ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

У Х В А Л А

15.11.2017

Справа № 910/24418/16

За заявою

Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай»

про

перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2017

у справі

№910/24418/16

за заявою

Публічного акціонерного товариства «Сбербанк»

про

видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 16.12.2016 у справі №66/16

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Сбербанк»

до

Публічного акціонерного товариства «Одеський Коровай»

про

звернення стягнення на предмет застави

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача у третейській справі

Киричук Р.П. - представник

від відповідача у третейській справі (заявника)

Ломовцев В.О. - представник

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Постійно діючого третейського суду при всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 16.12.2016 у справі №66/16 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до Публічного акціонерного товариства «Одеський Коровай» про звернення стягнення на предмет застави.

В рахунок часткового погашення заборгованості перед ПАТ «Сбербанк» за договором від 24 червня 2010 року про відкриття кредитної лінії №17-В/10, укладеним між ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», правонаступником якого є ПАТ «Сбербанк» та ПАТ «Одеський коровай», розмір якої станом на 10.11.2016 року становить 325562283,46 грн та 33254183,93 грн, з яких:

- заборгованості за кредитною лінією - 226333682,00 російських рублів;

- заборгованості по процентах за користування кредитною лінією - 96155807,37 російських рублів;

- пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією - 7076604,07 гривень;

- пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією - 26177579,86 гривень,

та за договором від 24 червня 2010 року про відкриття кредитної лінії №18-В/10, укладеним між ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», правонаступником якого є ПАТ «Сбербанк» та ПАТ «Одеський коровай», розмір якої станом на 10.11.2016 року становить 88228085,47 гривень, з яких:

- заборгованості за кредитною лінією - 45972672,90 гривень;

- заборгованості по процентах за користування кредитною лінією - 23871788,42 гривень;

- пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією - 4578164,56 гривень;

- пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією - 13805459,59 гривень,

звернуто стягнення на предмет застави за договором застави від 30 серпня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., укладеного між ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», правонаступником якого є ПАТ «Сбербанк» та ПАТ «Одеський коровай», а саме - на обладнання та інші основні засоби, які належать ПАТ «Одеський коровай» на праві власності визначених у додатку 1 до договору в редакції договору про внесення змін № 6 до договору застави, шляхом передачі такого майна у власність ПАТ «Сбербанк» за ціною 39395408,15 гривень, що визначена ТОВ «Оціночна компанія Аргумент» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №15659/13 виданий ФДМУ 29.11.2013) відповідно до звіту про оцінку майна №123910.

В подальшому, Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 16.12.2016 у справі №66/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до Публічного акціонерного товариства «Одеський Коровай» про звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у справі №910/24418/16 заяву Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» задоволено; видано наказ на виконання рішення від 16.12.2016 постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз Інвесторів України» у справі № 66/16; присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Одеський Коровай» на користь Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» 689,00 грн судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у справі №910/24418/16 залишено без змін.

10.10.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача у третейській справі - Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у справі №910/24418/16 та визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в якій заявник просить суд:

- скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва №910/24418/16 від 31.05.2017 та прийняти нову ухвалу, якою відмовити Публічному акціонерному товариству «Сбербанк» у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду у справі №66/16 постійно діючого третейського суду при всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України»;

- визнати наказ по справі №910/24418/16 таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі.

Заява мотивована тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 у справі №910/18506/16, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.09.2017, було визнано недійсним договір застави від 30.08.2010 за реєстровим №8474, в якому міститься третейське застереження, на підставі якого спір між сторонами підлягав вирішенню у постійно діючому Третейському суді при всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України».

За результатами повторного автоматизованого розподілу справи №910/24418/16 вказану заяву передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 заяву прийнято до розгляду суддею Смирновою Ю.М. та призначено до розгляду на 06.11.2017.

В судовому засіданні 06.11.2017 оголошено перерву до 14.11.2017.

10.11.2017 через канцелярію суду від позивача у третейській справі - Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» надійшов відзив на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у справі №910/24418/16, в яких позивач просить суд залишити вказану ухвалу без змін та у задоволенні заяви відмовити. В обґрунтування своїх заперечень позивач у третейській справі стверджує, що у справі, рішення за якою ПАТ «Одеський коровай» просить переглянути у зв'язку з нововиявленими обставинами, на час її розгляду постанови Вищого господарського суду України від 12.09.2017 у справі №910/18506/10 (якою було визнано недійсним договір застави) не існувало, та її було прийнято вже після розгляду справи №910/24418/16, тому наявність такої постанови суду є новим доказом, який не може підтверджувати нововиявлені обставини. Тобто, за твердженням позивача у третейській справі, обставини, на які посилається заявник, не можуть вважатися нововиявленими обставинами в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Також 10.11.2017 від Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» надійшло клопотання, в якому позивач у третейській справі просить суд зупинити розгляд справи №910/24418/16 до ухвалення Верховним Судом України відповідної постанови за наслідками розгляду справи №910/18506/16.

В судовому засіданні 14.11.2017 представник Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» вказане клопотання підтримав. Клопотання мотивоване тим, що Верховним Судом України 01.11.2017 прийнято до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 12.09.2017 у справі №910/18506/16, а відтак у разі задоволення заяви ПАТ «Сбербанк», Верховним Судом України вказану постанову буде скасовано і, відповідно, будуть відсутні підстави для перегляду ухвали суду від 31.05.2017, на які ПАТ «Одеський коровай» посилається як на нововиявлені.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Суд відзначає, що за приписами ч. 3 ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України постанова касаційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, а відтак станом на момент розгляду заяви постанова Вищого господарського суду України від 12.09.2017 у справі №910/18506/16 набрала законної сили та справа №910/18506/16 вирішена по суті. Та обставина, що Верховним Судом України прийнято до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 12.09.2017 у справі №910/18506/16, факту набрання нею законної сили не спростовує.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення клопотання Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про зупинення провадження у справі відсутні.

В судовому засіданні 14.11.2017 представником позивача у третейській справі було подано клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що представник Публічного акціонерного товариства «Сбербанк», який супроводжує дану справу, бере участь в іншому судовому засіданні.

Однак, позивачем у третейській справі (і, відповідно, учасником судового процесу у даній справі) є юридична особа - Публічне акціонерне товариство «Сбербанк», а не конкретний представник. Позивач у третейській справі мав достатньо часу для підготовки правової позиції по справі та мав можливість подати пояснення та додаткові докази завчасно через канцелярію суду або надіслати поштою.

Обґрунтованих доводів, які в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставою для відкладення розгляду справи, Публічним акціонерним товариством «Сбербанк» не наведено, а тому у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи судом було відмовлено.

Також в судовому засіданні 14.11.2017 представник Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» подав клопотання про колегіальний розгляд справи №910/24418/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2017 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

В судовому засіданні 14.11.2017 представник позивача у третейській справі заявив усне клопотання про оголошення в судовому засіданні перерви для підготовки заяви про відвід судді. Клопотання судом задоволено та в судовому засіданні 14.11.2017 оголошено перерву до 15.11.2017.

15.11.2017 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» надійшло клопотання про відвід судді Смирнової Ю.М

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 клопотання Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про відвід судді залишено судом без задоволення.

В судовому засіданні 15.11.2017 представником позивача у третейській справі подано клопотання про витребування доказів, в якому Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» просить суд витребувати інформацію про порядок розподілу справ до розгляду, а зокрема, з яких підстав виключено суддю Грєхову О.А. з процедури здійснення автоматизованого розподілу по справі №910/24418/16.

Однак, подане Публічним акціонерним товариством «Сбербанк» клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, наведені у клопотанні обставини не входять до предмету доказування у даній справі в рамках розгляду заяви про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами.

Враховуючи наведене, клопотання Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про витребування доказів задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 15.11.2017 представником позивача у третейській справі вдруге подано клопотання про відвід судді Смирнової Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 клопотання Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про відвід судді залишено судом без задоволення.

В судовому засіданні 15.11.2017 представником Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» подано клопотання про зупинення провадження у справі до ухвалення Верховним Судом України відповідної постанови за наслідками розгляду справи №910/18506/16. В обґрунтування вказаного клопотання, окрім раніше наведених доводів, позивач у третейській справі стверджує, що нагальною необхідністю в зупиненні розгляду даної справи є збереження предмета застави (обладнання) й унеможливлення його розтрати у випадку прийняття судом ухвали про задоволення поданої заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Однак, станом на момент розгляду заяви постанова Вищого господарського суду України від 12.09.2017 у справі №910/18506/16 набрала законної сили, та справа №910/18506/16 вирішена по суті. Інші обставини, на які посилається Публічне акціонерне товариство «Сбербанк», не можуть кваліфікуватись як підстави для зупинення провадження у справі відповідно до положень ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Також в ході засідання представник позивача у третейській справі повідомив суд, що ним на ім'я голови Господарського суду міста Києва подано клопотання про розгляд даної справи колегією в складі трьох суддів.

Оскільки, положеннями Господарського процесуального кодексу України можливість призначення головою суду розгляду справи у колегіальному складі не передбачена, та враховуючи, що представник Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» на запитання суду підтвердив, що в судовому засіданні суду клопотання про призначення колегіального розгляду справи ним не заявляється, посилання позивача у третейській справі на звернення до голови суду із даною заявою на порядок розгляду даної справи не впливає.

В судовому засіданні 15.11.2017 було оголошено перерву до 15.11.2017 до 12 год. 50 хв.

В судовому засіданні представником Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» подано клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування наведеного клопотання представник позивача у третейській справі зазначає, що представник ПАТ «Сбербанк» (Ягодка О.О.), який супроводжує дану справу та інші справи, пов'язані з позивачем, приймає участь в іншому судовому засіданні у Господарському суді Одеської області. Інший повноважний представник ПАТ «Сбербанк» (Субора Н.С.), яка брала участь у розгляді справи 14.11.2017 та 15.11.2017 до оголошення перерви в засіданні, задіяна у розгляді справ Київським апеляційним господарським судом.

Проте, наведені позивачем у третейській справі обставини не є підставою для відкладення розгляду справи. Як зазначалось раніше, позивачем у третейській справі (і, відповідно, учасником судового процесу у даній справі) є юридична особа - Публічне акціонерне товариство «Сбербанк», а не конкретні представники. Позивач у третейській справі мав достатньо часу для підготовки правової позиції по справі та мав можливість подати пояснення та додаткові докази через канцелярію суду або надіслати поштою.

Також суд відзначає, що у відповідності до ч. 3 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження.

Отже, Законом встановлено процесуальні строки розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. В свою чергу, заявляючи клопотання про відкладення розгляду заяви, позивачем у третейській справі клопотання про продовження строків розгляду заяви в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України не заявлялось.

Більш того, за приписами ч. 4 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами.

За таких обставин, клопотання Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Також представником Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» в судовому засіданні 15.11.2017 заявлено клопотання про витребування матеріалів третейської справи. Оскільки такі матеріали наявні в справі, у задоволенні клопотання суд відмовив.

В подальшому, в ході судового засідання представником позивача у третейській справі усно заявлено відвід судді Смирновій Ю.М. та клопотання про оголошення в судовому засіданні перерви для підготовки заяви про відвід в письмовій формі.

Таку заяву представник позивача у третейській справі мотивував, як і в раніше поданій заяві про відвід, упередженістю судді, яка виявляється у тому, що судом відмовлено в задоволенні клопотань Публічного акціонерного товариства «Сбербанк».

Як зазначено в п. 1.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони (так само як і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Тому слід розцінювати як зловживання учасником судового процесу своїми процесуальними правами, зокрема, подання ним другої і наступних заяв про відвід судді (суддів) господарських судів з одних і тих самих підстав (у тому числі з викладенням відповідної заяви в іншій стилістичній формі), або, хоча й з інших підстав, ніж у первісній заяві, але з таких, що з урахуванням обставин справи були або мали бути відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, і, отже, повинні були зазначатися саме в ній.

У таких випадках суд не позбавлений права, відмовивши в задоволенні наступної заяви (клопотання), продовжити розгляд справи, в якій заявлено такий відвід, із зазначенням про це в протоколі судового засідання та в описовій частині судового рішення з наведенням в останньому відповідних мотивів; додатково ухвала як окремий процесуальний документ у такому разі не виноситься.

З огляду на те, що судом було відмовлено в задоволенні заяви позивача у третейській справі про відвід судді, мотивованої упередженістю судді, яка виявляється в тому, що судом відмовлено в задоволенні клопотань Публічного акціонерного товариства «Сбербанк», та наразі така заява заявлена з тих же мотивів, суд розцінює заявлення позивачем у третейській справі відводу вдруге з тих же підстав як зловживання його процесуальними правами, а тому відмовляє в задоволенні заяви про відвід судді.

В судовому засіданні представник заявника - Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай» заяву про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами та визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, підтримав. При цьому, представник відповідача у третейській справі уточнив, що в рамках даної заяви заявником ставиться питання про визнання такими, що не підлягають виконанню, всіх наказів, виданих згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у справі №910/24418/16.

Представники Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» пояснень по суті заяви суду в судових засіданнях 06.11.2017, 14.11.2017 та 15.11.2017 не надали.

Враховуючи, що з матеріалами справи представник банку ознайомився ще 02.11.2017, в справі наявний письмовий відзив Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» по суті заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними в справі доказами.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Як зазначено в п.п. 2, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» №17 від 26.12.2011 до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

У з'ясуванні наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктами 2 - 5 частини другої статті 112 ГПК має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

За змістом ст. 2 Закону України «Про третейські суди», третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Як вбачається з матеріалів третейської справи та змісту рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 16.12.2016 у справі №66/16, угода про передачу відповідного спору на розгляд Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» була укладена між сторонами у вигляді третейського застереження в п. 9.5 Договору застави від 30.08.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрованим за номером 8474 (надалі - Договір застави).

Так, відповідно до п. 9.5 Договору застави (в редакції договору про внесення змін від 05.12.2013) усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з цього договору чи у зв'язку з ним, в тому числі, що стосуються його укладення, виконання, зміни, порушення, розірвання, визнання недійсним повністю або частково, або визнання не укладеним, а також з будь-яких інших питань, що стосуються даного договору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України», згідно з регламентом зазначеного третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті суду.

В свою чергу, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 у справі №910/18506/16 Договір застави від 30.08.2010, укладений між Публічним акціонерним товариством «Одеський коровай» та Публічним акціонерним товариством «Сбербанк», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрований за номером 8474, визнано недійним з моменту укладення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 у справі №910/18506/16 вказане рішення було скасоване.

Однак, постановою Вищого господарського суду України від 12.09.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 скасовано повністю, а рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 у справі № 910/18506/16 залишено без змін.

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 у справі №910/18506/16, яким визнано недійсним договір застави, що містить третейське застереження, набрало законної сили з 12.09.2017.

Задовольняючи заяву Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 16.12.2016 у справі №66/16, суд виходив, зокрема, з того, що справа №66/16 Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону та третейського застереження у п. 9.5 Договору застави від 30.08.2010 (зі змінами, внесеними 05.12.2013) і дана третейська угода (застереження) не визнана недійсним компетентним судом.

Таким чином, в основу судового рішення - ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 покладено факт дійсності укладеної між сторонами третейської угоди (у вигляді третейського застереження), на підставі якої спір розглядався Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України». Тому визнання в судовому порядку такої третейської угоди недійсною слід розцінювати як фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Отже, факт визнання рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 у справі №910/18506/16, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.09.2017, недійсним Договору застави від 30.08.2010 є нововиявленою обставиною для перегляду ухвали про видачу наказів на примусове виконання рішення третейського суду в порядку, встановленому розділом XIII Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 122-10 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Тобто в силу ст. 122-10 Господарського процесуального кодексу України, визнання недійсною третейської угоди є підставою для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

За таких обставин, оскільки третейська угода, викладена в п. 9.5 Договору застави від 30.08.2010, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрованому за номером 8474, визнана недійсною, підстави для видачі виконавчого документа на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 16.12.2016 у справі №66/16 у суду відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за результатами перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у справі №910/24418/16 за нововиявленими обставинами дана ухвала підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 16.12.2016 у справі №66/16 слід відмовити.

Щодо заяви Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай» про визнання наказів Господарського суду міста Києва по справі №910/24418/16 такими, що не підлягають виконанню, суд відзначає таке.

У Інформаційному листі Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» від 12.03.2009 №01-08/163 зазначено, що законом не визначено якогось особливого правового режиму щодо виконавчих документів (наказів), виданих господарським судом на виконання рішень третейських судів, порівняно з такими ж документами, виданими господарськими судами на виконання власних рішень. Відтак до наказу господарського суду, виданого на виконання рішення третейського суду, застосовуються на загальних підставах правила, наведені у статтях 117, 119, 120 ГПК.

За приписами частин 2, 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що підставами для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню є:

1) якщо його було видано помилково;

2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою;

3) з інших причин.

Під іншими причинами розуміється, зокрема, скасування чи зміна в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду, на підставі якого було видано наказ.

Відтак, оскільки накази Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у справі №910/24418/16 були видані на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2017, а за результатами перегляду за нововиявленими обставинами дана ухвала скасована, заява Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай» в частині вимог про визнання такими, що не підлягають, наказів Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у справі №910/24418/16 також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у третейській справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 49, 86, 112, 114, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у справі №910/24418/16 та визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у справі №910/24418/16 скасувати.

3. Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про видачу виконавчого документа на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 16.12.2016 у справі №66/16.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» на користь Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай» судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп. за подання апеляційної скарги та судовий збір у розмірі 757 (сімсот п'ятдесят сім) грн 90 коп. за подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

5. Визнати такими, що не підлягають виконанню, накази Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у справі №910/24418/16.

Суддя Ю.М. Смирнова