Єдиний унікальний номер 235/2652/17

Номер провадження 11-кп/775/798/2017

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-кп/775/798/2017 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер: 235/2652/17-к Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в місті Бахмуті в складі:

Головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3

ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисник ОСОБА_7

засудженого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2017 року, якою залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2005 року ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Апеляційного суду Донецької області від 24.05.2005 (головуючий суддя ОСОБА_9 , суддя ОСОБА_10 , народні засідателі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за п.12 ч.2 ст.115 КК України до 15 років позбавлення волі; за п.12 та п.13 ч. 2 ст.115 КК України до довічного позбавлення волі; за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом поглинення призначеним покаранням невідбутого покарання за вироком Красноармійського районного суду від 11.08.2004 за ч.3 ст.186 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі ОСОБА_8 призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Ухвалою Верховного Суду України від 09.03.2006 вказаний вирок Апеляційного суду скасований в частині вирішення цивільного позову, у решті цей вирок залишений без змін.

Відповідно до ст.ст.401, 403 КПК України в редакції 1960 року вирок Апеляційного суду Донецької області від 24.05.2005 набрав законної сили і є обов`язковим для всіх державних і громадських підприємств, установ і організацій, посадових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України.

Засуджений ОСОБА_14 звернувся до суду із заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Донецької області від 24.05.2005 за нововиявленими обставинами, яку ухвалою суду першої інстанції від 27 липня 2017 року залишено без задоволення.

З даним рішенням не погодився захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_8 , та подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, скасувати вирок Апеляційного суду Донецької області від 24.05.2005 року, направити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 до суду першої інстанції на новий розгляд.

Свої вимоги мотивує тим, що ухвала винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що Красноармійський міськрайонний суд Донецької області не мав права переглядати вирок апеляційної інстанції, оскільки заява про перегляд рішень за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, яка вперше допустила помилку, тобто повинна розглядатися Апеляційним судом Донецької області. Крім того, в обґрунтування своїх вимог щодо необхідності скасування вироку зазначає, що даний вирок прийнятий незаконним складом суду, адже суддя ОСОБА_10 був призначений суддею обласного суду на підставі Указу Президента України від 12.06.1996, відповідно до п.13 ст.24 та ст.42 Конституційного Договору між Президентом України та Верховною Радою України. Вказаний Договір втратив свою законну силу на підставі Закону України від 28.06.1996 №254/96-ВР. Відповідно до перехідних положень Конституції України, а саме, п.12, судді всіх судів в Україні, обрані чи призначені до дня набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені. На підставі викладеного захисником ОСОБА_7 зроблений висновок про те, що суддя ОСОБА_10 мав право здійснювати правосуддя на протязі строку його першого призначення на 5 років.

В судовому засіданні апеляційного суду:

- захисник ОСОБА_7 підтримав свою апеляційну скаргу, та просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, скасувати вирок Апеляційного суду Донецької області від 24.05.2005 року, направити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 до суду першої інстанції на новий розгляд;

- засуджений ОСОБА_14 підтримав доводи апеляційної скарги;

- прокурор, зазначивши про відсутність будь-яких нововиявлених обставин для перегляду судового рішення, заперечувала проти задоволення апеляційної скарги,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню за наступних підстав.

До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернувся засуджений ОСОБА_14 із заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Донецької області від 24.05.2005 за нововиявленими обставинами, на обґрунтування якої зазначив, що даний вирок прийнятий незаконним складом суду, так як суддя ОСОБА_10 не мав суддівських повноважень на день ухвалення судового рішення.

Суд першої інстанції відмовив у задоволені зазначеної заяви, мотивувавши своє рішення тим, що під час прийняття суддею ОСОБА_10 вироку Апеляційного суду Донецької області від 24.05.2005 р. його суддівські повноваження не закінчились.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, а рішення законним та об`єктивним.

Так, відповідно до листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.01.2017 №122-58/0/4-17 вбачається, що вперше ОСОБА_10 було обрано суддею Кіровського районного суду міста Донецька в березні 1993 року строком на п`ять років.

