ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 р. Справа № 804/6174/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення (висновку) атестаційної комісії, наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати дії протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії № 32 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області оформлене протоколом №18/4106 від 16.08.2017 року; визнати дії протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області "По особовому складу" від 04.09.2017 року № 280 о/с в частині звільнення старшого сержанта ОСОБА_1 поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 Юр`ївського відділення поліції Павлоградського відділу поліції підпорядкованого ГУНП в Дніпропетровській області зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність) з 4 вересня 2017 року; поновити ОСОБА_1 на посаді старшого сержанта поліції поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 Юр`ївського відділення поліції Павлоградського відділу поліції підпорядкованого ГУНП Дніпропетровської області або на посаді, що є рівнозначною вказаній посаді з 04 вересня 2017 року; стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. Допустити негайне виконання постанови суду в межах стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 7 508, 21 грн. та в частині про поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, 18 жовтня 2016 року його було звільнено зі служби в Національній поліції. На виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року позивача 01 грудня 2016 року було поновлено на посаді поліцейського батальону - патрульної служби підпорядкованого Головному управлінню Національної поліції в Дніпропетровській області. 09.12.2016 року Позивача було переведено на службу старшим сержантом поліції сектору реагування патрульної поліції № 4 Юр`ївського відділення поліції Павлоградського відділу поліції, з якого в подальшому і був звільнений за результатами атестації поліцейського. Вважає звільнення незаконним та зазначає, що призначення атестування проведено з грубим порушенням вимог Закону України «Про Національну поліцію». При цьому, позивач стверджує, що відповідач не мав передбачених ч.2 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» підстав для включення його до списку осіб, що підлягають атестації, перелік яких є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. За результатами атестування (висновку атестаційної комісії) Позивача на підставі наказу № 280 о/с від 04.09.2017р. було звільнено. Таким чином, Відповідач вдруге за поточний рік проводить атестацію Позивача не маючи на це правових підстав. Посилаючись на викладені обставини, просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача про звільнення його з посади, поновити позивача на займаній посаді, а також стягнути з відповідача середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу (а.с. 3-5).

Відповідач надав до суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що рішення про проведення атестування згідно з ч. 4 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 4 розділу І Інструкції приймає голова Національної поліції України, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їх наказами. Згідно п. 14 Положення про Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, затвердженого наказом голови Національної поліції України від 06.11.2015 року № 20 керівник Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області наділений правом призначати на посаду та звільняти з посад як поліцейських так і керівників відокремлених структурних підрозділів Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Указана норма права свідчить про те, що керівник Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області наділений правом на прийняття відповідного рішення, що є його дискреційними повноваженнями, передбаченими Законом. При цьому, а ні Закон України «Про Національну поліцію», а ні інструкція не містять особливих умов або обмежень по прийняттю керівником такого рішення, а також періоду часу між проведенням атестувань. Таким чином, нормативно-правовим актом, що регулює діяльність Національної поліції чітко визначено право керівника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області призначати атестування поліцейських, які призначаються на посади його наказами. Представник відповідача зазначив, що відповідно до Інструкції, атестування поліцейських проводиться у два етапи - тестування та співбесіда. На підставі зазначеної Інструкції позивач пройшов тестування, за результатами якого отримав за тестом на загальні здібності та навички -41 балів з 60, та за тестом на знання законодавчої бази - 29 балів з 60. В ході проведення співбесіди ОСОБА_1 ставились питання щодо видів поліцейських заходів, принципів діяльності поліції, функціональних обов`язків, підстав проникнення до приміщення без ухвали суду, до якої категорії осіб не можна застосовувати вогнепальну зброю, окремих критеріїв оцінки діяльності поліції, тощо. На два питання ОСОБА_1 надав відповіді частково, на інші чотири - не надав взагалі. Враховуючи, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу, який був виданий з дотриманням Закону України «Про Національну поліцію», був атестаційний лист ОСОБА_1 та протокол № 18/4106 від 16.08.2017 року, представник відповідача вважає звільнення позивача правомірним та просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с. 35-40).

Позивач та його представник повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про розгляд справи в порядку письмового провадження не заперечував.

В ході судового засідання, з урахуванням обставин справи та вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, суд ухвалив рішення про подальший розгляд цієї адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про необхідність задоволення цього адміністративного позову у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.03.2008 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1 о/с від 07.11.2015 відповідно до пунктів 9 та 12 Розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, ОСОБА_1 призначено з присвоєнням спеціального звання старший сержант поліції в порядку переатестування на посаду поліцейського батальйону дорожньо-патрульної служби підпорядкованого Головному управлінню Національної поліції в Дніпропетровській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 17.10.2016 року № 293 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 18 жовтня 2016 року на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

Постановою Дніпропетровського окружного адмінстативного суду від 24 листопада 2016 року ОСОБА_1 поновлено на посаді поліцейського батальйону дорожньо-патрульної служби підпорядкованого Головному управлінню Національної поліції в Дніпропетровській області.

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01 грудня 2016 року № 340 о/с, позивач поновлений на службі з 18 жовтня 2016 року на виконання Постанови Дніпропетровського окружного адмінстативного суду від 24 листопада 2016 року.

Згідно витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 09 грудня 2016 року № 352 о/с, позивача відповідно до пункту 2 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», переміщено (у зв`язку з проведенням реорганізації) з 9 грудня 2016 року на посаду старшого сержанта поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 Юр`ївського відділення поліції Павлоградського відділу поліції (а.с. 17).

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 2732 від 29.06.2017 р. прийнято рішення про проведення атестації поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та підпорядкованих підрозділів (а.с. 43).

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 2731 від 29.06.2017 р. затверджено персональний склад атестаційної комісії № 32 для проведення атестації поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (а.с. 47).

Безпосереднім керівником позивача начальником сектору реагування патрульної поліції № 4 Юріївського відділення поліції Палоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області складено атестаційний лист на ОСОБА_1 , від 25 травня 2017 року, в якому зазначено, що останній за період служби в органах внутрішніх справ та на займаній посаді, зарекомендував себе з позитивного боку, дисциплінований, ініціативний, енергійний та вмотивований працівник. Має достатній рівень професійної підготовки та практичний досвід роботи, удосконалює свій інтелектуальний рівень, постійно займаючись самоосвітою, компетентний, здатний якісно та ефективно реалізувати на службі свої потенційні можливості, швидко приймає правильні рішення. За висновком прямого керівника, викладеному в атестаційному листі ОСОБА_1 відповідає займаній посаді (а.с. 21).

16.08.2017 року атестаційна комісія № 32 ГУНП в Дніпропетровській області провела співбесіду з позивачем, про що складено протокол засідання № 18/4106. У даному протоколі зазначено висновок комісії - "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність" (а.с. 44).

В атестаційному листі позивача у розділі IV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії) також зроблено висновок: займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с. 48, зворотній бік).

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 280 о/с від 04.09.2017 року позивача звільнено зі служби в поліції з 04 вересня 2017 року, на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) (а.с. 19).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 57 Закону України «Про національну поліцію», атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Інших випадків проведення атестації поліцейських Законом не передбачено.

Як вбачається з наказу № 2732 від 29.06.2017 року підставою для проведення атестування поліцейських та підпорядкованих підрозділів, які за висновками атестування займаній посаді не відповідають, підлягають звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, але постановами суду зазначені рішення атестаційних комісій скасовані.

Відповідно до частини 4 статті 57 Закону України «Про національну поліцію», рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Частиною 2 статті 57 Закону України «Про національну поліцію» визначений вичерпний перелік підстав для проведення атестування поліцейських та кожна з цих підстав пов`язана з проходженням особою служби на конкретній посаді. Прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та проведення атестації може мати місце у виключних випадках та носити індивідуальний характер, обумовлене просуванням по службі або неналежним виконанням службових обов`язків. Зокрема атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинно бути зумовлене існуванням реальних приводів для звільнення, як то неналежне виконання службових обов`язків, порушення порядку несення служби тощо. Метою атестації для вирішення питання переміщення особи на нижчу посаду або звільнення є з`ясування можливості в той чи інший спосіб залишити особу на службі або, як крайній захід, звільнення зі служби.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення про проведення атестування повинно носити індивідуальний характер, з посиланням на конкретний пункт частини 2 статті 57 Закону України «Про національну поліцію», як на підставу атестування. Такого рішення відносно ОСОБА_1 не приймалось, більш того, не існувало підстав, передбачених частиною 2 статті 57 Закону України «Про національну поліцію», для його атестування.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь в процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VIII. При цьому в наказі або в списках щодо кожної особи повинні бути наведені індивідуальні підстави для проведення його атестації.

Позивач не підлягав включенню до списку поліцейських, які підлягають атестації оскільки не надано доказів на підтвердження того, що він мав призначатись на вищу посаду, переміщуватись на нижчу посаду, щодо нього виявлені ознаки службової невідповідності та видавався наказ про проведення атестації ОСОБА_1 з посиланням на конкретний пункт частини 2 статті 57 Закону України «Про національну поліцію».

Відповідач, суб`єкт владних повноважень, провівши атестування позивача без необхідних передумов, не маючи для цього законних приводів, вийшов за межі наданих повноважень.

Крім того, відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про професійний розвиток працівників" атестуванню не підлягають, зокрема, працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Вирішуючи спір суд зазначає, що згідно частин 1 3 статті 57 Закону України «Про національну поліцію» атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від № 2732 від 29.06.2017 року було призначено проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Разом з цим суд зазначає, що відповідачем не надано наказу який би слугував підставою проведення атестування позивача із зазначенням необхідності та підстав атестування, який є обов`язковою умовою для проведення атестування поліцейського у відповідності до вимог статті 57 Закону України «Про національну поліцію» .

Порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри, визначається Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015р. (далі Інструкція).

Пунктом 1 розділу IV Інструкції передбачено, що організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають: створення атестаційних комісій; складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню; визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії; розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії; доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.

Відповідно до пункту 5 розділу I Інструкції атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Положеннями пунктів 10-13 розділу IV Інструкції передбачено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов`язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

На підставі вказаних пунктів Інструкції позивач пройшов тестування, за результатами якого отримав за тестом на загальні здібності та навички - 41 балів з 60, та за тестом на знання законодавчої бази - 29 балів з 60.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Приписами пункту 15 розділу IV Інструкції встановлено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов`язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.

Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

З огляду на зазначені норми права, суд зазначає, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов`язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до характеристики складеної безпосереднім керівником позивач, охарактеризований з позитивної сторони та має високі показники роботи.

З протоколу вбачається, що атестаційна комісія в порушення вимог статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 16 розділу IV Інструкції №1465, не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноту виконання позивачем функціональних обов`язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо.

Також, приймаючи рішення атестаційна комісія не надала оцінку висновкам прямого керівника позивача, не обґрунтувала непогодження із позитивним висновком. Оскільки докази мають відповідати критеріям належності та допустимості, мотиви прийняття рішення мають бути викладені в самому рішенні, і не можуть бути в подальшому пояснені членами атестаційної комісії.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що позивач на момент його включення до списку осіб, що підлягають атестації, мав позитивну характеристику, належним чином виконував свої службові обов`язки, до дисциплінарної відповідальності не притягувалась, отже, будь-які ознаки службової невідповідності його займаній посаді були відсутні.

Таким чином, відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, не доведено, що позивач підлягав атестації та, відповідно, включенню до списку поліцейських, які підлягають атестації, оскільки не наведено підстав для проведення її атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону № 580-VІІІ, та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, ознаки службової невідповідності.

При цьому, суд зауважує, що закріплена у частині 1 статті 57 Закону № 580-VІІІ мета атестування не може виступати самостійною і достатньою підставою для проведення атестування поліцейського, з метою визначення можливості його звільнення через службову невідповідність, без наявності конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування.

Висновки атестування в такому випадку можуть носити лише аналітичний, інформаційний характер і не можуть використовуватись органами Національної поліції України, як підстава для звільнення особи.

Водночас, правові наслідки для позивача може мати результат вчинених суб`єктом владних повноважень дій, а не сам процес вчинення дій.

За викладених обставин, зважаючи на відсутність у відповідача передбачених ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VІІІ підстав для проведення атестування ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що відповідач діяв у супереч вимогам закону, провівши таке атестування та прийнявши рішення (висновок) Атестаційної комісії № 32 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (без дати), оформлене протоколом від 16.08.2017 р. № 18/4106 про службову невідповідність ОСОБА_1 , що стало підставою для звільнення його зі служби в поліції на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

При цьому, суд зазначає, що порушення відповідачем вимог діючого законодавства щодо неможливості проведення атестації поліцейського без наявності підстав, передбачених ч.2 ст. 57 Закону № 580-VІІІ, є самостійною і достатньою підставою для визнання протиправними юридично значимих рішень, прийнятих суб`єктом владних повноважень на підставі такого рішення (висновку) атестаційної комісії і виключає подальшу перевірку судом додержання законодавства при проведенні процедури самої атестації та правомірності висновків такої атестації по суті, оскільки останнє вже не може впливати на правове вирішення спору.

