Справа № 285/2210/17

провадження у справі № 2/0285/1332/17

РІШЕННЯ

Іменем України

21 листопада 2017 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої - судді Михайловської А.В.,

за участі секретаря Ковальової З.С.;

сторони по справі: позивач ОСОБА_1 ,

відповідач: Міністерство оборони України, представник Сосна О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 позивач по справі, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з Міністерства оборони України відповідача по справі, на його користь моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Позовні вимоги мотивував тим, що при виконанні службового обов`язку, під час проходження військової служби в Збройних Силах з 1983 року по 2010 рік, отримав травму в 2002 році, струс головного мозку, яка призвела до виникнення захворювань, за якими його визнано інвалідом другої групи з 26.09.2016 року. Зазначеними ушкодженнями здоров`я йому завдано моральну шкоду, яка полягає у порушенні нормальних життєвих зв`язків, необхідність залучати значні матеріальні ресурси, позбавленні можливості працювати, реалізовувати інші матеріальні і духовні можливості, а крім того, безпосередньо погіршення стану здоров`я, а тому він звернувся до суду для захисту своїх прав.

Позивач у судовому засіданні 14.08.2017 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній, просив задовольнити їх у повному обсязі.

У судове засідання позивач 21.11.2017 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у письмовій заяві до суду просив справу розглянути у його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.11.2017 року заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у письмових запереченнях /а.с.42-44/, звернувши увагу на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження встановлення причин виникнення захворювання, протиправності дій безпосередньо відповідача, а також належного обґрунтування наявності моральних страждань та вини відповідача.

Доповівши зміст заявлених вимог, заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України у період з травня 1983 року по 2010 рік. У 2002 році під час проходження військової служби, а саме, несення наряду в парку впав з грузового автомобіля, вдарився головою/а.с.48/, отримав травму: струс головного мозку, яка призвела до виникнення захворювання, за якими він згідно свідоцтва про хворобу військової частини НОМЕР_1 № 83 від 28.04.2008 року за ст. 39 б графи 3 наказу Міністерства оборони України 1994 року № 2 був визнаний обмежено придатний до військової служби. Яка у наступному призвела до розвитку захворювань, пов`язаних з проходженням військової служби, що підтверджено витягом з протоколу засідання Центральної військової лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 1463 від 12.06.2013 року /а.с.7/.

Згідно витягу з наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30.11.2009 року № 601 майора ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за станом здоров`я та наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 01.03.2010 року № 9 визнано таким, що справи та посаду здав /а.с.5,6/.

Позивач ОСОБА_1 багаторазово проходив лікування амбулаторно, стаціонарно з приводу наслідків перенесеної травми з короткотривалим покращенням, що слідує з відповідних виписних епікризів /а.с.8,9,10,11,12,13,14.15,16,17,18,19,20,21,22,23/, оглядався лікарями /а.с.24,25/.

Надалі, згідно довідки до акту огляду МСЕК від 26.09.2019 року позивачу встановлено другу групу інвалідності, з 26.09.2016 року, оскільки травма та її наслідки пов`язані з виконанням обов`язків військової служби /а.с.3/ та видано відповідне посвідчення інваліда другої групи, який має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни/а.с.4/.

Так, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначаєЗакон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно дост. 17 цього Законувідшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди провадиться у встановленому законом порядку.

Разом з тим, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, відповідно до положеньч. 1ст. 23 ЦК України.

Отже, відповідно до ч. 1 ст.23та ч. 1 ст.1167 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування моральної шкоди, потрібна наявність таких елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; моральної шкоди (фізичні та душевні страждання, приниження честі і гідності фізичної особи); причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та моральною шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Встановлено, що Військово-лікарською комісією Центрального регіону не досліджувалося питання причин виникнення захворювання позивача, не вивчалися посадові обов`язки та умови праці позивача та відповідно не встановлювався причинний зв`язок між захворюванням позивача і виконуваними ним посадовими обов`язками під час проходження військової служби.

Відповідно до підпункту «д» підпункту 21.5 пункту 21 Розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженогонаказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року№ 402, постанови Військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

Висновок Військово-лікарської комісії Центрального регіону стосовно того, що захворювання позивача пов`язано з проходженням військової служби свідчить лише про те, що захворювання позивача виникло у період служби у військових частинах Збройних Сил України і не встановлює причин виникнення захворювання та не підтверджує протиправності дій відповідача.

Відповідно до статей10,60 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

До аналогічного висновку прийшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справі в ухвалі від 26.07.2017 року по справі № 127/24193/15-ц.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 57 60, 79, 88, 212 215, 223, 294 ЦПК України, суд,

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча : А.В.Михайловська