open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року

Справа № 911/368/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Данилової М.В.,

суддів

Корсака В.А., Кравчука Г.А.

за участю представників:

позивачів

1.не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлені належно) 2.Бурий В.В., Василенко Т.М.

відповідача, третьої особи

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)

прокуратури

Збарих С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2017

у справі

№ 911/368/17 Господарського суду Київської області

за позовом

керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: 1.Київської обласної державної адміністрації; 2.Державного підприємства "Фастівське лісове господарство"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект"

за участю треті особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області

про

знесення об'єктів самочинного будівництва

ВСТАНОВИВ:

Керівник Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та Державного підприємства "Фастівське лісове господарство" звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект", за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної архітектурно - будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області про знесення об'єктів самочинного будівництва.

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.05.2017 (суддя Карпечкін Т.П.) позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою лісогосподарського призначення, розташованою в кварталі 39 Дорогинського лісництва Державного підприємства "Фастівське лісове господарство" шляхом знесення самочинно збудованих на ній будівель, а саме: будівлі з терасами розміром 22.0 х 34.0 м; будівлі з терасою по периметру розміром 12.0 х 12.0 м; споруди розміром 10.0 х 3.5 м. Розподілено судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 (головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончарова С.А., Тищенко А.І.) рішення Господарського суду Київської області від 04.05.2017 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 04.05.2017, та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаржник вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому судами не в повному обсязі з'ясовані обставини справи, неправильно та неповно досліджені докази, а також невірно застосовано норми як матеріального так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2017, згідно Указу Президента України № 357/2017 від 10.11.2012 суддю Мачульського Г.М. призначено суддею Верховного Суду та відпусткою судді Коробенка Г.П., у даній справі визначено склад колегії суддів: головуючий суддя -Данилова М.В., судді Корсак В.А., Кравчук Г.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.11.2017 касаційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на касаційну скаргу Київська обласна державна адміністрація зазначає про обставини, які просить врахувати при вирішенні даного спору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Зі змісту статті 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судами, 03.07.2014 Фастівська міжрайонна прокуратура в інтересах Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Фастівське лісове господарство" звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" про розірвання договору про умови ведення мисливського господарства та повернення земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2774/14 від 12.09.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2015, розірвано договір "Про умови ведення мисливського господарства" від 07.07.2011, укладений між Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект", з підстав істотного порушення його умов зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект".

У справі № 911/2774/14 встановлено, що згідно п. 1.1. договору про умови ведення мисливського господарства надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" терміном до 30.06.2036 мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 15356 га, у тому числі: лісові угіддя 6,5 тис. га, польові 8,7 га, водно- болотні 0,2 тис. га.

Згідно державних актів, право постійного користування мисливськими угіддями площею 15356 га належить Державному підприємству "Фастівське лісове господарство".

Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі направлення інспекції ДАБК в Київській області № 1382 від 21.05.2011 проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил забудованої земельної ділянки за адресою: Київська область Фастівський район, с. Дорогинка на території мисливських угідь.

Перевіркою встановлено, що на спірних землях мисливських угідь в кварталі 39 знаходиться незавершена будівля, лазня з басейном та котельня. Будівля з терасами, орієнтовними розмірами 22,0х34,0 м, не завершена будівництвом розташована на підвищенні на відстані орієнтовано 20,0 м від урізу водного дзеркала ставу. На об'єкті виконано роботи по влаштуванню дерев'яних пальових фундаментів, в деяких місцях роль фундаменту виконують зрізані дерева (пеньки), також на даному об'єкті влаштовано зовнішні та внутрішні стінки з дерев'яного брусу в зруб, влаштовано несучі конструкції покрівлі та саму покрівлю з рулонних матеріалів та роботи з утеплення даху, в будівлі збудовано два каміни з керамічної та вогнетривкої цегли, влаштовано лаги підлоги.

Лазня з басейном та терасою орієнтовним розміром 12,0x12,0 м з терасою розташована безпосередньо біля урізу води на дерев'яних палях з підвищенням з дерев'яного брусу. На об'єкті виконано загально будівельні роботи по влаштуванню фундаментів, зовнішніх та внутрішніх стін, даху, покрівлі, в приміщенні вмонтовано басейн, влаштовано покрівлю підлоги з керамічної плитки, виконано підготовчі роботи по прокладанню електричної, водопровідної та каналізаційної мереж, влаштовано камін, обладнання лазні (котел та стелажі), басейн орієнтовним розміром 3,0x3,0 м, заповнено віконні та дверні прорізи.

Біля лазні на відстані 2,5 м збудовано котельню орієнтовним розміром 10,0x3,5 м. Котельня збудована на монолітному фундаменті, стіни збудовані з природного каменю покрівля - оцинковані, профільовані листи. В приміщенні влаштовано цементну стяжку підлоги, встановлено котельне обладнання, заповнено вікно та дверні прорізи. Поруч з об'єктом будівництва з бетонних плит влаштовано майданчик розміром 6,0x6,0 м.

На об'єкті будівництва дозвільна, проектна та виконавча документація відсутня. На момент перевірки будівельні роботи завершені не були.

За результатом перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 27.05.2014.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора у справі № 911/2774/14 судом зазначено, що відповідно до частини 5 статті 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" для потреб мисливського господарства користувачі мисливських угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок, будувати на мисливських угіддях необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок.

Державним підприємством "Фастівське лісове господарство" документи дозвільного характеру на початок або виконання будівельних та інших робіт Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" не надавались.

Таким чином, судом у справі № 911/2774/14 встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" в порушення умов договору, вимог статей 20, 74 Лісового кодексу України та Правил використання корисних властивостей лісів, що затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства за № 502 від 14.08.2012 без дозволу постійного землекористувача Державного підприємства "Фастівське лісове господарство" здійснив часткове пошкодження лісових насаджень та почав будівництво будівлі, лазні з басейном та котельні.

Рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2014 у справі № 911/2774/14 набрало законної сили, відповідно встановлені таким рішенням обставини щодо існування об'єктів самочинного будівництва на земельній ділянці мисливського угіддя в с. Дорогинка, Фастівського району, Київської області, і факт здійснення відповідного самочинного будівництва відповідачем, які покладені в основу судового рішення у справі № 911/2774/14, згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення для розгляду спору у справі № 911/368/17.

Звертаючись до суду з даним позовом прокурор зазначає про те, що підтвердженням існування на даний час вказаних об'єктів самочинного будівництва на земельній ділянці Державного підприємства "Фастівське лісове господарство" є інформація Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 15.11.2016 №10/10-1/1511/08/01, згідно якої під час виїзду інспектора Департаменту у листопаді 2016 року на територію мисливських угідь с. Дорогинка, Фастівського району, Київської області встановлено, що на вказаній земельній ділянці розташований недобудований комплекс споруд, а саме:

- на відстані, орієнтовно 20,0 м від урізу води знаходиться недобудована будівля з терасами, орієнтовним розміром 22,0х34,0 м (виконані роботи по влаштуванню деревяних пальових фундаментів, зроблені зовнішні та внутрішні стіни з деревяного брусу в зруб та влаштована покрівля з покриттям з бітумної черепиці, також всередині будівлі влаштовано два фундаменти на яких розташовані каміни зроблені з керамічної та вогнетривкої цегли);

- безпосередньо біля урізу води на деревяних палях з підвищенням, з деревяного брусу в зруб розташована будівля з терасою по периметру, орієнтовним розміром 12,0 х12,0 м (виконані роботи по влаштуванню зовнішніх та внутрішніх стін, влаштована покрівля з покриттям з бітумної черепиці, заповнені зовнішні віконні та дверні прорізи, які обмежують доступ до середини будівлі);

- біля другої будівлі побудована споруда, яка розташована в пагорбі та має орієнтовний розмір 10,0 х 3,5 (влаштовано залізобетонний фундамент, виконані стіни з природного каменю, влаштована цементно-піщана стяжка підлоги).

Також, згідно вказаної інформації, відповідно до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо видачі документів дозвільного та декларативного характеру на початок виконання підготовчих та будівельних робіт за зазначеною вище адресою.

З огляду на викладені в позові обставини, прокурор зазначає, що спірне будівництво підпадає під ознаки самочинного будівництва згідно статті 376 Цивільного кодексу України, оскільки проведено на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Приймаючи рішення по даній справі суди попередніх інстанцій правомірно виходили з наступного.

