open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Іванківський районний суд Київської області

смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 вересня 2010 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючої судді Грищенко Т.М., при секретарі Євтушенко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії. -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2010 року позивачка звернулася з позовами до управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області, в яких, просить: визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області щодо нарахування і виплати належної їй пенсії неправомірними та зобов'язати відповідача зробити перерахунок основної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та перерахунок щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону країни «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 12.08.2008 року.

Зазначені позови ухвалою суду були об'єднані в одне провадження.

В судове засідання позивачка не з'явилася, написала заяву, у якій просила справу розглянути без її участі.

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області - у судове засідання не заявився, про день і час слухання справи повідомлено вчасно, надіслали письмове заперечення проти позову, яке обґрунтовували тим, що управління діяло відповідно до чинного законодавства, постанов КМ України, просили справу розглянути без участі їх представника, при розгляді врахувати строк позовної давності.

Проведення попереднього судового засідання визнано судом і недоцільним.

Відповідно до ст. 197 ЦПК України "У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодекс} розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі. фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюються

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 46 Конституції Україні: громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі лобної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Ст. 22 Конституції У країни встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження зміст) та обсяг} існуючих прав і свобод.

Судом встановлено, що позивачка є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорії

1,що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 19.02.2008 року ( а.с.). Згідно із довідкою

МСЕК серії КИО-1 .V №305199 від 12.02.2008 року позивачку визнано безстроково інвалідом Ш групи внаслідок загального захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС ( а.с.). Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду в Іванківському районі Київської області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка станом на 12.08. 2010 року становила 600 грн. (основна пенсія), 106,65 грн. (додаткова пенсія).

Відповідно до ст. 50. ч,4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.2001 року № 796-Х11 в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по НІ групі інвалідності від 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія - становить 50 % мінімальної пенсії за віком.

Встановленим Законом нормам відповідають положення п. 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від ЗОЛО. 1997 року № 523.

Згідно із ч.3 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, провадиться відповідно до правил та загальних підстав Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Між тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону № 796 були внесені зміни, відповідно до яких з 01.01.2008 року у всіх випадках пенсії для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність а додаткова пенсія становила інвалідам ІІІ групи 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Однак 22.05.2008 року Конституційним Судом України було винесено рішення, яким вищезазначені зміни до Закону № 796 були визнані неконституційними, оскільки відповідно до ст. 22 Конституції України при прийняті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту існуючих прав і свобод.

Таким чином з 01.01.2004 року до 01.01.2008 року та з 22.05.2008 року у зв'язку з набранням чинності рішенням Конституційного Суду України спірні відносини регулюються відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими у позивача існує право на обчислення та виплату пенсії за вказані період встановленому Законом розмірі.

Проте відповідач протягом всього часу нарахування пенсії керується постановами КМУ №1 від

03.01.2002 року, № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, в яких були визначені мінімальної розміри пенсій, зокрема, встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсія відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислювалась виходячи з розміру 19,91 грн.

З огляду на положення Конституції України суд не приймає до уваги обґрунтування у запереченні відповідача його позиції посиланням на норми підзаконних нормативних актів, а саме визначених цими_ постановами Кабінету Міністрів розмірів пенсії, виходячи з того, що питання розміру пенсій вирішені Законом України, а тому з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актам при розрахунку підвищення пенсії застосуванню підлягає закон, а не постанова.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема.-я соціального захисту, а ст. 75 встановлює, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження державним органам, а останнім - нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» КМУ не уповноважений на свій розсуд змінювати, в т.ч. зменшувати розмір компенсацій, встановлених цим законом.

Такої ж точки зору притримується в своїй практиці і Верховний Суд України в своїй практиці, а саме щодо розмірів нарахування пенсій в порядку, встановленому саме Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не будь-якими іншими нормативними актами.

Крім того, відповідно до ст. 152 Конституції України, ст. 73 Закону України «Про Конституційний, Суд України» закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Також в резолютивній частині Рішення від 22.05 2008 року М10-рп/2008 зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17), визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, за конституційними нормами та виходячи із загальних засад пріоритетності законів . підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивача застосуванню підлягають ст. 39, ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону № 796, а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують зміст і обсяг існуючих прав позивача, що є порушенням положень ст. 22 Конституції України.

Виходячи з цього, суд вважає дії відповідача по нарахуванню пенсії в розмірі, встановленому постановами КМУ, неправомірними.

Зі змісту ст.ст. 50 та 54 Закону № 796 випливає, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсії - віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правил:; передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначене законом, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Отже, при нарахуванні пенсії, визначеної ст.ст. 50, 54 Закону № 796, відповідач повинен керуватися ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де визначається розмір мінімальної пенсії за віком, яка встановлюються у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втраті:: працездатність, оскільки обчислення і призначення державної та додаткової пенсій по інвалідності, __ настала внаслідок каліцтва чи захворювання, вихідним критерієм для обрахунку пенсії виступає саме мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і встановлюються у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, виходячи з того, що іншій нормативно-правовий акт, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, відсутній.

Окрім того, відповідно до ч. З ст. 67 Закону № 796 у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенс:

Зі змісту ст.ст. 50 та 54 Закону № 796 випливає, що при визначенні розміру пенсії щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише ух правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та встановлюються у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Отже, при нарахуванні пенсії, ви зиченої ст.ст. 50, 54 Закону № 796, відповідач повинен керуватися ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де визначається розмір мінімальної пенсії за віком, яка встановлюються у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки обчислення і призначення державної та додаткової пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, вихідним критерієм для обрахунку пенсії виступає саме мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і встановлюються у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, виходячи з того, що іншій нормативно-правовий акт, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, відсутній.

Окрім того, відповідно до ч. З ст. 67 Закону № 796 у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка с імперативною, свідчить про те, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч. 1 ст. _28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком також встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

У відповідності до положень ст. 46 Конституції України прийнято Закон України «Про прожитковий мінімум» (№ 966-ХІУ від 15.07.1999 року). Закон України «Про прожитковий мінімум» дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній, життєвий рівень. Зі змісту ст.ст. 1,2 вказаного закону випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується зокрема на ч. З ст. 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомога не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом. Враховуючи викладене, в контексті положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зважає за необхідне застосування для визначення розміру щомісячної пенсії розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної пенсії, що, на думку суду, не суперечить вимогам ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, мінімальний розмір пенсії за віком залежить від розміру прожиткового мінімуму, який встановлюється Законом України «Про"Державний бюджет», тому при розрахунку державної (основної) та додаткової пенсій, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону № 796, має застосовуватись розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про державний бюджет на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії відповідно до ст. ст. 50 54 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796- XI, є протиправними, оскільки не відповідають вищевказаним вимогам закону, а тому позовні вимоги позивача ґрунтуються на правових нормах і підлягають задоволенню.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду 13.08.2010 року. Згідно ст. 257 ЦПК України звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється трирічний строк. На застосуванні цього строку у своєму заперечення наполягає відповідач.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково за свобод та інтересів за період з 22.05.2008 року з врахуванням здійснених відповіла, період виплат пенсії.

Керуючись Конституцією України, ст. 50,54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Законом України загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 3. 3 0-11. 57-60. 88., 197, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково,

2.Визнати дії відповідача Управління Пенсійного фонду України в Іванківського району Київської області по нарахуванню та виплаті пенсії ОСОБА_1 неправомірними.

3.Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області зробити перерахунок ОСОБА_1 за період з 22.05.2008 року до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ основну державні виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячну додаткову пенсію л заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з мінімальної за віком в розмірі не менше встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність діючого на момент нарахування пенсії за виключанням здійснених за цей період таких виплат та стягнути перераховані кошти.

4.В решті позовних вимог відмовки.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд протягом десяти після отримання його копії.

Суддя:

Джерело: ЄДРСР 70665618
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку