Справа № 344/11179/17

Провадження № 2-а/344/1104/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Островського Л.Є.,

при секретарі с/з: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УПП у м.Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції НП України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адмінправопорушення серії АР №392891 від 16.08.2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до УПП у м.Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції НП України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адмінправопорушення серії АР №392891 від 16.08.2017 року.

Представник позивача адвокат ОСОБА_3 вважає дії інспектора Управління патрульної поліції незаконними, а оскаржувану постанову визнати незаконною та скасувати, оскільки, вказаного в постанові адміністративного правопорушення позивач не вчиняв, при винесенні постанови відповідачем було порушено вимоги чинного законодавства, які регулюють порядок винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення. Позов просив задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Як вбачається з оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення від 16.08.2017 року на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Позивача визнано винним в тому, що він 16.08.2017р. о 10.20 год. в м.Івано-Франківську проїхав перехрестя вул. Галицька-Довга на заборонений червоний сигнал світлофора , чим порушив п. 8.7.3 ПДР України (а.с.9).

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а також ч.4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного розїзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами звязку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до частини 2 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Дана норма статті додана із прийняттям Верховною ОСОБА_1 України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 року, після прийняття Конституційним Судом України рішення від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно ч.4 ст. 258 КУпАП У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Частина 1 статті 276 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Згідно згаданого рішення Конституційним Судом України рішення від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення" необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення врегульовано Главою 22 КУпАП.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 280 КУпАП).

Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу. У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначено Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 зі змінами і доповненнями станом 04.11.2015 року (надалі «Правила дорожнього руху»).

Відповідно до пункту 8.7.3 е Правил дорожнього руху, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух..

Із матеріалів справи вбачається, що позивач порушив Правила дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За вказаних обставин, суд прийшов до висновку про допустимість належних та достатніх доказів для констатування факту порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, відповідно, і вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, суд вбачає, що дії відповідача щодо винесення постанови від 16.08.2017 року були правомірними та не вважає обгрунтованими доводи сторони позивача щодо відсутності складу адміністративного правопорушення з огляду на непредставлення доказів, які підтверджують такі обставини та спростовують факти, викладені в постанові. Зокрема, позивачем не подано доказів, які вказують на обставини, що спростовують доводи оскаржуваної постанови. Оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою в порядку та спосіб визначеному КУпАП, а отже оскаржувана постанова не підлягає скасуванню та залишається без змін, а в задоволенні даного позову слід відмовити.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.122 ч.2, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст.71, 159, 161, 162, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до УПП у м.Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції НП України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адмінправопорушення серії АР №392891 від 16.08.2017 року відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з часу її проголошення.

Суддя Островський Л.Є.