Справа № 761/10580/15-ц

Провадження № 4-с/761/283/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Бондарю В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою Державного підприємства «Антонов» на неправомірні дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Стельмах Олесі Олександрівни про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Антонов» (далі - Заявник), в особі свого представника, 12 квітня 2017 року звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва із скаргою на рішення, дії та бездіяльність Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Стельмах Олесі Олександрівни (далі - Державний виконавець), про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, заінтересована особа: ОСОБА_3 (далі - Боржник).

Заявник свою скаргу обґрунтовує тим, що 31 березня 2017 року, на адресу підприємства надійшло Повідомлення Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Стельмах Олесі Олександрівни від 24 березня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Зауважив, що підставою для повернення виконавчого документа є відсутність у виконавчому документі інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта Боржника. Вважає такі дії Державного виконавця незаконними та такими, що порушують вимоги законодавства стосовно порядку, способу та меж реалізації повноважень Державним виконавцем в межах виконавчого провадження. Просив суд ухвалити судове рішення, яким визнати неправомірним Повідомлення Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Стельмах Олесі Олександрівни від 24 березня 2017 року про повернення виконавчого документа (судового наказу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року по справі № 761/10580/15-ц) стягувачу без прийняття до виконання, зобов'язати державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві задовольнити вимогу Державного підприємства «Антонов» та усунути порушення права.

Від представника Заявника на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Заявника. Вимоги, викладені в скарзі, представник Заявника підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Повідомлені у встановленому законом порядку про місце, дату та час судового розгляду справи, Державний виконавець та Боржник у судове засідання не з`явилися, клопотань про розгляд справи за їх відсутності, пояснень та заперечень по суті скарги до суду не подавали.

Відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 386 Цивільного процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа органу державної виконавчої служби, приватний виконавець не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

Суд знаходить можливим розгляд справи за відсутності представника Заявника, Державного виконавця та Боржника, на підставі наявних у справі доказів, необхідних для прийняття рішення по суті.

Розглянувши скаргу, дослідивши матеріали справи, а також оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить скаргу такою, що підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено основні засади виконавчого провадження, зокрема, верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об'єктивність, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Судом встановлено, що 12 травня 2015 року Шевченківським районним судом м. Києва було видано судовий наказ у справі № 761/10580/15-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, на користь Державного підприємства «Антонов» заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 8 963 грн. 98 коп. за період з червня 2013 року по листопад 2014 року, 3% річних в розмірі 226 грн. 27 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 121 грн. 80 коп. Згідно відміток на звороті судового наказу, останній набрав законної сили 06 червня 2015 року, строк пред'явлення до виконання протягом одного року, стягувач отримав судовий наказ 15 лютого 2017 року (а.с. 5-6).

З матеріалів справи вбачається, що Заявник звернувся до Державного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження від 07 березня 2017 року № 126/2844 (а.с. 7).

Судом встановлено, що Повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 24 березня 2017 року, Державний виконавець повідомив Заявника, що у виконавчому документі, пред'явленому до виконання, не зазначено інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий органі мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платника податків). Зазначено, що з цих підстав виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання (а.с. 4).

За змістом частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції від 21 квітня 1999 року, чинній на момент видачі Шевченківським районним судом м. Києва судового наказу, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб),ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Відповідно до частини 2 статті 32 Конституції України й частини 1 статті 302 Цивільного кодексу України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Крім того, за змістом абзацу 1 частини 2 статті 11 Закону України «Про інформацію», не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 1 та 5 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Крім того, у пункті 3 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, закріплено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Державним виконавцем не використано у повному обсязі надані йому права та обов'язки, передбачені в Законі України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року. Виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Суд підтримує та погоджується із твердженням Заявника, що органи судової та виконавчої влади мають взаємодіяти між собою з метою захисту прав та інтересів учасників процесу.

Таким чином, вимоги викладені в скарзі є обґрунтованими, а скарга в цілому є такою, що підлягає задоволенню.

Суд вбачає за можливе визнати неправомірними дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Стельмах Олесі Олександрівни у поверненні судового наказу № 761/10580/15-ц Державному підприємству «Антонов» без прийняття до виконання та зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийняти до виконання судовий наказ № 761/10580/15-ц, виданий Шевченківським районним суду м. Києва від 12 травня 2015 року про стягнення із ОСОБА_3 на користь Державного підприємства «Антонов» заборгованості за житлово-комунальні послуги.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 19, 32 Конституції України, статті 302 Цивільного кодексу України, статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, статей 1, 2, 4, 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, керуючись статтями 10, 11, 13, 60, 383-389 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Скаргу Державного підприємства «Антонов» на неправомірні дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Стельмах Олесі Олександрівни про зобов'язання вчинити дії - з а д о в о л ь н и т и.

Визнати дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Стельмах Олесі Олександрівни у поверненні судового наказу № 761/10580/15-ц Державному підприємству «Антонов» без прийняття до виконання - н е п р а в о м і р н и м и.

Зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві прийняти до виконання судовий наказ наказу № 761/10580/15-ц, виданий Шевченківським районним судом м. Києва від 12 травня 2015 року про стягнення із ОСОБА_3 на користь Державного підприємства «Антонов» заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо вона не буде скасована.

СУДДЯ :