Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.11.2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді – Монич О.В.

при секретарі – Пассер М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Ужгородський міський відділ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції, про звільнення майна з-під арешту, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 23.02.2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № MKK7AU04520038, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти в розмірі 7416,00 доларів США. З метою забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов’язань за кредитним договором між банком та позичальником було укладено договір застави автотранспорту майна № б/н від 28.02.2006 р., згідно з яким, ОСОБА_1 передав в заставу рухоме майно, а саме: транспортний засіб ВАЗ 21099, 2006 р.в., кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2. У зв’язку з невиконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань з повернення отриманого кредиту та сплати відсотків за його користування, позивач має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставного майна, однак, за наявності арешту на вказане рухоме майно боржника, банк не може задовольнити свої вимоги за його рахунок, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судове засідання відповідач, ОСОБА_1 не з’явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Представник Ужгородського міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції в судове засідання незявився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

23.02.2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № MKK7AU04520038, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти в розмірі 7416,00 доларів США.

З метою забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов’язань за кредитним договором між банком та позичальником було укладено договір застави автотранспорту майна № б/н від 28.02.2006 р., згідно з яким, ОСОБА_1 передав в заставу рухоме майно, а саме: транспортний засіб ВАЗ 21099, 2006 р.в., кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Ст.19 ЗУ «Про заставу» встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Разом з тим, відповідно до ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом. Дану вимогу закону було виконано, що підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, на рухоме майно ОСОБА_1 накладень арешти:

- державним виконавцем міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції на підставі постанови пор арешт майна боржника та оголошення на його відчуження від 08.10.2013 р., виконавче провадження № 36822935, запис про обтяження № 13993859 від 05.11.2013 р.;

- державним виконавцем міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції на підставі постанови пор арешт майна боржника та оголошення на його відчуження від 04.12.2014 р., виконавче провадження № 44845853, запис про обтяження № 15070444 від 09.02.201 р.;

- державним виконавцем міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції на підставі постанови пор арешт майна боржника та оголошення на його відчуження від 07.04.2016 р., виконавче провадження № 50255117, запис про обтяження № 15776095 від 08.04.2016 р.;

- державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС Головного Територіального управління юстиції у Закарпатській області на підставі постанови пор арешт майна боржника від 26.10.2013 р., виконавче провадження № 52500196, запис про обтяження № 16043327 від 10.11.2016 р.

Судом встановлено, що виконавчі документи, за якими здійснюється стягнення по виконавчому провадженню, винесені 08.10.2013 року, 04.12.2014 року, 07.04.2016 року та 26.10.2013 року.

Таким чином, дані зобовязання виникли після укладення між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 Кредитного договору № MKK7AU04520038 від 23.02.2006 року та Договору застави автотранспорту від 28.02.2006 року.

Під час проведення позивачем примусових заходів по поверненню проблемної заборгованості Банку стало відомо про те, що на вищевказаний автомобіль накладено арешт та заборона на його відчуження у звязку з чим позивач не в змозі задовольнити свої вимоги шляхом реалізації заставного майна.

Згідно зі ст. 58 Закону України «Про заставу», якщо в результаті видання органом державної виконавчої влади чи органом місцевого і регіонального самоврядування акта, який не відповідає чинному законодавству, порушуються права заставодержателя або інших осіб, щодо володіння, користування та розпорядження предметом застави, такий акт визнається недійсним.

При цьому, у статті 14 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Разом з тим, відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За загальним правилом, визначеним у статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з наданого розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № MKK7AU04520038 від 23.02.2006 року складає 41394,26 дол. США, що перевищує вартість предмета застави,я кА визначена у п.9 договору застави та становить 37450,00 грн.

За таких обставин, враховуючи, що розмір заборгованості перевищує вартість заставного майна, позивач має пріоритетне право на заставне майно, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 1600 грн.

Керуючись Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 60, 88, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Звільнити з-під арештів транспортний засіб ВАЗ 21099, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 накладених:

- державним виконавцем міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції на підставі постанови пор арешт майна боржника та оголошення на його відчуження від 08.10.2013 р., виконавче провадження № 36822935, запис про обтяження № 13993859 від 05.11.2013 р.;

- державним виконавцем міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції на підставі постанови пор арешт майна боржника та оголошення на його відчуження від 04.12.2014 р., виконавче провадження № 44845853, запис про обтяження № 15070444 від 09.02.201 р.;

- державним виконавцем міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції на підставі постанови пор арешт майна боржника та оголошення на його відчуження від 07.04.2016 р., виконавче провадження № 50255117, запис про обтяження № 15776095 від 08.04.2016 р.;

- державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС Головного Територіального управління юстиції у Закарпатській області на підставі постанови пор арешт майна боржника від 26.10.2013 р., виконавче провадження № 52500196, запис про обтяження № 16043327 від 10.11.2016 р.

Заборонити органам Державної виконавчої служби вчиняти будь-які дії, пов’язані з обмеженням ПАТ КБ «Приватбанк» права іпотеко держателя щодо транспортного засому ВАЗ 21099, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судовий збір, у розмірі 1600 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суду Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_2