open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

10.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1202/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Секірської А.Г.,

за участі секретаря - Вакуленка А.В.,

представника позивача - Жидких О.В., довіреність від 10.10.2017 № 09/1510;

представника відповідача - Косенка О.В., довіреність від 20.10.2017;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Рубіжанського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Рубіжанського професійного ліцею про стягнення капіталізованих платежів у сумі 136 881,56 грн,

ВСТАНОВИВ:

23.08.2017 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Рубіжанського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Рубіжанського професійного ліцею (далі - відповідач) про стягнення капіталізованих платежів у сумі 136027,24 грн, в якому послалося на таке.

Відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 27.06.2017 внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення Рубіжанського професійного ліцею в результаті ліквідації. Позивачем 03.08.2017 подано голові ліквідаційної комісії відповідача заяву за № 12 про вступ з грошовими вимогами, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю працівнику, шляхом капіталізації відповідних платежів на суму 136027,24 грн. 16.08.2017 позивач отримав відповідь за № 242/015 про невизнання кредиторських вимог.

Станом на дату внесення рішення засновників про припинення юридичної особи, а саме на 27 червня 2017 року, у Рубіжанському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області знаходиться одна справа потерпілої, яка отримала трудове каліцтво під час роботи в Рубіжанському професійному ліцеї.

Потерпіла ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, отримала трудове каліцтво 17.08.2004, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві № 1 від 23.08.2004. Відповідно до довідки МСЕК № 0002959 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності від 11.05.2006 потерпілій встановлена стійка втрата працездатності - 40 відсотків з 01.05.2006 безстроково. ОСОБА_3 перебуває на обліку та отримує страхові виплати у Рубіжанському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області.

Постановою відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Рубіжному № 1212/361/361/19 від 23.03.2017 потерпілій ОСОБА_3 призначена щомісячна страхова виплата у розмірі 791,04 грн. Загальна сума відповідного платежу, що підлягає капіталізації, складає 136027,24 грн.

З підстав, викладених у позові, позивач вважає невизнання відповідачем кредиторських вимог протиправними та просить стягнути з відповідача капіталізовані платежі в сумі 136027,24 грн.

В ході судового розгляду справи позивач надав заяву про уточнення позовних вимог від 13.11.2017 вх. № 27548/2017 (арк.спр. 93-94), остаточно просив суд стягнути з Рубіжанського професійного ліцею капіталізовані кошти у сумі 136 881,56 грн, обґрунтувавши вимоги тим, що станом на теперішній час Державною службою статистики України оприлюднена інформація про середню тривалість життя для чоловіків та жінок в Україні станом на 2016 рік, показник середньої очікуваної тривалості життя жінок становить 14,42. Розрахунок потреби для виплат втраченого заробітку розраховується наступним чином: сума щомісячної страхової виплати (791,04 грн) х 12 місяців х середня очікувана тривалість життя (14,42) = 136 881,56 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях від 22.11.2017 вх. № 28668/2017 (арк.спр 98-99), так, зазначив, що згідно з наказом від 21.06.2017 № 886 «Про реорганізацію професійно - технічних навчальних закладів міста Рубіжного Луганської області» Рубіжанський професійний ліцей припинив свою діяльність шляхом приєднання до Рубіжанського професійного хіміко - технологічного ліцею, який є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Рубіжанського професійного ліцею. Статтями 104 та 110 ЦК України передбачено відмінність понять припинення та ліквідації юридичних осіб, що полягає в тому, що при припиненні юридичної особи шляхом приєднання, юридична особа, яка виникає при цьому, продовжує виконувати діяльність обох попередніх осіб та є правонаступником юридичної особи, яка припинила свою офіційну діяльність та виконує всі її обов'язки. Юридична особа ліквідується, коли її діяльність є неможливою або недоцільною, та не передбачає виникнення після себе правонаступників, що унеможливлює виконання обов'язків перед заінтересованими особами. Рубіжанський професійний хіміко-технологічний ліцей є правонаступником Рубіжанського професійного ліцею, юридична особа якого припинила свою діяльність, а не була ліквідована, визнає за собою обов'язок сплачувати до фонду соціального страхування страхові внески відносно потерпілою.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Наказом від 21.06.2017 № 886 «Про реорганізацію професійно - технічних навчальних закладів міста Рубіжного Луганської області» Рубіжанський професійний ліцей припинив свою діяльність шляхом приєднання до Рубіжанського професійного хіміко - технологічного ліцею, який є правонаступником всього його майна, прав і обов'язків (арк. спр. 100-104).

На обліку у позивача перебував колишній працівник відповідача ОСОБА_3, як потерпіла на виробництві.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Рубіжанський професійний ліцей перебуває в стані припинення з 27.06.2017 (арк. спр. 18, 62-66).

Заявою від 03.08.2017 № 12 позивач повідомив відповідача про вступ з грошовими вимогами, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю працівникам, шляхом капіталізації відповідних платежів у зв'язку з ліквідацією підприємства.

Листом від 16.08.2017 № 242/015 відповідач повідомив управління про невизнання грошових вимог щодо капіталізації платежів за ушкодження здоров'я працівників (арк. спр. 21).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі по тексту - Закон № 1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку є серед іншого: обов'язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав; обов'язковість фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом (стаття 3 Закону № 1105-XIV).

В силу вимог пункту 1 частини другої статті 15 Закону № 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

За змістом статті 4 цього Закону Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 «Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі по тексту - Порядок № 765).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку № 765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Вимоги статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та положення Порядку поширюються й на випадок ліквідації платоспроможної юридичної особи.

Страхувальник зобов'язаний проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, а не лише у випадках ліквідації за процедурою банкрутства.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 26.06.2012 по справі № 2а-156/12, яка в силу ст. 244-1 КАС України є обов'язковою для врахування усіма судами України.

Так, положеннями пункту 5 частини першої статті 11 Закону №1105-XIV визначено, що фінансування Фонду соціального страхування України здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Цією нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений Постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю».

При цьому суд зауважує, що відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 Цивільного Кодексу якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

З системного аналізу статей 104 та 110 ЦК України суд дійшов висновку, що статтями передбачено відмінність понять припинення та ліквідації юридичних осіб, що полягає в тому, що при припиненні юридичної особи шляхом приєднання, юридична особа, яка виникає при цьому, продовжує виконувати діяльність обох попередніх осіб та є правонаступником юридичної особи, яка припинила свою офіційну діяльність та виконує всі її обов'язки. Юридична особа ліквідується, коли її діяльність є неможливою або недоцільною, та не передбачає виникнення після себе правонаступників, що унеможливлює виконання обов'язків перед заінтересованими особами.

Частиною другою статті 1205 ЦК встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

Тобто законодавством передбачена відмінність виконання обов'язків щодо відшкодування шкоди завданій каліцтвом, що полягає в тому, що при припиненні юридичної особи і встановленні її правонаступників, виплати щомісячних платежів покладається на її правонаступників, а при ліквідації щомісячні платежі мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 1205 ЦК України у разі припинення юридичної особи, зобов'язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників.

Зважаючи на те, що в даному випадку мала місце не ліквідація Рубіжанського професійного ліцею без правонаступництва, а припинення шляхом приєднання до Рубіжанського професійного хіміко - технологічного ліцею, який у відповідності до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.06.2017 № 886 «Про реорганізацію професійно - технічних навчальних закладів міста Рубіжного Луганської області» (арк.спр. 100-102) та пункту 1.2 статуту Рубіжанського професійного хіміко - технологічного ліцею, затвердженого наказом Міністерства освіти у науки України від 03.10.2017 № 1343 (арк.спр.137-156) є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Рубіжанського професійного ліцею, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про стягнення з Рубіжанського професійного ліцею капіталізованих платежів у сумі 136027,24 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати в установленому порядку, а статтею 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даному випадку.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Рубіжанського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Рубіжанського професійного ліцею про стягнення капіталізованих платежів у сумі 136 881,56 грн відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 04 грудня 2017 року.

Суддя А.Г. Секірська

Джерело: ЄДРСР 70671716
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку