідок непоставки, недопоставки продукції, закупівлі сировини у інших підприємств, неукладання запланованих правочинів, розрахункової величини збитків через простой підприємства позивача за період серпень-вересень 2017 року судом першої інстанції відхилено на законних підставах, оскільки поставлені у клопотанні питання знаходяться поза межами предмету і підстав позовної заяви про стягнення збитків у сумі 51 144,12 грн., і відносяться виключно до ймовірної можливості збільшення розміру заявлених позовних вимог, що суперечить основоположним засадам господарського судочинства.
Наразі, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду відповідає матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та підлягає залишенню в силі.
Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій № 6» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.10.2017 р. у справі № 908/1671/16 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.10.2017 р. у справі № 908/1671/16 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.В. Будко
Судді : Н.О. Мартюхіна
Е.В. Сгара
скопійовано
-
скопійовано
-