За таких обставин, суд не досліджує питання, які стосуються дотримання відповідачем порядку проведення атестації позивача та правомірності висновків атестаційної комісії, прийнятих за результатами цієї атестації.

Крім того, суд зауважує, що висновок атестаційної комісії, викладений як в протоколі засідання комісії, так і в атестаційному листі, не може виступати самостійним предметом оскарження як процедурний акт, який не несе в собі негативних наслідків для позивача, а лише виступає підставою для прийняття юридично значимого рішення, в даному випадку - наказу про звільнення, який і виступає предметом спірних правовідносин у цій справі.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду від 06.06.2017 р. у справі К/800/34707/16.

У зв`язку з чим, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 280 о/с від 04.09.2017 року «По особовому складу» в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 Юр`ївського відділення поліції Павлоградського відділу поліції підпорядкованого ГУНП в Дніпропетровській області, зі служби в поліції на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність), та поновлення його на посаді.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на те, що позивачку було протиправно звільнено зі служби в поліції, він підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого її було протиправно звільнено, а саме: на посаді старшого сержанта поліції поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 Юр`ївського відділення поліції Павлоградського відділу поліції підпорядкованого ГУНП Дніпропетровський області.

Визначаючи суму та строки грошового забезпечення, що підлягають відшкодуванню позивачу, за час вимушеного прогулу, суд виходить із норм «Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260, згідно пункту 15 розділу І якого у разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно.

Відповідно пункту 23 розділу І Порядку днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Враховуючи викладені норми, суд вважає, що останнім днем служби є дата, що визначена в наказі, а саме, звільнений з 04.09.2017 року, тобто 04.09.2017 року є останнім днем служби позивача за який йому виплачено грошове забезпечення, тому розрахунок та виплата грошового забезпечення за час вимушеного прогулу має здійснюватись з 05.09.2017 року.

Згідно пункту 6 розділу ІІІ Порядку поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

На підставі довідки № 1629 від 17.10.2017 року, наданої суду ГУ НП в Дніпропетровській області, грошове забезпечення поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 Юр`ївського відділення поліції Павлоградського відділу поліції ГУНП Дніпропетровської області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 у місячному розмірі станом на день звільнення складало:

- посадовий оклад: 2470 грн.;

- оклад за спеціальним званням: 1000 грн.;

- надбавка за стаж служби в поліції: 876,50 грн.;

Разом розмір місячного грошового забезпечення становить 4337,50 грн.

Середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 04.09.2017 року становить 144,58 грн.

Суд розраховує суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у період з 05.09.2017 року по 20.11.2017 року день прийняття рішення судом про скасування наказу про звільнення позивача. Кількість днів у цей період склала 77 днів (26 днів у вересні 2017 року, 31 день у жовтні 2017 року та 20 днів у листопаді 2017 року).

Сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, що підлягає виплаті позивачу складає 11132,66 грн. (77 днів вимушеного прогулу х 144,58 грн. середньоденне грошове забезпечення), яка підлягає стягненню з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

З огляду на викладене, суд частково задовольняє позовні вимоги, відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення середньої заробітної плати за один місяць в розмірі 7508,21 грн., задовольняючи вимогу про стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 4337,50 грн. керуючись статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).

Таким чином, постанова суду в частині поновлення позивача на посаді та виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення (висновку) атестаційної комісії, наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 280 о/с від 04.09.2017 року «По особовому складу» в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 Юр`ївського відділення поліції Павлоградського відділу поліції підпорядкованого ГУНП в Дніпропетровській області, зі служби в поліції на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

Поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 Юр`ївського відділення поліції Павлоградського відділу поліції підпорядкованого ГУНП Дніпропетровській області з 04 вересня 2017 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітну плату за час вимушеного прогулу з 05 вересня 2017 року по 20 листопада 2017 року у розмірі 11132,66 грн. (одинадцять тисяч сто тридцять дві гривні ) 66 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 4337,50 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.О. Коренев