У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кафідової О.В.,

суддів: Закропивного О.В., Маляренка А.В.,

Леванчука А.О., Писаної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_3 на неправомірні дії державного виконавця Коростенського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Ренкаса Романа Вікторовича, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 16 січня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Коростенського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Ренкаса Р.В. (далі - державного виконавця), посилаючись на неправомірну відмову державного виконавця відкрити виконавче провадження на виконання ухвали суду про накладення арешту на Ѕ частину квартири

АДРЕСА _1

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 жовтня 2016 року скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження неправомірними.

Зобов'язано державного виконавця вирішити питання про відкриття виконавчого провадження на виконання ухвали апеляційного суду Житомирської області від 7 квітня 2016 року у справі № 279/1384/16-ц.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 16 січня

2017 року ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 жовтня 2016 року скасовано, в задоволенні скарги відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу апеляційного суду скасувати й залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 18 постанови від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам ст. ст. 210, 213, 387 ЦПК.

Виходячи зі змісту ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених ст. ст. 37-38 Закону, проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом шляхом його скорочення (ч. 3 ст. 39 Закону).

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, крім іншого, й судові накази, що видаються судами.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вимоги до виконавчого документа.

Судами встановлено, що у лютому 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, державного підприємства «Сетам» про визнання прилюдних торгів недійсними й на забезпечення позову просила накласти арешт на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 березня 2016 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 7 квітня

2016 року вказану вище ухвалу суду першої інстанції скасовано, заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на

Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

ОСОБА _3 звернулася до виконавчої служби із заявою про виконання ухвали апеляційного суду.

Постановою державного виконавця від 25 квітня 2016 року відмовлено у прийнятті виконавчого документа до виконання та у відкритті виконавчого провадження через невідповідність виконавчого документа вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» й роз'яснено заявнику право звернення до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про приведення такого виконавчого документа у відповідність до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте вказані державним виконавцем недоліки виконавчого документа усунено не було й, відповідно, постановою від 12 липня 2016 року відмовлено у прийнятті виконавчого документа до виконання та у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України

«Про виконавче провадження».

Крім того, як убачається з матеріалів справи, рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 червня 2016 року ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позову про визнання прилюдних торгів недійсними та скасовано арешт на Ѕ частину квартири

АДРЕСА _1

Вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 5 жовтня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2017 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши відповідність дій державного виконавця вимогам Закону України «Про виконавче провадження», дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність вимог скарги ОСОБА_3 та правильно зазначив про те, що на час прийняття оскаржуваної постанови про відмову у прийнятті виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження від 12 липня 2016 року арешт на спірну квартиру було скасовано судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не було порушено норм матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи є необґрунтованими та правильність висновків апеляційного суду не спростовують, тому колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 342 ЦПК Українирозглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 16 січня

2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Кафідова

Судді: О.В. Закропивний

А .О.Леванчук

А.В.Маляренко

Т.О.Писана