Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого - судді Збитковської Т.І.
Суддів - Полюховича О.І, Матюхи Ю.В.
За участю прокурора -Ковальчука С.А.
Особи, звільненої від кримінальної відповідальності -ОСОБА_2
Потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, потерпілих -ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на постанову Рівненського міського суду від 18 квітня 2011 року.
Цією постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Роздори Синельніковського району Дніпропетровської області, громадянин України, з вищою освітою, одружений, працюючий ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий, проживаючий в АДРЕСА_1, -
звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям справи провадженням.
Судом вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат у справі.
Як визнав доведеним суд, ОСОБА_2, працюючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2, розташованого в селі Слобідка Острозького району Рівненської області, будучи службовою собою, в обов'язки якої, відповідно до Статуту ПП «Веприк», входить поточне управління діяльністю підприємства, умисно, в порушення вимог ст. 46 Конституції України, ст. ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України, без укладення трудових договорів на підставі усної домовленості використовував в якості працівників підприємства найману працю ОСОБА_5 - з травня 2005 року по березень 2008 року, ОСОБА_4 - з березня 2006 року по квітень 2007 року, ОСОБА_7 - з травня 2005 року по березень 2008 року, ОСОБА_8 - з січня 2006 року по вересень 2007 року, ОСОБА_3 - з травня 2005 року по грудень 2006 року, ОСОБА_6 - з липня 2005 року по вересень 2006 року, ОСОБА_9 - з жовтня 2008 року по березень 2009 року, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - з листопада 2008 року по березень 2009 року.
Крім того, ОСОБА_2 5 червня 2006 року і 21 червня 2006 року з метою сприяння отриманню працівниками ПП «Веприк»ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_7 та своїми знайомими - ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 кредитних коштів в банку «Фінанси та кредит», достовірно знаючи, що останні офіційно не працюють на ПП «Веприк», діючи умисно, власноручно заповнив довідки про доходи на вищевказаних осіб для отримання кредиту в філії Банку «Фінанси та кредит»по програмі «Розстрочка», внісши до офіційного документу завідомо неправдиву інформацію про суму нарахованої їм заробітної плати, що не відповідає дійсності.
У поданих на вирок апеляціях потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 вказують, що закриття справи відносно ОСОБА_2 є передчасним, оскільки не вирішено питання про вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 222 КК України, зазначеного в обвинувальному висновку, і просять скасувати постанову з поверненням кримінальної справи на додаткове розслідування через однобічність і неповноту судового слідства та незастосування кримінального закону, який підлягає застосуванню.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, зазначає, що в ході судового розгляду з обвинувачення, пред"явленого ОСОБА_2 органом досудового слідства, державним обвинувачем було виключено за недоведеністю обвинувачення за ч. 1 ст. 222 КК України і винесено постанову про зміну обвинувачення, однак, в порушення вимог ч. 4 ст. 277 КПК України, потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та представника потерпілого ОСОБА_3 -ОСОБА_16 суд з постановою прокурора не ознайомив і право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі не роз"яснив, що є істотним порушенням вимог закону, за яких просить скасувати постанову з направленням справи на новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора та потерпілих на підтримання поданих апеляцій, перевіривши матеріали справи й обговоривши викладене в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підлягає задоволенню, а апеляції потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_6 і ОСОБА_4 - частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 282 КПК України, кримінальна справа з врахуванням думки учасників судового розгляду підлягає закриттю, якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підстави для її закриття, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 статті 6 і статтями 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, а також, якщо прокурор відмовився підтримувати державне обвинувачення, а потерпілий не бажає скористатися правом, передбаченим ч. 2 ст. 267 КПК України - у разі відмови прокурора від підтримання обвинувачення вимагати продовження розгляду справи і підтримувати обвинувачення самому.
Зазначених вимог закону при прийнятті рішення щодо закриття справи відносно ОСОБА_2 суд першої інстанції належним чином не дотримався.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 органом досудового слідства інкримінувалося вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 222 КК України.
6 квітня 2011 року державний обвинувач у справі прокурор Піддубна Л.П, мотивуючи відсутністю достатніх доказів про вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 222 КК України, фактично відмовилася від підтримання даного обвинувачення стосовно підсудного і винесла постанову про зміну обвинувачення, у якій ОСОБА_2 обвинувачується лише за ч. 1 ст. 172 та ч. 1 ст. 366 КК України. / т. 5 а.с. 92-94/, яка була оголошена 15 квітня 2011 року в судовому засіданні.
Однак, як слідує із змісту протоколу судового засідання / т. 5 а. с. 124/, потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_5 не були присутні при оголошенні згаданої постанови прокурора, копія постанови, всупереч вимогам ст. 277 КПК України, їм не вручалася, як не роз"яснювалося і право потерпілих підтримувати обвинувачення у раніше пред"явленому обсязі.
Крім того, відмовившись від обвинувачення, пред"явленого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 222 КК України, державний обвинувач не винесла постанову про відмову від обвинувачення, а суд першої інстанції в порушення вимог ст. 282 КПК України також ніякого рішення за ч. 1 ст. 222 КК України щодо підсудного не прийняв, внаслідок чого обвинувачення ОСОБА_2 у даному злочині залишилося незавершеним, про що правомірно йдеться в поданих потерпілими апеляціях.
За таких істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону оскаржувана постанова суду не може залишатися чинною і підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд. при якому суду першої інстанції необхідно усунути зазначені порушення і вирішити справу у відповідності до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити Апеляції потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Рівненського міського суду від 18 квітня 2011 року стосовно ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд під головуванням іншого судді.
С У Д Д І :
Т.І.Збитковська О.І.Полюхович Ю.В.Матюха