Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 року справа №263/7374/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 вересня 2017 року у справі № 263/7374/167 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними,-

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2017 року ОСОБА_2 (далі – позивач, заявник) звернулась до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області (далі – відповідач, управління) про визнання дій неправомірними; зобов’язання зарахувати до спеціального стажу період роботи з 17 серпня 1992 року по 14 березня 2002 року в «Асоціація позашкільних закладів» та Центру позашкільної освіти на посаді директора, які дають право на призначення пенсії за вислугу років, необхідного для виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій; зобов’язання виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій (а.с.2-6).

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 вересня 2017 року позовні вимоги задоволені, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Центральному ( Жовтневому ) районі м. Маріуполя зарахувати ОСОБА_2 до спеціального стажу роботи період роботи з 17 серпня 1992 року по 14 березня 2002 року в «Асоціації позашкільних закладів» та Центрі позашкільної освіти на посаді директора, які дають їй право на призначення пенсії за вислугу років, необхідного для виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Центральному ( Жовтневому ) районі м. Маріуполя виплатити ОСОБА_2 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій (а.с.39-40).

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що Комунальна установа «Асоціація позашкільних закладів» не належить до позашкільного навчального закладу, тобто у позивача стаж роботи який дає право на вислугу років 27 років 07 місяців 18 днів, що не дає право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій на день призначення пенсії (а.с.43-43).

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, з клопотанням про розгляд справи за їх участю не звертались.

За нормами статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВВ 244884, виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 28 січня 1998 року (а.с.16-20).

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області є суб’єктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про Управління Пенсійного фонду України та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Законом.

ОСОБА_2 звернулася до відповідача з заявою щодо призначення грошової допомоги згідно із пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Однак, листом від 15 листопада 2016 року за №34504/03 у задоволенні заяви відповідачем було відмовлено. Відмова мотивована тим, що період роботи з 17 серпня 1992 року по 14 березня 2002 року неможливо зарахувати до стажу роботи в закладах та установах державної або комунальної власності на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки згідно наданих документів комунальна установа «Асоціація позашкільних закладів» не належить до позашкільного навчального закладу. У зв'язку з чим до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, відповідачем зараховано тільки 27 років 07 місяців 18 днів.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що робота позивача за спірний період зараховується до стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, а також на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на її призначення.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності відмови управлінням у зарахуванні до спеціального стажу періоду роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, необхідного для виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій та виплати заявнику десяти місячних пенсій, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі – Закон №1788-XII) та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.

У відповідності до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах, державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. (Розділ XV доповнено пунктом 7-1 згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 року).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати. Відповідно до п. 2 вказаного Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Відповідно до пункту 5 вказаного порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Відповідно до пункту 6 вказаного порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.

Відповідно до пункту 7 вказаного порядку виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до положень статті 29 Закону України «Про освіту» структура освіти включає в себе, зокрема, позашкільну освіту, яка є частиною структури освіти і спрямовується на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про позашкільну освіту» структуру позашкільної освіти становлять: позашкільні навчальні заклади; інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позаурочний та позанавчальний час, до числа яких належать: загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі загальноосвітніх навчальних закладів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації; клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші навчальні заклади, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов'язана із функціонуванням позашкільної освіти.

Згідно з частиною 4 статті 21 цього Закону педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» встановлено, що в позашкільних навчальних закладах право на пенсію за вислугу років мають право громадяни, які працювали на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідувачі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Отже, посада, яку обіймала позивач входить до посад, робота на яких дає право на призначення пенсії за пунктом «е» статті 55 Закону України № 1058.

З матеріалів справи вбачається, що заявник перебуває на обліку в управлінні з 30 липня 2016 року як одержувач пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

На підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії позивачем до пенсійного органу надані документи достатні для призначення пенсії за віком, що підтверджується визнанням відповідачем факту призначення зазначеного виду пенсії.

Щодо відмови у виплаті грошової допомоги, яка передбачена п. 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058 у зв’язку із відсутністю права, то колегія суддів зазначає, що з аналізу наведених вище норм вбачається, що для виплати вказаного виду допомоги необхідно дотримання наступних вимог:

- робота на день досягнення пенсійного віку у закладах охорони здоров’я, на

посадах що дає право на призначення пенсії за вислугу років;

- стаж на день досягнення пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії

за вислугу років, повинен складати не менше 35 років;

- факт неодержання пенсійних виплат на день досягнення пенсійного віку.

Позивачем виконані зазначені вимоги.

Колегія суддів вважає, що відповідач безпідставно відмов позивачу у зарахуванні до спеціального стажу періоду роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, необхідного для виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, з наступних підстав.

15 березня 2002 року рішенням Маріупольської міської ради від 15 березня 2002 року за № 1453 назву «Асоціація позашкільних закладів» змінено на «Комунальний заклад «Міський центр позашкільної роботи за місцем мешкання».

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи «Асоціація позашкільних закладів» створена наказом начальника відділу освіти № 135 « Об открытии Ассоциации внешкольных учреждений при ОСОБА_3 » від 01 червня 1992 року на підставі рішення виконкому Маріупольської міськради № 171 «О совершенствовании деятельности внешкольных учреждений» від 01 квітня 1992 року. Згідно з цим рішенням із відомства житлово-комунального господарства до відомства відділу освіти переведено 33 дитячо-юнацьких клуби. У відповідності з частини 1 статті 39 Закону України «Про освіту» учнівські та студентські клуби належать до позашкільних навчальних закладів. Згідно пункту 2.1. даного рішення, для більш ефективної роботи та з метою координації діяльності позашкільних закладів створити Асоціацію позашкільних закладів у складі дитячих будинків творчості, Палаців піонерів і школярів, підліткових клубів з метою методичної служби на базі міського центру, до 01 січня 1993 року.

Згідно довідки № 24467458/25-253 про включення до Єдиного Державного Реєстру підприємств та організацій України визначено види діяльності КУ «Міський центр позашкільної роботи за місцем мешкання » (ЗКГНГ) 93145 - позашкільне виховання. Дата реєстрації: 30 жовтня 1996 року. Дата перереєстрації: 17 жовтня 2002 року. Дата включення до ЄДРПОУ: 14 листопада 2002 року.

Тобто, колегія суддів вважає, що саме у період функціонування «Асоціації позашкільних закладів» ( з 02 червня 1992 року по 15 березня 2002 року) діяли Закон України «Про освіту» та Закон України «Про позашкільну освіту», а також відповідні постанови Кабінету Міністрів України, що регулювали та регулюють діяльність позашкільних навчальних закладів.

Таким чином, при визначенні статусу позашкільного навчального закладу судом першої інстанції зазначено, і з цим погоджується суд апеляційної інстанції, слід враховувати положення статті 1 Закону України «Про позашкільну освіту» від 22 червня 2000 року № 1841-III, якими передбачено, що це складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров'я вихованців, учнів і слухачів.

Відповідно до статті 5 цього Закону до структури позашкільної освіти віднесено зокрема клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, асоціації, діяльність яких пов'язана з функціонуванням позашкільної освіти.

Частиною 3 статті 12 Закону України «Про позашкільну освіту» встановлено, в яких формах можуть функціонувати позашкільні навчальні заклади, а саме у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, різних типів шкіл за місцем проживання, дитячих стадіонів, бібліотек та флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що Перелік типів позашкільних навчальних закладів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Такий Перелік затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 433, пункту 11 якого, серед інших позашкільних навчальних закладів, передбачено центри різних інших напрямів позашкільної освіти. До запровадження в дію Закону України «Про позашкільну освіту», тобто до 01 серпня 2000 року питання позашкільної освіти регулювалися зокрема статтями 38, 39 чинного на даний час Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-XII.

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає за необхідне зазначити, що є законодавчі підстави для віднесення та визнання «Асоціації позашкільних закладів» позашкільним навчальним закладом та для зарахування періоду роботи на посаді директора цього закладу до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років та для призначення та виплати грошової допомоги згідно із пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки страховий стаж останньої на посадах передбачених пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить понад 30 років.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-15, 17-24, 69-72, 86, 94, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 вересня 2017 року у справі № 263/7374/167 – залишити без задоволення.

Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 вересня 2017 року у справі № 263/7374/167 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій не правомірними – залишити без змін.

Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

ОСОБА_3