Далі, до закінчення п`ятирічного строку повноважень, а саме 12 червня 1996 року, ОСОБА_10 Указом Президента України №420/96 призначено на посаду судді Донецького обласного суду строком на десять років, тобто до червня 2006 року.

Після цього, до закінчення десятирічного строку повноважень, у грудні 2005 року, суддю ОСОБА_10 постановою Верховної Ради України № 3217-IV обрано на посаду судді Верховного Суду України безстроково.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-XII (яка була чинна на момент призначення ОСОБА_10 суддею Кіровського районного суду та Донецького обласного суду) судді районних (міських), міжрайонних (окружних) судів обираються відповідно обласними, Київською і Севастопольською міськими Радами народних депутатів; судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Верховного Суду Республіки Крим, Вищого арбітражного суду України, арбітражного суду Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, військових судів, арбітражних судів областей, міст Києва і Севастополя обираються Верховною Радою України. Судді загальних та військових судів обираються строком на десять років; судді, які вперше пройшли конкурсний відбір, обираються на п`ять років.

08.06.1995 набрав чинності підписаний Президентом України та Верховною Радою України Конституційний Договір «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України» №1к/95-ВР (далі Конституційний Договір). Згідно з п.13 ст.24 вказаного Конституційного Договору Президент України призначає за поданням Міністерства юстиції України, погодженим з Верховним Судом України та Вищим арбітражним судом України, суддів загальних та арбітражних судів. Наведеним приписам кореспондують приписи ст.42 згаданого Договору, за змістом якої судді усіх судів, крім суддів Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України та Конституційного Суду України, призначаються Президентом України за поданням Міністерства юстиції України, погодженим відповідно з Верховним Судом України і Вищим арбітражним судом України.

Статтею 61 Конституційного Договору було встановлено, що законодавство України діє в тій частині, що не суперечить нормам цього Закону.

Положе6ння ст.9 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-XII щодо терміну обрання суддів не суперечать Конституційному Договору.

Зазначений Конституційний Договір втратив силу 28 червня 1996 року у зв`язку з тим, що набрала чинності Конституція України.

Згідно з п.12 Перехідних положень Конституції України, судді всіх судів в Україні, обрані чи призначені до дня набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що 24 травня 2005 року, ухвалюючи вирок стосовно ОСОБА_8 , суддя ОСОБА_10 мав повноваження на здійснення правосуддя, оскільки виконував свої професійні обов`язки судді, призначеного вдруге, до набрання чинності Конституції України, строком на 10 років.

Тобто доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтовані.

Що стосується твердження захисника ОСОБА_7 про непідсудність заяви засудженого ОСОБА_8 про перегляд вироку Донецького обласного суду Красноармійському міськрайонному суду Донецької області, слід зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 463 КПК передбачено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 33 КПК апеляційні суди не є судами першої інстанції у зв`язку зі зміною чинного законодавства України і позбавлені можливості здійснити кримінальне провадження за нововиявленими обставинами, а отже, розгляд заяви особи, засудженої вироком апеляційного суду, який здійснював розгляд кримінальної справи на підставі ст. 34 КПК 1960 року, повинен відбуватись у суді першої інстанції за місцем скоєння злочину. Саме такі висновки зробив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних у кримінальних справ (Ухвала ВССУ від 24 грудня 2015 року, справа № 5-2872км15, ухвала ВССУ від 24 грудня 2015 року, справа № 5-2790км15).

Оскільки злочини, за які засуджено ОСОБА_8 , вчинені останнім на території міста Красноармійська, то в даному випадку підсудність розгляду зазначеної заяви за нововиявленими обставинами порушено не було, саме Красноармійський міськрайонний суд Донецької області повинен був розглядати вказану вище заяву.

Колегія суддів вважає, що зазначені в ухвалі суду мотиви і підстави відмови у задоволенні заяви поєднується з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (3.04.2008 року, п.40) в частині того, що «право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 409 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2017 року, якою залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вирок у Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2005 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою в той же строк з дня вручення копії ухвали, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді