№ 201/17584/17

провадження 2/201/3499/2017

УХВАЛА

01 грудня 2017 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з заявою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (49000, Україна, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, Україна, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код за ЄДРППОУ 14360570), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 30 листопада 2017 року звернулася до суду з позовом до відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк», треті особи: ПН КМНО ОСОБА_2 та Соборний ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2017 року провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення судового засідання.

Разом з позовом позивачем до суду було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису від 21 липня 2017 року № 9500, вчиненого ПН КМНО ОСОБА_2, оскільки в провадженні суду перебуває зазначена справа та відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису, який оскаржується, в зв’язку з чим державним виконавцем будуть вживатися заходи з його примусового виконання, зокрема опис та арешт майна позивача, залучення суб’єкта оціночної діяльності – для проведення оцінки майна позивача, що ускладнить виконання рішення суду.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що суд, за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку є видом забезпечення позову, передбаченим ст. 152 ЦПК України.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Також відповідно до пункту 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Перевіривши матеріали справи і заяву про забезпечення позову та оцінивши надані докази, а також враховуючи, що заява подана з додержанням вимог статті 151 ЦПК України, а вид забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку є видом забезпечення позову, передбаченим ст. 152 ЦПК України і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття такого заходу забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, з урахуванням чого вважаю можливим задовольнити заяву про забезпечення позову, в зв’язку з чим зупинити стягнення на підставі виконавчого напису від 21 липня 2017 року № 9500, вчиненого ПН КМНО ОСОБА_2, оскільки в даний час вказаний виконавчий напис нотаріуса оскаржується та за вказаним виконавчим написом відкрито виконавче провадження, виконуються виконавчі дії, таким чином, є велика ймовірність того, що майно позивача може бути буде реалізовано, а тому невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тому захист прав позивача стане неможливий, а тому з урахуванням вище викладеного невжиття вказаного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. ч. 9, 10 ст. 153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 1, 3 ст. 151, п. 6 ч. 1 ст. 152, ч. ч. 1, 5, 9, 10 ст. 153, 210, 293 ЦПК України, суддя –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису від 21 липня 2017 року № 9500, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала набрала законної сили 01 грудня 2017 року.

Строк пред’явлення до виконання три роки.

Суддя