ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 р. Справа № 804/406/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріБузякові М.Р. за участю: позивача представника позивача представника відповідача представника третьої особи Протасова А.М. Решетняк В.П. Кушнірчук Н.В. Криворучко І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, третя особа - Регіональна комісія з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках про визнання дій незаконними та зобов`язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, третя особа - Регіональна комісія з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати незаконними дії Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо складення 12.08.2013р. у помилковий спосіб довідки «Про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчудження в 1986-1990 роках», виданої ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію та Регіональну комісію при облдержадміністрації здійснити ОСОБА_1 видачу нової, замість складеної 12.08.2013р. у протиправний спосіб довідки №6, виправленої довідки «Про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження 1986-1990 роках» форма і методика обрахування якої затверджена 12.10.2012р. Наказом №644 Мінсоцполітики України, за відпрацьовані 14,15,16,17,18,19,20,21,22 червня 1986 року на Чорнобильській АЕС в особливо небезпечній радіаційній зоні відчуження №3, де при 6-ти годинному робочому дні та підвищеній у подвійному розмірі (1,61x2) тарифній ставці - 3,22 крб., оплатою праці в 5-ти кратному розмірі посадового окладу - 230 крб., із застосуванням в обов`язковому до довідки розрахунку показника кратності - 4, занесенням отриманої спеціальної премії - 365 крб., всього, з урахуванням вищезазначених вихідних даних, розмір заробітної плати виключно із якої обчислюється пенсія за 9-ть днів складає - 1611,51 крб., що і встановлено 28.09.2017р.

- зобов`язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію виплатити ОСОБА_1 донараховану суму заробітної плати - 0,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що позивач є учасником з 28.05.1986р. по 28.06.1986р. ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та має статус інваліда 3-ї групи. У грудні 2016 року позивачу стало відомо, що Дніпропетровською обласною державною адміністрацією в довідці «Про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчудження в 1986-1990 роках» від 12.08.2013р. №6 протиправно зменшено розмір годинної тарифної ставки та не відображено отриманої премії розміром 365 карб., в результаті чого позивач отримує пенсію в 2,5 рази зменшеному розмірі ніж міг би отримувати.

Позивач та його представник адміністративний позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові.

Відповідач адміністративний позов не визнав та подав на нього письмові заперечення, в яких просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування поданих заперечень зазначалося, що довідка від 12.08.2013р. №6 видана за результатами всебічного дослідження документів та відповідно до норм чинного законодавства, що діяло на час видання цієї довідки, а отже відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, наданих йому законом.

У судовому засіданні представник відповідача також заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені у вказаних письмових запереченнях.

Третя особа надала письмові пояснення, в яких просила відмовити у задоволені позовних вимог.

У судовому засіданні представник третьої особи заперечував проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є учасником з 28 травня по 28 червня 1986 року ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, визнаний непрацездатним з безстроковим статусом інвалідом війни 3-ї групи від захворювання пов`язаного з виконанням військових обов`язків та завдання Уряду про що свідчать посвідчення і довідки МСЄК.

Також, в матеріалах справи міститься військовий квиток ОСОБА_1 , в якому зазначено, що в період з 28 травня по 29 червня 1986 року останній виконував урядове завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Як слідує з матеріалів справи, Управлінням праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради до регіональної комісії надано подання для розгляду документів ОСОБА_2 а саме: копія посвідчення категорії 1 від 11.01.1999 № 063038, копія вкладки до посвідчення № НОМЕР_1 , архівну довідку ЦАМОУ від 13.01.1994 № 51/200 щодо участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при військової частині НОМЕР_2 з 28.05.1986 по 28.06.1986, роботи виконував у зоні № 3 в червні місяці - 9 днів (14,15,16,17,18,19,20,21,22), згідно з постановою ради Міністрів СРСР від 05.06.1986 № 665-195 оплата праці в зоні № 3 провадилася в 4-х кратному розмірі тарифних ставок (посадових окладів).

Відповідно до копії особового рахунку ОСОБА_2 - завідувача оргвідділу Індустріального райкому компартії України розмір посадового окладу складає 230,00 крб., збережена заробітна плата за березень складає 230,00 крб., за квітень - 460,00 крб. (з них 230,00 одноразова премія), довідку Індустріального райкому компартії України від 30.07.1991р. щодо розміру виплаченої за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 27.05.1986р. по 29.06.1986р. заробітної плати та премії в розмірі 365 руб, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 15906443.

Регіональна комісія, розглянувши документи, своїм рішенням (протокол № 5 від 6 серпня 2013 року) вирішила видати ОСОБА_3 довідку про заробітну плату на підставі даних, а ОДА видало довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження № 6 від 12.08.2013 року.

В грудні 2013 року позивач надіслав звернення Дніпропетровській обласній державній адміністрації, в якому просив здійснити видачу нової довідки необхідної для перерахунку пенсії по інвалідності з розміру відшкодування фактичних збитків, оскілки в довідці №6 від 12.08.2013р. протиправно зменшено розмір годинної тарифної ставки та не відображено отриманої премії розміром 365 карб.

Проте звернення позивача залишено без задоволення, через що останній звернувся з означеним позовом до суду.

Вирішуючи означений адміністративний позов, суд зважає на таке.

Призначення та виплата пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС регулюється Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-ХІІ (зі змінами та доповненнями).

Статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796-ХІІ) визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті. хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

До військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також військових формувань.

Статтею 36 Закону № 796-ХІІ передбачено, що оплата праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними тарифними ставками (відрядними розцінками) і посадовими окладами, з урахуванням рівня радіоактивного забруднення ізотопами цезію, складності виконуваних робіт і умов праці в таких розмірах: від 1 до 5 Кі/км2 на 20-30 відсотків; від 5 до 10 Кі/км2 на 30-40 відсотків; від 10 до 15 Кі/км2 на 40-60 відсотків; від 15 до 30 Кі/км2 на 60-80 відсотків; від 30 Кі/км2 на 80-100 відсотків.

Перелік видів робіт і конкретні розміри процентних надбавок залежно від складності робіт і умов праці встановлюється Радою Міністрів Української РСР.

У такому ж порядку підвищуються пенсії, стипендії, допомога громадянам, що проживають на територіях радіоактивного забруднення.

Пенсіонерам, а також інвалідам, які дістали інвалідність внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищена оплата може обчислюватись із середньої заробітної плати, яку вони одержували до виходу на пенсію або встановлення інвалідності (стаття у редакції від 28.02.1991 р.).

Статтею 49 Закону № 796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно із ст. 54 Закону № 796-ХІІ, пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, яке визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Відповідно до ст. 57 Закону № 796-ХІІ, порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом сьомим Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210 встановлено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II 4, І - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Так, в довідці №6 від 12.08.2013р. наведено розрахунок заробітної плати ОСОБА_2 за роботу в період його праці виходячи з 6-ти годинних 9-ти годинних днів (14,15,16,17,18,19,20,21,22) червня 1986 р. в небезпечній радіаційній зоні №3 при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (5-ти кратний розмір оплати тарифної ставки), а саме:

- згідно первинних довідок посадовий оклад по основному місцю роботи - 230 крб.;

- кількість робочих днів у червні при 8-ми год. праці - 21 дн., год.-168, при 6-ти год. праці - 25 дн., год.-150, в тому числі недільні 2 дні (15,22);

- відображено за місцем основної роботи фактична зарплата за березень та квітень 1986р. складає: 230 та 230 крб.;

- годинна тарифна ставка при 6-тигодинному робочому дні складає 230 крб.:150 год. = 1,53 крб.

- оплата праці за дні роботи в зоні відчуження при коефіцієнті кратності 4: червень - 1,53 крб.хб год.х9 дн.х4кр. =330,48 крб.;

- оплата праці за роботу в зоні відчуження у недільні 2 дні (15,22 червня 1986р.): червень - 1,53 крб.хб год.х2дн.х4 кр. =73,44 крб.;

- зарплата по основному місцю праці недільні 2 дні: червень-230 крб.: 168 год. = 1,36 крб. червень-1,36 крб.хб год.х2 дн.х2 кр. = 32,64 крб.

- збережена фактична денна зарплата по основному місцю праці у березні, квітні 1986p.: березень - 230,00 крб.:22 дн. =10,5 крб., квітень - 230,00 крб.:22 дн. =10,5 крб. 230 крб. +230 крб. =460 крб. 22 дн. +22 дн. =44 дн. 460 крб.: 44 дн. =10,45 крб.;

- збережена середня зарплата за дні роботи в зоні відчуження: червень -10,70 крб.х9 дн. =94,05 крб.

Таким чином, з наданих до суду документів слідує, що фактична заробітна плата позивача за роботу в зоні відчуження в Чорнобильській АЕС нараховувалась, як такому, який був призваний для проходження військових зборів.

Згідно з пунктом 4 Інструкції про порядок матеріального забезпечення громадян СРСР у разі призову на дійсну військову службу і проходження служби в запасі, затвердженої постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальним питанням і Секретаріату ВЦРПС від 22.04.1982 р. № 95/4-132 (мовою оригіналу): «За рабочими, служащими и колхозниками, призванными на сборы или привлеченными к командирским занятиям, сохраняется за время сборов (командирских занятий), включая и время нахождения в пути до воинской части и обратно, занимаемая должность (работа), им выплачивается также за все это время средний заработок как по основной, так и по совмещаемой работе».

Чинність Кодексу законів про працю на громадян, які проходять збори, не поширюється, в тому числі і щодо додаткової оплати за роботу у вихідні і святкові дні, нічні години (статті 72, 106, 107, 108), режиму робочого часу (статті 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56. 57), початок і закінчення роботи (стаття 58), робота змінами (статті 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65).

Особи, які проходять збори, дні відпочинку і святкові дні використовують за розпорядком, встановленим командуванням, яке проводить збори (пункт 7 Постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.04.1968 р. № 108/12).

Відповідно до чинного законодавства, військовозобов`язаним запасу в період призову на військові збори, оклади грошового утримання на посадах, які вони виконують в період зборів та по присвоєних військових званнях, не виплачуються.

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 р. № 1031, на військовозобов`язаних запасу, які в період призову на військові збори виконували роботи у зонах відчуження, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС було поширено порядок оплати праці, передбачені для робітників і службовців.

Оплата праці робітників і службовців, працівників підприємств, розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією аварії на ЧАЕС, провадилась в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 р. № 964 - у III, II, І зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах у порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), а також на військовослужбовців., відповідно до абзацу четвертого п.п.1 пункту 1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 р. № 207-7, пункту 1 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 р. № 665-195, пункту 1 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 р. № 524-156 провадилась у III, II, І зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі та в подвійному розмірі.

У зоні особливого контролю оплата праці зазначених осіб провадилась у однократному розмірі тарифної ставки (постанова ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 р. № 524-156 та абзац четвертий підпункту 1 пункту 1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 р. № 207-7).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25.10.2000 р. № 12- рп/2000, зоною відчуження є територія, що з 26.04.1986 р. охоплює ту частину радіаційно- небезпечних земель, рівень забруднення яких зумовив необхідність евакуації населення у 1986 році на підставі відповідних актів органів державної влади, незалежно від часу прийняття цих актів та проведення евакуації.

Віднесення населених пунктів і виробничих об`єктів до зон небезпеки та зони особливого контролю провадилось на підставі рішень Урядової комісії від 07.08.1986 р. №87 (лист Держкомпраці УРСР від 13.08.1996 р. № 115), від 19.08.1986р. № 108 (лист Держкомпраці УРСР від 26.08.1986р. № 124), від 18.09.1986р. № 173 (лист Держкомпраці від 24.09.1986 р. № 140), від 05.01.1987 р. № 339 (лист Держкомпраці УРСР від 19.01.1987 р. № 1).

Відповідно до Постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 р. № 153/10-43, премія за роботу працівника в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання.

Якщо до призову на військові збори премія працівнику нараховувалась систематично, за період виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, премія також повинна бути нарахована в тих же розмірах, як і працівникам підприємства, які не приймали участь в ліквідації аварії на ЧАЕС. Тобто у відповідності з діючим положенням про преміювання. Якщо в зазначене положення своєчасно внесені зміни у відповідності з п.п. 4 п. 1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 р. № 207-7 щодо підвищення граничного розміру премій до 60% тарифної ставки (окладу) на місяць, премія призваному на військові збори за період виконання робіт у зоні ЧАЕС повинна була бути нарахована в зазначених розмірах.

Крім, того, запроваджувалась одноразова премія за рахунок коштів, що виділялись Мінфіном СРСР і Держпланом СРСР в розпорядження Міненерго СРСР. Для заохочення працівників підприємств, незалежно від їх відомчого підпорядкування розмір премії, що виплачувалась одному працівнику, не повинен був перевищувати 400 крб. (підпункт З пункту 1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. №207-7). Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. № 523 дозволено виплачену на таких умовах одноразову премію (до 400 крб.) враховувати при призначенні пенсії.

Премія за основні результати господарської діяльності нараховувалась на одинарну тарифну ставку. Про це повідомлялось листом Держкомпраці УРСР і Укрпрофради від 28.06.1988 р. № 05/1-19; № 03-49-129.

Відповідно до Інструкції про порядок матеріального забезпечення громадян СРСР при призові на дійсну військову службу і проходження служби в запасі (п. 4), затвердженої постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 22 квітня 1982 р. № 95/4-132, за робітниками, службовцями і колгоспниками, призваними на збори, зберігався середній заробіток як по основній, так і по суміщуваній роботі за весь час зборів, включаючи час в дорозі до військової частини і назад та посада (робота).

Середній заробіток, із розрахунку якого провадилися витати, передбачені Інструкцією, обчислювався із розрахунку останніх двох календарних місяців роботи.

Робітникам і службовцям, для яких застосовувалася почасова оплата праці, яка не змінювалася по днях і місяцях (оклад або ставка без доплат і надбавок або з постійними надбавками і доплатами), за час протягом якого зберігається середній заробіток, розрахунок провадився із зазначеного заробітку.

Для працівників з почасовою оплатою праці, яка не змінювалася по днях і місяцях (оклад або ставка без доплат, надбавок чи з постійними надбавками і доплатами), денний середній заробіток визначався діленням останнього місячного окладу працівника, включаючи твердий гарантований приробіток, на кількість робочих днів працівника за основним місцем роботи у відповідному місяці.

Для тих працівників, заробіток яких змінювався помісячно (відрядна, акордна, почасово-преміальна оплата), середньоденний заробіток обчислювався з розрахунку фактичного заробітку за два останні календарні місяці роботи з 1-го по 1-ше число. Якщо працівник відбув у службове відрядження навіть в останній день місяця, цей місяць відповідно до чинного законодавства не береться до розрахунку середньомісячного заробітку. Якщо протягом останніх двох місяців працівник певний час хворів, перебував у відпустці, мав вимушений простій, то дні (години), коли він фактично не працював, і суми, виплачені йому за ці дні (години), повинні виключатися при розрахунку середньомісячного заробітку.

При обчисленні середнього заробітку враховувалися: основна заробітна плата, надбавки, доплати, річна винагорода із фонду матеріального заохочення, оплата і доплата за надурочні роботи, якщо вони мали систематичний характер. Виробничі премії враховувалися при підрахунку середнього заробітку в тому разі, якщо вони входили в систему оплати праці на даному підприємстві, тобто не мали разового характеру і якщо вони виплачені за період, що не перевищує трьох місяців (за винятком виплат із фонду матеріального заохочення). Квартальна премія враховувалася у складі заробітку за кожний місяць у розмірі 1/3, а винагорода за загальні підсумки роботи підприємства - у розмірі 1/12 частини цієї винагороди, виплаченої за попередній рік. Премії та інші виплати, не нараховані працівнику своєчасно і виплачені у результаті трудового спору, враховувались у складі заробітку тих місяців, за які вони повинні були бути виплачені.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», довідку про заробіток працівника у період 1986-1990 років у зоні ЧАЕС для призначення пенсії надають підприємства за основним місцем роботи працівника.

Отже, якщо учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС донараховано заробіток за роботу в зоні відчуження в кратних розмірах в результаті розгляду індивідуального трудового спору, але виплата додатково нарахованої суми не проведена і не нараховано додаткові страхові внески, це не позбавляє права інваліда на призначення пенсії із заробітку у зоні відчуження.

Якщо ж в результаті розгляду індивідуального трудового спору донараховано суму премії за роботу в зоні ЧАЕС, підприємство повинно виплатити позивачу донараховану суму премії.

Перерахунок заробітку працівника за виконання зазначених робіт відповідно до рішення адміністрації підприємства, суду чи КТС, незалежно від того, виплачується донарахована сума підприємством чи не виплачується, повинен супроводжуватись належним оформленням документів по обліку заробітної плати, обов`язковим відображенням сум перерахунку в особистому рахунку працівника.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. судом було призначено судово-економічну експертизу у адміністративній, якою на вирішення експерта було поставлено питання:

- чи вірно обрахована заробітна плата ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, із якої визначається пенсія згідно довідки №6 від 12.08.2013 року;

- провести розрахунок заробітної плати ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 за дні його роботи в зоні відчуження № 3, згідно наданих документів, та з урахуванням діючих на той час нормативно-правових актів.

Згідно з висновком експерта №3440/3441-17 від 28.09.2016р. Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що розрахунок заробітної плати позивачу, визначений у довідці №6 від 12.08.2013р., документально та нормативно не відповідає діючим на той час нормативно-правовим актам.

Означеного висновку судовий експерт дійшов за результатами дослідження наявних в матеріалах справах документах та розрахунку таких показників, як оплата праці за робочі дні у зоні відчуження при 6-денному 6-годинному робочому тижні, премії за діючими системами преміювання за роботу в зоні відчуження, доплати за роботу у вихідні у зоні відчуження при 6-денному 6-годинному робочому тижні, виплати 100 відсотків тарифної ставки (посадового окладу) за весь період виконання цих робіт.

Також, судовим експертом зроблено розрахунок нарахування за роботу в зоні відчуження військовозобов`язаному ОСОБА_1 за час виконання робіт в зоні відчуження, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у червні 1986 року, згідно якого сума складає 1611,51 кар., з яких збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження 144,45 крб., оплата праці за дні роботи в зоні відчуження 692,52 крб., премія 365,00 крб., оплата за роботу у вихідні дні 176,54крб., 100 відсотків тарифної ставки (посадового окладу) 230,00крб.

Суд погоджується з вищевказаним висновком та розрахунком експерта та відповідачем не надано доказів щодо спростування означеного.

Таким чином, є наявним порушення прав позивача рішенням відповідача, на підставі якого йому було видано вказану довідку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 р. № 886 «Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках» затверджено Типове положення про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках (надалі - Типове положення).

Згідно з приписами п. 1 Типового положення, розгляд письмових заяв громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) та осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату, одержану працівниками за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, здійснюється комісіями при міністерстві, СБУ (далі - центральні комісії) і комісіями при військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних військових комісаріатах, військовому комісаріаті мм. Києва і Севастополя, територіальних органах міністерства та регіональних органах СБУ (далі - регіональні комісії).

Положеннями пункту 8 Типового положення передбачено, що Регіональна комісія розглядає письмові заяви громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) і осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - заявник), про видачу довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, - у разі коли військову частину, інше військове формування, орган та підрозділ внутрішніх справ або цивільного захисту, підприємство, установу, організацію системи міністерства та СБУ ліквідовано без правонаступника.

За результатами опрацювання поданих заявником документів регіональна комісія у місячний строк з дати реєстрації заяви приймає рішення про достатність підстав для видачі довідки про заробітну плату (грошове забезпечення). Рішення регіональної комісії оформлюється протоколом, який підписується її головою та присутніми на засіданні членами.

Форма довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) встановлюється Мінсоцполітики.

Згідно з пунктом 10 Типового положення довідка про заробітну плату (грошове забезпечення) видається протягом п`яти робочих днів після підписання протоколу засідання комісії територіальним органом міністерства або регіональним органом СБУ та відповідним військовим комісаріатом, при яких утворено регіональну комісію, завіряється печаткою і є підставою для розгляду органами Пенсійного фонду України питання проведення перерахунку пенсії.

У разі відсутності підстав для видачі довідки про заробітну плату, копія рішення регіональної комісії у тижневий строк надсилається заявникові із зазначенням причин відмови (п. 11 Типового положення).

Отже, Типовим положеннямчітко регламентовано процедуру розгляду заяв про видачу відповідних довідок та визначено вичерпний перелік документів, які необхідно надати заявникам для отримання такої довідки.

Також, відповідно до вимог Типового положення Комісії повноважні приймати саме рішення, що оформлюється відповідним протоколом, на підставі якого орган, що утворив комісію, видає довідки про заробітну плату, тому належним предметом розгляду в цій справі є саме рішення, а не дії Відповідачів.

Однак, враховуючи встановлений судом факт порушення прав позивача саме рішенням Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо довідки №6, яке позивач не оскаржує, суд на підставі ч.2 ст. 11 КАС України для повного захисту порушених прав позивача вважає можливим вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати зазначене рішення.

В задоволенні ж заявлених позивачем вимог щодо визнання незаконними дії Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо складення 12.08.2013р. у помилковий спосіб довідки «Про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчудження в 1986-1990 роках», виданої ОСОБА_1 слід відмовити за необгрунтованістю.

Разом з тим, суд вважає за необхідним зобов`язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію в особі Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках повторно розглянути питання та прийняти рішення щодо видачі ОСОБА_1 довідки про визначення розміру заробітної плати за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках на підставі висновку експерта №3440/3441-17 від 28.09.2017р.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесено судові витрати пов`язані з проведенням судово-економічної експертизи у розмірі 8666,00грн.

Отже, судові витрати в сумі 8666,00грн. підлягають поверненню позивачу з бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках Дніпропетровської обласної державної адміністрації, на підставі якого ОСОБА_1 видана довідка №6 від 12.08.2013 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Зобов`язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію в особі Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках повторно розглянути питання та прийняти рішення щодо видачі ОСОБА_1 довідки про визначення розміру заробітної плати за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках на підставі висновку експерта №3440/3441-17 від 28.09.2017 року

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь позивача судові витрати на проведення експертизи за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної державної адміністрації в розмірі 8666.00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб`єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2017 року

Суддя О.В. Єфанова