ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2017 р.

Справа № 922/3070/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом

ПАТ "Перший Український ОСОБА_1", м. Київ

до

Приватного АТ "НВЦ "Трансмаш", м. Харків

про

стягнення 949384,84 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 15.01.2016 року

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Перший Український ОСОБА_1", м. Київ звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного АТ "НВЦ "Трансмаш", м. Харків заборгованість за кредитним договором №10.12 від 05.06.12р. із урахуванням всіх змін і доповнень до нього, станом на 17.08.17р. (включно) в загальному розмірі 949384,84 грн., яка складається з: заборгованості за простроченою сумою кредиту згідно з кредитного договору - 300000,00 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 25.04.17р. по 17.08.17р. (включно) в сумі 615516,64 грн.; пені в сумі 33868,20 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 13.09.17р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

03.10.17р. представник відповідача надав письмові пояснення по справі в яких вказав, що враховуючи форс-мажорні ситуації щодо виконання умов кредитного договору - неможливість вивезення продукції із зони АТО (м. Луганськ), внести зміну в умови кредитного договору №10.12 від 05.06.2012р з 01.04.2017р. до зняття блокади:

- виключивши абзац 1 п.6.1.1. «щомісячно починаючи з дати укладення Додаткової угоди №22 до цього Договору по 31.12.2017 року повертати Кредит в порядку, встановленому п 10.3.7.5,але в будь-якому разі частинами у сумі не менше 75 000,00 гривень»;

- викласти в наступній редакції пункт 7.2.1 «. Проценти за користування Кредитом нараховуються Банком за ставкою у розмірі: починаючи з 01.04.2017 року нараховуються Банком за ставкою у розмірі 0,1% річних із розрахунку 365 (триста шістдесят п'ять) днів на рік)».

Представник позивача в судовому засіданні 09.11.17р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 09.11.17р. не з`явився.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1» (надалі за текстом - ОСОБА_1, Позивач, ПАТ «ПУМБ») та ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «НАУКОВО - ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР «ТРАНСМАШ» (надалі за текстом - ГІозичальннк, Відповідач або НВЦ «Трансмаш»), був укладений кредитний договір № 10.12 від 05.06.2016 року з додатковими угодами: додаткова угода № 1 від 08.06.2012р.; додаткова угода № 2 від 28.09.2012р.; додаткова угода № 3 від 03.06.2013р.; додаткова угода № 4 від 03.07.2013р.; додаткова угода № 5 від 23.09.2013р.; додаткова угода № 6 від 29.11.2013р.; додаткова угода № 6 від 31.12.2013р.; додаткова угода № 8 від 15.01.2014р.; додаткова угода № 8/1 від 22.01.2014р.; додаткова угода № 9 від 31.01.2014р.; додаткова угода № 10 від 12.03.2014р.; додаткова угода № 11 від 14.05.2014р.; додаткова угода № 12 від 18.06.2014р.; додаткова угода № 13 від 10.07.2014р.; додаткова угода № 14 від 31.07.2014р.; додаткова угода № 15 від 23.10.2014р.; додаткова угода № 16 від 27.02.2015р.; додаткова угода № 17 від 28.09.2015р.; додаткова угода № 18 від 01.12.2015р.; додаткова угода № 19 від 01.03.2016р.; додаткова угода № 20 від 13.09.2016р.; додаткова угода № 21 від 07.10.2016р.; додаткова угода № 22 від 29.03.2017р. (надалі за текстом - кредитний договір), відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов'язався надати Позичальнику кредит у розмірі 15 863 796,86 (п'ятнадцять мільйонів вісімсот шістдесят три тисячі сімсот дев'яносто шість) гривень 86 копійок, а Позичальник зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором.

Кредит надавався Позичальнику у вигляді поновлюваної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування, який зменшувався протягом дії кредитного договору у відповідну дату до відповідного розміру, в порядку та на умовах, зазначених у кредитному договорі:

Згідно п. 6.1. Позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в день закінчення кожного відповідного Періоду користування кредитом.

Згідно п. 6.1.1. Кредитного договору, щомісячно, починаючи з дати укладення Додаткової угоди №22 по 31.12.2017 року включно, Позичальник зобов'язаний повертати кредит у сумі не менше 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) гривень.

На ОСОБА_1 згідно пунктів 1.1. статті 1., 10.1.1 статті 10 кредитного договору покладений обов'язок надати Позичальнику обумовлену кредитним договором суму кредиту.

Банк належним чином виконав свої обов'язки за кредитним договором, відкривши ПрАТ «НВЦ «Трансмаш» позичкові рахунки та надавши йому обумовлені кредитним договором грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується меморіальними ордерами: № 1 від 12.06.2012р., № 2 від 14.06.2012р., № 3 від 16.06.2012р., № 4 від 11 .07.2012р„ № ТR.4027014.28410.8558 від 25.06.2013р., № ТR.4027014.182.9075 від 09.08.2013р., №ТR.4027014.1027.9075 від 11.09.2013р., №ТR.4027014.239.8558 від 15.10.2013р., №ТR.4027014.12799.9495 від 18.07.2014р., а також виписками за рахунками Позичальника/

Позивач вважає, що діями Відповідача порушені законні права позивача на повернення кредиту, відповідно до умов кредитного договору, та сплату процентів за користування кредитом, які підлягають захисту в суді згідно статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402- VIII, статті 16 Цивільного кодексу України.

Позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором. Вказані обов'язки закріплено, зокрема, у пунктах 1.1, 2.1., 6.1., 6.2., 7.1., 7.2, 7.3, 7.4 кредитного договору.

Відповідно до пункту 1 статті 1048 Цивільного кодексу України розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором. Правила статті 1048 Цивільного кодексу України поширюються й на кредитний договір (пункт 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Умови нарахування та сплати процентів за користування кредитом встановлені пунктом 7.2 кредитного договору.

Згідно п. 7.2. кредитного договору та додаткової угоди № 22 від 29.03.2017р.:

7.2.1. Проценти за користування кредитом нараховуються Банком за ставкою у розмірі 1% (один процент) річних із розрахунку 365 (триста шістдесят п'ять) днів на рік) в період з 01.03.2016р. по 31.12.2017р.

7.2.1.1. У випадку порушення строків сплати нарахованих процентів, встановлених п. 7.2.4, та/або порушення строків повернення кредиту, встановлених п. 6.1, більш ніж на 7 (сім) календарних днів, незважаючи на п. 7.2.1 процентна ставка за користування кредитом становить 18,5% (вісімнадцять цілих п'ять десятих процентів) річних.

7.2.2. Період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування відсотків є перший банківський день після 24 (двадцять четвертого) числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата надання кредиту та/або перший банківський день після 24 (двадцять четвертого) числа (з його урахуванням).

7.2.3. Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом.

Нараховані проценти повинні сплачуватися Відповідачем щомісячно не пізніше 1 (одного) Банківського дня, наступного за 24 (двадцять четвертим) числом кожного місяця.

Проценти, нараховані з дати видачі кредиту по 24.04.2017р. (включно), погашені Відповідачем в повному обсязі.

У зв'язку з несплатою чергового платежу по кредиту з терміном сплати 28.04.2017р. та згідно п. 7.2.1.1. Кредитного договору починаючи з 06.05.2017р. проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою у розмірі 18,5% (вісімнадцять цілих п'ять десятих процентів) річних.

Таким чином, сума нарахованих та несплачених за період з 25.04.2017 р. по 24.07.2017 р. процентів за користування кредитом, станом на 17.08.2017 рік (включно) склала 615 516,64 (шістсот п'ятнадцять тисяч п'ятсот шістнадцять гривень 64 копійки).

Згідно п. 1.1. кредитного договору Позичальник зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором.

Згідно п.6.1. кредитного договору, Відповідач зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в день закінчення кожного періоду користування кредитом.

Згідно п. 6.1.1. Кредитного договору щомісячно починаючи з дати укладення Додаткової угоди №22 по 31.12.2017 року включно Позичальник зобов'язаний повертати кредиту сумі не менше 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) гривень.

Однак, починаючи з 28.04.2017р. Відповідач не виконує обов'язок щодо повернення кредиту.

Отже, прострочена заборгованість Відповідача за сумою кредиту станом на 17.08.2017р. (включно) склала 300 000,00 гривень (триста тисяч гривень 00 копійок).

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за простроченою сумою кредиту станом на 17.08.2017 р. (включно) становить - 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп.

У зв'язку з виникненням простроченої заборгованості за основною сумою кредиту та процентами за користування ними, Відповідач під особистий підпис отримав вимогу про усунення порушення умов кредитного договору (вих. № КНО-61.1.3/576 від 24.07.2017 р.). Зазначена вимога на сьогоднішній день не виконана та залишена без відповіді.

Пункт 12.1 Кредитного договору встановлює, що у разі порушення відповідачем строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення.

Згідно ст.12 кредитного договору у разі порушення Відповідачем строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань ОСОБА_1 має право нарахувати, а Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у відповідний період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

На підставі вищевикладеного та дотримуючись вимог чинного законодавства України, Позивач нарахував Відповідачу пеню за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором.

Пеня сплачується Позичальником у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення платежу з урахуванням того, що починаючи з 14.04.2017р.р. облікова ставка НБУ становить 13% річних, аз 26.05.2017р. облікова ставка НБУ становить 12,5% річних.

Пеня, нарахована за період з 29.04.2017р. по 17.08.2017 р.

Таким чином, загальна непогашена заборгованість та сумами пені за порушення строків повернення основної суми кредиту та погашення процентів за користування кредитом станом на 17.08.2017р.(включно) склала 33 868,20 грн.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов’язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт господарювання (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язків.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до пункту 1 статті 1048 Цивільного кодексу України розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором. Правила статті 1048 Цивільного кодексу України поширюються й на кредитний договір (пункт 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане.

Відповідно до п.1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

03.10.17р. представник відповідача надав письмові пояснення по справі в яких вказав, що враховуючи форс-мажорні ситуації щодо виконання умов кредитного договору - неможливість вивезення продукції із зони АТО (м. Луганськ) і стали підставою для несвоєчасного виконання відповідачем умов кредитного договору.

У відповідності до ОСОБА_3 ОСОБА_4 УКРАЇНИ від 09.01.2015р. N106/05-5.4 повноваження ОСОБА_4 палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено ст. 14 Закону України від 02.12.97 р. N 671/97-ВР "Про торгово-промислові палати України" в редакції Закону України від 02.09.2014 р. N 1669 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", зокрема пунктом 1 статті 14 1 передбачено: "ОСОБА_4 палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно". У пункті 2 вказаного Закону зазначено: "форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказ

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлено Регламентом (нова редакція) засвідчення ОСОБА_4 палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. N 44(5).

Також, у відповідності до ОСОБА_3 НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ Генерального департаменту банківського нагляду від 21.10.2013 року №47-411/18440 згідно із Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні", наказом Міністерства фінансів України № 1329 від 14.12.2012, Податковим кодексом України та розробленим на їх підставі Положенням про порядок підтвердження форс-мажорних обставин, затвердженим Рішенням Президії ОСОБА_4 палати України від 14.05.2013, форс-мажорні обставини відповідно до умов зовнішньоторговельних угод, міжнародних договорів та обставин непереборної сили (чи стихійного лиха) на території України засвідчує виключно ОСОБА_4 палата України. Регіональні торгово-промислові палати здійснюють лише підготовку документів для підтвердження форс-мажорних обставин.

Ухвалою суду від 18.10.17р. запропоновано відповідачу надати докази на підтвердження форс мажорних обставин, а саме сертифікат ОСОБА_4 палати.

Відповідачем вимоги ухвали суду від 18.10.17р. виконані не були.

Таким чином, відповідачем не надано доказів того, що невиконання умов кредитного договору спричинено саме форс - мажорними обставинами.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за простроченою сумою кредиту згідно з кредитного договору - 300000,00 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 25.04.17р. по 17.08.17р. (включно) в сумі 615516,64 грн.; пені в сумі 33868,20 грн., правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 509, 530, 598, 612, Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 193, 197 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА « НАУКОВО - ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР «ТРАНСМАШ» (код ЄДРПОУ: 30009065, місцезнаходження: 61045, м. Харків, пров. Отакара Яроша, буд. 18, офіс 107) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1», (код ЄДРПОУ: 14282829, місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070) заборгованості за простроченою сумою кредиту згідно з кредитного договору - 300000,00 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 25.04.17р. по 17.08.17р. (включно) в сумі 615516,64 грн.; пені в сумі 33868,20 грн.; судовий збір в сумі 14240,77 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.11.2017 р.

Суддя

ОСОБА_3