ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 711/5792/17

Номер проваджегння 2-а/711/209/17

02 листопада 2017 року

Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючий суддя: Дунаєв С.О.

при секретарі: Нарадько Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, Міністерства соціальної політики України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила: 1) визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради та Міністерства соціальної політики України в частині відмови позивачу у заміні ліжка з механічним приводом на ліжко з електричним приводом; 2) зобов'язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради поновити відомості про ОСОБА_1 як про особу з інвалідністю у Централізованому банку даних проблем з інвалідністю, сформувати заявку про виготовлення ліжка з електричним приводом для дострокової заміни ліжка з механічним приводом; 3) зобов’язати відповідачів замінити ліжко з механічним приводом, яким на даний час користується ОСОБА_1, на інше ліжко з електричним приводом.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач потребує для своєї реабілітації ліжко з електричним приводом, але відповідачі неправомірно відмовили їй у наданні такого засобу реабілітації.

Від Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради надійшли заперечення проти позовних вимог, які обґрунтовуються тим, що підставою для дострокової заміна ліжка з ручним приводом було заключення ЛКК КНП «Третя Черкаська міська поліклініка» від 28.08.2015р. №304. Проте внаслідок відповідної перевірки здійсненої Управлінням охорони здоров'я Черкаської облдержадміністрації встановлено неправомірність такого заключення. Також зазначено, що ортопедичні ліжка видаються пожиттєво та не підлягають заміні. Враховуючи, що позивач забезпечена відповідним ліжком з механічним приводом, то підстави для його дострокової заміни відсутні, а тому позов не підлягає до задоволення.

Мінсоцполітики надало суду письмові заперечення, в яких зазначило, що позивач забезпечена у встановленому законом порядку ортопедичним ліжком з механічним приводом пожиттєво. Таке ліжко за своїм функціональним призначенням ідентичне ліжку з електричним приводом. Оскільки заміна ортопедичного ліжка, наданого інваліду, не передбачена законом, то підстави для надання позивачу ортопедичного ліжка з електричним приводом відсутні, у зв’язку з чим відповідач просив відмовити у позові.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат ОСОБА_2 – підтримала позов та наполягала на його задоволенні.

Представник Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у запереченнях Мінсоцполітики.

Представник Мінсоцполітики у судове засідання не з'явився, проте у наданих суду запереченнях заявлене клопотання про розгляд справи без участі представника Мінсоцполітики.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Позивач перебуває на диспансерному обліку у лікаря невролога з 2008 року. З 2010р. позивачеві встановлено першу групу інвалідності за загальним захворюванням /а.с.19/.

При повторному огляді міжрайонною МСЕК № 2 від 18.07.2014р. позивачу встановлено першу «А» групу інвалідності від загального захворювання, безтерміново за діагнозом: «Енцефаломієлополірадикулонейропатія, хронічного прогредієнтного перебігу, зі змішаним тетрапарезом (вираж, у верхніх кінцівках та грубим у н/к), атактичним порушенням окоруховими порушеннями, астено-невротичним синдромом, порушення функції тазових органів за центральним типом (натужуванням при сечевипусканням та дефекації), стійким помірним больовим синдромом, вираженим порушенням функції верхніх кінцівок грубим порушенням функції ходи, міодистрофічними змінами (ЕНМГ 2011п. та біопасії м'язів), синдром БАС».

Згідно індивідуальної програми реабілітації інваліда від 18.07.2014р. МСЕК рекомендовано ліжко підйомник код 18.12 згідно додатку до Постанови КМУ № 321 від 05.04.2012 року. Внаслідок зазначеного ОСОБА_1 була забезпечена 27.10.2014р. ортопедичним ліжком з механічним приводом /а.с.36/.

12.08.2015р. міжрайонною МСЕК № 2 були розглянуті медичні документи ф. 088/о, які надійшли із КНП «Третя Черкаська міська поліклініка ЧМР» для корекції індивідуальної програми реабілітації позивача через погіршення стану здоров'я. Пунктом 7 Індивідуальної програми реабілітації інваліда № 1312 від 12.08.2015р. комісією рекомендовано в якості індивідуального засобу реабілітації, зокрема, ліжко з електричним приводом код 18.12 /а.с.27-34/, що підтверджено висновком ЛКК від 28.08.2015р. №304.

02.09.2015р. ОСОБА_1 звернулася до УСЗН Соснівського району із заявою про дострокову заміну ліжка з механічним регулюванням на ліжко з електричним приводом /а.с.50-51/. Внаслідок цього Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради у Централізованому банку даних проблем з інвалідністю була сформована заявка до ТОВ «Світ Літньої Людини та Реабілітації» та зроблено замовлення №197/15-1 від 02.09.2015р. на ліжко з електроприводом /а.с.52-54/, яка направлена ТОВ «Світ Літньої Людини та Реабілітації» 30.09.2015р. /а.с.55/.

29.04.2016р. міжрайонною МСЕК № 2 за медичною документацією за ф. 088/о, яка надійшла із КНП «Четверта міська поліклініка ЧМР» для повторної корекції Індивідуальної програми реабілітації інваліда, комісією визначено Індивідуальну програму реабілітації інваліда за №1 487, якою рекомендовано забезпечення позивача, зокрема, ліжком з електричним приводом код 18.12 /а.с.20-26/.

З листа Департаменту соцполітики Черкаської міської ради від 23.06.2017р. вбачається, що у зв'язку з відмовою виробника виконувати замовлення №197/15-1 від 02.09.2015р. Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації звернувся до Мінсоцполітики з відповідним запитом /а.с.48-49, 57/.

В листах Мінсоцполітики від 31.05.2016р. №159/19/71-16 та від 20.10.2016 № 595/19/71-16 було роз’яснено, що на даний час немає законодавчих підстав для забезпечення ОСОБА_1 ліжком з електричним приводом /а.с.58, 59/. Після отримання відповіді Мінсоцполітики Департаментом з Централізованому банку даних проблем з інвалідністю було видалено направлення щодо забезпечення ОСОБА_1 ліжком з електричним приводом.

25.10.2016р. УСЗН Соснівського району своїм листом просто переслало ОСОБА_1 відповідь Міністерства соціальної політики від 20.10.2016р..

До теперішнього часу позивач так і не забезпечена ліжком з електричним приводом, внаслідок чого звернулась до суду з зазначеним позовом.

Зазначені обставини справи визнаються сторонами, частково підтверджуються письмовими доказами, а тому у суду не виникає сумніву щодо їх достовірності.

Отже між сторонами наявний спір щодо реалізації позивачем права на забезпечення індивідуальними засобами реабілітації за рахунок державної програми підтримки інвалідів, який регулюється, зокрема, нормами Законів України №875-ХІІ від 21.03.1991р. «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі – Закон №875), №2961-IV від 06.10.2005р. «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (далі – Закон №2961), положеннями Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю а інших окремих категорій населення, переліку таких засобів, затвердженим постановою КМУ від 05.04.2012 року №321 (далі – Постанова №321), Порядку призначення технічних засобів реабілітації відповідно до функціональних можливостей особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, постраждалого внаслідок антитерористичної операції, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 11.04.2017 року № 602 (далі – Наказ №602).

Статтею 4 Закону №875 передбачено, що діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті.

Згідно ст.5 Закону №875 порядок та умови визначення потреб у зв'язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з врахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності інваліда. Види і обсяги необхідного соціального захисту інваліда надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації. Індивідуальна програма реабілітації є обов'язковою для виконання державними органами, підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями.

Відповідно до ч.9 ст.38 Закону №875 порядок та умови забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів лікарськими, технічними та іншими засобами реабілітації, а також переліки технічних та інших засобів реабілітації і виробів медичного призначення визначає Кабінет Міністрів України.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання інвалідами фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності закріплені в Законі №2961.

Статтею 5 Закону №2961 передбачено, що державна політика України у сфері реабілітації інвалідів, зокрема, забезпечує доступність технічних та інших засобів реабілітації і виробів медичного призначення, регламентує правові, економічні, соціальні умови надання інвалідам, дітям-інвалідам реабілітаційних послуг з урахуванням їх функціональних можливостей, потреби у виробах медичного призначення, технічних та інших засобах реабілітації.

Реалізація державної політики у сфері реабілітації інвалідів покладається на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які у співпраці та партнерстві з громадськими організаціями інвалідів забезпечують розробку і виконання програм для запобігання виникненню інвалідності, компенсації вад і розладів функцій організму особи, створення умов для їх усунення шляхом медичної, психолого-педагогічної, психологічної, фізичної, професійної, трудової, фізкультурно-спортивної, соціальної реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів.

За змістом статті 26 Закону №2961 держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації, в тому числі меблів та оснащення, та забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію. Натомість згідно ч.9 ст.26 Закону №2961 перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю та перелік технічних та інших засобів реабілітації для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, затверджений постановою КМУ №321 від 05.04.2012р..

Відповідно до п.2 Постанови № 321 особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації відповідно до індивідуальної програми реабілітації.

Одним з видів меблів, як засобів реабілітації для інвалідів, є ліжка.

Пунктом 12 Постанови №321 передбачено, що ліжками з ручним регулюванням або з електричним приводом та протипролежневими матрацами забезпечуються особи з інвалідністю, постраждалі внаслідок антитерористичної операції та діти з інвалідністю з числа постійно лежачих, що підтверджується відповідним записом в індивідуальній програмі чи висновком ЛКК, рішенням ВЛК.

Відповідно до Наказу №602 ліжко – це засіб з однією або більше секціями опори матраца, який регулюється за допомогою електричного / механічного / гідравлічного приводу за висотою та / або кутом нахилу секцій.

В пункті 7 розділу III Наказу №602 зазначено рекомендації по забезпеченню осіб з інвалідністю ліжком з електричним або механічним приводом, а також зазначені ознаки за якими ці ліжка відрізняються один від одного. Аналіз змісту даних положень свідчить, що ліжко з механічним та ліжко з електричним приводом за своїм цільовим призначенням схожі між собою, але мають деякі відмінності щодо функціональної оснащеності. Ліжко з механічним приводом не регулюється за висотою і не має протипоказань стосовно призначення. Натомість ліжко з електричним приводом регулюється за висотою і не призначається особам з відсутністю рухової активності верхніх кінцівок. Що ж стосується інших функціональних властивостей таких ліжок то вони цілком співпадають між собою. Отже, ліжко з механічним приводом та ліжко з електричним приводом, якими забезпечуються особи з числа постійно лежачих, мають одинакові технічні характеристики та відрізняються лише механізмом управління.

Натомість з огляду на положення ч.9 ст.38 Закону №875 та ч.9 ст.26 Закону №2961 спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює питання порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю та визначає перелік технічних та інших засобів реабілітації для осіб з інвалідністю є Постанова №321.

Згідно затвердженим Постановою №321 переліком технічних та інших засобів реабілітації для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, одним з видів меблів та оснащення, що є засобами реабілітації осіб з інвалідністю, є ліжка, які видаються інвалідам пожиттєво, а відтак не мають обмежень у строку експлуатації та не підлягають заміні у зв’язку з закінченням такого строку (п.16 Переліку, що є додатком до Постанови №321).

Згідно п.49 Постанови №321 технічні та інші засоби реабілітації, видані особі з інвалідністю можуть бути достроково замінені на підставі медичних показань, що підтверджуються висновком МСЕК, індивідуальною програмою або ЛКК, рішенням ВЛК.

Системний аналіз змісту даного пункту в контексті основних засад державної політики щодо соціального захисту осіб з інвалідністю свідчить, що дострокова заміна засобів реабілітації стосується тих випадків, коли мова йде про зміну виду засобу реабілітації за медичними показаннями, внаслідок необхідності забезпечення конкретних функціональних можливостей для осіб з інвалідністю, при цьому така зміна має відбуватись в межах переліку видів засобів реабілітації, визначених Постановою №321. Натомість Постановою №321 не визначено таких окремих видів засобів реабілітації як ліжко з механічним та ліжко з електричним приводом, оскільки такі різновиди охоплюються єдиним поняттям «ліжко».

Таким чином, відмова відповідачів у задоволенні заяви позивача про заміну її ліжка з механічним приводом на ліжко з електричним приводом обумовлена відсутністю правових підстав, оскільки діючим нормативно-правовими актами не передбачено дострокової заміни одного виду ліжка на інший. Зазначене рішення повністю відповідає положенням ст.19 Конституції України і узгоджується із засадами державної політики щодо соціального захисту інвалідів.

Частиною 1 статті 9 КАС визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому, оцінюючи спірні дії відповідачів, суд виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених частиною 3 статті 2 КАС, і враховуючи обставини спірних правовідносин дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд міста Черкаси. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 07 листопада 2017 року.

Головуючий:

ОСОБА_3