Провадження № 2/349/1071/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 листопада 2017 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Лошак О.О.

з участю секретаря Сірко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рогатині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сарниківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на домоволодіння в частині визнання права власності на 1/6 частину домоволодіння за ОСОБА_2 та про визнання права власності на 1/6 частину домоволодіння в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до Сарниківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на домоволодіння в частині визнання права власності на 1/6 частину домоволодіння за ОСОБА_2 та про визнання права власності на 1/6 частину домоволодіння в порядку спадкування за заповітом внаслідок смерті ОСОБА_3, яка померла 05 березня 2017 року.

У позовній заяві зазначено, що дід та баба позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 постійно проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1. Кожен з них був власником 1/6 частини домоволодіння на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого Сарниківською сільською радою 01 грудня 2000 року, яке зареєстроване в Івано-Франківському бюро технічної інвентаризації 01 грудня 2000 року за №71 в реєстровій книзі №1. ОСОБА_2 помер 03 січня 1994 року. За життя заповідальноо розпородження не складав. ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2, оскільки на день смерті проживала разом із спадкодавцем.

ОСОБА_3 померла 05 березня 2017 року. За життя вона склала заповідальне розпорядження, яким усе своє майно заповіла позивачці. Заповіт було посвідчено у виконавчому комітеті Сарниківської сільської ради. Заповіт не змінений і не відмінений спадкодавцем.

Свідоцтво про право власності на домоволодіння було видано 01 грудня 2000 року виконавчим комітетом Сарниківської сільської радою на підставі рішення виконавчого комітету Сарниківської сільської ради від 14 листопада 2000 року за №64. Цього ж дня, 01 грудня 2000 року, зареєстровано в Івано-Франківському ОБТІ у реєстровій книзі №1, номер запису 71. Згідно свідоцтва про право власності власниками домоволодіння зазначені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1. Свідоцтво про право власності на домоволодіння на ім’я ОСОБА_2 було видано після його смерті через що державним нотаріусом Рогатинської районної державної нотаріальної контори позивачу відмовлено в оформленні свідоцтва про право на спадщину на 1/6 частину домоволодіння по вулиці Чегурівка, буд.№6 в с.Сарники. Просив позов задовольнити. Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке видане 01 грудня 2000 року в частині оформлення права власності на 1/6 частину домоволодіння за ОСОБА_2, який помер 04 січня 1994 року. Визнати за позивачем право власності на 1/6 частину домоволодіння по вулиці Чегурівка, буд.№6 в с.Сарники в порядку спадкування за заповітом внаслідок смерті ОСОБА_3, яка померла 05 березня 2017 року.

Представник позивача ОСОБА_4 позов підтримала повністю із підстав наведених у позовній заяві, просила позовні вимоги задовольнити, справу слухати без її участі про що направила на адресу суду письмове клопотання.

Сільський голова Сарниківської сільської ради позовні вимоги визнав повністю, не заперечував щодо задоволення позову, направив на адресу суду письмове клопотання про слухання справи у відсутності представника відповідача.

Відповідно до вимог ст.27 ЦПК України, участь у судових засіданнях – це право, а не обов’язок сторін по справі.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер 03 січня 1994 року в с.Сарники Рогатинського району Івано-Франківської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-НМ №386965, виданим 04 січня 1994 року виконавчим комітетом Сарниківської сільської ради.

ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2, однак не оформила спадкових прав.

03 березня 2016 року ОСОБА_3 склала заповідальне розпорядження відповідно до якого все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 заповіт не змінений і не відмінений.

ОСОБА_7 померла 05 березня 2017 року в с.Сарники Рогатинського району Івано-Франківської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-НМ №244667, виданим 07 березня 2017 року виконавчим комітетом Сарниківської сільської ради.

Внук спадкодавця ОСОБА_1, на користь якого складено заповіт, вступив в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_3, оскільки проживав разом з нею в одному домоволодінні. Крім того, звернувся до державного нотаріуса Рогатинської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Ринкова вартість 1/6 частини домоволодіння по вул.Чегурівка буд.№6 станом на липень 2017 року становить 17 197,17 грн., що підтверджується висновком про вартість об’єкта оцінки.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке видане 01 грудня 2000 року виконавчим комітетом Сарниківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, домоволодіння в с.Сарники Рогатинського району Івано-Франківської області належить в рівних долях на праві приватної власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 рівних долях. Свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Сарниківської сільської ради від 14 листопада 2000 року за №64. До складу домоволодіння входить житловий будинок загальною площею 77,0 м^{2, житловою площею 34,5 м2, літня кухня загальною площею 29,9 м2, стайня-стодола загальною площею 57,8 м2, огорожа загальною площею 27,0 м2, ворота загальною площею 5, 2 м2, криниця 5,0 метри погонних.}

Державним нотаріусом Рогатинської районної державної нотаріальної контори 04 листопада 2017 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частину домоволодіння в с.Сарники Рогатинського району по вул.Чегурівка, буд.№6 через відсутність правовстановлюючого документа на домоволодіння, оскільки свідоцтво на право власності видано після смерті ОСОБА_2

ОСОБА_4 від обов'язкової частки у спадщині, що відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_3 відмовилася на користь ОСОБА_1, що підтверджується її нотаріальнопосвідченою заявою.

Стаття 1 протоколу до Конвенції “Про захист прав людини та основоположних свобод” 1950 року (ратифікована Законом України від 17.07.1997 року) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно дост.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. За ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст.392 ЦК України спеціальне визнання судом права власності на майно необхідне тоді, коли щодо його належності у позивача відсутні відповідні правовстановлюючі документи.

За змістом ст. 25 ЦК України, здатність фізичної особи мати цивільні права та нести цивільні обов’язки є правоздатністю. Зміст правоздатності складає сукупність тих цивільних прав та обов’язків, які можуть мати фізичні особи. Цивільна правоздатність є невіддільною від самого існування людини, виникає в момент народження і припиняється зі смертю.

Судом встановлено, що право власності на нерухоме майно, державна реєстрація права власності проведена після смерті ОСОБА_2, а тому позов про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, прийняв спадщину.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. За приписами ст. ст.59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

За ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява обґрунтована, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,212,214 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно - домоволодіння №6 по вул.Чегурівка в с.Сарники, яке видане 01 грудня 2000 року виконавчим комітетом Сарниківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області в частині визнання права власності на 1/6 частину домоволодіння за ОСОБА_2, який помер 03 січня 1993 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем та жителем ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - право власності на 1/6 частину домоволодіння вартістю 17 197,17 грн. , а саме – житлового будинку загальною площею 77,0 м^{2, житловою площею 34,5 м2, літньої кухні загальною площею 29,9 м2, стайні-стодоли загальною площею 57,8 м2, огорожі загальною площею 27,0 м2, воріт загальною площею 5, 2 м2, криниці 5,0 метри погонних, що розташовані по вул.Чегурівка, буд.№6 в с.Сарники Рогатинського району Івано-Франківської області в порядку спадкування за заповітом внаслідок смерті ОСОБА_7, яка померла 05 березня 2017 року.}

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду ОСОБА_2 – Франківської області через Рогатинський районний суд шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Лошак О.О.