Справа №295/11231/17

Категорія 87

2-а/295/884/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2017 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суд м. Житомира Перекупка І.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження одноособово адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати неправомірною відмову Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 13562/04 від 21.08.2017 року в призначенні йому пенсії по інвалідності; зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу період проходження військової служби за період з грудня 2010 року по жовтень 2013 року та з серпня 2015 року по липень 2017 року відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; зобов`язати Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та нарахувати йому пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з дати встановлення групи інвалідності 13.06.2017 року.

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності із ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Відповідач надав заперечення проти позову, у яких позовні вимоги не визнав.

Від відповідача надійшло заперечення на позов, відповідно до якого останній позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, письмові заперечення приєднані до матеріалів справи.

Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.

Судом встановлено, що позивач з 10.10.2010 року по жовтень 2013 року та з серпня 2015 року по липень 2017 року проходить військову службу у Збройних Силах. З 04.04.2016 року по 05.07.2016 року брав участь у антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях, під час виконання обов`язків військової служби в зоні проведення антитерористичної операції 03.06.2016 року отримав поранення.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 11.04.2017 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності у зв`язку з пораненням, що підтверджується змістом довідки МСЕК серії 12 ААА № 782726.

19.07.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності.

Листом Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 13562/04 від 21.08.2017 року йому повідомлено про відмову в призначенні даного виду пенсії у зв`язку з відсутністю страхового стажу роботи. Вказано, що у зв`язку з тим, що згідно військового квитку позивач не звільнений з військової служби за контрактом, права на призначення пенсії по інвалідності згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 права на призначення пенсії по інвалідності не має.

Згідно статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» законодавцем визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також врегульовано порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Пунктом 1 ч. 1.ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»законодавцем реалізовано Конституційне право громадян на соціальний захист - право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Цією ж статтею визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

Зі змісту п. 2 ч. 1 ст.9, ч.ч. 1, 2 ст. 30Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»таст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, щопенсія по інвалідності в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання, призначається за рахунок коштів Пенсійного фонду, незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Відповідно до п. 1 ст. 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсію - для інвалідів ІІ та ІІІ груп від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки.

Статтею 11 частиною 1 пунктом 17 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу.

Відповідно достатті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Платниками єдиного внеску відповідно до абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»є військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення військовослужбовцям.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці 7 пункту 1 частини 1 статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

З огляду на викладене вище, позивач відповідно до вимог закону є особою, яка підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, з грошового забезпечення якого платником єдиного внеску - військовою частиною, в який він проходив військову службу, повинен був утримуватись єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається зі змісту копію витягу з послужного списку ОСОБА_1 призваний до Збройних Сил 13.10.2010 року та проходив військову службу: курсантом у військовій частині НОМЕР_1 з жовтня 2010 року по грудень 2010 року; розвідником у військовій частині НОМЕР_2 у смт Десна з грудня 2010 року по жовтень 2013 року; електро-зварювальником експлуатаційного-технічного відділення взводу матеріального забезпечення у 199 навчальному центрі ВДВ ЗСУ у м. Житомирі з червня 2015 року по листопад 2015 року; начальником складу у 199 навчальному центрі ВДВ ЗСУ у м. Житомирі з листопада 2015 року по січень 2016 року; інструктором повітряно-десантного містечка відділення забезпечення десантування у 199 навчальному центрі ВДВ ЗСУ у м. Житомирі з 01 січня 2016 року (а.с. 8)

Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , та отримував грошове забезпечення з 01.08.2015 року по 31.05.2017 року, військовою частиною з його грошового забезпечення утримувався єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період проходження військової служби (а.с. 16-17).

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ) № 932 від 31.10.2017 року, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ) та отримував грошове забезпечення з 01.01.2011 року по жовтень 2013 року, з його грошового забезпечення утримувався єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період проходження військової служби (а.с.34).

Згідно ч.7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 24.12.2015 року N 909-VIII, який набув чинності з 01.01.2016 року, не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення воєнного стану.

Таким чином, суд приходить до висновку, що період проходження позивачем військової служби з жовтня 2013 року по серпень 2015 року підлягає зарахуванню до страхового стажу, оскільки з його грошового забезпечення утримувався єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ,є інвалідом третьої групи, має страховий стаж понад 4 роки, а тому відповідно до вимог ст. 32Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має право на призначення пенсії по інвалідності.

Доводи відповідача про відсутність у позивача страхового стажу у зв`язку з відсутністю відомостей про сплату страхових внесків згідно даних персоніфікованого обліку суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Згідно ст. 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюються в порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пуктом 7 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" вбачається, що реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства. Порядок та строки подання відомостей, зазначених в абзацах першому і другому цієї частини, встановлюються Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" саме обов`язками платника єдиного внеску є:

- своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

- подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю;

- перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;

- повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред`явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи;

- отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам;

- повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру, про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей.

Відповідно до п. 9 ч. 2.ст. 64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, здійснюють органи Пенсійного фонду.

Стаття 12-1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначає, що Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань: формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону; здійснює контроль, у тому числі спільно з органами доходів і зборів, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Зі змісту статті 13-1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" вбачається, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право:

1) отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, необхідні для виконання органами Пенсійного фонду функцій, передбачених цим Законом;

2) брати участь у планових перевірках, які проводяться органами доходів і зборів, для перевірки достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, та у випадках, передбачених законом, проводити позапланові перевірки бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів страхувальників щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб або для призначення пенсій, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час таких перевірок";

3) надавати консультації з питань відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, та ведення цього реєстру;

4) у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб видавати приписи щодо усунення цих порушень, у разі їх невиконання у місячний строк - вносити відповідні зміни до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру;

5) притягувати до адміністративної відповідальності осіб, винних у порушеннях, пов`язаних з поданням недостовірних відомостей, що використовуються у реєстрі застрахованих осіб.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов`язані: забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру; здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.

З огляду на викладені вище положення Закону вбачається, що обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску; ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігання таких відомості в порядку, передбаченому законодавством, покладено на платника єдиного внеску - військову частину НОМЕР_3 , а контролюючі функції покладено на органи Пенсійного фонду України.

Відсутність інформації в реєстрі застрахованих осіб за період проходження військової служби за контрактом позивача не є його виною, а тому не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії по інвалідності.

Щодо строку, з якого позивач має право на призначення пенсії по інвалідності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п. 2 ст. 7 Закону України «про пенсійне забезпечення» При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії по інвалідності призначаються з дня встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3-х місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.

Інвалідність позивачу встановлена з 13.06.2017 року,з заявою про призначення пенсії він звернувся 19.07.2017 року, а тому суд приходить до висновку, що пенсія позивачу повинна бути призначена з дня звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії по інвалідності 19.07.2017 року.

На думку суду неправомірними є дії відповідача в тому, що всупереч наданим повноваженням орган, до якого звернувся позивач за призначенням пенсії, не повідомив його про потребу подати інші документи, необхідні для призначення пенсії, оскільки з документів, долучених до заяви вбачалось, що позивач проходив військову службу за контрактом, а відтак підлягав загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, але відомості про нього були відсутні в базі даних персоніфікованого обліку, а функції щодо ведення реєстру застрахованих осіб покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Звертаючись до суду з позовом позивач просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії по інвалідності, зобов`язати зарахувати до страхового стажу період проходження ним військової служби та зобов`язати відповідача призначити та виплачувати йому пенсію по інвалідності. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 160-167 КАС України, суд, -

постановив:

Адмінстративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 13562/04 від 21.08.2017 року в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності.

Зобов`язати Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період проходження військової служби за період з грудня 2010 року по жовтень 2013 року та з серпня 2015 року по липень 2017 року відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 19.07.2017 року.

Зобов`язати Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 19.07.2017 року.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І.Г. Перекупка