ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2017 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Скрипник К.О.

при секретарі Молчанові Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі, без застосування технічного запису відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК Україницивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 12 червня 2017 року звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що 30.08.2016 року о 03.00 год., водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в стані стомлення не витримав безпечної швидкості для руху внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який рухався попереду в попутному напрямку руху, автомобілі отримали механічні пошкодження. Вина відповідача у скоєнні даної ДТП підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.11.2016 року. В результаті зіткнення пасажир автомобіля НОМЕР_2 – ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, забій м`яких тканин голови. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження, матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля НОМЕР_2, внаслідок ДТП становить 71992,93 грн., за складання висновку позивачем сплачено 1500 грн. Відповідачем було застраховано цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів у страховій компанії ПрАТ «Дім Страхування», яка виплатила страхове відшкодування у розмірі 40 000 грн., що недостатньою для відновлення автомобіля позивача. Сума невідшкодованих збитків становить 33 492,93 грн. (73492,93 грн. – 40 000 грн.).Позивач просив стягнути суму матеріального збитку в розмірі 33 492,93 грн.; моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.; витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.; стягнути судовий збір.

Від позивача надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти ухвалення рішення в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, ніяких письмових заяв від нього не надходило.

З письмової згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.08.2016 року о 03.00 год., водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в стані стомлення не витримав безпечної швидкості для руху внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який рухався попереду в попутному напрямку руху, автомобілі отримали механічні пошкодження.

В силу ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Так, постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2016 року, ОСОБА_2визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.10).

У зв’язку з чим, вина відповідача у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 30.08.2016 року, доведена в силу вищевказаної норми.

В силу ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В силу ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Разом з тим, встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Дім Страхування» згідно договору № АЕ/5472703 від 26.01.2016 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України,страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування – це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до ст. 9.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язковий ліміт відповідальності страховика – це грошова сума, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Встановлено, що позивача є власником пошкодженого транспортного засобу автомобіля НОМЕР_2 (а.с.31).

Встановлено, що позивач звернувся до страхової компанії «Дім Страхування» з заявою про виплату страхового відшкодування у межах страхової суми, та страховою компанією було виплачено страхове відшкодування в розмірі 40 000 грн. (а.с.12).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно звіту експертного автотоварознавчого дослідження з визначення величини матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу внаслідок ДТП № 709 від 24.10.2016 року, вартість відновлюваного ремонту, з урахуванням фізичного зносу автомобіля НОМЕР_2 становить 71 992,93 грн. (а.с.23-38).

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, яка складає суму в розмірі 31 992,93 грн. (71 992,93 грн. – 40 000 грн.), також витрати на підготовку спеціалістом висновку експертного дослідження автотоварознавця по визначенню матеріальної шкоди, завданої володільцю КТЗ у розмірі 1500 грн., що загалом складає суму в розмірі 33 492,93 грн.(а.с.16), та позовні вимоги в цій частині законні, обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Натомість, позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню за нижченаведених підстав.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Проаналізував доводи ОСОБА_1, суд вважає повністю доказаними наявність у нього на протязі тривалого часу моральних страждань. Однак, до суми 50 000 гривень, суд відноситься критично і вважає, що моральна шкода у розмірі 5000 є реальною з врахуванням вимог розумності і справедливості та підлягає стягненню з ОСОБА_2 на його користь.

Також, не підлягають задоволенню вимоги про сплату правової допомоги за нижченаведеним.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 1) виключено; 2) витрати на правову допомогу;допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Однак, позивачем не представлено жодних доказів, в підтвердження понесених витрат щодо сплати правової допомоги, зокрема квитанцій, розрахунку понесених витрат, тощо.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу є незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а у відповідності до положень ч.1. ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, враховуюче вищевикладене та аналізуючи здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір в розмірі 640 грн.

На підставі викладеного і керуючисьст.ст. 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215,224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням в розмірі 31 992,93 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 та витрати на оплату послуг експерта автотоварознавця в розмірі 1500 грн., а всього – 38 492,93 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста дев’яності дві гривні 93 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень).

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя К.О. Скрипник