КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2017 р. Справа№ 910/12382/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

секретар Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Ковальчук І.В. - дов. № 220/496/д від 28.12.2016

від відповідача Поставець О.О. - дов. б/н від 11.07.2017

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Міністерства борони України

на рішення Господарського суду міста Києва

від 20.09.2017 (суддя Трофименко Т.Ю.)

у справі № 910/12382/17

за позовом Міністерства борони України

до Державного підприємства «Конструкторське бюро

«Артилерійське озброєння»

про стягнення 1 300 000, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 у справі № 910/12382/17 відмовлено в задоволенні позову повністю.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. За твердженнями апелянта, оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням вимог матеріального та процесуального права. За твердженнями апелянта, судом першої інстанції не враховано, що свої зобов'язання щодо завершення робіт по етапу № 2 з виготовлення дослідного зразка № 2 модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем «Тандем» відповідач так й не виконав, адже виготовлені ним зразки не пройшли попередні порівняльні випробування, модернізована бойова машина піхоти БМП-1 з системою вогню Тандем-2 не може бути рекомендована до серійного виробництва та прийняття на озброєнання Збройних Сил України. На переконання апелянта, робота за Договором була припинена саме з вини відповідача (виконавця), оскільки підприємство неспроможне їх виконати, відтак сплачений позивачем аванс повинен бути повернуто останньому.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 910/12382/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Дикунської С.Я., суддів Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 у справі № 910/12382/17 прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 07.11.2017.

В зв'язку з участю суддів Жук Г.А. та Мальченко А.О. у підготовці для підвищення кваліфікації, 06.11.2017 системою автоматизованого розподілу проведено їх заміну й згідно протоколу автоматичної зміни складу суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 апеляційну скаргу Міністерства борони України на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 у справі № 910/12382/17 прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 28.11.2017.

В судове засідання апеляційної інстанції з'явились представники сторін, представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.

На підставі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, положеннями ч. 1 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом ( п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором підряду згідно ч.ч. 1 та 4 ст. 837 ЦК України одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 892 ЦК України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Положеннями ст. 893 ЦК України встановлено, зокрема, що виконавець має право залучати інших осіб (субвиконавців) до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 894 ЦК України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Замовник на підставі ч. ч. 1 та 3 ст. 849 ЦК України має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Виконавець за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний, зокрема, виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором; негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу (ст. 897 ЦК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин на підставі ст.ст.193 ГК України, 525, 526 ЦК України повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як встановлено матеріалами справи, 08.08.1997 між Міністерством оборони України (позивачем, замовником за договором) та Державним підприємством «Науково-технічний центр «Артилерійсько-стрілецького озброєння», правонаступником якого є Державне підприємство «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» (відповідачем, виконавцем за договором) укладено Договір на виконання дослідно-конструкторської роботи шифр «Бліндаж» № 117539 (далі - Договір), за умовами п. 1 якого виконавець зобов'язався виконати та здати замовнику, а останній зобов'язався прийняти та оплатити дослідно-конструкторську роботу по темі «Бліндаж». Повний обсяг роботи та окремі її етапи вказані в доданій до Договору відомості, яка є невід'ємною частиною Договору.

Як встановлено матеріалами справи, Господарським судом міста Києва розглядалась справа №910/8780/13 за позовом Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» про зобов'язання виконати роботи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 у цій справі позов прокурора задоволено, зобов'язано Державне підприємство «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» виконати роботи етапу №2 з виготовлення дослідного зразка № 2 модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем «Тандем» та проведення попередніх випробувань, коригування робочої конструкторської документації за результатами попередніх випробувань.

Згадане рішення в передбаченому законом порядку не оскаржувалось та набуло законної сили 20.08.2013.

В зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору щодо завершення етапу №2 з виготовлення дослідного зразка №2 модернізованої бойової машини піхоти БМП -1 з системою керування вогнем «Тандем» та проведення попередніх випробувань, коригування робочої конструкторської документації за результатами попередніх випробувань, Військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до суду з позовом про стягнення сплаченого за Договору авансу в розмірі 1 300 000, 00 грн., за результатами розгляду якого постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 у справі № 910/20215/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2016, рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2015 у даній справі скасовано, в задоволенні позову Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України відмовлено повністю.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини» одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ст. 35 ГПК України).

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки є встановленими у рішенні, немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву законність судового акту, який набрав законної сили.

Положеннями ст.124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно преамбули та ст.6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.02 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України" та рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, судові рішення у справах №910/8780/13 та №910/20215/14, які набрали законної сили, мають преюдиційне значення, а встановлені ними обставини повторного доказування не потребують.

Так, в рамках цих справ судами встановлено, що 20.12.2006 між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, за умовами якої в додаток до основного договору головний виконавець відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 28.10.2005 № 405 зобов'язався виконати й здати генеральному замовнику, а останній зобов'язався прийняти та оплатити роботу по темі: Участь у створенні дослідного зразка № 2 модернізованої бойової машини БМП-1 з удосконаленою системою керування вогнем «Тандем» та участь у державних випробуваннях дослідних зразків № 1 та № 2 модернізованої БМП-1.

За умовами п. 3 Додаткової угоди № 2 терміни виконання роботи або її етапів, що визначені відомістю виконання, можуть змінюватись за письмовою домовленістю сторін з оформленням узгоджувального протоколу.

Згідно п. 4 Додаткової угоди № 2 датою виконання обов'язків за етапами 1, 2 вважається дата затвердження акта про прийняття етапу. Датою виконання обов'язків за етапами 3, 4 вважається дата затвердження акта державних випробувань. Представник генерального замовника протягом наступного дня після отримання головним виконавцем затверджених актів видає посвідчення за встановленою Міністерством формою, яке після затвердження сторонами протоколу договірної (твердої фіксованої) ціни, є підставою для пред'явлення головним виконавцем рахунку на оплату прийнятих робіт.

Відповідно до п. 12 Додаткової угоди №2 від 20.12.2006 до Договору робота, припинена з вини головного виконавця, передбачає повернення генеральному замовнику отриманих головним виконавцем коштів по додатковій угоді з урахуванням інфляційних процесів.

Додатком № 1 до Додаткової угоди № 2 до Договору затверджено відомість виконання дослідно-конструкторської роботи, а саме: етапи роботи, терміни виконання етапів та ціну.

Положеннями п. 23 Договору сторони передбачили сплату авансу в розмірі 80% від узгодженої попередньої ціни етапу, а протоколом, затвердженим 10.07.2009р., узгоджено попередню ціну етапу № 2, яка становить 1 742 400, 12 грн.

Узгоджувальним протоколом № 15 від 14.07.2009 сторони встановили, що за рішенням замовника розрахунки за роботи можуть здійснюватись шляхом попередньої оплати у розмірі до 100% від суми етапу, та погодили обов'язковість подання звітних документів по використанню авансу.

Додатковими угодами до Договору термін дії останнього подовжувався, зокрема, додатковою угодою від 27.12.2012 № 5 встановлено термін дії Договору - до 31.12.2013.

Судами встановлено, що на виконання умов Договору та Додаткової угоди № 2 Міністерством оборони України було перераховано на рахунок Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» аванс в розмірі 1 300 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №247/2/74 від 14.07.2009.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував на порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором на виконання дослідно-конструкторської роботи шифр «Бліндаж» щодо завершення робіт по етапу № 2 з виготовлення дослідного зразка № 2 модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем «Тандем» та проведення попередніх випробувань, коригування робочої конструкторської документації за результатами попередніх випробувань. Крім цього, позивач акцентував увагу на тому, що відповідно до акту попередніх порівняльних випробувань зразок БМП-1 з системою керування вогнем Тандем-2, переданий виконавцем, попередні порівняльні випробування за програмою та методикою державних випробувань не витримав, тобто роботи не були виконані саме з вини виконавця, в зв'язку з цим просив стягнути з відповідача 1 300 000, 00 грн., сплачених підприємству в якості авансу на виконання робіт за Договором.

Разом з тим, в рамках справи № 910/20215/14 судами встановлено, що 18.05.2010 виконавцем було подано, а замовником в особі заступника Міністра оборони України затверджено звіт про використання наданого авансу на етап 2 по Додатковій угоді № 2 до Договору ДКР шифр «Бліндаж»», відповідно до якого станом на 20.12.2009 відповідачем були виконані роботи по етапу 2 на суму 750 502, 76 грн., в тому числі витрати на роботи, що виконують сторонні підприємства (533 778, 78 грн.).

На підтвердження виконання робіт згідно Додаткової угоди № 2 до Договору та витрат отриманого від позивача авансу, відповідачем до матеріалів справи долучено копію договору № 13 від 25.05.2009, укладеного між відповідачем та ДП «Житомирський ремонтно-механічний завод», на виконання якого відповідачем перераховано 66 831, 63 грн., копію договору на виконання дослідно-конструкторської ради № К672 від 01.06.2009, укладеного між відповідачем та ДП «Державне Київське конструкторське бюро «ЛУЧ», на виконання якого відповідачем перераховано 471 564, 00 грн.

Узгоджувальним протоколом № 16 від 10.03.2010 сторони погодили, що виконання робіт за Додатковою угодою № 2 до Договору завершується участю у проведенні державних випробувань дослідного зразка № 2 у строк 01.05.2010 - 30.11.2010, термін дії Додаткової угоди № 2 до Договору - до 28.02.2011.

Судами також встановлено, що 19.03.2012 листом № 172/1 відповідач повідомив позивача про неможливість отримання позитивного результату та недоцільність продовження робіт згідно Додаткової угоди №2 до Договору не з вини виконавця.

Питання про завершення ДКР з модернізації БМП-1, організації та постачання модернізованих БМП-1, тобто продовження виконання робіт за Договором та Додатковою угодою № 2 було вирішено, зокрема, 18.02.2015 на міжвідомчій нараді з питань забезпечення Збройних Сил України бронетанковим озброєнням і технікою у 2015 році. За наслідками проведення наради за участю керівників РНБО, Міністерства оборони України (позивача), ДК «Укроборонпром» та інш. було вирішено продовжити роботи за Договором.

27.03.2015 в Департаменті розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України відбулась спільна нарада, в якій взяли участь Міністерство оборони України (замовник за Договором) та ДП «Конструкторське бюро артилерійського озброєння» (виконавець за Договором), за наслідками якої було вирішено продовжити виконання робіт за Договором та провести попередні випробування,які оформлено протоколом наради з визначення стану та проблемних питань виконання дослідно-конструкторської роботи «Бліндаж», затвердженим 06.04.2015 директором Департаменту розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України.

За наслідками наради було внесено зміни до тактико-технічного завдання та 08.05.2015 поновлено попередні випробування дослідного зразка за участю відповідача як виконавця, ДП «Житомирський ремонтно-механічний завод», ДП «Державне Київське конструкторське бюро «ЛУЧ» як співвиконавців, а також Головного представника замовника № 1285 та Збройних Сил України як замовника, що оформлено наказом відповідача № 155 від 08.05.2015.

Відповідно до наказу № 201 від 03.06.2015 відповідачем продовжено термін проведення попередніх випробувань дослідного зразка модернізованої БМП-1 з прицільним комплексом «Тандем-2» і ПТРК «Бар'єр» до 10.06.2015, були проведені попередні випробування дослідного зразка,що підтверджується актом від 29.07.2015 попередніх випробувань дослідного зразка модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з ПТРК «Бар'єр» і прицілом «Тандем-2».

Відповідно до спільного рішення Міністерства оборони України та Державного концерну «Укроборонпром» про подальше виконання ДКР «по модернізації БМП-1,2 і БМД-1,2 шляхом установки 30-мм автоматичної гармати з вдосконаленою системою керування вогнем» шифр «Бліндаж» за державним договором №117539 від 08.08.1997 вирішено Державному підприємству «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» разом з Державним підприємством «Житомирський бронетанковий завод» підготувати два дослідних зразка БМП-1 для проведення попередніх порівняльних випробувань за програмою та методиками державних випробувань з метою визначення зразка, який найбільш відповідає вимогам ТТЗ та для перевірки усунення недоліків вказаних в акті попередніх випробувань від 29.07.2015; Головному військовому представництву 1285 Міністра оборони України скласти акт прийому-передачі науково-технічної продукції, створеної в межах виконання етапу 2 Додаткової угоди №2 ДКР «Бліндаж».

Як встановлено матеріалами справи, на виконання вищезгаданого спільного рішення згідно акту від 25.05.2016 матеріально-технічного приймання дослідного зразка модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем «Тандем-2», розробленого і виготовленого по Додатковій угоді №2 до Договору відповідачем було передано шифр «Бліндаж» для попередніх випробувань 765УТБ ПМ 02, а згідно акту від 25.05.2016 матеріально-технічного приймання дослідного зразка модернізованої бойової машини піхоти БМП-1, 765УТБ ПМ 02, заводський №Я12ХТ913, обладнаної оптико-телевізійним прицілом та системою керування вогнем ОТS-20.04, для попередніх порівняльних витребувань було передано науково-технічну продукцію, створену Державним підприємством «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» в межах виконання етапу 2 Додаткової угоди №2 ДКР «Бліндаж».

За наслідками проведених попередніх порівняльних випробувань зразка модернізованої бойової машини піхоти БМП-1, 765УТБ ПМ 02, заводський №Я12ХТ913, обладнаної оптико-телевізійним прицілом та системою керування вогнем ОТS-20.04 замовником було прийнято рішення від 06.02.2017, в п.п. 6.1.2, 6.1.3 якого вказано, що попередні порівняльні випробування дослідного зразка БМП-1 заводський №Я12ХТ913 з системою керування вогнем ОТS-20.04 за програмою і методикою державних випробувань припинені у зв'язку з наявністю недоліків, які вимагають внесення змін в конструкцію зразка. Модернізована бойова машина піхоти БМП-1 з системою керування вогнем ОТS-20.04 не може бути рекомендована до допуску до експлуатації у Збройних силах України.

З приводу випробувань зразка, переданого за актом від 25.05.2016 матеріально-технічного приймання дослідного зразка модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем «Тандем-2», розробленого і виготовленого по Додатковій угоді №2 до Договору, шифр «Бліндаж» для попередніх випробувань 765УТБ ПМ 02, відповідних результатів матеріали справи не містять.

Судом взято до уваги, що в листі Головного військового представництва №1285 Міністерства оборони України № 903 від 26.05.2016 вказано, що за наслідками випробувань дослідного зразка модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем «Тандем-2» встановлено, що останній є технічно справним та готовим до проведення попередніх порівняльних випробувань.

Таким чином, вищенаведене в сукупності свідчить про те, що фактично контрагентами, зокрема, Державним підприємством «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» (враховуючи, що до виконання робіт були залучені співвиконавці) виконання робіт за Договором не припинялось, що виключає у даному випадку виникнення у позивача обов'язку з повернення авансового платежу в сумі 1 300 000, 00 грн. на підставі п.12 Додаткової угоди №2 від 20.12.2006р. до контракту №117539 від 08.08.1997.

При цьому, посилання позивача (апелянта) на результати попередніх порівняльних випробувань дослідного зразка БМП-1 заводський №Я12ХТ913 з системою керування вогнем ОТS-20.04 не вказують на наявність підстав для повернення Державним підприємством «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» авансового платежу згідно п.12 Додаткової угоди №2 від 20.12.2006 до Договору, а лише впливають на визначення якості виконаних відповідачем робіт.

За приписами чинного законодавства авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з Договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані), тобто лише у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила. Аналогічну правову позицію висловлено в постановах від 07.02.2017р. та від 09.11.2016р. Вищого господарського суду України по справах №910/20324/15, №910/28956/15.

З огляду на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження факту припинення виконання робіт по етапу № 2 з вини відповідача (за умови залучення до виконання робіт співвиконавців), апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про безпідставність вимог позивача про стягнення з відповідача 1 300 000, 00 грн. авансу на підставі п. 12 Додаткової угоди № 2 до Договору.

Доводи апелянта (позивача) з приводу неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 у справі № 910/12382/17 - без змін.

Матеріали справи № 910/12382/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко