Справа № 2-а/593/89/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" листопада 2017 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Музики Я.М.

при секретарі Бойко О.О.

з участю представника позивачки ОСОБА_1

та представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережанах справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року позивачка ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України та просить: визнати дії відповідача щодо відмови їй у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 (десяти) місячних пенсій протиправними; зобов'язати ОСОБА_5 об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області нарахувати та виплатити їй грошову допомогу у розмірі 10 (десяти) місячних пенсій станом на день призначення пенсії.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка посилалася на те, що 01 червня 2017 року вона звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком. І з 12 травня 2017 року їй таку пенсію призначено відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням страхового стажу 40 років 03 місяці 11 днів. Однак в порушення пункту 7-1 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» їй при призначенні пенсії за віком не було виплачено грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 (десяти) місячних пенсій станом на день її призначення.

В результаті чого ОСОБА_3 двічі зверталася до відповідача із заявою про виплату вказаної грошової допомоги. Однак листом № 19/Н-11 від 28.09.2017 року та листом № 19/Н-11 від 26.10.2017 року ОСОБА_5 об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України позивачці у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 (десяти) місячних пенсій станом на день її призначення відмовлено, тому, що відповідач не визнає стаж роботи 10 років 04 місяці 27 днів, - робота на посаді методиста дитячого садка «Сонечко», що не дає права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». А також організацією (ДНЗ «Сонечко») не внесено виправлення (посади методист на посаду вихователь - методист) в накази про переведення та про надання відпусток ОСОБА_3

Крім цього 11 жовтня 2017 року відділом освіти ОСОБА_4 РДА видано наказ № 179-од «Про внесення змін до наказу від 31 серпня 1992 року № 397-К «Про ОСОБА_3В.» де зазначено:

- внести зміни в розпорядчій частині наказу від 31 серпня 1992 року № 397-К «Про ОСОБА_3В.», а саме посаду професії «методист» змінити на посаду «вихователь-методист» дитячого ясла-садка «Сонечко»;

- викласти наказ від 31 серпня 1992 року № 397-К «Про ОСОБА_3В.», у такій редакції:

«ОСОБА_3 - вихователя дитячого садка «Сонечко» перевести на посаду вихователя-методиста цього садка з 01 вересня 1992 року».

В результаті чого керівником закладу (ДНЗ «Сонечко») внесено відповідні зміни в трудову книжку ОСОБА_3: пункт № 4, - не дійсний, а пункт № 7: 01.09.1992 р. перевести з посади вихователя на посаду вихователя-методиста.

В позовній заяві позивачка стверджує, щостраховий стаж роботи на посадах, що дають право на виплату грошової допомоги у розмірі 10 (десяти) місячних пенсій станом на день її призначення складає 38 років, а посилання посадових осіб пенсійного фонду на не виправлені накази про переведення, відпустки є недоречним, оскільки вони не є документами для обчислення стажу роботи. Вважає її позов підставним та таким, що підлягає до задоволення.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_1 заявлений позов підтримав, дав суду пояснення аналогічні поясненням, що викладені у позовній заяві і просить визнати дії ОСОБА_4 об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 (десяти) місячних пенсій ОСОБА_3 протиправними та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці грошову допомогу у розмірі 10 (десяти) місячних пенсій станом на день призначення пенсії.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області - ОСОБА_2 заявленого позову не визнала, про, що надала суду письмове заперечення. А також доповнила, щорозділом «І. Освіта» Переліку в дошкільних навчальних закладах передбачені посади, зокрема: вихователі-методисти, вихователі; посада методиста не передбачена. Крім цього організацією (ДНЗ «Сонечко») не внесено виправлення (посади методист на посаду вихователь - методист) в накази про переведення та про надання відпусток ОСОБА_3, а тому страховий стаж позивачки становить лише 27 років 9 днів, враховуючи вищевикладене підстав для виплати грошової допомоги немає. Просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з п. е ч.1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, яким визначені посади завідуючі, вихователі-методисти, вихователі, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи дошкільних навчальних закладів всіх типів.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

П. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 досягнувши пенсійного віку 01 червня 2017 року звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком. 12 травня 2017 року їй таку пенсію призначено відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням страхового стажу 40 років 03 місяці 11 днів, чого не оспорює відповідач.

Згідно записів трудової книжки позивачки ОСОБА_3 зазначено наступні періоди навчання та трудової діяльності:

з 01.09.1976 р. по 05.07.1978 р. - 1 рік 10 місяців 5 днів — навчання;

з 20.10.1978 р. по 09.04.1981 р. - стаж роботи 2 роки 5 місяців 20 днів — робота на посаді вихователя дитячого садка № 5 Тернопільського бавовняного комбінату (робота на цій посаді дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);

з 09.04.1981 р. по 31.08.1993 р. – стаж роботи 12 років 4 місяці 22 дні — робота на посаді вихователя дитячого садка «Сонечко» (робота на цій посаді дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);

з 01.09.1993 р. по 27.01.2004 р. – стаж роботи 10 років 4 місяці 27 днів — робота на посаді методиста дитячого садка «Сонечко» (робота на цій посаді, як стверджує відповідач не дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);

з 01.02.2004 р. по 30.11.2016 р. – стаж роботи 12 років 8 місяців 27 днів — робота на посаді вихователя-методиста дитячого садка «Сонечко» (робота на цій посаді дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);

з 01.12.2016 р. по 30.04.2017 р. - стаж роботи 5 місяців — робота на посаді вихователя дитячого садка «Сонечко» (робота на цій посаді дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Виходячи з вказаного трудовий стаж позивачки, який дає право на пенсію за вислугу років становить 40 років 03 місяці 11 днів в календарному обчисленні (1р. 10м. 5д.+ 2р. 5м. 20д.+12р. 4м. 22д. + 10 р. 4м. 27д.+12р. 8м. 27д.+ 5м.=40р. 03 м.11д.) і є достатнім для призначення та виплати грошової допомоги у розмір 10 (десять) місячних пенсій, як це передбачено законодавством.

Відповідач ОСОБА_5 об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області стверджує, що08.06.2017 року спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в дошкільному навчальному закладі ясла-садку «Сонечко» проведена перевірка стажу роботи ОСОБА_3

Перевіркою по місцю роботи встановлено, що згідно наказу № 7 по ОСОБА_4 дитячому ясла-садку «Сонечко» від 09.04.1981р. т.ОСОБА_6 прийнято на посаду вихователя д/с «Сонечко» на час декретної відпустки т. ОСОБА_7 до виходу її на роботу з 10 квітня 1981 року.

Згідно наказу № 14 по ОСОБА_4 дитячому ясла-садку «Сонечко» від 01 квітня 1982 року переведено т. ОСОБА_6 з посади вихователя підміняючого т. ОСОБА_7, яка знаходиться в декретній відпустці, постійно на посаду вихователя дитячого садка з 01 квітня 1982 року.

Згідно наказу № 122 по ОСОБА_4 ясла-садку «Сонечко» від 01.09.1992 р. ОСОБА_3 - вихователя дитячого ясла-садка «Сонечко» переведено на посаду методиста цього ж садка з 1.09.1992 р. Підстава: наказ райво № 397-к від 31.08.1992 р.

Згідно наказу № 156 «Про переведення» по ДНЗ «Сонечко» від 30.11.2016 р. ОСОБА_3 переведено з посади вихователя-методиста на посаду вихователя з 01 грудня 2016 року. У наказі по ДНЗ „Сонечко" № 61 від 22 травня 2017 «Про внесення змін до запису в трудовій книжці ОСОБА_3В.» зроблено наступний запис: «відповідно до наказу відділу освіти ОСОБА_4 районної державної адміністрації № 397-к від 31 серпня 1992 року «Про ОСОБА_3В.» наказую:

1. Вважати запис № 4 від 01.09.1993р. недійсним.

2. Викласти наказ № 397-к від 31.08.1992р. в такій редакції - перевести ОСОБА_3 з посади вихователя на посаду вихователя-методиста з 01.09.1992 ».

Однак в наказі № 21в по д/с «Сонечко» від 28.01.2004 значиться призначити в порядку переведення ОСОБА_3 з посаді «методист» на посаду «вихователь-методист» (запис № 5 трудової книжки) і виправлення в трудову книжку не внесено.

В результаті чого до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги згідно із пунктом 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зараховує такі періоди:

з 20.10.1978 р. по 09.04.1981р. – стаж роботи 2 роки 5 місяців 20 дні — робота на посаді вихователя дитячого садка № 5 Тернопільського бавовняного комбінату;

з 09.04.1981 р. по 31.08.1992 р. – стаж роботи11 років 4 місяці 22 дні — робота на посаді вихователя дитячого садка «Сонечко»;

з 01.02.2004 р. по 30.11.2016 р. – стаж роботи 12 років 8 місяців 27 днів — робота на посаді вихователя-методиста дитячого садка «Сонечко»;

з 01.12.2016 р. по 30.04.2017 р. – стаж роботи 5 місяців — робота на посаді вихователя дитячого садка «Сонечко».

Оскільки, страховий стаж позивачки на таких посадах становить 27 років 9 днів, підстав для виплати грошової допомоги немає.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що записи в трудовій книжці позивачки: № 4 від 01.09.1993 року про переведення на посаду методиста дитячого ясла-садка «Сонечко», внесеного на підставі наказу № 379 від 31.08.1993 року - недійсний, і не дає права на зарахування до спеціального трудового стажу період роботи з 01.09.1993 р. по 27.01.2004 р. , виходячи з наступного.

П. 2.10. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. N 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 (далі - Інструкції) У розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за N таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)» і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

Крім цього у судовому засіданні встановлено, що 11 жовтня 2017 року відділом освіти ОСОБА_4 РДА видано наказ № 179-од «Про внесення змін до наказу від 31 серпня 1992 року № 397-К «Про ОСОБА_3В.» де зазначено:

- внести зміни в розпорядчій частині наказу від 31 серпня 1992 року № 397-К «Про ОСОБА_3В.», а саме посаду професії «методист» змінити на посаду «вихователь-методист» дитячого ясла-садка «Сонечко»;

- викласти наказ від 31 серпня 1992 року № 397-К «Про ОСОБА_3В.», у такій редакції:

«ОСОБА_3 - вихователя дитячого садка «Сонечко» перевести на посаду вихователя-методиста цього садка з 01 вересня 1992 року».

Із наказу №52 від 05.05.2017 року ОСОБА_4 ДНЗ ясла-садок «Сонечко» «Про внесення змін до наказу вихователя-методиста ОСОБА_3В.» вбачається: 1.внести зміни в розпорядчій частині наказу №397 К від 31.08.1992 р. «Про переведення на посаду методиста дитячого садка «Сонечко», а саме: посаду методиста замінити на посаду вихователя –методиста; 2. викласти наказ №397 К від 31.08.1992 р. «Про переведення на посаду методиста дитячого садка «Сонечко», в наступній редакції: Перевести ОСОБА_3 з посади методиста на посаду вихователя –методиста.

Відповідно до додатку № 2 «Типові штати дитячих ясла-садків», затвердженого Наказом Міністерства освіти СРСР «Про затвердження Типових штатів дошкільних установ» № 103 від 31.12.1971 року в редакції 14 жовтня 1975 року, діючому станом на 09 жовтня 1981 року в типовому штаті дитячих ясла-садків було передбачено посаду «Вихователь-методист», посада «методист» відсутня.

Виходячи з викладеного наказ № 179-од від 11 жовтня 2017 року, який виданий відділом освіти ОСОБА_4 РДА «Про внесення змін до наказу від 31 серпня 1992 року № 397-К «Про ОСОБА_3В.» було видано у чіткій відповідності із законодавством.

Наказом Міністерства освіти СРСР «Про введення до типових штатів установ освіти посади старшого вихователя» № 71 від 25.06.1984 року в зв'язку з дозволом присвоювати за результатами атестації вихователям закладів освіти звання «Вихователь-методист», замість посади «Вихователь-методист» введено посаду «Старшого вихователя», п. 1.4.3. Наказом Державного комітету СРСР по народній освіті № 375 від 04.06.1990 року в дошкільних закладах виключено посаду старшого вихователя і введено посаду вихователя-методиста.

Відповідно до листа міністерства соціального захисту населення України від 12.05.1994 року № 01-3/418-022 (органом, який здійснював пенсійне забезпечення на час дачі роз'яснення згідно ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній до 17.01.2002 року) у зв'язку з тим, що відповідно до наказу Міністерства освіти СРСР від 25.06.84 № 741 в штати дошкільних установ замість посади вихователя -методиста вводилась посада старшого вихователя, а відповідно до наказу Держкомітету СРСР по народній освіті від 04.06.90 № 375 замість посади старшого вихователя знову введена посада вихователя-методиста, роз'яснено, що час роботи на посаді старшого вихователя може бути зарахований до спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років як робота на посаді вихователя методиста.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх без заперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності, а тому суд приходить до висновку, що відмова ОСОБА_4 об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 (десяти) місячних пенсій позивачці ОСОБА_3 є протиправною.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України наявні у матеріалах справи докази та письмові пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. 64 Конституції України ст.ст.11, 18, 41,71, 86, 158 - 163, 1832, 186 КАС України, ст. ст.10, 55, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 71 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» від 4 листопада 1993 р. № 909, Наказом Міністерства освіти СРСР «Про затвердження Типових штатів дошкільних установ» № 103 від 31.12.1971 року, п. 2.10,2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. N 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, листом міністерства соціального захисту населення України від 12.05.1994 року № 01-3/418-022, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дії ОСОБА_4 об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій ОСОБА_3 - протиправними.

Зобов'язати ОСОБА_5 об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Бережанський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_8