Справа № 481/1399/17

Провадж.№ 1-кс/481/234/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2017 року слідчий суддя Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 30.10.2017 року,

Встановив:

Скаржниця ОСОБА_3 звернулась до суду із вказаною скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність інспектора СРПП Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_4 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. В обґрунтування скарги посилається на те, що 30.10.2017 року вона звернувся до Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області із заявою про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення. 03.11.2017 року дізналась, що в порушення вимог ч. 1ст. 214 КПК України, її заява про кримінальне правопорушення не зареєстрована в ЄРДР, про що постановлено Висновок від 31.10.2017 року про припинення розгляду повідомлення, а тому вона була змушена звернутися до суду із скаргою на бездіяльність поліції.

В судовому засіданні скаржниця ОСОБА_3 підтримала свою скаргу, просила її задовольнити.

Прокурор та представник Новобузького ВП ГУНП Миколаївської області у судове засідання не з`явились, що не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши пояснення скаржниці ОСОБА_3 , дослідивши матеріали додані до скарги, суд вважає, що вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно п.1 ч.1ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ч.1ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Системний аналіз положень ст. ст.214,303 КПК України, дає підстави вважати, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Відповідно до ч.1ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

До того ж підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012 року затверджено Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього.

Пунктом 1.1. Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань визначено, що формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ними самостійно з будь-якого джерела.

При цьому, відповідно до п. 1.2. Розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Пунктом 1.4 Розділу ІІ Положення передбачено, що заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність.

Згідно ч.5ст.214 КПК Українита п.2.1 розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема про дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, обов`язок слідчого або прокурора внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування існує тільки відносно такої заяви або повідомлення, які вказують на ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.

Інструкцією про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженоюНаказом МВС України № 1377 від 06.11.2015 р. врегульовано, зокрема, порядок вирішення заяв і повідомлень, що надійшли до чергової частини ОВС і в яких відсутні відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Про заяви і повідомлення, які надійшли до чергової частини органу поліції і в яких відсутні відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, після їх реєстрації в журналі ЄО доповідається уповноваженим працівником чергової частини начальникові органу поліції або особі, яка виконує його обов`язки, для розгляду та прийняття рішення згідно ізЗаконом України "Про звернення громадян"абоКодексом України про адміністративні правопорушення ( розділ 3 ч. 5).

Як видно із заяви ОСОБА_3 , яку вона 30.10.2017 року подала до Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області, у ній скаржниця вказує, що під час виборів у Новополтавській об`єднаній територіальній громаді 29.10.2017 року, де вона балатувалась в депутати по округу № 3, ОСОБА_5 розповсюджувала про ОСОБА_3 неправдиву інформацію, плітки, що в наслідку привело до погіршення результату участі ОСОБА_3 у голосуванні та різкого погіршення здоров`я. Також ОСОБА_3 просила начальника Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області припинити наклеп на неї та захистити її.

Чинний Кримінальний кодекс України містить Розділ V « Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина». Зокрема відповідальність за порушення виборчих прав передбачена:

- статтею 157 «Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача»;

- статтею 158 «Надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців або фальсифікація виборчих документів, документів референдуму, підсумків голосування або відомостей Державного реєстру виборців»;

- статтею 158-1 «Незаконне використання виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, голосування виборцем, учасником референдуму більше ніж один раз»;

- статтею 159 «Порушення таємниці голосування»;

- статтею 159-1 «Порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму»;

- статтею 158-2 «Незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму»;

- статтею 160 «Підкуп виборця, учасника референдуму».

Однак із обставин які описала скаржниця у своїй заяві від 30.10.2017 року не вбачається жодного можливого складу злочину, які перераховані вище.

Нині діючим Кримінальним кодексом України взагалі не передбачено покарання за такі дії, як розповсюдження неправдивої інформації, неправдивих пліток, чи таке інше.

Незважаючи на те, що скаржниця ОСОБА_3 вважає заяву від 30.10.2017 року повідомленням про вчинення злочину ОСОБА_5 , дана заява за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на ознаки складу будь-якого злочину, а тому така заява, з огляду на її зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки фактично не має можливості визначити правову кваліфікацію за якою необхідно вносити заяву, що є обов`язковим.

Керуючись ст.ст. 303,305 КПК України, слідчий суддя ,

Постановив :

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 30.10.2017 року.

Відповідно до положень ст. 309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає

Слідчий суддя