Справа № 310/7136/17
1-кп/310/619/17
УХВАЛА
Іменем України
04 грудня 2017 року
м. Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Мороки С.М.,
при секретарі Писанець Н.О.,
за участі прокурора Єфімова С.О.,
захисника адвоката ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України,
Встановив:
Обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, надійшов до Бердянського міськрайсуду 11.10.17 року.
04.12.17 р. в підготовчому судовому засіданні прокурор просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду по справі, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги ст. 291-292 КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_3, та обвинувачений ОСОБА_2 заперечували проти призначення справи до судового розгляду, заявили клопотання про повернення справи прокурору для усунення недоліків, так як під час досудового слідства органом розслідування порушено норми КПК України, що унеможливлює розгляд справи.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт з доданими матеріалами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_3 про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_2 прокурору з наступних підстав.
Згідно вимогам ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити відомості про фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність, та формулювання обвинувачення.
Відповідно до частини 2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити, зокрема, такі відомості: п.5 виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Згідно з п.13 ч.1 ст. 3 КПК України обвинувачення – це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.
Відповідно до положень ч. 4 ст.110 КПК України процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що:
06.09.2016 товариство з обмеженою відповідальністю «Вало Тімбер» (податковий номер 33563464) отримало дозвіл №0174 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах). Згідно даного дозволу ТОВ «Вало Тімбер» мало право проводити промисловий лов риби «бичок» напівмеханізованою драгою з вічком у матні та приводах - 18 мм., у крилах- 20 мм.
Відповідно до наказу директора ТОВ «Вало Тімбер» №12 від 06.09.2016 ОСОБА_2 призначений на посаду відповідального за вилов водних біоресурсів в бригаді №1 на судні «Нефелін» реєстраційний номер SRU 700016.
Пунктом 2.2 та п.36 Постанови Кабінету Міністрів України №992 від 25.11.2015 «Про затвердження порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України» передбачено, що відповідальний за вилов водних біоресурсів відповідає за дотримання вимог законодавства щодо добування (вилову) водних біоресурсів із середовища їх перебування та зобов'язаний виконувати вимоги даного порядку, програми проведення дослідного вилову водних біоресурсів, дотримуватися режимів територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а в разі здійснення промислу - правил рибальства та режимів промислу, забезпечувати належний рівень ведення промислового журналу, облік, зберігання, транспортування, а також здавання добутих (виловлених) водних біоресурсів на рибоприймальний пункт.
Згідно з п.12.3 Наказу №2 від 06.01.2016 Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження режимів рибальства у 2016 році», мінімальний розмір бичка, допустимого до вилову (промисловий розмір) становить завдовжки 10 см.
Так, відповідно до п.14.5 Наказу Державного комітету рибного господарства України «Про затвердження тимчасових правил та режимів рибальства в 2000 році» №172 від 31.12.1999 визначення частки риби непромислового розміру здійснюється відбиранням проб з різних місць лову. Визначення цієї частки візуально забороняється.
Пунктом 14.6 зазначеного Наказу передбачено, що виловлена засобами лову риба, у разі невідповідності її установленим цими Правилами нормам щодо прилову риби непромислового розміру мають бути випущені у водойму. У разі перевищення допустимого прилову особин непромислового розміру про це необхідно повідомляти місцевим державним органам рибоохорони, а під час лову нестаціонарними засобами в Азовському морі потрібно перенести місце лову не менше ніж на 1 милю.
Крім цього, у п. 14.9.2 вказаного Наказу зазначається, що лов дозволяється, якщо прилов риби бичка не промислового розміру не перевищує 20% за кількістю від улову бичка волоками і драгами.
Так, ОСОБА_2, у період часу з 15 год. 00 хв. 30.09.2016 до 17 год. 10 хв. 01.10.2016, будучи відповідальним за дотримання вимог законодавства щодо добування (вилову) водних біоресурсів із середовища їх перебування, знаходився на риболовецькому судні «Нефелін», де повинен був організувати та контролювати лов водних біоресурсів в Азовському морі.
В ході здійснення вищевказаного вилову водних біоресурсів ОСОБА_2, діючи умисно, у порушення вимог п.14.5 наказу Державного комітету рибного господарства України «Про затвердження тимчасових правил та режимів рибальства в 2000 році» №172 від 31.12.1999, з метою незаконного зайняття рибним добувним промислом в період здійснення вилову риби, маючи реальну можливість, не визначив частки риби непромислового розміру, шляхом відбирання проб з різних місць лову та умисно дозволив вилов риби бичок непромислового розміру загальною вагою 9021,6 кілограмів із загальної ваги виловленого бичку 16800 кг., що становить 75% та перевищує, відповідно до п.14.9.2 Наказу №172 від 31.12.1999, дозволений прилов в розмірі не більше 20%. Після цього, ОСОБА_2, достовірно знаючи про те, що він дозволив вилов риби непромислового розміру та маючи технічну можливість, умисно не повідомив про це в місцевий державний орган рибоохорони. Вказаними умисними діями ОСОБА_2 спричинено шкоду рибному господарству України у розмірі 536608, 83 грн.
Відповідно до «Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів», затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства навколишнього природного середовища України 12.07.04 №249/273 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.11.04 № 1446/10045) це є істотною шкодою.
В наведеному обвинувальному акті на переконання суду відсутній виклад фактичних обставин та формулювання обвинувачення, зокрема, місце скоєння кримінального правопорушення.
Так, прокурор вказує, що ОСОБА_2 знаходився на судні «Нефелін».
Судно «Нефелін» є морським судном, тобто це плавучий засіб, який може бути використаний для пересування по воді.
В п.п. 3 п. 12 Режиму рибальства в басейні Азовського моря в 2016 році, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики № 2 від 06.01.2016, на який посилається прокурор, передбачено, що допускається промисел бичків механізованими драгами в Азовському морі (за винятком п'ятикілометрової прибережної зони) в районі, обмеженому: на заході - лінією, що з'єднує маяк острова БирючиЙ та протоку Тонку, далі на південь по береговій лінії до мису Хроні, далі по прямій лінії до мису Ахілеон; на сході - лінією, що з'єднує край Білосарайської коси - буй Єленінської банки (46°35'7" пн.ш. 37°24'3" сх. д.) - буй Железинської банки (46°13'5" пн. ш. 37°25'20" сх. д.) і далі за напрямком до Ачуєвського маяка до перетину з лінією мису Ахілеон - маяк Ахтарський та від цієї точки до мису Ахілеон. У задуховий період добування (вилов) бичків у зазначеному районі здійснюється (включно в п'ятикілометровій прибережній зоні) з 15 березня до 15 квітня (промисел у весняний період) та з 15 серпня до 15 грудня (промисел у літньо-осінньо-зимовий період). У період з 15 березня до 15 квітня промисел здійснюється 6 механізованими драгами (строк подання заяв - до 01 березня), у період з 15 серпня до 15 грудня, а також у задуховий період, - 45 механізованими драгами з мінімальним розміром (кроком вічка) у матні а = 18 мм. Розподіл вказаної кількості драг між користувачами здійснює комісія Управління за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.
В обвинувальному акті відсутні відомості про місце проведення лову, також не зазначено, яким саме знаряддям лову - вудка, каравка, невід, драга, ятер, пастка, тощо - ОСОБА_2 дозволив вилов бичка, та чи відповідає вказане знаряддя лову наведеним вимогам Режиму рибальства, а також чи порушено при цьому дозвіл №0174 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), який товариство з обмеженою відповідальністю «Вало Тімбер» (податковий номер 33563464) отримало 06.09.2016 р.
Згідно даного дозволу ТОВ «Вало Тімбер» мало право проводити промисловий лов риби «бичок» напівмеханізованою драгою з вічком у матні та приводах - 18 мм., у крилах- 20 мм.
Тобто, в обвинувальному акті відсутні відомості про спосіб вчинення інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення.
Методикою розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього середовища України № 248/273 від 12.07.2004, передбачені 3 види бичка, які є об'єктом промислу в Азовському морі: бичок-мартовик, бичок-кругляк, бичок-пісочник.
В обвинувальному акті відсутні відомості про те, незаконний вилов якого саме виду бичка ніби-то незаконно допустив ОСОБА_2
Не конкретність обвинувачення не надає можливості суду визначити в чому саме, в ході здійснення вищевказаного вилову водних біоресурсів діючи умисно, у порушення вимог п.14.5 наказу Державного комітету рибного господарства України «Про затвердження тимчасових правил та режимів рибальства в 2000 році» №172 від 31.12.1999, в діях ОСОБА_2 є незаконність зайняття рибним добувним промислом в період здійснення вилову риби.
Одним із ключових прав обвинуваченого відповідно до ст.42 КПК України є право знати у вчиненні якого злочину його звинувачують.
У §34 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, суд вказав: «Європейський суд зазначає, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення.
Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» пункту 3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду».
В §35 цієї ж справи Європейський суд вказав: «...право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції».
У рішенні від 25.07.2000, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії», зазначено: «Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п.«b» ч.3 ст.6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».
В судових рішеннях у справі «Камасінскі проти Австрії» (рішення від 19 грудня 1989 р.) та у справі «Абрамян проти Росії» (рішення від 09 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ зазначив, що в контексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення. Крім того, Суд зазначив, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою підготовки до забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).
Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд Справи в цілому (рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).
В судовому рішенні від 26.06.2008 по справі «Ващенко проти України» зазначено, що обвинувачення для цілей п.1 ст. 6 Конвенції може бути визначено, як офіційне доведення до особи компетентним органом твердження про скоєння цією особою правопорушення, за яке встановлюється відповідальність кримінального та попереджувального характеру (п. 51).
Таким чином, судовою практикою Європейського Суду з прав людини неконкретність обвинувачення завжди визнавалась таким істотним порушенням вимог кримінального процесу, яке перешкоджало суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Ця норма знайшла своє закріплення у ч. 1 ст. 412 КПК України.
Недотримання вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України свідчить про неконкретність обвинувачення, що є порушенням права на захист.
Відсутність в обвинувальному акті конкретного обвинувачення позбавляє суд можливості прийняти будь-яке процесуальне рішення по суті справи.
Проаналізувавши зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про невідповідність обвинувального акту відносно ОСОБА_2 та додатків до нього вимогам ст. 109, 291 КПК України, а тому зазначені матеріали підлягають поверненню прокурору.
Керуючись ст. 314, 315, 331 КПК України, суд -
У х в а л и в:
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України повернути прокурору Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 для усунення зазначених недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайсуд протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя Бердянського міськрайонного суду С.М. Морока