Відповідно до пункту 4 статті 26, статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог необхідної містобудівельної документації, отриманої забудовником до початку виконання будівельних робіт, зокрема: вихідних даних, технічних умов, будівельного паспорта, розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт.

Всупереч вказаних вимог містобудівного законодавства відповідачем самовільно без розробки та затвердження проектної документації, а також за відсутності дозвільного документу на проведення будівельних робіт збудовано спірний об'єкт на лісовій земельній ділянці, що не була відведена для таких цілей. Таке будівництво відповідачем спірного об'єкту без належного дозволу та за відсутності проекту, на земельній ділянці лісогосподарського призначення є істотним порушенням будівельних норм і правил та суперечить суспільним інтересам.

Також в обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що існування спірного самовільно збудованого об'єкту будівництва на землях лісогосподарського призначення унеможливлює їх використання за цільовим призначення та суперечить суспільним інтересам, у зв'язку з чим є неможливою його перебудова чи приведення у відповідність до містобудівного законодавства, діючих будівельних норм та правил.

Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, а також зобов'язана знести за власний рахунок самочинне будівництво у разі заперечення власника земельної ділянки проти визнання за цією особою права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Прокурор зазначає, що спірне самочинне будівництво порушує право державної власності на земельну лісову ділянку в особі Київської обласної державної адміністрації та належне Державному підприємству "Фастівське лісове господарство" право користування спірною земельною ділянкою лісогосподарського призначення за її цільовим призначенням.

У зв'язку з цим, прокурор просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" усунути перешкоди у користуванні лісовою земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованих будівель.

У своїх поясненнях відповідач зазначав про те, що в рішенні Господарського суду Київської області від 12.09.2014 у справі №911/2774/14 не зазначено, що будівельні роботи здійснювались саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект".

Відповідач також неодноразово стверджував, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" не здійснювало будь-яких будівельних робіт на території мисливських угідь, що були надані йому в користування за договором від 07.07.2011. Ким та коли було розпочато зазначене будівництво, чи отримувались будь-які дозвільні документи, товариству не відомо. У зв'язку з чим, відповідач вважає, що відповідальність за самочинне будівництво повинна нести та особа, яка здійснювала це будівництво.

Разом з тим, такі доводи відповідача спростовуються матеріалами справи, зокрема, факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" умов користування мисливськими угіддями, який полягав в здійсненні ним самочинного будівництва, досліджений і встановлений під час судового розгляду у справі № 911/2774/14, був підставою для задоволення позовних вимог та розірвання договору.

До того ж, в ході розгляду справи № 911/2774/14 встановлено, що оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" передавалися мисливські угіддя без будь яких забудов у 30 кварталі 13 виділу.

На момент укладення договору про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011 на території мисливських угідь, які передані в користування відповідачу для ведення мисливського господарства незавершена будівництвом будівля, лазня з басейном та котельня були відсутні, оскільки на ній знаходились лісові насадження сосни, що підтверджується актом обстеження розладнаних лісових насаджень в Державному підприємству "Фастівське лісове господарство" на предмет призначення санітарної рубки суцільної (СРС) від вересня 2011 року, зведеною відомістю насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки в Державному підприємству "Фастівське лісове господарство", зведеною відомістю пробних площ, закладених у насадженнях, що потребують суцільної санітарної рубки в Державному підприємству "Фастівське лісове господарство", додатковим планом проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісах Державного підприємства "Фастівське лісове господарство" в 2011 році, листом Київського обласного управління лісового та мисливського господарства № 05-16/1509 від 26.09.2011, лісорубним квитком від 26.09.2011 та актом посвідчення заготівлі деревини та місця рубки від 12.10.2011 (долучені до матеріалів справи № 911/2774/14).

Виходячи з того, що відповідачу передавались в користування мисливські угіддя без будь-яких забудов, під час користування мисливськими угіддями згода на початок або виконання будівельних та інших робіт відповідачу власниками/користувачами земельних ділянок/лісів не надавалася, спірні об'єкти нерухомості створені в період користування відповідачем мисливськими угіддями на території таких мисливських угідь з порушеннями вимог чинного будівельного законодавства.

Відповідно до наведених в статті 1 Закону України ""Про мисливське господарство та полювання" визначень, мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

Враховуючи, що мисливські угіддя це насамперед чітко визначені ділянки суші, в даному випадку лісові земельні ділянки. Відповідно, користування мисливськими угіддями передбачає також користування і володіння відповідною земельною ділянкою для цілей мисливства у межах, визначених Законом та Договором.

Згідно статті 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь.

Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку.

Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь.

Для потреб мисливського господарства користувачі мисливських угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок, будувати на мисливських угіддях необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок.

Відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами.

Згідно статті 28 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" користувачі мисливських угідь забезпечують їх упорядкування протягом двох років з дня надання таких угідь у користування.

Порядок проведення упорядкування мисливських угідь визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Серед наведених в статті 30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" прав та обов'язків користувачів мисливських угідь, передбачено право, зокрема, використовувати мисливських тварин та користуватися мисливськими угіддями в установленому порядку; організовувати полювання для мисливців, у тому числі шляхом укладання відповідних договорів з ними або з юридичними особами, що представляють їхні інтереси, зокрема іноземними, надавати повний комплекс послуг, пов'язаних із здійсненням полювання, включаючи проживання, харчування, пересування мисливців та осіб, які їх супроводжують; отримувати відшкодування вартості будівель, споруд та іншого нерухомого майна, яке належить їм на праві власності, у разі переходу права користування мисливськими угіддями від них до інших користувачів.

Користувачі мисливських угідь зобов'язані забезпечувати упорядкування мисливських угідь, раціонально використовувати державний мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь. Користувачі мисливських угідь можуть мати й інші передбачені законом права та обов'язки щодо використання мисливських тварин та користування мисливськими угіддями.

Права та обов'язки відповідача, як користувача мисливських угідь визначені у відповідних п.п. 2.1., 2.2. договору, зокрема, п.п. "а" п. 2.2. договору зобов'язує відповідача використовувати мисливські угіддя за призначенням, п.п. "в" п. 2.2. договору - забезпечити мисливське упорядкування угідь та визначити в натурі їх межі, п.п. "є" п. 2.2. договору - здійснювати охорону державного мисливського фонду, п.п. "і" п. 2.2. договору зобов'язує відповідача виконувати інші обов'язки щодо охорони і використання об'єктів тваринного світу та користування мисливськими угіддями відповідно до чинного законодавства.

Згідно статті 42 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання несуть особи, винні у порушенні права державної власності на мисливських тварин; порушенні вимог щодо користування мисливськими угіддями, погіршенні їх стану; використанні мисливських угідь не за призначенням.

Таким чином, норми Закону України "Про мисливське господарство та полювання" передбачають перебування мисливських угідь, які фактично є земельними ділянками, у володінні та користуванні користувачів мисливських угідь, які здійснюють ведення мисливського господарства. В той же час, оскільки користувачі мисливських угідь є користувачами і відповідних земельних ділянок, Закон зобов'язує їх проводити упорядкування угідь, за стан та збереженість земельних ділянок несе відповідальність її фактичний володілець, тобто користувач мисливських угідь.

Норми Закону України "Про мисливське господарство та полювання" покладають відповідальність за ведення мисливського господарства, дотримання вимог користування мисливськими угіддями за призначенням, збереження їх стану, саме на користувачів мисливських угідь.

Крім того, Законом України "Про мисливське господарство та полювання" користувачам мисливських угідь надано право облаштування та будівництва необхідних об'єктів, що має відбуватись у відповідності до вимог законодавства, яке регулює будівельну діяльність з обов'язковим розробленням проектів будівництва та отримання дозвільної документації.

З огляду на викладене, відповідач, як користувач мисливських угідь, мав забезпечити належне утримання і збереження мисливських угідь, їх захист від нецільового використання.

Враховуючи, що на момент передання відповідачу відповідної площі мисливських угідь встановлено, що територія вільна від будь-яких будівель і на ній лісова рослинність, з відповідного моменту відповідальність за збереження мисливських угідь та недопущення їх нецільового використання має нести відповідач.

Як визначено статтею 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 2 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Частиною 4 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110,11111 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 у справі №911/368/17 Господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді В. Корсак

Г. Кравчук

Джерело: ЄДРСР 70713669
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку