2/134/558/2017

Справа № 134/1447/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 листопада 2017 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого – судді: Зарічанського В.Г.

з участю секретаря: Вінніченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернівської сільської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В :

Своїм позовом до суду позивач просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на 26/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями в с. Тернівка по вул. Центральна (Леніна), 90А Крижопільського району Вінницької області, що належав ОСОБА_4, який помер 20.01.2007 року.

Вказала, що з ОСОБА_4 перебувала в шлюбі, який було укладено в 1984 році.

У березні 1993 року їхній шлюб було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія І-АМ № 023445. Після розірвання шлюбу змінила прізвище на «Гринишина».

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 06 листопада 1993 року (справа № 2-249/1993 р.) між ними було поділено спільно придбане майно, у тому числі житловий будинок з господарськими будівлями, який був ними спільно побудований у 1990 році і відносився до групи колгоспного двору.

За ОСОБА_5 визнано право власності та виділено в натурі 74/100 житлового будинку № 92 по вул. Леніна в с. Тернівка, Крижопільського району Вінницької області, до складу якого входять кімнати 3 і 4, кухня - 2, веранда - 5, ґанок «а», підвал під житловим будинком і погосподарські будівлі Літня кухня «Б» з ванною і сараєм, 3/4 частини елементів благоустрою та деяке майно;

За ОСОБА_4 визнано право власності та виділено в натурі 26/100 житлового будинку № 92 по вул. Леніна в с. Тернівка, Крижопільського району Вінницької області, до складу якого входить кімната № 1, погосподарські будівлі гараж «Б», сарай «В» з туалетом, 1/4 частина елементів благоустрою та ще деяке майно.

Згідно реєстраційного посвідчення, виданого Тульчинським БТІ 02 жовтня 1995 року було зареєстровано за ОСОБА_4 право власності на 26/100 частини житлового будинку в с. Тернівка по вул. Леніна, 92.

20 січня 2007 року ОСОБА_4 помер в с. Тернівка, Крижопільського району Вінницької області.

Відповідно до довідки Тернівської сільської ради виписки з погосподарської книги № 1 за 1991-1995 роки в с. Тернівка по вул. Леніна, 92, проживали та були зареєстровані такі особи: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 дружина, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 син, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 син.

Рішенням Тернівської сільської ради від 24.05.2012 року № 21 вищевказаному житловому будинку по вул. Леніна в с. Тернівка, було присвоєно та встановлено окремий номер, а саме «90А», який на праві власності належить гр. ОСОБА_1 та її покійному колишньому чоловіку ОСОБА_4.

Згідно довідки від 03.02.2017 року за № 4 КП Тульчинського МБТІ за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на 26/100 частки, а за ОСОБА_1 зареєстровано 74/100 частки житлового будинку в с. Тернівка по вул. Центральна (колишня Леніна), 90А на підставі рішення Крижопільського районного суду від 11.11.1993 року.

З часу завершення будівництва будинку, тобто з 1990 року, позивач безперервно і відкрито володіє цілим спірним будинком.

Після ухвалення рішення суду від 06 листопада 1993 року розподіл будинку в натурі не проводився, так як ОСОБА_4 цього не вимагав і не звертався до виконавчої служби із заявою про примусовий його поділ, а тому вона і далі продовжувала володіти цілим будинком до теперішнього часу.

За вказаних обставин позивач володіє часткою будинку, що належала ОСОБА_6, більше десяти років.

Позивач в судове засідання не з’явилася, подала до суду заяву в якій позов підтримала, просила вимоги задовольнити та розглянути справу в її відсутність.

Представник відповідача та співвідповідачі в судове засідання також не з’явилися, подавши до суду заяви в яких позов визнали, не заперечували проти задоволення позову на користь позивача та просили провести слухання справи без їх участі.

Визнання позову відповідачами не суперечить закону, не порушує права чи свободи інших осіб, а тому приймається судом.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим задоволенню зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 06 листопада 1993 року (справа № 2-249/1993 р.) між позивачкою та її колишнім покійним чоловіком ОСОБА_4 було поділено спільно придбане майно, у тому числі житловий будинок з господарськими будівлями, який був ними спільно побудований у 1990 році (а.с. 6).

За ОСОБА_5 визнано право власності та виділено в натурі 74/100 житлового будинку № 92 по вул. Леніна в с. Тернівка, Крижопільського району Вінницької області, до складу якого входять кімнати 3 і 4, кухня - 2, веранда - 5, ґанок «а», підвал під житловим будинком і погосподарські будівлі Літня кухня «Б» з ванною і сараєм, 3/4 частини елементів благоустрою та деяке майно;

За ОСОБА_4 визнано право власності та виділено в натурі 26/100 житлового будинку № 92 по вул. Леніна в с. Тернівка, Крижопільського району Вінницької області, до складу якого входить кімната № 1, погосподарські будівлі гараж «Б», сарай «В» з туалетом, 1/4 частина елементів благоустрою та ще деяке майно.

Згідно реєстраційного посвідчення, виданого Тульчинським БТІ 02 жовтня 1995 року було зареєстровано за ОСОБА_4 право власності на 26/100 частини житлового будинку в с. Тернівка по вул. Леніна, 92 (а.с. 12).

20 січня 2007 року ОСОБА_4 помер в с. Тернівка, Крижопільського району Вінницької області (а.с. 6).

Рішенням Тернівської сільської ради від 24.05.2012 року № 21 вищевказаному житловому будинку по вул. Леніна в с. Тернівка, було присвоєно та встановлено окремий номер, а саме «90А», який на праві власності належить гр. ОСОБА_1 та її покійному колишньому чоловіку ОСОБА_4 (а.с. 8).

Проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 1990 року і по даний час позивач добросовісно заволоділа майном і з того часу вона безперервно володіє нерухомим майном протягом більше 10-ти років.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває право власності на це майно.

Відповідно до п.п. 9, 11 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Відповідно до роз’яснень Міністерства юстиції України від 13.10.2011року «Деякі аспекти набуття права власності на об’єкти безхазяйного нерухомого майна» право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду у випадках, якщо є всі підстави вважати, що власник майна тривалий час не виявляє наміру визнати певну річ своєю, він погодився з її втратою - вона може бути визнана власністю фактичного добросовісного володільця. При цьому добросовісне володіння означає, що особа не знала і не могла знати, що володіє річчю незаконно.

Частиною 1 ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Керуючись ст. 344 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 174, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 26/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями в с. Тернівка по вул. Центральна (Леніна), 90А Крижопільського району Вінницької області, до якого входить: під літ. «А» житловий будинок житловою площею 17,6 кв.м.; кімната-1, Гараж «Б2», Сарай «В», Убиральня «в», Огорожа «1-6» 1/4 частина, що належав ОСОБА_4, який помер 20.01.2007 року.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Вінницької області протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: