ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року (о 12 год. 25 хв.)

Справа № 808/2991/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс рейл»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс рейл» (далі – ТОВ «Алекс рейл», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати наказ відповідача від 26.09.2017 №2579 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових поясненнях (вх. №29454 від 30.10.2017). Посилається на приписи пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та зауважує, що з аналізу вказаної норми вбачається, що спочатку податкова має виявити недостовірність даних в податковій декларації, потім направити запит, в якому конкретно визначити виявлену недостовірність та зазначити декларацію, а як кінцевий результат дій має бути відсутня відповідь платника податків. Зазначає, що з підставами проведення перевірки, її нормативно-правовим обґрунтуванням, що визначені відповідачем в оскаржуваному наказі, позивач не погоджується, вважає оскаржуваний наказ протиправним. Звертає увагу суду на те, що проведенню перевірки з підстав, визначених пп. 78.1.4 Податкового кодексу України мав передувати запит, на котрий не було надано відповіді у 15-денний термін. На думку представника позивача, запит ГУ ДФС у Запорізькій області від 05.07.2017 №8048/10/08-01-12-01 не відповідав вимогам п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, оскільки в запиті не визначено підстави для його надсилання, не відображено факти, які свідчать про порушення, не зазначено з аналізу яких саме документів податкова могла дійти висновку про порушення, перелік документів в запиті визначено загальний, у зв’язку із чим позивач був позбавлений можливості встановити, які саме документи потрібні відповідачу, тому копії документів були надані за запропонованим переліком. Вказує, що жодна з перелічених у п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України підстав для подання запиту, не мала місце та не була розкрита у ньому. Зазначені обставини виключають наявність підстав для прийняття оскаржуваного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Алекс рейл», оскільки наданими на письмовий запит відповідача первинними документами підтверджується реальність фінансово-господарських взаємовідносин, вірність відображення в бухгалтерському обліку. Додатково підкреслює неправомірність прийнятого рішення, оформленого спірним наказом про проведення перевірки позивача за період не лише травень 2017 року, але й за перше півріччя 2017 року. Також зазначає, що позивачем допущено уповноваженого представника відповідача до проведення перевірки, але це не вказує на відсутність його згоди з підставами проведення позачергової перевірки та наказом про її призначення, адже як вказано вище підстави, визначені в наказі та сам наказ є спірними, а тому просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у наданих суду запереченнях від 27.11.2017 №1350/08-01-10-04-10 (вх. №33158). Зокрема, вказує, що відповідно до вимог пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України законодавець чітко визначає, що у письмовому запиті контролюючого органу має бути в обов’язковому порядку зазначено наявну недостовірність даних та відповідну декларацію. Вважає, що у запиті зазначені такі обов’язкові реквізити, як підстава для надсилання запиту (вказана конкретна норма закону, виявлені недостовірності та інформацію, яка це підтверджує), зазначені конкретні декларації, в яких встановлено недостовірність даних, визначений перелік інформації та документів, що запитується, наявна печатка контролюючого органу. Крім того, підкреслює, що на отримані запити контролюючого органу підприємством надано пояснення та їх документальні підтвердження, але не у повному обсязі, зазначене є підставою для проведення позапланової перевірки. Додатково посилається на приписи ст. 81 Податкового кодексу України та зазначає, що на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю, водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень. Так, підприємство ТОВ «Алекс рейл» вважаючи наказ протиправним все ж таки допустило перевіряючих до перевірки, перевірку було проведено та складено акт перевірки від 10.10.2017 №570/008-01-14-36296288. Відтак, на думку представника відповідача, позов платника податків, спрямований на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки) може бути задоволений лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаним, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки. Враховуючи наведене, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Алекс рейл» (ідентифікаційний код 36296288) є юридичною особою, яка зареєстрована 23.12.2008, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У липні 2017 року на адресу позивача надійшов запит від 05.07.2017 №8048/10/08-01-12-01 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)», у якому відповідач зазначав, що за результатами аналізу показників, що містяться у податковій звітності, даних Єдиного реєстру податкових накладних та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до ст. 72, 73, 74 Податкового кодексу з’ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження (введення в обіг при первинному продажі) товару (робіт, послуг), у зв’язку із чим просив надати інформацію, документальне підтвердження взаємовідносин між підприємством та контрагентами-постачальниками ТОВ «Трейд-векс» на суму взаємовідносин 201,7 тис. грн., ПАТ «Укрзалізниця» на суму взаємовідносин 352,4 тис. грн. у травні 2017 року, на контрагентами-покупцями ПВТП «Яна» на суму взаємовідносин 210,7 тис. грн., ТОВ «Євро клуб» на суму взаємовідносин 242,9 тис. грн. за травень 2017 рік. Для документального підтвердження правильності формування податкового кредиту (податкових зобов’язань) відповідач просив надати засвідчені підприємством документи згідно наведеного у запиті переліку. Крім того, просив надати інформацію щодо власних (орендованих) основних фондів (у т.ч. транспортних засобів; складських приміщень – відомості про місцезнаходження складських приміщень, власника складських приміщень, орендодавця, площу складів, тощо), угоди на зберігання ТМЦ, інформацією щодо наявності необхідної кількості працюючих з відповідними фаховими здібностями згідно зі штатним розкладом на підприємстві позивачі.

На вказаний запит ТОВ «Алекс рейл» на адресу контролюючого органу направлено письмові пояснення від 20.07.2017 №20/2017-1 разом із копіями 64 первинних бухгалтерських та податкових документів на 55 аркушах, які отримані 20.07.2017, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції.

У зв’язку з отриманням податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків податкового законодавства та виявленням недостовірності даних, що міститься у податкових деклараціях по податку на додану вартість за періоди травень 2017 року, податковій декларації з податку на прибуток за півріччя 2017 року, поданих платником податків, та враховуючи, що платник податків не надав у повному обсязі пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу від 05.07.2017 №8048/10/08-01-12-01 (отримано платником 10.07.2017) та керуючись вимогами пп. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Запорізькій області 26.09.2017 винесено наказ №2579 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Алекс рейл» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за півріччя 2017 року та податку на додану вартість за травень 2017 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Трейд-векс», ПАТ «Укрзалізниця» у травні 2017 року, у т.ч. в частині подальшої реалізації товару (робіт, послуг) ТОВ «Євро клуб», ПВТП «Яна» та іншими контрагентами покупцями. Тривалість перевірки – 5 робочих дні, починаючи з 27.09.2017.

На підставі вказаного наказу та направлення від 26.09.2017 №2004 у період з 27.09.2017 по 03.10.2017 фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача.

Копію наказу від 26.09.2017 №2579 вручено під розписку 27.09.2017 директору ТОВ «Алекс рейл» ОСОБА_3, з направленнями на право проведення перевірки ознайомлено також під підпис у той же день керівника підприємства, що саме представником позивача не заперечене.

Проте, вважаючи вищевказаний наказ контролюючого органу протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

У подальшому за результатами перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області складений Акт від 10.10.2017 №570/08-01-1436296288 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Алекс рейл» з питань з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за півріччя 2017 року та податку на додану вартість за травень 2017 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Трейд-векс», ПАТ «Укрзалізниця» у травні 2017 року, у т.ч. в частині подальшої реалізації товару (робіт, послуг) ТОВ «Євро клуб», ПВТП «Яна» та іншими контрагентами покупцями, у якому зафіксовані порушення позивачем:

п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся загальну суму 181 499,00 грн., в т.ч. по періодам: півріччя 2017 року – 181 499,00 грн.;

пп. 14.36, 14.1.181, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, пп. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 201 666,00 грн., в т.ч. по періодам: травень 2017 року на суму 201 666,00 грн.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ.

Згідно з пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За змістом п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до абз.16 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п’ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

В силу приписів закону вимога про надання відповідної інформації повинна визначати у запиті конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, а не загальні покликання на відповідні норми Податкового кодексу України. У разі наявності обставин для подання інформаційного запиту, що передбачені пп.1, 3 абз.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, податковий орган повинен вказати у запиті, які саме факти свідчать про порушення платником податків законодавства.

Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Із змісту запиту від 05.07.2017 №8048/10/08-01-12-01 вбачається, що на підставі пп.16.1.5 і 16.1.7 п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.п.1 абз.3, 5 п.73.3 ст.73, пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України відповідач просив позивача надати пояснення та документальне підтвердження взаємовідносин між підприємством та контрагентами-постачальниками, контрагентами – покупцями у травні 2017 року.

Так, у наведеному запиті як підставу направлення зазначено, що за результатами аналізу показників, що містяться у податковій звітності ТОВ «Алекс рейл», даних Єдиного реєстру податкових накладних та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до ст. 72, 73, 74 Податкового кодексу встановлено документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження (введення в обіг при первинному продажі) товару (робіт, послуг), а саме згідно із наявних баз ДФС України ТОВ «Алекс рейл» у травні 2017 року здійснює операції з придбання у ПАТ «Укрзалізниця» залізничних послуг та у ТОВ «Трейд-Векс» транспортно-експедиційних послуг, придбання яких по ланцюгу постачання не встановлено та відсутня інформація щодо можливості їх надання власним матеріальним та трудовим ресурсом, а також операції з реалізації товарно-транспортних послуг за маршрутом від ст. Ічня до ст. Миколаїв-вантажний ПВТП «Яна» та ТОВ «Євро клуб», придбання яких по ланцюгу постачання не встановлено та відсутня інформація щодо можливості їх надання власним матеріальним та трудовим ресурсом.

Таким чином, суд погоджується із доводами представника відповідача, що у запиті зазначені такі обов’язкові реквізити, як підстава для надсилання запиту (вказана конкретна норма закону, виявлені недостовірності та інформацію, яка це підтверджує), зазначені конкретні декларації, в яких встановлено недостовірність даних, визначений перелік інформації та документів, що запитується, наявна печатка контролюючого органу.

Суд зазначає, що Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 визначено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі діяльності і необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій.

Отже, наявність у контролюючого органу податкової інформації, що свідчить про можливі порушення позивачем податкового законодавства та посилання у запитах на цей факт (виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків), свідчить про правомірність направлення ГУ ДФС у Запорізькій області вищезазначеного запиту.

Суд не приймає посилання представника позивача на невідповідність запиту контролюючого органу вимогам ст. 73 Податкового кодексу України, оскільки у відповідності до абз. 18 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п’ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит. У даному випадку, позивачем було надано відповідь на запит разом із копіями первинних документів.

Окрім цього, правовою підставою для проведення позапланової перевірки відповідачем визначено приписи пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

За змістом пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, який був правовою підставою для прийняття спірного наказу, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми убачається, що виявлені факти, які свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями у визначений законом строк. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень.

Однак, у випадку, якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Встановлення законодавцем вказаного правила спрямоване на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

Так, із пояснень представника відповідача з’ясовано, що позивачем 20.07.2017 надано відповідь №20/2017-1 та копії первинних документів, але не в повному обсязі, а саме посадовими особами підприємства не надано сертифікати якості придбаного товару, товарно-транспортні накладні, а також повністю документи щодо оприбуткування зазначеного товару та фактичної реалізації у подальшому, у зв’язку із чим ГУ ДФС у Запорізькій області складено оскаржуваний наказ.

В той же час, суб'єкт господарювання має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. При цьому, право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 та від 16.02.2016 у справі № 21-2749а15, де вказано, що нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

За змістом пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Отже, документальна позапланова виїзна перевірка платника податків проводиться виключно у випадку наявності принаймні однієї з підстав, визначених у статті 78 Податкового кодексу України, та за умови пред'явлення посадовими особами контролюючого органу направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Натомість недотримання контролюючим органом будь-якої з вказаних умов призначення та проведення перевірки зумовлює виникнення у платника податків права не допустити посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки.

Як встановлено судом, що директор ТОВ «Алекс рейл» ОСОБА_3 ознайомившись з оскаржуваним наказом, направленням на перевірку, допустила посадових осіб контролюючого органу до здійснення перевірки, за результатами якої складений Акт від 10.10.2017 №570/08-01-1436296288.

Разом з тим суд вбачає за доцільне звернути увагу на те, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Отже, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. А відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірок), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулось допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Відповідно до викладеного, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки її проведення.

Так, зокрема, така позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 24.12.2010 у справі № 21-25а10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 244-2 КАС України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Також із пояснень представників сторін судом встановлено, що на підставі висновків Акту від 10.10.2017 №570/08-01-1436296288 відповідачем наразі прийняті податкові повідомлення-рішення, які у подальшому позивач має намір оскаржувати у адміністративному та/або судовому порядку.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що під час встановлення протиправності дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок суб'єктів господарювання, важливим є встановлення факту безпосереднього не допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Як зазначено вище, позивачем було допущено посадову особу контролюючого органу до проведення перевірки на підставі оскаржуваного наказу, і тим самим не використав своє право недопуску посадових осіб до проведення перевірки.

Таким чином, правові наслідки оспорюваного наказу в наведеному випадку є вичерпаними, їх оскарження не сприяє відновленню порушених прав товариства, що, відповідно, виключає можливість задоволення таких позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак