донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.11.2017 справа №905/1731/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:

ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 – за довіреностями ОСОБА_6 – за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ

на рішення господарського суду

Донецької області

від

07 вересня 2017 р. (повний текст складено та підписано 12.09.2017р.)

у справі

№ 905/1731/17 (суддя Паляниця Ю.О.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпрокомплект 2014”, м.Дніпро

до

Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ

про

стягнення заборгованості в сумі 357 858,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.09.2017р. у справі №905/1731/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпрокомплект 2014”, м.Дніпро до Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ про стягнення заборгованості у розмірі 357 858,00 грн.– задоволені у повному обсязі.

Публічним акціонерним товариством “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ подана апеляційна скарга, відповідно до якої останнє просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням вимог чинного законодавства та дійшов помилкового висновку щодо доведеності та обгрунтованості позовних вимог, оскільки останній не отримував товар, у якості підстави для отримання товару у довіреності на отримання ТМЦ зазначено інший договір, а підпис, який міститься у видаткових накладних, не є підписом представника відповідача.

Скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення, про що також зазначили у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №811-ДОЭ -ДЦ від 07.12.2016р.

Як зазначає позивач, за наведеним договором останній поставив відповідачу товар на загальну суму 357 858,00 грн., що підтверджує наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, у зв'язку з чим зобов'язання відповідача на загальну суму 357 858,00 грн., за твердженням позивача, є невиконаним.

Задовольняючи позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ, суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за договором поставки №811-ДОЭ -ДЦ від 07.12.2016р. щодо своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Так, 07.12.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дніпрокомплект 2014”, м.Дніпро та Публічним акціонерним товариством “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ укладено договір поставки №811-ДОЭ -ДЦ, на підставі якого постачальник (позивач) зобов’язався в порядку та на умовах цього договору поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, код ГК:18230060-10 (продукція), в асортименті, якості, в строки, по ціні та за якісними характеристиками, погодженими сторонами у специфікаціях. Специфікація: найменування продукції – костюм для захисту від понижених температур, загальних виробничих забруднень та механічних впливів з бавовняних тканин, гарантійний строк на продукцію – 36 місяців, кількість – 235 шт, ціна – 1269 грн без ПДВ, сума – 298215 грн без ПДВ, 357858 грн з ПДВ.

Згідно з п.4.1 договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, якісними характеристиками та в строки, погоджені сторонами в цьому договорі.

Датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником (п.4.7 договору).

Відповідно до п.5.4 вказаного правочину, розрахунок за продукцію, що постачається постачальником по цьому договору здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 85 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунка та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунка покупця.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2017р., а в частині виконання зобов’язань - до повного виконання сторонами грошових зобов’язань.(п. 8.1.)

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Дослідивши укладений договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання статей 712 Цивільного кодексу України, 265 Господарського кодексу України.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж.

Як встановлено господарським судом, позивач поставив, а відповідач за видатковими накладними №РН-0063 від 23.01.2017р., №РН-0007 від 03.02.2017р. отримав товар до вказаного договору загальною вартістю 357 858,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Саме таким вимогам і відповідають видаткові накладні №РН-0063 від 23.01.2017р., №РН-0007 від 03.02.2017р., які засвідчують встановлений факт здійснення господарської операції та договірних відносин. Відтак, у відповідача виник обов'язок з проведення розрахунку за відпущений позивачем товар.

Фактичне отримання відповідачем поставленого товару підтверджується підписом представника відповідача на зазначених накладних в графі „отримав(ла)", довіреністями на отримання товарно-матеріальних цінностей №ГОД00000023 від 23.01.2017р. та №ГОД00000053 від 03.02.2017р., належним чином засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи, оригінали досліджені у судовому засіданні.

Твердження відповідача стосовно неотримання поставленого товару за видатковою накладною №РН-0063 від 23.01.2017р. з огляду на зазначення іншого договору в довіреності на отримання ТМЦ №ГОД00000023 від 23.01.2017р. є помилковими, оскільки: по – перше, в зазначеній довіреності є посилання на рахунок– фактуру №СФ-0000069, який виписано на підставі спірного договору; по – друге, у видатковій накладній №РН-0063 від 23.01.2017р. наявне посилання на довіреність на отримання товарно–матеріальних цінностей №ГОД00000023 від 23.01.2017р.; по – третє, асортимент товару, визначений у видатковій накладній та довіреності на отримання ТМЦ – співпадає.

Також, у якості підтвердження факту здійснення спірної господарської операції з поставки товару, позивачем надано докази відображення у податковому обліку спірних операцій (а.с.96-99).

При цьому, відповідних клопотань стосовно призначення судової почеркознавчої або технічної експертизи документу від відповідача не надходило.

Таким чином, факт отримання товару не спростовано відповідачем.

Одночасно, доводи апелянта щодо відсутності документів, передбачених п.4.3. договору, що на думку відповідача, є підставою для відмови у задоволенні позову, не приймаються колегією суддів з огляду на наступне.

Як вбачається з умов укладеного між сторонами договору (п.2.2.), приймання товару по кількості та по фактичній якості здійснюються у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.65р. № П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.66. № П-7.

Приписами п. 12 “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю”, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_7 СРСР від 15.06.65. № П-6, встановлено, що приймання продукції за кількістю здійснюється по транспортним та товаросупровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документі відсутні.

Положеннями п. 14 “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості” № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_7 СРСР від 25.04.66., визначено, що приймання продукції по якості і комплектності здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особовими умовами поставки, іншими обов’язковими для сторін правилами, а також по товаросупровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т.ін.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті зазначається, які документи відсутні.

За змістом ч. 1 ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України).

Оскільки при прийманні продукції відповідачем жодних актів про некомплектність продукції та відсутність супровідних документів не складалося, в подальшому відповідач із відповідними претензіями на адресу позивача не звертався, не надав доказів відмови від договору поставки №811-ДОЭ -ДЦ від 07.12.2016р., доказів повернення товару і іншого відповідачем не доведено, судова колегія вважає, що вказане свідчить про передання відповідачу, документів, передбачених п.4.3. спірного договору поставки у повному обсязі.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням, у свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Разом з тим, ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено вище, Умовами пункту 5.4. договору передбачено, що розрахунок за продукцію, що постачається постачальником по цьому договору здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 85 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунка та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунка покупця.

За приписами ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку товару, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 357 858,00 грн.

Виходячи з наведеного, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості на суму 357 858,00 грн., Публічним акціонерним товариством “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України щодо належного виконання договірних зобов'язань. Тому, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 357 858,00 грн. судом першої інстанції задоволені обґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції припустився порушень норм матеріального права, стягнувши з відповідача судовий збір за подання позову у більшому розмірі, ніж передбачено нормами чинного законодавства не відповідають дійсності, оскільки з резолютивної частини рішення вбачається, що з відповідача на користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 5367,87грн., тобто за ставками, передбаченими Законом України “Про судовий збір”.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2017р. у справі №905/1731/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ – залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 07 вересня 2017 р. у справі № 905/1731/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Марченко О.А.

Судді : Стойка О.В.

ОСОБА_3